Визначено теоретико-методологічні засади вивчення семантичних і прагматичних характеристик суб'єктно-предикатних відношень у структурі мовленнєвих актів. Розроблено методику семантико-прагматичної інтерпретації суб'єктно-предикатної структури мовленнєвих актів в англійській та українській мовах. Охарактеризовано семантичну параметризацію суб'єктно-предикатної структури мовленнєвих актів англійської й української мов у різних функціональних стилях XIX та XX ст. Проаналізовано кваліметрію тема-рематичних відношень у структурі зіставлювальних мовленнєвих актів. Проведено прагматичну інтерпретацію кваліметрії суб'єктно-предикатної структури мовленнєвих актів в англійській та українській мовах. Виявлено загальні тенденції до встановлення суб'єктно-предикатних відношень у структурі мовленнєвих актів в досліджуваних мовах.

  Скачати повний текст

Вивчено семантичну еволюцію членів дводомінантної лексико-семантичної групи розміру в англійській мові. Проаналізовано основні компоненти значення, притаманні прикметникам на позначення загального та часткового розміру. Виявлено семантичні зв'язки парадигматичного та синтагматичного характеру між лексемами групи, досліджено процес становлення синонімічних рядів та антонімічних груп всередині групи. Проаналізовано основні напрямки семантичної деривації кожного окремого прикметника, визначено потенційні дериваційні семи, за якими здійснюється розвиток значення елементів, та внутрішньо- і зовнішньолінгвістичні причини, що обумовили ці зміни. Проведено аналіз семантичного поля розвитку, що репрезентується прикметниками розміру в англійській мові.

  Скачати повний текст

Здійснено аналіз семантики полісемічних прикметників сучасної аглійської мови, з урахуванням квантитативних параметрів. Виявлено взаємозалежність між параметрами багатозначних прикметників, а саме: кількістю значень прикметників та їх семантичний статус (індекс полісемічності), кількістю значень і словотвірною структурою ад'єктивних одиниць, кількістю значень прикметників і належністю їх до певної семантичної категорії ("хі-квадратом" і коефіцієнтом взаємної спряженості K). Установлено основні типи семантичних переносів у прикметниках англійської мови та їх кількісний вираз. На підставі аналізу залежності кількості слів від кількості значень зроблено висновок про наявність трьох рівнів потенціалу творення полісемії в ад'єктивній системі сучасної англійської мови - звичайного, підвищеного та високого.

  Скачати повний текст

Сформульовано нове визначення функціонально-семантичної основи часток як окремої частини мови. Розроблено класифікацію виділеного корпусу на підставі дослідження синтаксичних, семантичних і прагматичних властивостей часток. Вперше клас часток описано як польову структуру, яка складається з мікрополів, утворених на основі диференційних сем. Удосконалено та систематизовано їх прагматичні функції, які полягають у здатності виражати різні типи експресивної суб'єктивної модальності, реалізації низки комунікативних стратегій, а також у функції розширення інформаційного простору дискурсу.

  Скачати повний текст

Досліджено структурні, семантичні, прагматичні та дискурсивні особливості висловлень відмови англомовного художнього дискурсу. Запропоновано комунікативно-прагматичний підхід до аналізу особливостей взаємодії мовних засобів вираження змісту відмови у сучасній англійській мові. З застосуванням комплексної методики описано функціонування висловлень відмови через категорії соціальної оцінки, заперечення, а також опозитивні відношення та фактор особистості. На базі комплексного підходу виокремлено семантичні прототипи і деривати висловлень відмови, установлено основну та супровідні іллокутивні сили мовленнєвого акту відмови. За результатами дослідження виявлено конфліктоневластиві, конфліктозапобіжні та конфліктогенеруючі дискурси відмови. Зроблено висновок про можливість гармонізації та дисгармонізації взаємин комунікантів засобами відмови та запропоновано біполярну модель діалогу відмови. Розглянуто способи авторитарної поведінки продуцента відмови та встановлено залежність особливостей дискурсу мовця від способу представленості в ньому координат особистісного дейксису.

  Скачати повний текст

Досліджено категорії ергативності в сучасній англійській мові, центральні та периферійні засоби її вираження. На матеріалі словникових даних проведено класифікацію ергативних дієслів за етимологією та напрямком деривації. Шляхом компонентного аналізу доведено, що зазначені дієслова у перехідній реалізації є семантично та формально перехідними і містять сему каузативності, а у неперехідній реалізації є семантично та формально неперехідними і виступають некаузативом або декаузативом відповідного каузативного значення. У термінах синтаксем описано структуру перехідної та неперехідної моделей речення з ергативними дієсловами та доведено, що на глибинному рівні ергативність мов ергативної типології та англійської (номінативної) мови виявляє ізоморфні ознаки. Змодельовано функціонально-семантичне поле ергативності та досліджено парадигматичні зв'язки його елементів.

