Узагальнено теоретико-методологічні напрацювання в галузі державного управління соціальним розвитком, уточнено понятійний апарат і виділено відповідні державні механізми управління системою охорони здоров'я на регіональному рівні. Запропоновано концептуальну модель організаційно-економічного механізму державного управління ресурсним потенціалом системи охорони здоров'я на регіональному рівні. Обгрунтовано необхідність розробки Медичного кодексу України. Розроблено регіональну структурну модель управління інноваційним процесом у системі охорони здоров'я. Запропоновано системний підхід до реформування системи охорони здоров'я та механізму її фінансового забезпечення. Узагальнено науково-методологічні підходи до розробки Концепції розвитку системи охорони здоров'я в Україні. Виділено ресурсний потенціал системи охорони здоров'я. Обгрунтовано доцільність використання програмно-цільового підходу в управлінні системою охорони здоров'я. Запропоновано виділення цільових програм у галузі охорони здоров'я за класифікаційними ознаками. Розкрито взаємозв'язок вирішення медико-соціальних і регіональних проблем.

  Скачати повний текст

Здійснено науково-теоретичне обгрунтування реалізації державного регулювання приватного сектору в охороні здоров'я України на регіональному рівні. На підставі системного підходу досліджено стан приватного сектору даної галузі, його функціонування та розвиток за ринкових умов, державне регулювання цієї сфери у період запровадження Україною європейських стандартів щодо надання медичної допомоги. Проаналізовано організаційно-правові форми та процесуальні аспекти державного регулювання розвитку приватного сектору у зазначеній галузі на регіональному рівні. Запропоновано шляхи вдосконалення державного управління системою й організаційно-правовими формами підготовки молодших медичних спеціалістів як важливої складової регулювання розвитку приватного сектору в охороні здоров'я України.

  Скачати повний текст

Комплексно досліджено правове регулювання фінансового забезпечення охорони здоров'я в Україні. Наведено теоретичні положення та практичні рекомендації, сформульовані за результатами комплексного аналізу історичного та зарубіжного досвіду, чинного законодавства України, що регулює фінасове забезпечення охорони здоров'я. Розкрито суть поняття "Правовий механізм фінансового забезпечення охорони здоров'я". Розглянуто його правові форми, вдосконалено принципи бюджетного фінансового забезпечення охорони здоров'я в Україні. Виявлено чинники, які впливають на ефективність фінансового забезпечення дослідженої галузі та проблемні питання фінансового контролю у даній сфері суспільних відносин. Запропоновано правові шляхи їх розв'язання.

  Скачати повний текст

Встановлено, що одним з принципів реформування системи охорони здоров'я є розвиток економічних відносин багатоукладної системи охорони здоров'я, тобто створення поряд із державною безоплатною системою охорони здоров'я розвинутого приватного сектора. З'ясовано, що лікувально-профілактичні заклади, які належать до недержавного сектора, мають різний організаційно-правовий статус і найчастіше виступають у формі товариств з обмеженою відповідальністю, акціонерних товариств, індивідуальних приватних підприємств. Таким чином, приватна система охорони здоров'я - це сукупність об'єктів охорони здоров'я, що здійснюють приватну медичну діяльність, тобто діяльність з надання медичної допомоги суб'єктів приватної системи охорони здоров'я. Приватні медичні організації - це комерційні та некомерційні організації, майно яких перебуває в приватній та інших, крім державної, формах власності. Уточнено дефініції окремих понять, які утворюють категорійно-понятійний апарат державного регулювання у сфері охорони здоров'я, зокрема: "державне регулювання приватного сектора охорони здоров'я"; "професійний лікарський ризик"; "обгрунтований професійний лікарський ризик". Обгрунтовано доцільність удосконалення нормативно-правової бази щодо регулювання приватного сектора системи охорони здоров'я в Україні.

  Скачати повний текст

Проведено комплексне наукове дослідження системи прав людини та громадянина у контексті захисту прав пацієнта за допомогою державних і громадських правозахисних механізмів. Запропоновано класифікацію прав людини у сфері охорони здоров'я. Конституційно визначено права людини та громадянина, загальні та спеціальні права пацієнтів. Проаналізовано застосування способів захисту прав пацієнта: система оскарження, за допомогою якої вирішуються правові конфлікти у сфері охорони здоров'я; звернення до інститутів судочинства; застосування примирювальних процедур; звернення до недержавних організацій та інших інституцій громадянського суспільства. Розглянуто систему недоліків надання медичної допомоги та види юридичної відповілаьності медичних працівників як наслідок юридичного конфлікту. Розроблено систему критеріїв ефективності способів захисту прав пацієнта. Виділено основні критерії класифікації недержавних організацій з захисту прав пацієнтів, проаналізовано основні напрями їх діяльності.

