Дисертацію присвячено дослідженню способів експресивної реалізації граматичного суб'єкта у текстах англійської поезії ХVІІІ-ХХ століть, а також виявленню факторів, що сприяють підвищенню інтенсивності експресії при реалізації граматичного суб'єкта в поетичному тексті. В роботі запропоновано класифікацію граматичного суб'єкта за типом його змістової структури, яка визначається в межах поетичного висловлювання. Визначено способи експресивної реалізації кожного з виділених типів суб'єкта. Експресивність граматичного суб'єкта в поетичному тексті розглянуто в ракурсі "Прототип (центр) - Периферія". Встановлено, що експресивна значущість граматичного суб'єкта (або варіанта комбінування суб'єкта) пов'язана з його периферійним статусом.

  Скачати повний текст

Дисертація присвячена вивченню семантико-прагматичних та комунікативних явищ, пов'язаних з інтерогативністю в сучасній англійській мові. Уточнюється і доповнюється перелік ознак інтерогативності, а також таксономія питальних речень. Обгрунтовується необхідність розгляду питальних висловлювань невід'ємно від відповідей на них. Встановлено й розглянуто окремі типи псевдоінформативних питань. Досліджені вторинні функції питальних речень на основі комунікативної та соціальної взаємодії мовців. Описані комунікативно-функціональні особливості кожного типу питального речення. Розширено інвентар загальновизнаних ознак інтерогативності.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено дослідженню семантики прикметників розміру в сучасній англійській мові. Послідовно розглядаються полісемія та лексичне значення прикметників, їх якісна та кількісна характеристики. Запропоновано варіант інвентаризації лексико-семантичної групи прикметників розміру на основі компонентного та статистичного аналізу, який дозволив установити загальні та диференційні ознаки мікросистеми і лексико-семантичні зв'язки між досліджуваними словами. На основі частотної характеристики прикметників за творами письменників англійської та американської художньої літератури ХІХ - ХХ століть розглянуто синтагматичні та парадигматичні відношення, сполучуваність досліджуваних прикметників з підкласами іменників, а також особливості їх вживання в авторському стилі. Встановлено середнє число значень прикметників розміру в сучасній англійській мові за даними синонімічних і двомовних словників; досліджено співвідношення між кількісними параметрами прикметників за допомогою спеціальних статистичних прийомів та методів, що суттєво уточнює існуючі дані про склад і семантику лексичних одиниць, які розкривають поняття розміру в мові та мовленні.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено дослідженню проблеми формування нових словотворчих засобів англійської мови, вивченню джерел та шляхів утворення нових засобів деривації. Визначено особливий статус словотворчих елементів перехідного характеру (напівафіксів); розроблено систему критеріїв виділення словотворчих елементів перехідного характеру. Встановлено основні шляхи утворення нових дериваційних засобів: формантизації та фрагментації лексичних одиниць (остання здійснюється через телескопію, скорочення слова, поділ слова на псевдоморфеми). Розглянуто іншомовні та внутрішньомовні запозичення як джерела виникнення нових словотворчих елементів. Наведено результати інвентаризації формантів, що поповнили словотворчу систему англійської мови в 70-90-ті роки ХХ сторіччя.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено вивченню стилеметричних характеристик прикметників різної морфемної структури, частотних характеристик ад'єктивних афіксальних морфем і морфемних ланцюжків та позиційному аналізу досліджуваних морфем у текстах трьох функціональних стилів - науковому, художньому та газетному. Необхідною умовою членування слів на морфеми є повторюваність хоча б одного компоненту слова в іншому лінгвістичному оточенні з тим самим значенням. Основними параметрами дослідження є частота та сполучуваність. Зроблена спроба виведення морфемних ланцюжків і дослідження їх частотних характеристик. Лінгвістичний закон переваги, який діє на досліджуваному матеріалі, дозволив виділити в усіх аналізованих масивах текстів невелику кількість афіксальних морфем і морфемних ланцюжків, що несуть максимум функціонального навантаження й відокремити їх від решти морфем і ланцюжків, нехарактерних для морфемної структури прикметників. Доведено, що частота афіксів і морфемних ланцюжків є статистичним параметром досліджуваних стилів. Середня частота розглядається як важливий показник статистичного параметру стилів. За даним параметром в роботі виділені дві групи стилів, як такі, що не перетинаються: 1) науковий стиль, 2) художній і газетний стилі - при дослідженні префіксальних морфем та морфемних ланцюжків, а при дослідженні суфіксальних морфем - три групи стилів: 1) науковий, 2) художній, 3) газетний. З метою визначення відстані між стилями були встановлені п'ять порогів зон, які дозволили констатувати, що в результаті дослідження префіксальних морфем відстань між науковим і газетним стилями більша, ніж відстань між науковим і художнім та художнім і газетним стилями, а в результаті дослідження суфіксальних морфем і морфемних ланцюжків відстань між науковим і художнім стилями більша, ніж між стилями двох інших пар. Розкриті ізоморфні та відмінні риси позиційного розташування префіксальних і суфіксальних морфем по відношенню до кореневих та інших афіксальних морфем. Виділені позиційні варіанти морфем, які розглядаються як аломорфи ад'єктивних префіксів та суфіксів. В ході позиційного аналізу були виявлені групи префіксальних і суфіксальних морфем, які мають властивості сполучатися з кореневими та іншими афіксальними морфемами. Комбінуючі форми, як особливий тип морфологічних елементів, не є характерними для прикметників, що пояснюється їх термінологічним характером. Кореневе та префіксальне оточення властиве лише невеликій кількості комбінуючих форм. Переважаючим типом у матеріалі дослідження є морфемні ланцюжки, що складаються з комбінуючої форми та суфіксальної морфеми. Моделі морфемних ланцюжків, що мають у своєму складі більше, ніж одну кореневу морфему, характеризуються невисокою частотою вживання.