  Скачати повний текст

Досліджено різноструктурні речення сучасної англійської мови, що виражають нереальну умову та/або її наслідок. Доведено, що дані мовні одиниці є складними реченнями особливого типу, які визначено як нереальний умовно-наслідковий період (НУНП) з обов'язковими умовною та наслідковою частинами, встановлено тип синтаксичного зв'язку між ними (взаємозалежність). НУНП розглянуто як втілене у мовних формах складне судження, яке застосовується для суб'єктивного встановлення комунікантами умовно-наслідкового відношення між процесами (подіями) гіпотетичної дійсності. Висвітлено динаміку функціонування НУНП в англомовній художній прозі XIX - XX ст., розкрито особливості синтаксичної структури НУНП, усі ідентифіковані різновиди репрезентовано у вигляді моделей, проведено їх порівняльне вивчення та розроблено класифікацію, виокремлено інваріантну модель НУНП. Охарактеризовано способи вербальної репрезентації умови та наслідку в аналізованих мовних фрагментах і визначено чинники, які обумовлюють таку вербалізацію. Виявлено причини сприйняття самостійно функціонуючих умовних і наслідкових предикативних одиниць як парцелятів НУНП. Запропоновано структурну класифікацію НУНП, які відрізняються за способом оформлення, в якій враховано повноту й експліцитність вираження умовної та наслідкової частин. Встановлено синтаксичний статус і граматичне значення кожного з варіантів НУНП.

  Скачати повний текст

Доведено релевантність базових ідей і принципів синергетики для дослідження вербокреативних процесів у сучасній англійській мові. Шляхом екстраполяції параметрів фрактальності на вивчення принципів структурної організації словотвірної системи виявлено механізми її розвитку та самодобудовування на мікро- та макрорівнях. Особливу увагу приділено функціональній трансорієнтації лінгвальних одиниць, що зумовлює збагачення арсеналу словотворчих засобів і вдосконалення способів і механізмів вербокреації. Афіксалізація лексем і фрагментів слів, інтеграція синтаксичних конструкцій та лексикалізація морфем визначаються як механізми міжрівневої трансорієнтації. Встановлено механізми внутрішньорівневої трансорієнтації мовних одиниць, до яких віднесено конверсію та семантичну деривацію.

  Скачати повний текст

Здійснено комплексне дослідження структурних, семантичних і комунікативно-прагматичних особливостей конструкцій з частинами, поєднаними приєднувальними сполучниковими засобами (базове висловлення та приєднувальна частина), омонімічними підрядним і складнопідрядним реченнями. На матеріалі сучасної англійської мови уточнено статус приєднувальних конструкцій і запропоновано критерії їх відокремленння від різних типів приєднування, парцеляції та складнопідрядних речень. Доповнено й уточнено формально-синтаксичні властивості приєднувальних конструкцій. Розширено класифікацію їх приєднувальних частин. Визначено семантичні класи аналізованих одиниць і виявлено їх особливості. Встановлено пропозиціональні значення, у яких конкретизується виконувана приєднувальною частиною інформативна функція. Здійснено класифікацію слів-модифікаторів, які допомагають визначити дані значення. Розкрито функції приєднувальних конструкцій і складнопідрядних речень як складових тексту та роль екстралінгвальних засобів у реалізації даних функцій. Проаналізовано закономірності комунікативного членування та визначено типи рем у залежних компонентах приєднувальних конструкцій і складнопідрядних речень. Вперше проведено кількісний аналіз приєднувальних сполучникових засобів. Запропоновано схеми побудови й функціонування приєднувальних конструкцій.

  Скачати повний текст

Досліджено лексичну, семантичну та синтаксичну сполучуваність прикметників щодо позначення основних кольорів англійської мови та подано їх кількісні параметри. Визначено синтагматичні та парадигматичні зв'язки англійських основних кольоропозначень (ОКП) (семантичну структуру полісемічного слова) на основі їх синтагматики й парадигматики. Виокремлено лексико-семантичні мікрополя з домінантами-ОКП у межах лексико-семантичного поля позначень кольору та побудовано їх структурні схеми. Укладено словник типових семантико-епідигматичних характеристик прикметників щодо позначення основних кольорів англійської мови, а також перелік рідко вживаних колірних позначень з їх етимологією, тлумаченням значень та еквівалентами в українській мові.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено вивченню словесного поетичного образу як двоаспектного явища, яке містить у собі концептуальний та мовний плани існування. Запропоновано додати до загальноприйнятих структурних компонентів образу - визначального, визначаючого та підстави для порівняння - ще один, яким є логічні відносини між зіставленими в образі поняттями. Корелятами реальних відносин між об'єктами зіставлення є синтаксичні відносини, які, в свою чергу, втілюються у певних синтаксичних конструкціях. Синтаксична конструкція є мовним засобом об'єктивації словесного поетичного образу у віршованих текстах. Синтаксична структура образу змінюється залежно від типу асоціації, за якою зіставляються об'єкти, а також логічних відносин, які втілюються у словесному образі. За результатами досліджень було визначено 17 синтаксичних моделей, які є засобами синтаксичної побудови словесного поетичного образу у сучасній американській поезії.

