Здійснено порівняльний аналіз типологій історичного розвитку ранньодержавних владних інститутів руського полюддя та скандинавської вейцли й інституту данництва у процесах соціо- та політогенезу. Процеси виникнення, утвердження, розвитку, контекстуальної трансформації даних інститутів співвіднесено з послідовними типами соціально-політичних систем за переходу від родоплемінного до феодального суспільства у Східній та Північній Європі. Збалансоване поєднання прагматичних аспектів і соціально-політичних ритуалів у поліфункціональних комплексах систем полюддя і вейцли визначило ключову роль даних інститутів у формуванні історичних прототипів системи оподатковування, механізмах реалізації влади, легітимізації її інститутів. Порівняльний аналіз інститутів полюддя та вейцли, умов та особливостей виникнення і функціонування руських погостів і скандинавських хусабю дозволяє констатувати типологічну близькість історичного розвитку давньоскандинавського та руського регіонів, паралельність і синхронність процесів соціального та політичного розвитку на Русі й у скандинавських країнах протягом раннього та класичного середньовіччя.

  Скачати повний текст

Досліджено українську державність у контексті московсько-польсько-турецької політики. Наголошено, що головною причиною Руїни є незавершеність державного будівництва, зумовлена фактором - браком відповідного досвіду та політичної діяльності серед козацької старшини. Розглянуто проблему зовнішньої загрози цілісності Української держави та втручання інших країн (Польщі, Московщини та Туреччини) у внутрішні процеси в Україні. Визначено зовнішню політику гетьманів, яка була спрямована спочатку на пошуки підтримки проти зовнішніх ворогів, а потім - підтримку власної влади в Україні. З'ясовано, що смерть Б.Хмельницького збіглася з крахом планів щодо автономії України та його наступники опинилися за надзвичайно тяжкої політичної ситуації, це ускладнювалось початком внутрішніх заворушень.

  Скачати повний текст

Комплексно досліджено проблеми історії та культури України в епістолярній спадщині відомого історика, публіциста, громадського діяча М.Костомарова. Проаналізовано опубліковане й неопубліковане лестування вченого, що складає близько 600 одиниць у 33-х фондах 2-х архівів, рукописних колекцій 3-х бібліотек та 1-го музею. Значну частину епістолярних джерел актуалізовано вперше. Джерела систематизовано за кількома критеріями, визначено їх археографічні особливості та специфіку епістолярного стилю кореспондентів. Шляхом джерелознавчого аналізу проведено тематичну диференціацію змісту листування: за проблемно-хронологічним принципом виділено основні проблеми історії та культури України, серед яких: науковий диспут М.Костомарова з М.Погодіним щодо походження Русі; створення ним історичних образів Б.Хмельницького та І.Мазепи; боротьба вченого за утвердження української мови та культури на етнічних українських землях за умов Російської імперії 1840 - 1880 рр.; ставлення історика та його кореспондентів до суспільно-політичних подій другої половини XIX ст. Систематизовано відомості про адресатів і кореспондентів, кількість листів, місце зберігання, періоди листування. Епістолярій визначено як багатошарове й надзвичайно інформативне джерело для всебічного дослідження важливих проблем історії та культури України.

  Скачати повний текст

Відтворено образ Київської Русі та уявлення про "давньоруську спадщину", які функціонували в суспільній свідомості у період ранньомодерної доби. Відзначено роль даних чинників в активізації націо- та культуротворчих процесів в Україні у даний період. Особливу увагу приділено вивченню православної, римокатолицької та уніатської полемічної літератури як історичним пам'яткам. Запропоновано розглядати концепції історії Давньої Русі католицьких і православних релігійних діячів як альтернативні до тих націо- та культуротворчих моделей, що істотно вплинули на процеси формування національної ідентичності. Реконструйовано прояви "давньоруської спадщини" в руській та московській традиції та історіографічних творах. Розкрито специфіку різних ідеологічних уявлень про історичне минуле Київської Русі.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Досліджено виконання рекрутської повинності у Правобережній Україні після приєднання до Російської імперії. Проаналізовано етапи відображення її у працях вітчизняних й зарубіжних авторів, відзначено їх внесок у нагромадження фактичного матеріалу. З'ясовано, що царизм систематично вдосконалював нормативно-правову базу рекрутської повинності, посилюючи мобілізаційні можливості за рахунок розширення податних станів регіону, не враховуючи їх інтереси і не зменшуючи її тягар. Обгрунтовано, що рекрутчина була стержневою в системі феодально-кріпосницьких повинностей, яка виключно негативно впливала на всі сфери суспільного життя Правобережжя. Відтворено систему та специфіку організації та проведення рекрутських наборів у краї, виявлено функції та повноваження місцевого управлінського апарату під час рекрутських наборів. Простежено матеріально-економічний та морально-психологічний вплив рекрутчини на мешканців Правобережжя.