  Скачати повний текст

Досліджено мовленнєву системність, діалогічну єдність "офератив - деклінатив", поданих як функціонально-адаптивну систему, фукціонування якої у розмовному дискурсі обумовлено внутрішньосистемною взаємодією офератива-стимула та деклінатива-реакції, адаптацією даної системи під впливом соціокультурних і когнітивних факторів екстралінгвального середовища. Виявлено, що незалежно від впливу на систему таких соціальних факторів позамовного середовища,як стать комунікантів, "дистанція влади" та ступінь знайомства між ними, в ній спостерігається універсальна тенденція - значна перевага непрямих інтерогативних офератів і мітигованих деклінативів, які є стратегіями негативної ввічливості, над прямими декларативними та імперативними оферативами та категоричними деклінативами, які є стратегіями позитивної ввічливості. Отже, в процесі функціональної адаптації системи діалогічної єдності "офератив - деклінатив" вирішальними є когнітивні фактори екстралінгвального середовища - культурно обумовлені когнітивні сценарії.

  Скачати повний текст

Досліджено мовленнєву поведінку представників різних вікових груп та проаналізовано стратегії й тактики англійського дискурсу, зумовлені віком комунікантів. За результатами системного аналізу виявлено універсально-вікові, преферентно-вікові та ексклюзивно-вікові особливості мовленнєвої поведінки дітей/підлітків і дорослих, виділено три класифікації форм звертань представників різних вікових груп за критеріями: кількість адресатів, ступінь вираження адресата, типовість/нетиповість даної форми звертання до адресата певної вікової групи. Проаналізовано функції форм звертань у мовленні представників різних вікових груп, виявлено універсально-вікові, преферентно-вікові та ексклюзивно-вікові мовленнєві стратегії і тактики представників різних вікових груп у 14 найчастіших ситуаціях спілкування. Розглянуто особливості реалізації інформативної та комунікативної інтенції, проаналізовано вибір форми реалізації мовленнєвих актів представниками різних вікових груп.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено вивченню словесного поетичного образу як двоаспектного явища, яке містить у собі концептуальний та мовний плани існування. Запропоновано додати до загальноприйнятих структурних компонентів образу - визначального, визначаючого та підстави для порівняння - ще один, яким є логічні відносини між зіставленими в образі поняттями. Корелятами реальних відносин між об'єктами зіставлення є синтаксичні відносини, які, в свою чергу, втілюються у певних синтаксичних конструкціях. Синтаксична конструкція є мовним засобом об'єктивації словесного поетичного образу у віршованих текстах. Синтаксична структура образу змінюється залежно від типу асоціації, за якою зіставляються об'єкти, а також логічних відносин, які втілюються у словесному образі. За результатами досліджень було визначено 17 синтаксичних моделей, які є засобами синтаксичної побудови словесного поетичного образу у сучасній американській поезії.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Вивчено лінгвокогнітивні, структурні та семантичні особливості композитів з першим дієслівним компонентом у сучасній англійській мові. Проаналізовано основні структурні моделі композитів з першим дієслівним компонентом, наведено диференційні ознаки складних і складнопохідних композитів з першим дієслівним компонентом. Аргументовано, що досліджувані одиниці утворюються на І, ІІ та ІІІ тактах генератора класів слів аплікативної породжувальної моделі. Розкрито аспекти внутрішньої валентності композитів з першим дієслівним компонентом. Виділено основні типи складних слів першим дієслівним компонентом, враховуючи ступінь їх мотивованості. Розглянуто композити з першим дієслівним компонентом, утворені на основі фразеологічних одиниць.

