Дисертацію присвячено дослідженню становлення і розвитку теоретичних ідей щодо організації науково-дослідної роботи викладачів вищих навчальних закладів України у ХІХ ст. У дисертації на основі аналізу офіційних документів, історико-педагогічної літератури, архівних матеріалів обгрунтовано етапи розвитку науково-дослідницької роботи викладачів вищих навчальних закладів України у ХІХ ст., показано залежність розвитку науки від соціально-економічних і політичних змін у суспільстві, розкрито зміст і систематизовано форми підготовки і атестації наукових кадрів у досліджуваний період; узагальнено досвід організації науково-дослідницької роботи викладачів Харківського і Київського університетів, виявлено основні напрями наукової діяльності викладачів і найбільш ефективні її форми.

  Скачати повний текст

Уперше здійснено узагальнювальний аналіз процесу українознавства з використанням наукових принципів і методів дослідження, сучасних теоретико-методологічних засад українознавчої науки. Вивчено наукову творчість найбільш відомих вчених наприкінці XIX - початку XX ст. (М.Грушевського, М.Сумцова, Д.Багалія, А.Кримського), їх внесок у розвиток українознавчих досліджень у вищих навчальних закладах, наукових установах, інших інституціях. Узагальнено досвід діяльності провідних організацій Наддніпрянської України у даній сфері. На базі широкого кола джерел і наукової літератури докладно висвітлено роль Київського, Харківського, Новоросійського (Одеського) університетів у розгортанні українознавчих досліджень, розглянуто основні напрями та форми діяльності Українського Наукового Товариства та Харківського історико-філологічного товариства у становленні наукового українознавства, розвиток якого здійснювався на концептуальному та дослідницькому рівнях. Показано значення та місце українознавчих розробок даного періоду для активізації українського національно-визвольного руху, піднесення української національної самосвідомості, розкрито внесок учених у процес формування та становлення національної науки.

  Скачати повний текст

Вперше здійснено спробу цілісного аналізу становлення та розвитку студентської науки в Україні у XIX ст. Визначено головні етапи розвитку науково-дослідної роботи студентів. Розкрито політичні та соціокультурні умови, які впливали на розвиток студентської науки та на роль у даному процесі прогресивної української інтелігенції. Проаналізовано зміст науково-дослідної роботи студентів університетів України, основні форми даної роботи, засоби стимулювання, виявлено причини та суть реформування вищої школи. Обгрунтовано шляхи творчого використання національного досвіду з питань організації науково-дослідної роботи студентів університетів за сучасних умов.

  Скачати повний текст

Досліджено історико-педагогічний аспект викладання правових дисциплін у вищих навчальних закладах України другої половини XIX - початку XX ст. На підставі аналізу історико-педагогічної літератури, архівних матеріалів, офіційно-правових документів визначено й охарактеризовано основні етапи розвитку вищої юридичної освіти в Україні у досліджуваний період. Висвітлено внесок вітчизняних педагогів, громадських діячів і викладачів університетів у розробку теоретичних засад викладання правових дисциплін. Вперше визначено організаційно-педагогічні умови викладання правових дисциплін у вищих навчальних закладах України досліджуваного періоду, якими є: високий рівень професійно-педагогічної компетентності професорсько-викладацького складу, використання різноманітних форм і методів викладання правових дисциплін і його науково-методичне забезпечення, здійснення контролю навчально-пізнавальної діяльності студентів. Показано специфіку та тенденції розвитку методики викладання правових дисциплін у досліджуваний період. Визначено перспективи впровадження прогресивних ідей вітчизняних педагогів другої половини XIX - початку XX ст. щодо викладання правових дисциплін у практику діяльності сучасних вищих навчальних закладів.

  Скачати повний текст

На підставі аналізу значного комплексу опублікованих і архівних джерел проаналізовано науково-педагогічну діяльність німецьких вчених Харківського університету у дореформений період. З'ясовано основні фактори, які зумовили прибуття цих науковців до вітчизняного університету та причини їх вибуття з нього. Установлено зв'язок вітчизняної системи університетської освіти на початку XIX ст. з університетською системою Німеччини. Проаналізовано наукову діяльність зазначеного кола науковців у галузі природознавства та медицини у взаємозв'язку з їх педагогічною роботою. Зроблено висновок про значущість наукових досліджень для вирішення важливих завдань науки.

  Скачати повний текст

Вперше комплексно досліджено історію створення та діяльності Київських вищих жіночих курсів як одного з провідних навчальних закладів університетського типу для жінок в Україні у контексті жіночого руху за право на освіту. Проведено критичний аналіз численних джерел, узагальнено досвід історіографічних розробок з досліджуваної проблеми. Розглянуто процес боротьби за відкриття курсів, організацію їх роботи та її основні складові (діяльність викладацького складу, становлення навчального процесу та викладання). Охарактеризовано склад слухачок, висвітлено процес еволюції прав Київських вищих жіночих курсів, досліджено обсяг та характер викладання українознавчих дисциплін.

  Скачати повний текст

Визначено провідні етапи становлення та розвитку діяльності Київського імператорського університету св. Володимира, (1833 - 1837 рр. - організаційно-структурний, 1838 - 1841 рр. - структурно-змістовий, 1842 - 1863 рр. - структурно-процесуальний), класифіковано провідні тенденції розвитку організаційно-педагогічних засад його діяльності, зокрема, управління, структури, освітньої та наукової діяльності. Висвітлено тенденції, що відображають політику проведення вступних кампаній і вирішення кадрових питань. Обгрунтовано організаційно-педагогічні засади діяльності ВНЗ, провідні тенденції розвитку організаційно-педагогічних засад діяльності Київського імператорського університету св. Володимира 1833 - 1863 рр. за сучасних умов функціонування Київського національного університету ім. Т. Шевченка.

  Скачати повний текст