  Скачати повний текст

Вперше в історичній та українознавчій науці здійснено комплексне міждисциплінарне дослідження "хозарської проблеми" у передісторії й історії Русі, істотно розширено її тематичну структуру, здійснено аналіз методологічних підходів до її розв'язання. На підставі залучення усього комплексу історичних джерел простежено витоки русько-хозарських взаємин, виокремлено кілька рівнів хозарської "присутності" в історії Русі. Визначено місце "хозарської археології" у структурі русько-хозарських і слов'яно-хозарських взаємин. Досліджено "руський слід" в історії Північного Кавказу та Прикаспію. З'ясовано, що традиційне уявлення про роль і місце хозарів у вітчизняній історії потребує суттєвих коректив, а історія хозарів тісно переплетена з подіями, що з ними зазвичай пов'язують постання та початкові етапи історії Руської держави.

  Скачати повний текст

Охарактеризовано основні тенденції, що панували в історичній науці протягом XIX - початку XXI ст. та визначено особливості підходів представників різноманітних історіографічних шкіл і напрямків щодо висвітлення історії церкви в Україні. З'ясовано та класифіковано наукові школи та напрями, представники яких здійснили вагомий внесок у розвиток історичної науки у цьому питанні. Запропоновано до наукового обігу трактування понятійно-категоріального апарату, який використовується багатьма дослідниками ("церковна історія", "історія церкви", "церковний архів", "монастир", "закордонні монастирі"). Розглянуто проблеми в українській історичній науці щодо висвітлення церковно-суспільних і церковно-державних відносин наприкінці XVII - протягом XVIII ст. Досліджено питання щодо політичних підстав утворення Переяславсько-Бориспольської єпархії на рубежі XVII - XVIII с., з'ясовано суть історіографічної дискусії щодо впливу російської політики на загострення міжконфесійної ситуації на Правобережній Україні у 1760-х рр.

  Скачати повний текст

Проведено дослідження культурницької діяльності православного духовенства на Півдні України у кінці XVIII - на початку XX ст. Наведено загальну характеристику церковно-парафіяльних шкіл (ЦПШ) і шкіл грамоти. Розглянуто історію становлення та особливості функціонування Одеської духовної семінарії як середнього духовного навчального закладу Півдня України у 1838 - 1919 рр. Проаналізовано історико-краєзнавчу діяльність духовенства на прикладі життя та творчості найбільш визначних його представників, висвітлено їх роль у розвитку церковного краєзнавства. Досліджено благодійно-просвітницьку діяльність церковних братств і товариств у другій половині XIX - на початку XX ст., які діяли в містах Херсонської єпархії та визначено їх внесок у розвиток культури регіону.

  Скачати повний текст

Висвітлено роль і місце монастирів у розвитку права власності на землю за умов автономної Гетьманщини періоду від середини XVII до останньої чверті XVIII ст. Проаналізовано особливості дотримання, виконання та використання окремих норм матеріального та процесуального права монастирями як суб'єктами земельних правовідносин. Розглянуто нормативний комплекс, що регулював земельні правовідносини у Гетьманщині. Охарактеризовано цілісну картину набуття та реалізації монастирями права власності на землю. Значну увагу приділено питанням законодавчого обмеження даного права, яке схематично поділено на чотири етапи. Визначено основні способи захисту монастирями свого права власності на землю. З'ясовано відповідні органи, що вирішували земельні спори монастирів і процесуальні особливості розгляду таких справ.