  Скачати повний текст

Дослідження проведено у руслі когнітивно-комунікативного підходу до мови, що визначає його актуальність. Виявлено вербалізовану в сучасній англійській мові концептуальну модель неправди. Розглянуто комунікативну ситуацію неправди через змінні соціально-прагматичного контексту, виявлені та систематизовані мовленнєві стратегії, завдяки яким неправда знаходить своє дискурсивне втілення. Побудова концептуальної моделі здійснюється шляхом прототипічного моделювання на рівні дискурсу, що дозволяє чітко визначити прототип і маргінальні різновиди неправди. Виявлено, що гендерний параметр є найбільш вагомим соціальним параметром, який зумовлює використання прототипного та маргінальних різновидів неправди. Види неправди реалізуються через певні мовленнєві стратегії або групи мовленнєвих стратегій. Найбільший арсенал стратегій має прототипна неправда та різновиди неправди, що знаходяться найближче до неї - біла та етикетна неправди.

  Скачати повний текст

Проаналізовано репрезентуючий компонент (РК) у системі трьох різновидів чужої мови: прямої, непрямої, невласне-прямої. Репрезентуючий компонент - лінгвістичний комплекс, який складається з препозитивних, інтерпозитивних, постпозитивних, кільцевих структур, де введено мову персонажів (пряму, непряму, невласне-пряму) за різними параметрами (семантичними, психологічними, прагматичними тощо.) Розроблено типологізацію РК на основі структури РК, семантики, місцеположення, графічної візуалізаціїя, прагматичних властивостей. Аналіз значної кількості типів і видів РК в англомовних оповіданнях ХХ ст. дозволив диференціювати їх на основі наступних логічних принципів: позиції РК стосовно ЧМ (препозитивні, інтерпозитивні, кільцеві, постпозитивні РК); семантичного змісту РК (нейтральні та емоційно-експресивні дієслова, дієслова, які передають лінгвістичну та екстралінгвістичну сторону комунікації); структурного діапазону РК (від структурно-розширених до нульових і структурно-виокремлених; прагматичний потенціал РК (репрезентативи, директиви, емотиви, дискрептиви, інтерпретатори та імплікатори). За результатами дослідження визначено особливості дії двох різнонаправлених тенденцій - до уніфікації та диференціації у системі РК, до контактності та дистантності в розміщенні РК, до фіксованого та інвертованого порядку слів у РК. Зазначено, що на сучасному етапі РК виявляють тенденцію до уніфікації, дистантності, фіксованого порядку слів і суб'єктивізації (тобто впливу ЧМ на АМ у вигляді РK).

  Скачати повний текст

Сформульовано нове визначення функціонально-семантичної основи часток як окремої частини мови. Розроблено класифікацію виділеного корпусу на підставі дослідження синтаксичних, семантичних і прагматичних властивостей часток. Вперше клас часток описано як польову структуру, яка складається з мікрополів, утворених на основі диференційних сем. Удосконалено та систематизовано їх прагматичні функції, які полягають у здатності виражати різні типи експресивної суб'єктивної модальності, реалізації низки комунікативних стратегій, а також у функції розширення інформаційного простору дискурсу.