  Скачати повний текст

Розкрито сутність поняття ситуації розташування й охарактеризовано її компоненти. Проаналізовано семантичний, морфологічний і синтаксичний рівні дистрибуції дієслів розташування з семантикою приєдання та включення. На підставі одержаних результатів виявлено семантичний потенціал досліджуваних одиниць. Наведено системний опис семантики дієслів розташування в англійській, німецькій та українській мовах. Здійснено класифікацію зазначених лексичних одиниць за наявністю описових і відносних сем.

  Скачати повний текст

Досліджено семантичну організацію окличних висловлень (ОВ) і специфіку їх функціонування у сучасному англомовному діалогічному дискурсі. Запропоновано результати лінгвістичного аналізу окличних висловлень з використанням комунікативно-прагматичного та когнітивно-дискурсивного підходів до вивчення процесів їх продукування та функціонування. На підставі критерію співвідношення емоційного та розумового у пропозиційній структурі окличних висловлень виокремлено афективний непропозитивний монопропозитивний і емоційно неінтенсивний поліпропозитивний типи окличних висловлень. Визначено зв'язок кожного з цих типів з психічним станом продуцента висловлення. Досліджено прагмасемантичну структуру окличних висловлень і розроблено іллокутивну таксономію комплексних мовленнєвих актів ОВ. Виявлено й описано комунікативні стратегії, тактики та ходи, спрямовані на модифікацію емоційного фону мовленнєвої взаємодії у бажаному комунікантові напрямі, з'ясовано роль ОВ у динаміці змін його інтенсивності. Проаналізовано конвейційні норми емоційної взаємодії комунікантів і відповідні комунікативні стратегії, які формують емотивну компетенцію мовців англомовного соціуму.

  Скачати повний текст

Проведено зіставний аналіз предикативно-атрибутивних конструкцій (ПАК) в англійській та українській мовах. ПАК є структурно-семантичним мінімумом простого речення, що є самостійною або частиною складного речення. На семантичному рівні ПАК представлено як суб'єкт і предикат, що позначає атрибут (ознаку, якість) суб'єкта. На синтаксичному рівні ПАК містить компоненти, які репрезентують семантичні суб'єкт і предикат. Здійснено структурно-синтаксичну класифікацію ПАК, основою якої є аналіз засобів формальної репрезентації предиката. Виділено 7 типів, 6 з яких властиві обом дослідженим мовам, що свідчить про ізоморфізм двох мов у аспекті вираження атрибутивної предикативної семантики. Диференційні особливості ПАК в англійській і українській мовах стосуються частотності окремих структурних типів конструкцій і наявності лише в українській мові ПАК, які є односкладними реченнями. Проаналізовано семантику ПАК на підгрунті типів ознаки, яка представлена предикатом на денотативному рівні та здійснюється за допомогою формул тлумачення. За цього виділено 4 семантичні типи та 10 підтипів конструкцій, усі з яких зустрічаються в обох мовах. Окрім спільного набору семантичних типів ПАК, у досліджених мовах виявлено спільні ознаки у аспекті частотності цих типів і основних засобів презентації кожного з них на формальному рівні, що зумовлено спільністю психофізіологічних і когнітивних особливостей носіїв різних мов.

  Скачати повний текст

Вперше здійснено комплексний аналіз способів і прийомів передачі функцій німецьких емоційно-експресивних часток (ЕЕЧ) та їх сполучень українською мовою. Обгрунтовано необхідність та можливість відтворення функції ЕЕЧ у перекладі для забезпечення інваріантності прагматичної пресупозиції висловлювання та когерентності тексту перекладу. Запропоновано новий підхід щодо лексикографічного представлення ЕЕЧ та оцінки лексичних відповідників як найбільш економного та стилістично адекватного засобу мови перекладу.