  Скачати повний текст

У дослідженні узагальнено та вирішено актуальне наукове завдання, що полягає в розробці теоретико-методологічних засад удосконалення державного управління процесами підготовки та прийняття стратегічних управлінських рішень у системі охорони здоров'я України. Обгрунтовано започаткування в регіональних і загальнодержавних стратегічних програмах розвитку охорони здоров'я розвиток в Україні персоналізованої медицини та лікування рідкісних захворювань. Проведено всебічний аналіз сучасного стану можливості впровадження бюджетно-страхової моделі загальнообов'язкового державного соціального медичного страхування та підгрунтя для її нормативно-правового забезпечення. Запропоновано підхід до дослідження складових комплексного механізму державного управління системою охорони здоров'я з використанням таких методів, як системний підхід, статистичний аналіз, стратегічне планування та прогнозування, індикативне планування. Розроблено та запропоновано сучасну управлінську модель системи формування, прийняття та контролю рішень щодо суспільного здоров'я та обсягів медичної допомоги населенню з урахуванням зворотного зв'язку за результатами постійного моніторингу громадської та експертної думки.

  Скачати повний текст

На підставі даних Всеукраїнського перепису 2001 р. установлено закономірності та тенденції формування популяційного здоров'я за умов соціально-економічної стратифікації суспільства. Виявлено особливості способу життя та відмінності в стані здоров'я груп населення з різним рівнем матеріального добробуту. Установлено закономірності впливу соціально-економічних, екологічних, поведінкових, медико-організаційних чинників на стан здоров'я населення. Визначено потреби різних груп населення в медичній та медико-соціальній допомозі. Науково обгрунтовано та розроблено систему досягнення рівності в охороні здоров'я з урахуванням правових, нормативних, організаційних, ресурсних та інформаційних компонентів. Розроблено модель соціально-гігієнічного моніторингу здоров'я населення.

  Скачати повний текст

Розглянуто актуальні теоретичні та практичні питання удосконалення державного управління сферою охорони здоров'я в Україні. Проаналізовано концептуальні підходи сучасних зарубіжних і вітчизняних вчених до визначення сутності та змісту формування та реалізації політичних стратегій як засобу ефективного розвитку галузі. Запропоновано шляхи реформування системи охорони здоров'я в Україні з урахуванням зарубіжного досвіду. На прикладі Франції, Великої Британії, Німеччини та інших розвинених країн описано сучасні моделі управління розвитком галузі, що можуть бути адаптовані до умов України.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано визначення поняття господарської діяльності у сфері охорони здоров'я з урахуванням її основних ознак. Проаналізовано законодавство, що регулює відносини з організації та здійснення господарської діяльності у сфері охорони здоров'я, визначено напрями його вдосконалення. Визначено поняття державного регулювання господарської діяльності у сфері охорони здоров'я з урахуванням його основних ознак. Досліджено зміст повноважень суб'єктів державного регулювання господарювання з охорони здоров'я, підготовлено пропозиції щодо його уточнення та розширення. Розроблено пропозиції з вдосконалення правових засад державного регулювання господарювання у сфері охорони здоров'я в Україні.

  Скачати повний текст

Досліджено загальнотеоретичний аналіз права людини на одержання медичних послуг і медичної допомоги. Висвітлено адміністративно-правове регулювання прав пацієнтів, визначено поняття життя людини, її здоров'я, недоторканість і безпеку як об'єкти адміністративно-правового регулювання, охорони та захисту. Надано поняття пацієнта та розкрито його структуру. Розроблено й обгрунтовано рекомендації та пропозиції щодо вдосконалення законодавчого забезпечення реалізації прав пацієнтів за здійснення медичної діяльності щодо надання медичної допомоги та медичних послуг та їх захисту у разі порушення.

  Скачати повний текст

Досліджено пріоритетні напрями реалізації політики держави у сфері охорони здоров'я щодо забезпечення конституційного права громадян на одержання своєчасної та кваліфікованої медичної допомоги. Проаналізовано чинну систему відомчого контролю за якістю лікувально-діагностичного процесу та виявлено її неефективність. На підставі висновків комісійної судово-медичної експертизи проведено аналіз правопорушень та їх негативного впливу на якість подання медичної допомоги. Як один з напрямів удосконалення організаційно-правових механізмів державного управління діяльністю закладів охорони здоров'я запропоновано створення та впровадження медико-правової служби. Наведено та обгрунтовано її концептуальну модель, з конкретизацією завдань, функцій, структури та схеми управління.

