Досліджено прикметники зі значеннями "егоїстичний" - "альтруїстичний" як фрагментарне відображення концептів "егоїзм" - "альтруїзм", які розглянуто у різні періоди становлення (VIII - XXI ст.). Відзначено, що прикметники - це лексеми, що оптимально відображають сигніфікативний аспект значення, саме лексичні одиниці як засоби фрагментарної вербалізації концептів є предметом дослідження на сучасному етапі розвитку зазначених концептів. Проаналізовано синтагматичні зв'зки, парадигматичні відношення й епідигматичні характеристики досліджених прикметників у складі лексико-семантичних груп, виділених на основі словників.

  Скачати повний текст

Досліджено прикметники освітлення зі значенням "темний", "світлий", "матовий" в сучасній німецькій мові. Проведено інвентаризацію лексико-семантичної групи (ЛСГ) прикметників освітлення, визначено її структуру - ядро, основний склад, периферію. За допомогою дистрибутивно-статистичного аналізу досліджено синтагматичні зв'язки (сполучуваність і семантику) прикметників, домінант підгруп ЛСГ, виділених внаслідок інвентаризації, та на підставі одержаних даних описано парадигматичні відношення між ними. Удосконалено психолінгвістичний метод дослідження семантичної структури полісемантичних слів і за його допомогою визначено семантичну структуру прикметників освітлення, а також встановлено силу семантичного зв'язку між їх значеннями. Розглянуто основну семантичну функцію прикметників зі значенням "темний", "світлий", "матовий".

  Скачати повний текст

Проаналізовано стан вивчення проблеми сполучуваності прикметників на позначення портретної характеристики людини у лінгвістичній науці за результатами аналізу вибірки прикметників з 39-ти творів сучасних німецьких, швейцарських та австрійських авторів. Розглянуто питання черговості та послідовності сполучуваності прикметників у реченні. На підставі вивчення класифікацій прикметників провідних науковців та сучасних німецьких граматик і одержаного з художньої німецькомовної прози фактичного матеріалу запропоновано класифікацію прикметників щодо позначення зовнішності людини, яка складається з дев'ятнадцяти семантичних груп. Здійснено семантичний аналіз кожної групи прикметників. Розглянуто семантичні відтінки найчастотніших прикметників та виявлено їх суттєві та несуттєві зв'язки. Установлено, що 60 % усіх зареєстрованих слововживань становлять підкласи прикметників [Farbe], [Aussehen], [Zustand], [Temporal] та [Dimension]. З'ясовано, що понад 30 % ад'єктивів (10 підкласів) мають частоту в межах між 100 та 210-ма, всього 6,5 % - від 20 до 100. За допомогою статистичних методів досліджено синтагматичні та парадигматичні відношення прикметників. Проаналізовано авторські стилі німецькомовних письменників, установлено їх подібність чи розходження.

  Скачати повний текст

Розглянуто походження та функціонування німецьких демінутивних суфіксів, суфіксів порівняння прикметників, суфікса -er іменника множини. Дослідження словоформ, які виражають поняття `багато/мало', дало змогу вивчити динаміку розвитку їх семантики та форми. На основі виділення діахронічних констант з загальним значенням `багато/мало' реконструйовано найдавніші форми та визначено мотивацію значень. Зазначено, реконструкція коренів слів, які виражають одне й теж саме поняття, надає можливість звести їх до окремих праформ і визначити мотивацію найдавнішої номінації в мові.

  Скачати повний текст

Запропоновано комплексний підхід до вивчення розвитку семантики та форм німецьких слів з просторовим значенням з метою виявлення їх первісної мотивації. Досліджено семантичні характеристики та функціонування словоформ: Raum 'простір', Mark 'межа кордон', Mitte 'середина, центр', nahe 'близько', fern 'далеко', hier 'тут', da 'там', hin 'туди', her 'сюди', ab 'із, з, від', an 'біля, поряд, у, на, до, по' у різні періоди розвитку німецької мови. Зауважено, що аналіз здійснено з використанням давньо-, середньо-, ранньо- та нововерхньонімецьких текстів, загальний обсяг яких складає 900 000 слововживань) та даних лексикографічних праць німецької мови. Установлено, що позначення простору виникли завдяки усвідомленню вихідного протиставлення у даних народів понять 'свій / чужий, інший'. З'ясовано хронологію зародження позначень простору у давньонімецькій мові. Визначено й висвітлено особливості розвитку семантики досліджених одиниць у діахронічному аспекті. Проведено лінгвістичну реконструкцію праформ та виявлено первісну мотивацію номінативних одиниць. Виявлено, що механізмами словотворення сучасних німецьких слів з просторовим значенням слугують лінгвокогнітивні операції розгортання денотативного первісного значення лексем і модифікації характеру зчеплення афіксальних морфем.