  Скачати повний текст

Розглянуто функціонування монологу персонажа як засобу зображеної комунікації відповідно різним комунікативним ситуаціям персонажного спілкування: аутокомунікативного, діалогічного, полілогічного та спілкування у зображеній груповій комунікації. Проаналізовано комунікативні особливості та ситуації персонажного спілкування, що передують появі монологу, визначено їх обов'язкову конфліктність та інформативну роздисбалансованість. Виділено комунікативні типи монологу персонажа як цілеспрямованої одиниці персонажного спілкування, досліджено функціонування мовленнєвих засобів цілеспрямованого впливу на адресата монологу. Створено адресатно-адресатні моделі монологу персонажа. Проаналізовано взаємодію монологу персонажа з контекстним оточенням, яке містить мовленнєву реакцію адресата на монолог, а також авторське мовлення, що вводить монолог персонажа.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Проведено комплексний аналіз семантики, парадигматики та термінотвірності префіксально-конверсивних одиниць з широким набором транспонувальних префіксів. На підставі моделювання рядів та аналізу шляхів їх виникнення вивчено семантику похідних утворень з транспонувальними префіксами, взаємні впливи семантичних структур конверсивних пар і префіксальних конверсивів. Показано внесок процесів конверсії, реконверсії, багаторазової конверсії, префіксації у формування смислової структури слів різних лексико-граматичних класів. Виділено транспонувальні префікси, словотвірні моделі префіксально-конверсивних термінів, за допомогою яких виявлено тенденції та механізми процесів термінотворення у сучасній англійській мові.

  Скачати повний текст

За результатам теоретичного аналізу літератури з досліджених питань, а також вивчення класифікації мовленнєвого матеріалу на засадах теорії аргументації визначено типи діалогічних єдностей: кооперативну, координуючу та евристичну. Удосконалено методику проведення фонетичного аналізу, з використанням якої та за допомогою новітніх комп'ютерних технологій виявлено та унаочнено в інтонаційних ознаках аргументативних діалогічних єдностей (частоту основного тону, інтенсивність і темп). Розвинуто традиційний опис просодичного оформлення репліки-стимула та репліки-реакції діалогічної єдності, розроблено інтонаційні портрети кожного з досліджених типів діалогічних єдностей. За результатом електроакустичного аналізу одержано об'єктивні фізичні ознаки трьох типів діалогічних єдностей, що реалізують функцію переконування, які узгоджуються з результатами перцептивного аналізу. Запропоновано положення, що просодія є важливим механізмом формування та передавання переконувального значення реплік аргументативних діалогічних єдностей. Серед акустичних ознак, які найбільш чітко відрізняють аргументативні типи діалогічних єдностей, виокремлено тональний контур завершення та характер руху тону у фразах. Відзначено, що важливе значення щодо ідентифікації типів аргументативних діалогічних єдностей мають частота основного тону перших наголошених та ядерних складів, частотний інтервал структурних елементів фраз, їх частотний діапазон, пікова інтесивність перших наголошених та ядерних складів, тривалість перших наголошених і ядерних складів, середньоскладова тривалість фраз і особливості паузації на межі репліки-стимула та репліки-реакції, які складають діалогічну єдність.

  Скачати повний текст

Досліджено структурні, семантичні та прагматичні особливості абсолютної інфінітивної конструкції (АІК) протягом XII - XIX ст., здійснено ідентифікацію джерел її походження в англійській мові. Дану конструкцію визначено як редуковану синтаксичну одиницю, яка утворилася у давньоанглійському простому особово-дієслівному реченні. Суб'єкт дії АІК представлено на рівні поверхневої структури. У розвитку АІК виділено три періоди. Відзначено, що протягом XII - XIII ст. зафіксовано спорадичні вживання АІК, пізніше (у XVI - XV ст.) вона переважно вживалася у східно-центральному діалекті. Запропоновано тезу, що вплив риторичного мистецтва та розвиток аргументованого мовлення сприяли подальшому поширенню АІК. Зазначено, що за своєю структурою АІК поділялась на два типи: непоширені та поширені, які складаються з певних моделей. У середньоанглійський період для непоширених типів характерним є порядок "суб'єкт - об'єкт - дієслово" (SOV). Відзначено, що порядок поширених типів АІК відповідає типу "суб'єкт - дієслово - об'єкт" (SVO), властивий структурі простого речення. У ранньоанглійський період (XVI - XVII ст.) частота АІК скорочувалась, а її структура ускладнювалась. Протягом XVIII - XIX ст. вживаність АІК у текстах зростала, її структура ставала простішою, а SVO-порядок - домінуючим у непоширених і поширених типах. З текстів XII - XIX ст. виокремлено чотири основні семантичні групи АІК: оцінні, приєднувальні, уточнювальні та кваліфікативні.

  Скачати повний текст