  Скачати повний текст

Досліджено сполучуваність, парадигматику та вживання англійських модальних часток. Послідовно розглянуто проблему модальності, основні підходи та критерії поділу слів за частинами мови, походження та визначення часток, їх модальні ознаки та принципи класифікації. На базі елементів описового методу (контекстуального та дистрибутивно-статистичного) проведено інвентаризацію групи, визначено її ядро та периферію, встановлено частотні характеристики. Проведено компаративний аналіз синтагматичних зв'язків і парадигматичних відносин між досліджуваними словами, виявлено особливості вживання модальних часток в авторському стилі. Запропоновано об'єктивну класифікацію модальних часток та визначено їх характерні ознаки.

  Скачати повний текст

Досліджено категорії ергативності в сучасній англійській мові, центральні та периферійні засоби її вираження. На матеріалі словникових даних проведено класифікацію ергативних дієслів за етимологією та напрямком деривації. Шляхом компонентного аналізу доведено, що зазначені дієслова у перехідній реалізації є семантично та формально перехідними і містять сему каузативності, а у неперехідній реалізації є семантично та формально неперехідними і виступають некаузативом або декаузативом відповідного каузативного значення. У термінах синтаксем описано структуру перехідної та неперехідної моделей речення з ергативними дієсловами та доведено, що на глибинному рівні ергативність мов ергативної типології та англійської (номінативної) мови виявляє ізоморфні ознаки. Змодельовано функціонально-семантичне поле ергативності та досліджено парадигматичні зв'язки його елементів.

  Скачати повний текст

Досліджено, що дискурсивні маркери є носіями процедурного значення, сигналами когерентності діалогічного тексту. Визначено функцію дискурсивного маркера в термінах сконструйованої дискурсивної моделі когерентності та когнітивної моделі розподілу інформації у діалозі. Концептуальним профілем дискурсивних маркерів є їх спрямованість на позначення локальних і глобальних відношень між сегментами діалогу. Реалізовано когерентну функцію дискурсивного маркера на трьох структурних рівнях, які визначаються як семантичний, прагматичний і топікальний. Виділено семантичні маркери, що співвідносять дві суміжні пропозиції, прагматичні маркери, які є експлікаторами відношення між двома суміжними мовленнєвими актами, і топікальні маркери, що сигналізують глобальні когерентні відношення та виступають засобами тематичної організації діалогу.

  Скачати повний текст

Запропоновано новий - ергономічний - напрям лінгвістичного аналізу мовних одиниць та їх функціонування в комунікативному процесі. Ергономіка вивчає різні види людської діяльності, в тому числі мовленнєву, з метою визначення передумов їх оптимальності та ефективності. Даний підхід пов'заний із когнітивними аспектами продукування, розуміння та запам'ятовування мовленнєвих повідомлень. Ергономічний аналіз категорій аспекту, часу, стану, модальності, негативності здійснено на матеріалі текстів, які імітують спонтанне мовлення людей і проведено з урахуванням когнітивних, антропологічних, соціальних, психологічних, культурних характеристик комунікантів. Проведено ергономічний аналіз текстів реклами та інструкцій, які є прикладами підготовленого мовлення, оформлено алгоритми їх ефективної побудови. Значну увагу приділено граматичним, лексичним, структурним, графічним засобам оптимального та раціонального оформлення текстів реклами й інструкцій.

  Скачати повний текст

Проведено статистичне дослідження функціонування підрядних речень у текстах художнього та публіцистичного стилів. Художне мовлення, репрезентовано п'ятьма індивідуально-авторськими стилями англійських та американських письменників ХХ ст,: Е.Хемінгуея, Ф.Фіцджеральда, А.Кроніна, Дж.Стейнбека та Т.Драйзера, публіцистичні тексти - вибіркою з редакторських статей передових англомовних газет "The Times", "Herald Tribune", "The Financial Times". Висвітлено особливості авторських та функціональних стилів на підставі статистичного аналізу частотних характеристик вживання типів підрядних речень, встановлення середнього розміру складнопідрядних речень та їх глибини.

  Скачати повний текст