  Скачати повний текст

Узагальнено та вирішено актуальне наукове завдання, а саме: вдосконалено організаційно-економічний механізм державного регулювання якості медичних послуг в Україні. Проаналізовано вітчизняні та зарубіжні наукові джерела щодо державного втручання у процеси забезпечення високої якості медичних послуг, а також сучасний стан чинної нормативно-правової бази державного регулювання розвитку сфери охорони здоров'я. Наведено визначення поняття "медичні послуги" та їх класифікацію. З'ясовано основні тенденції розвитку сфери медичних послуг і особливості процесу їх виробництва. Розглянуто питання регулювання якості медичних послуг і його форми, а саме: акредитацію лікувальних закладів (оцінку їх відповідості вимогам стандартів, визначення статусу закладу та його категорії, здатність гарантувати високу якість обслуговування пацієнтів, конкурентоспроможність), ліцензування (підтвердження права суб'єкта господарювання займатися певним видом діяльності у певних межах), стандартизацію (приведення якості медичної допомоги відповідно до сучасного рівня діагностування, профілактики захворювань, лікування та реабілітації; запровадження клінічних протоколів, що визначають конкретні вимоги до допомоги у разі певного захворювання. Увагу приділено обгрунтуванню шляхів удосконолення організаційно-економічного механізму державного регулювання якості медичних послуг, який передбачає визначення джерел фінансування системи охорони здоров'я, розробку багаторівневої системи контролю якості медичних послуг і порядок ціноутворення внаслідок необхідності впровадження системи диференційованої оплати праці медичних працівників залежно від якості допомоги на підставі коефіцієнта трудової участі, покращання мотиваційних аспектів роботи медичного персоналу.

  Скачати повний текст

Визначено теоретико-методологічні основи формування та реалізації державної політики України в галузі охорони здоров'я, розроблено її інформаційно-аналітичну модель. З використанням системного підходу опрацьовано дану модель, яка передбачає наявність певних елементів, а саме: комплексного аналізу показників здоров'я населення, зокрема, показників психічного здоров'я; регіональних особливостей території України; можливостей ресурсного (фінансового та кадрового) забезпечення, належного правового регулювання медичної діяльності; результатів наукових досліджень даної проблеми; активної участі громадських організацій у формуванні та проведенні експертизи державної політики; врахування зарубіжного досвіду. Розкрито суть поняття "державна політика у галузі охорони здоров'я" - стратегію і тактику політичного курсу, взаємопов'язаного з діяльністю держави щодо збереження та зміцнення фізичного та психічного здоров'я, а також соціального благополуччя населення України як найважливішої складової її національного багатства, втілені у законодавстві країни та які мають прояв у забезпеченні розвитку людського потенціалу українського народу. За результатами дослідження сформульовано практичні рекомендації для органів державного управління.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему формування державного управління системою паліативної допомоги. Проаналізовано реалізацію державного управління та регулювання системою медико-соціальної допомоги безнадійно хворим. Досліджено діяльність системи зазначеної допомоги безнадійним хворим, демографічні складові, ставлення суспільних груп до проблем надання допомоги даним хворим, ресурсні витрати на місцевому рівні для надання паліативної допомоги на прикладі невеликого міста. Обгрунтовано необхідність подальшого удосконалення організаційно-правових засад у сфері медико-соціальної допомоги безнадійно хворим на державному та відомчому рівнях.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано визначення понять виробництва лікарських засобів, їх оптової та роздрібної торгівлі як видів господарської та основних складових фармацевтичної діяльності. Проаналізовано законодавче забезпечення галузі, обгрунтовано пропозиції щодо його удосконалення. Зроблено класифікацію та встановлено правовий статус суб'єктів, що здійснюють дані види діяльності, визначено форми організації виробництва та торгівлі лікарськими засобами. Конкретизовано правові засоби забезпечення державної підтримки, ліцензування виробництва та торгівлі лікарськими засобами, а також ціноутворення. Запропоновано напрями удосконалення правового регулювання питань відповідальності за порушення законодавства про виробництво та торгівлю лікарськими засобами. Наведено пропозицію щодо прийняття закону України про фармацевтичну діяльність, наголошено на доцільності включення до його складу окремих розділів, що регламентують економіко-правові засади виробництва та торгівлі лікарськими засобами.