  Скачати повний текст

Доведено, що універсальний психофізіологічний феномен "стан людини" існує в концептосфері етносу у вигляді дискретних ментальних одиниць, сукупність яких організується за принципом концептополя. Визначено, що однією з інгерентних властивостей макроконцепту "стан людини" є його семіотична дисперсність - здатність відтворюватися широкою палітрою фразеологічних, паремійних, метафоричних і лексичних засобів, опису семантики, граматики та словотвору. Висвітлено полідискурсивний характер "стану людини" шляхом аналізу його актуалізації на мікротекстовому та макротекстовому рівнях. Обгрунтовано та систематизовано принципи та закономірності його дискурсивної сполучуваності.

  Скачати повний текст

Вивчено літературні і публіцистичні псевдоніми німецької та української мов. Досліджено 7 105 німецьких і 5 201 одиниць українських самоназв шляхом їх аналізу за принципом, мотивом і способом номінації як параметрами зіставлення. Розкрито специфіку антропонімної категорії псевдоніма у порівнюваних мовах, визначено його функції, досліджено риси псевдонімної номінації як особливого виду назвотворення. Визначено основні принципи й проаналізовано мотиви номінації, які діють у системі німецьких і українських самоназв з урахуванням їх характеристичного змісту й реалій, ознак і відношень, що могли відобразитися у самоіменуванні. Досліджено способи й засоби творення псевдонімів у двох мовах. Визначено спільні й відмінні риси псевдонімної номінації для німецької й української мов, зумовлені дією специфічних екстра- й інтралінгвальних чинників.

  Скачати повний текст

Проведено комплексне дослідження засобів вираження функціонально-семантичної категорії футуральності в німецькій та українській мовах. Проаналізовано взаємозв'язок і взаємовплив мовних одниниць різних рівнів, здатних виражати футуральну семантику, їх роль у реалізації акціональних і модальних значень. Виявлено спільні та відмінні риси функціонування та взаємодії засобів вираження футуральності різних рівнів у двох мовах, встановлено їх частотні характеристики. Зазначено, що німецьку конструкцію werden+Infinitiv I/II кваліфіковано граматичним омонімом: темпоральною формою та модальною констукцією. Форми МЧ в українській мові визначено амодальними.

  Скачати повний текст

Досліджено, що дієслова не утворюють особливої групи у німецькому префіксальному дієслівному словотворі, а належать до дієслів з відокремлюваними та невідокремлюваними складниками. Встановлено й обгрунтовано шляхи переходу вільних/зв'язаних морфем у словотворенні. Виявлено й описано структурні моделі досліджуваних дієслів. Розкрито закономірності мотивації їх лексичного значення через лексичне значення складників. Залежно від ступеня мотивованості виділено чотири типи композитів: справжні, синтаксичні, формальні та псевдокомпозити. Доведено, що зазначені дієслова є сегментами лексико-семантичних полів локативності, темпоральності, квантитативності та компаративності. Визначено частковий взаємозв'язок між лексичним значенням дієслів та їх подільністю/неподільністю у мовленні.

  Скачати повний текст

Досліджено північнонімецькі топоніми слов'янського походження. Розглянуто значення власної назви, її особливості як білатерального знаку, номінаційний аспект пропріальної лексики, шляхи творення топонімів. Значну увагу приділено процесу становлення, формування та розвитку регіональної топонімічної системи та роль у цих процесах топонімів слов'янського походження. З'ясовано слов'янсько-германську мовну взаємодію та її вплив на розвиток топосистеми. Визначено шляхи проникнення до топонімії топонімів слов'янського походження. Побудовано та проаналізовано структурно-словотвірні і номінативно-семантичні моделі номінації цих топонімів, вивчено аспект зміни їх семантики. Реконструйовано архетипи топонімів слов'янського походження.