  Скачати повний текст

Досліджено українсько-російські і українсько-польські відносини середини 1650-х - першої половини 1660-х рр. з врахуванням їх тісної взаємодії і взаємовпливів, на підставі аналізу широкої фактури міжнародних процесів Центрально-Східної Європи та в контексті пошуку елітою козацької України способів легітимації свого привілейованого становища. Встановлено, що вирішення проблеми легітимації нової еліти однією з головних домінант зовнішньополітичної діяльності Гетьманату. Проаналізовано вплив української зовнішньої політики на структуру військово-політичної рівноваги в Центрально-Східній Європі. Визначено рівень кореляції зовнішьополітичного курсу Гетьманату та регіональних процесів. Розглянуто існуючі характеристики вузлових питань українсько-російських та українсько-польських відносин. Запропоновано нове тлумачення суті суспільно-політичного протистояння на Лівобережжі на початку 1660-х рр.

  Скачати повний текст

Визначено місце та роль православного духовенства у національному відродженні українського народу в XVII - XVIII ст. та у процесах його самоідентифікації та формування національної ідеології. Сформульовано та класифіковано власні політичні дії представників українського православного духовенства. Проаналізовано вплив православного духовенства на формування міжнародної політики Гетьманщини та Російської імперії, визначено коріння сучасних колізій всередині православних конфесій України та запропоновано шляхи їх подолання.

  Скачати повний текст

Розглянуто процес активного використання російським керівництвом свого політичного права (отриманого за умовами договору 1686 р.) і релігійного обов'язку (внаслідок підпорядкування Київської митрополії Московському патріархату 1686 р.) контролювати непорушність прав православного населення Речі Посполитої для розв'язання політичних завдань. З'ясовано наслідки використання Росією конфесійного питання в політичних проектах, які полягали в активізації католицько-уніатських сил у прцесі наступу на православну віру Правобережної України, що, в свою чергу, надало привід сусіднім державам втручатися у внутрішні справи Речі Посполитої. Події висвітлено у контексті зовнішньополітичної діяльності Росії та міжконфесійних відносин на Правобережній Україні наприкінці XVII - XVIII ст.

  Скачати повний текст

Висвітлено наукові концепції російських істориків на конкретні аспекти щодо Руїни Гетьманщини, яку в російській історичній науці до революції 1917 р. було прийнято називати "малоросійською смутою". На основі історіографічного аналізу наукових праць О. Востокова, В. Ейнгорна, В. Іконнікова, Д. Іловайського, Г. Карпова, В. Ключевського, П. Матвєєва, В. М'якотіна, М. Покровського, І. Розенфельда, В. Сергеєвича, С. Соловйова розглянуто питання стосовно передумов Руїни, гетьманування І. Виговського, подій внутрішньої боротьби в Україні та зовнішнього втручання в її справи наприкінці 1650-х - на початку 1660-х рр. XVII ст. Виявлено спільне та відмінне у концепціях українських і російських дослідників Руїни.

  Скачати повний текст

Проаналізовано опублікований та архівний матеріал, що стосується ролі діячів українського походження в розвитку російської культури другої половини XVII - XVIII ст. На основі комплексного аналізу наявних матеріалів висвітлено історіографію проблеми та визначено ступінь її наукової розробки. Проведено оцінювання наявної джерельної бази, досліджено вплив українського духовенства на Російську церкву, освіту та його місіонерську діяльність на території Росії. З'ясовано кількість ієрархів Російської церкви українського походження, вивчено роль української літератури та видатних представників української культури у розвитку російської літератури. Встановлено роль українського мистецтва у розвитку російського музичного й образотворчого мистецтва, архітектури.

