За допомогою хронологічно-проблемного методу дослідження розглянуто багатогранність впливу метрополита Андрея Шептицького на суспільно-культурні процеси в Галичині. Висвітлено його співпрацю з українськими партійними колами, а також еволюцію політичної платформи у контексті боротьби українського народу за соборність і незалежність України. Установлено мотиви зв'язку з освітніми установами й товариствами, надання владикою окремим представникам інтелігенції матеріальної допомоги для наукових цілей. Проаналізовано взаємовідносини з легальними молодіжними організаціями, ініціювання та участь у створенні нових товариств християнського та світського спрямування. Висвітлено аспект діяльності митрополита щодо заснування їм та підтримки закладів для сиріт. Обгрунтовано, що митрополит Андрей Шептицький проводив свою діяльність керуючись християнськими переконаннями і християнським патріотизмом, тому у політичних питаннях він дотримувався легітимності, а в культурно-просвітніх намагався компенсувати українцям державні інстанції, виховати в українців любов до Бога і Батьківщини.

  Скачати повний текст

Базуючись на широкому колі джерел та літератури досліджено феномен міжвоєнного галицького москвофільства. Охарактеризовано основні політичні напрями, які утворилися після розколу у москвофільстві, їх політичні платформи й ідеологічне підгрунтя, напрямки політичної діяльності. Висвітлено головні причини відродження зазначеної партії. Розглянуто проблему Талергофа як одного зі способів впливу на історичну свідомість народу та ставлення до неї різних політичних сил. У контексті цього питання висвітлено взаємовідносини між ними на їх оцінку діяльності опонентів-москвофілів. Комплексно досліджено роботу культурно-просвітницьких товариств на прикладі діяльності Руського народного інституту "Народний дім" у Львові, Ставропігійського інституту, Товариства ім. М.Качковського, студентського товариства "Друг", жіночого - "Руських Дам". Значну увагу приділено характеристиці фінансово-господарської діяльності, яку висвітлено на підставі аналізу москвофільського кооперативного руху та його координаційного центру Ревізійного Союзу Руських кооперативів.

  Скачати повний текст

З використанням широкої джерельної бази комплексно досліджено передумови виникнення, мету створення та основні етапи розвитку товариства "Просвіта" в Східній Галичині 1868 - 1921 рр. Показано цілісну картину його культурно-освітньої діяльності, роль та значення в суспільно-політичному та соціально-економічному житті краю зазначеного періоду. Висвітлено позитивні для населення наслідки її освітньо-організаційної, театрально-мистецької та економічно-промислової роботи. Показано значення народовської ідеології в розгортанні діяльності "Просвіти" до Першої світової війни. Відображено стосунки товариства та греко-католицької церкви.

  Скачати повний текст

На підставі результатів дослідження опублікованих та архівних матеріалів, періодичної преси, спогадів, вітчизняної та зарубіжної історіографії висвітлено доброчинну діяльність Греко-католицької церкви (ГКЦ) на території Галицької митрополії у міжвоєнний період. З'ясовано фактори, що сприяли активізації її діяльності в організації соціального захисту галицьких українців. Показано, що доброчинна допомога ГКЦ в галузі освіти полягала у матеріальній підтримці молоді в Галичині та за її межами в українських світських і церковних закладах різних типів. Зазначено, що духовні особи відновлювали діяльність просвітніх товариств, сприяли видавничій і бібліотечній справі, збору та збереженню пам'яток матеріальної культури.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Обгрунтовано, що ідеологія галицького консерватизму базувалась на доктрині греко-католицизму як національно орієнтованої християнської конфесії, що зумовило наявність потужної клериканської складової галицького консерватизму, який формувався під впливом або безпосередньо представниками греко-католицького кліру. Установлено, що Українська греко-католицька церква відігравала провідну роль у створенні суспільно-політичних структур консервативного напрямку у Галичині в період 1900 - 1939 рр., що позначилося на їх програмових засадах, напрямках і формах діяльності. На базі конкретно-історичного матеріалу показано, що християнський світогляд, як складова ідеологічних засад консерватизму, сприяв збереженню духовності у галицькому суспільстві і за умов відсутності власної державності - історичних і культурних традицій галицького українства, його самоідентифікації як складової частини української нації. Проаналізовано форми та методи діяльності суспільно-політичних інститутів християнсько-консервативного спрямування, їх місце та роль у Галичині, стосунки з громадськими, політичними та церковними закладами.

  Скачати повний текст

Досліджено витоки, зародження, формування та розвиток туристично-краєзнавчого руху як складової суспільно-політичного та культурного життя українського населення Галичини. Визначено й охарактеризовано основні етапи розвитку туристично-краєзнавчого руху, проаналізовано історико-освітню діяльність українських гуртків та організацій, туристичних і спортивно-молодіжних товариств, визначено їх роль і місце у загальному процесі національно-культурного відродження Галичини. Проаналізовано народознавчі мандрівки, краєзнавчі подорожі відомих галицьких громадсько-політичних діячів. Показано, що мандрівничий рух, культурно-освітні та фізико-оздоровчі ідеї широко використовувалися для формування духовно-моральної, гармонійної особистості. Доведено, що туристично-краєзнавчий рух став однією з форм галицького просвітництва, способом залучення молоді до процесу національно-культурного відродження краю, засобом її морального та фізичного розвитку та підготовки до національно-визвольних змагань.

  Скачати повний текст