  Скачати повний текст

Проалізовано розвиток семантики та форм лексико-семантичної групи "всесвіт" в давньо-, середньо- та ранньонововерхньонімецькій мові. Для семантичного аналізу використано словоформи die Welt ("світ"), die Erde ("Земля"), der Himmel ("небо"), die Sonne ("сонце"), der Mond ("місяць"), der Stern ("зірка") як найбільш вживаних у текстах двн., свн. та рнвн. мови. Здійснено інвентаризацію лексико-семантичної групи "всесвіт" у різні періоди розвитку німецької мови, розглянуто символіку світу, землі, сонця, місяця та зірки. З'ясовано динаміку розвитку їх семантики й форм протягом 9-ти століть. На підставі реконструкції коренів досліджувані лексеми зведено до окремих праформ, визначено мотивацію найдавнішої номінації у німецькій мові.

  Скачати повний текст

Досліджено розвиток семантики і форм слів, які позначають колір, у давньо-, середньо-, та нововерхньонімецькій мовах. На підставі порівняльно-історичного методу, методів лінгвістичної реконструкції та ймовірнісно-статистичного аналізу визначено характеристики функціонування даних мовних одиниць у різні періоди розвитку німецької мови. Аналіз проведено з використанням давньо- та середньоверхньонімецьких текстів (відповідно 550 тис. і 590 тис. слововживань) і даних міфологічних, тлумачних, етимологічних, двомовних і частотних словників німецької мови. За результатами дослідження виділено діахронічні ознаки лексем, використаних у процесі реконструкції праформ та під час визначення мотивації основних позначень кольору в німецькій мові.

  Скачати повний текст

Досліджено лексико-семантичні групи (ЛСГ) прикметників зі значеннями "сміливий" і "боязливий" у синхронії німецької мови через синтагматичні зв'язки, парадигматичні відношення й епідигматичні характеристики їх складників на матеріалі трьох груп джерел: словників, текстів і мовних реакцій інформантів з застосуванням різнотипних описових, квантитативних (статистичних і апроксимативних) і експериментальних методик. Визначено склад ЛСГ. З'ясовано рівень парадигматичного зв'язку між компонентами значень (сем) у складі семеми та семантичної системи / структури слова. Проаналізовано сполучуваність прикметників за її типами (лексичним, семантичним і синтаксичним). Визначено синтагматичні відносини основних компонентів. Досліджено внутрішньоструктурні епідигматичні відношення у знаковій структурі між значеннями того ж самого полісематичного слова через семи та комплекси сем. З використанням психометричних методів визначено семантичну відстань між словами. Установлено ступінь впливу на мову різних чинників: територіального, фахового та гендерного, що дозволило сформувати семантичну систему слів ЛСГ у вигляді словникових статей.

  Скачати повний текст

Запропоновано комплексний аналіз шляхів і механізмів утворення одиниць вторинної номінації з компонентом "кольороназва". З'ясовано основу семантичного трансформування кольороназв, подано структурну та семантичну класифікацію. Виявлено культурно-національну специфіку досліджуваних одиниць. Визначено та розкрито номінативні, синтаксичні й прагматичні функції одиниць вторинної номінації з компонентом "кольороназва". Проведено аналіз синтаксичних функцій, виявлено вплив зазначеної функції та позиції в структурі висловлення на актуалізацію значень полісемантичних одиниць вторинної номінації з компонентом "кольороназва". Досліджено прагматичні функції одиниць вторинної номінації у текстах, висвітлено їх взаємозв'язок.

  Скачати повний текст

Зазначено, що зіставний аналіз результатів семантичної та лексичної сполучуваності дає змогу виділити три спільні, найбільш типові групи синтагматичних партнерів прикметників кольору: іменників на позначення зовнішності людини одягу та взуття, а також флори. На парадигматичному рівні встановлено, що проаналізована мікросистема проявляє себе як угрупування мовних елементів зі спільним денотатом, які різняться між собою відношеннями несумісності. Спостережено, що парадигматичні відношення між досліджуваними словами вказують на властивість прикметників кольору в словосполученнях не заміщувати, а доповнювати один одного. Через те в їх дистрибуційних характеристиках (у порівнянні з іншими досліджуваними словами) зафіксовано більше спільних ознак, аніж відмінних, тобто всі досліджені прикметники кольору становлять тісну лексико-семантичну мікроструктуру, члени якої поєднані між собою різними за силою та характером зв'язками та виявляють позитивну кореляцію.що займають центр мікросистеми. Виявлено, що центральна позиція вказаних прикметників у мікросистемі кольору зумовлена їх мовною функцією та роллю у відображенні об'єктивної реальності.