  Скачати повний текст

Розглянуто внесок меценатів і благодійників у становлення та розвиток початкових і середніх навчальних закладів на Лівобережній Україні в 1825 - 1860 рр. Вперше виявлено, досліджено й систематизовано різні погляди громадськості на початкові державні школи. Визначено роль колишніх масонів, деяких декабристів, кирило-мефодіївців та інших представників демократичної громадськості у формуванні мережі освітніх закладів. Зроблено висновок щодо провідної ролі у створенні мережі приватних початкових навчальних закладів на території Лівобережної України представників прогресивних кіл поміщиків, чиновників, духовенства та світської інтелігенції. Доведено важливу роль у матеріальній підтримці початкових шкіл приватних осіб, серед яких були представники різних соціальних верств населення - чиновники, поміщики, військові, купці, козаки, селяни. Висвітлено місце у розгортанні меценатства в галузі середньої освіти представників окремих старшинських родин, які на певних етапах свого існування опозиційно ставилися до політики царського режиму щодо української державності.

  Скачати повний текст

Досліджено певні аспекти матеріальної та духовної культури й історії українського народу, зокрема, козацтва. Надано підстави для визначення періодів у хронологічних межах функціонування пам'яток доби пізнього середньовіччя - ранньомодерного часу. Вперше здійснено критичний та логічний аналіз виробів гутного скляного виробництва України й імпорту XVII - XVIII ст. із залученням масових джерел з культурних шарів пам'яток козацької доби лівобережжя та Слобожанщини. Узагальнено дані щодо наявних колекцій. Здійснено класифікацію виробів, запропоновано критерії їх датування. Обгрунтовано концепцію місцевого виробництва та визначено його специфіку. Розглянуто соціальне середовище ймовірних споживачів і замовників, простежено залежність українського склоробства від загальних тенденцій європейської та східної моди.

  Скачати повний текст

Досліджено чисельність, станову стратифікацію та економічне становище сільського населення Правобережної України в кінці ХVII - на початку ХVIII ст. З'ясовано чисельність жителів села у Брацлавському, Волинському, Київському та Подільському воєводствах. Визначено напрями та роль міграційних процесів на території регіону. Встановлено основні причини переселення різних категорій населення: наявність широких просторів розорених земель, бажання знайти кращі умови життя та вільного господарювання. У процесі дослідження визначено форми примусу, види повинностей та податків у різних воєводствах Правобережжя. З'ясовано роль селян у відбудові фільваркового господарства. Показано вплив міжусобиць феодалів, свавілля військових підрозділів і татарських нападів на становище населення краю.

  Скачати повний текст

Уперше зроблено спробу комплексного дослідження впливів візантійсської і поствізантійської спадщини на формування української культури. Доведено, що Острозька греко-слов'яно-латинська академія на початку ранньомодерної доби була важливим осередком грецистики Центрально-Східної Європи. Досліджено переклади та нові редакції творів східних отців Церкви і грецьких богословів, здійснені острозькими вченими. Вивчено питання новаторства венеційських учених-греків у богослів'ї XVI ст. і поширення нових тенденцій у східнохристиянському світі, зокрема на українських землях. Уперше на основі джерельних текстів докладно висвітлено питання розвитку богословської думки в Україні наприкінці XVI - на початку XVII ст. і роль острозького осередку в цьому процесі. Залучено до наукового обігу маловідомий текст - український переклад богословського трактату Гавриїла Севера "Синтагматіон про сім святих тайн", а також низку листів з кореспонденції між патріархами грецького Сходу та острозькими діячами. Встановлено, що українська версія "Синтагматіона" мала виразний вплив на розвиток українського богослів'я в могилянський період, а також на формування культурної парадигми в Україні в XVII ст.

  Скачати повний текст

Проведено комплексне історико-демографічне дослідження поселень російських старовірів, що існували на території Стародубського та Чернігівського полків Гетьманщини у XVIII ст. За допомогою сучасних демографічних методів проаналізовано соціальні процеси у даній етнорелігійній групі за умов існування у чужорідному етнічному середовищі. На підставі вивчення історико-статистичних джерел визначено статевий і віковий склад населення, його природний рух, досліджено розвиток інституту шлюбу та сім'ї, статево-рольову систему та становище жінки у старообрядницькій родині. Визначено антропонімічні особливості старовірів, показано вплив міграційний процесів на формування структури населення та розвиток соціальних процесів. З використанням методу порівняльного аналізу параметрів визначено відмінність історико-демографічних характеристик старообрядницького соціуму від аналогічних показників українського населення регіону.

  Скачати повний текст