Розглянуто історію походження, формування та розвиток діяльності науково-дослідної бібліотеки Волинського краєзнавчого музею (ВКМ) у Житомирі у 1900 - 1932 рр. Встановлено головні тенденції розвитку бібліотечної справи на Волині у 1920-х рр., а також висвітлено політику радянського уряду щодо книжкової спадщини дореволюційного походження. Зазначено, що у 1920-х рр. у бібліотеці музею зібрано понад 150 тис. колекційних рукописно-книжкових фондів XVII - XVIII ст. Вперше з'ясовано походження книжково-рукописних зібрань приватних осіб, монастирів і просвітницьких товариств, переданих після націоналізації до ВКМ. Досліджено історичну долю рукописно-книжкового зібрання ВКМ після ліквідації Науково-дослідної бібліотеки. Визначено сучасне місце зберігання, коло книжково-рукописних комплексів, що на сьогодні можна вважати джерельною базою дослідження регіональної історії культури Волині у XVII - XX ст., а також проведено наукову реконструкцію складу та змісту зібрань. Окреслено найціннішу частку рукописних пам'яток, зокрема, конфесійні та літургійні унікуми, що зберігаються у Національній бібліотеці України імені В.І.Вернадського та Центральному державному історичному архіві України у Києві. Визначено роль деяких культурних діячів і вчених Волині у формуванні колекції.

  Скачати повний текст

Проведено комплексний аналіз історії розвитку бібліотек Української РСР і впливу на нього ідеологічного фактора на прикладі конкретних бібліотек, які мають свою специфічну історію та бібліотечну традицію. Встановлено, що бібліотеки в досліджуваний період були, в першу чергу, ідеологічними установами та виконували всі функції відповідно до даного типу установ. Проаналізовано основні напрямки та зміст роботи передусім бібліотек Міністерства культури УРСР, а також особливості розвитку бібліотек на селі. Доведено, що, незважаючи на декларації директивних органів про збільшення кількості бібліотек, відбувалося їх постійне скорочення за одночасного розширення книжкових фондів. Критично осмислено форми роботи бібліотек, показано, яким чином громадськість за умов тоталітарного суспільства могла брати участь у громадському житті бібліотек. Уперше введено до наукового обігу архівні матеріали, що дозволили висвітлити маловивчені аспекти роботи бібліотек. Показано роль централізації в удосконаленні роботи бібліотек та їх прогресивного розвитку.

  Скачати повний текст