  Скачати повний текст

Досліджено структурні, семантичні та функціональні особливості власних назв сучасної німецької мови. Власну мову розглянуто як білатеральний мовний знак, проаналізовано його формальний і понятійний аспекти. Детально розглянуто семантику власної назви, у якій виділено загальне та конкретне значення. На підставі аналізу значення власної назви досліджено її функціональні особливості у мові та мовленні, а також процеси апелятивації власних назв у сучасній німецькій мові. Вивчено специфіку орфографії власних назв як одного з вагомих аспектів їх інформативності та досліджено способи переходу німецьких власних назв до української мови, серед яких найпоширенішим є практична транскрипція, оскільки її застосування дозволяє враховувати фонетичні та орфографічні особливості лексичної одиниці.

  Скачати повний текст

Комплексно досліджено лексико-семантичну групу(ЛСГ) дієслів переміщення в сучасній німецькій мові в парадигматичному (квантитативному, словотвірному, фоносемантичному) та синтагматичному аспектах. Визначено середню кількість значень дієслів переміщення в сучасній німецькій мові. Встановлено зв'язок полісемічності з частотою дієслів переміщення у словниках та тип їх розподілу за словником Duden. Проведено інвентаризацію ЛСГ дієслів переміщення та досліджено їх парадигматичні та синтагматичні характеристики за допомогою формальних і неформальних методів. Описано дистрибутивні формули дієслів переміщення та сполучувальні властивості найбільш частотних з них. Встановлено словотвірні особливості дієслів переміщення та їх дериваційну продуктивність. Розкрито фонетичне значення дієслів переміщення в сучасній німецькій мові.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

За допомогою компонентного аналізу виявлено спільні та розбіжні семантичні ознаки у назвах птахів української та німецької мов. Зазначено, що у ході зіставлення слів за параметром їх семантичної маркованості важливим є урахування компонента семантичної структури семеми - відтінку значення. Встановлено розбіжності між семантичним обсягом і змістом предметно-логічного компонента лексичних значень слів. На підставі результатів аналізу типів семантичних відношень лексичних одиниць виявлено їх різноманітну картину, особливо у випадках часткового збігу. За засобом і джерелом номінації визначено відповідники з коренями ідентичного та різноманітного значення, проведено аналіз внутрішньої форми слів. Серед словотвірних способів у ході зіставлення виявлено найхарактерніші для кожної мови. Дослідження формування метафоричних значень слів проведено у двох напрямках: аналіз переносних значень, що називають певні предмети, явища дійсності та оцінних значень слів. Зіставлення прислів'їв із назвами птахів розкрило образне світобачення у даних мовах, а дослідження семантики назв птахів - специфіку мовних картин світу українців і німців.

  Скачати повний текст

Досліджено пейоративну лексику в сучасній німецькій мові на позначення людини. Розкрито її комплексний характер як мовного і мовленнєвого явища. Визначено структуру лексичного значення пейоративів. Внаслідок компонентного аналізу доведено, що в конотативний аспект лексичного значення слова (ЛЗС) входить лише емотивний компонент, що є підставою вважати терміни "конотативний аспект ЛЗС" та "емотивний аспект ЛЗС" синонімами. Відзначено, що оцінні та емотивні семи не завжди існують у структурі лексичного значення пейоративних одиниць одночасно. Виділено дві групи пейоративів - оцінні пейоративи й афективи. Змодельовано лексико-семантичне та функціонально-семантичне поля пейоративів. Встановлено, що пейоративна лексика не обмежується лише зафіксованою в словниках. Досліджено, що в мовленні у ролі лайливого слова може виступати будь-який іменник. Висвітлено абсолютну та релятивну лексику. Доведено, що "лайливе слово" - не синонім терміна "пейоратив", а можлива роль пейоратива в мовленнєвому акті "лайка". Проаналізовано мовленнєвий акт "лайка" як найяскравіший тип вербальної агресії та комунікативну ситуацію "сварка".

  Скачати повний текст