Висвітлено теорію та практику граматичної кодифікації на основі галицьких граматик першої половини ХІХ ст., які розглянуто в широкому контексті дескриптивних і прескриптивних праць XVI - ХІХ ст. Доведено, що українська граматична традиція XVI - XVII ст., ідеї західноєвропейського граматичного раціоналізму та слов'янського порівняльно-історичного мовознавства, граматичний опис національних літературних мов, мовознавче знання про українську мову вплинули на становлення теорії граматичної кодифікації, яку відображає обгрунтування граматичної правильності літературної мови та відбір лінгвістичних характеристик кодифікованих норм. Розкрито практику кодифікації крізь призму літературного чинника та встановлення характеру граматичних норм на відповідність їх одній із підсистем загальнонародної української мови. Проаналізовано значення результатів для історії української літературної мови, історії та теорії граматики, історії української лінгвістики. Розроблено теоретичну модель опису поняття "граматична кодифікація" (як єдність загальнодескриптивної та частководескриптивних теорій).

  Скачати повний текст

Проаналізовано графічну, фонетичну та морфологічну системи української мови кінця XVIII ст. на матеріалі "Книжеці для господарства". Розглянуто явища вокалізму та консонантизму, а також особливості іменної та дієслівної словозміни. Простежено співвідношення загальномовних норм і діалектичних явищ, визначено ступінь нормованості фонетичної та морфологічної систем даного періоду. На підставі даних досліджень показано, що фонетичні та морфологічні риси пам'ятки засвідчують високий рівень відповідності нормам сучасної української літературної мови, а наявність живомовних елементів зумовлена її побутовим призначенням. Доведено, що окремі діалектні особливості тексту вказують на вплив волинсько-подільських говорів та польської мови.

  Скачати повний текст

Досліджено мовні релікти трипільської культури. На підставі аналізу концепцій мови трипільської культури встановлено, що найбільш обгрунтованою є концепція мови як доіндоєвропейського субстрату. Розроблено методичний апарат для визначення мови археологічної культури. Визначено українську, спільносхіднослов'янську та праслов'янську лексику субстратного походження - апелятивну та ономастичну. Описано основні фонетичні риси та морфологічні елементи субстрату. Встановлено, що зовнішні зв'язки трипільської культури корелюють із мовними зв'язками субстрату. Розглянуто функціонування доіндоєвропейського (трипільського) субстрату в українській мові на різних рівнях (апелятивна лексика, ономастика, типологія).

  Скачати повний текст

Досліджено українські духівниці кінця XVII - XVIII ст. На засадах компаративного текстологічного аналізу виявлено структурні особливості та мовний формуляр різнотипових заповітів, доведено єдність композиційної основи духівниць. З'ясовано відмінності в оформленні клаузул, зумовлених стильовою манерою заповідачів. Висвітлено еволюцію формул українських духівниць під впливом функціонування споріднених різновидів актової документації. Виявлено, що дискретність формул і водночас розпливчастість їх поза межами клаузул зумовлена складним формуванням жанрового контексту духівниць, які увібрали в себе елементи урядово-адміністративної, торговельної, економічної документації та власне сповідальних зізнань заповідача. Визначено лексико-семантичну класифікацію даних документів, проаналізовано лінгвістичну насиченість, обмежену жанровими ознаками. З'ясовано специфіку стилетвірних мовних традицій рукописних пам'яток, зумовлених дотриманням базових формул заповіту, відзначено живомовну побутову виразність словника духівниць.

  Скачати повний текст