  Скачати повний текст

Доведено, що урахування кращих напрацювань зарубіжних громадських лікарських організацій призведе до більш ефективної організації роботи українських професійних лікарських об'єднань, їх взаємодії з органами державного управління, що в результаті сприятиме ефективності функціонування галузі охорони здоров'я України. Визначено основні напрями оптимізації впливу громадських лікарських організацій на діяльність галузі охорони здоров'я й її реформування. Висвітлено шляхи подальших наукових досліджень проблеми участі громадських лікарських організацій у процесі формування та реалізації державної політики України в галузі охорони здоров'я, зокрема, розглянуто питання розширення повноважень громадських лікарських організацій щодо виконання деяких функцій органів управління охороною здоров'я (ведення реєстру лікарів, здійснення їх атестацій та проведення підвищення кваліфікації), діяльність регіональних громадських лікарських організацій та їх взаємодію з органами місцевого самоврядування. На підставі результаті дослідження, з урахуванням вітчизняного та зарубіжного досвіду надано рекомендації органам державної влади, громадським лікарським організаціям, іншим організаціям, діяльність яких пов'язана з питанням охорони здоров'я.

  Скачати повний текст

Розкрито генезис становлення та розвитку державного регулювання суспільних відносин у галузі охорони здоров'я України та встановлено його періодизацію: регламентація лікарської діяльності в Київській Русі та гетьманській українській державі (X ст. - перша половина XVII ст.); правове забезпечення медичної діяльності в часи перебування України у складі Російської й Австро-Угорської імперій та Польщі (друга половина XVII ст. - 1917 p.); юридична регламентація охорони здоров'я України в радянський період (1917 - 1991 pp.); державне регулювання суспільних відносин у галузі охорони здоров'я України (1991 p. - кінець 2007 p.). Розроблено та запропоновано кваліфікаційні вимоги до сучасного фахівця в галузі медичного права, в основу яких покладено принцип медико-правового удосконалення знань і навичок впродовж всієї професійної діяльності, а також передбачено цілеспрямований вплив на формування у даної категорії спеціалістів професіоналізму, культури професійної діяльності, особистісного професійного потенціалу, готовності до прийняття стандартів суспільної поведінки шляхом розробки й ефективного використання відповідних компетенцій. Обгрунтовано сутність і сформульовано дефініції понять "державне регулювання суспільних відносин у галузі охорони здоров'я", "державне регулювання медичної діяльності" та "медична помилка" шляхом дослідження історичних і науково-теоретичних підходів щодо їх тлумачення у вітчизняній літературі.

  Скачати повний текст

Розроблено теоретико-методологічні засади удосконалення державного управління якістю медичної допомоги у сфері охорони здоров'я населення України. Здійснено системний аналіз вітчизняних і зарубіжних наукових джерел щодо державного управління якістю даної допомоги та сучасного стану нормативно-правового забезпечення механізмів управління. Запропоновано класифікацію-кодування стандартів медичної допомоги в Україні. Проведено комплексне соціологічне дослідження стану задоволеності пацієнтів лікувально-профілактичних закладів та медичного персоналу цих закладів якістю медичної допомоги. Проаналізовано рівень правової освіченості пацієнтів та медичного персоналу лікувально-профілактичних закладів. Розроблено концепутальну модель оптимізації державного управління системою інформаційно-освітнього забезпечення населення знаннями з якості медичної допомоги, запропоновано стандартизовані анкети вивчення думки пацієнтів у процесі оцінки якості її надання в амбулаторно-поліклінічних і стаціонарних відділеннях цих закладів.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Встановлено, що неврегульованими залишаються права пацієнтів щодо надання медичної допомоги на платній основі; безпеки медичної послуги (МП); одержання пацієнтами інформації про виконавця послуги і її самої, а також інформації про причини, які впливають на якість МП; форми та змісту інформованої згоди пацієнта на медичне втручання; вибору та використання санкцій за невиконання та неналежне виконання зобов'язань угоди про МП; додержання надавачем послуги термінів надання МП, зокрема своєчасного виконання МП в контексті їх специфіки. Розглянуто основні способи захисту прав пацієнтів в Україні: адміністративне оскарження, цивільне та кримінальне судочинство. Визначено перспективні судові способи щодо захисту прав пацієнтів: звернення до конституційного судочинства, адміністративне судочинство, звернення до Європейського суду з прав людини та використання механізму третейського судочинства у захисті пацієнтів. Обгрунтовано еволюційні особливості системи державного регулювання прав пацієнтів в Україні та визначено два основних напрями її оптимізації: законодавче закріплення прав пацієнтів спеціальним Законом України "Про права пацієнта" та запровадження в державі інституту медичного омбудсмена - Уповноваженого з питань охорони здоров'я. Доведено, що удосконалення державних механізмів забезпечення та захисту прав пацієнтів в Україні - ключовий інструмент реалізації державної політики в даній сфері, що вплине на підвищення якості медичного обслуговування, та активізацію адаптації національного законодавства у сфері охорони здоров'я до міжнародних та європейських стандартів медичного права.

  Скачати повний текст