Запропоновано комплексний аналіз шляхів і механізмів утворення одиниць вторинної номінації з компонентом "кольороназва". З'ясовано основу семантичного трансформування кольороназв, подано структурну та семантичну класифікацію. Виявлено культурно-національну специфіку досліджуваних одиниць. Визначено та розкрито номінативні, синтаксичні й прагматичні функції одиниць вторинної номінації з компонентом "кольороназва". Проведено аналіз синтаксичних функцій, виявлено вплив зазначеної функції та позиції в структурі висловлення на актуалізацію значень полісемантичних одиниць вторинної номінації з компонентом "кольороназва". Досліджено прагматичні функції одиниць вторинної номінації у текстах, висвітлено їх взаємозв'язок.

  Скачати повний текст

Висвітлено питання комплексного та всестороннього опису словотвірної синонімії в мікросистемі спільнокореневих похідних іменників. Словотвірна синонімнія є наслідком взаємодії лексичного та словотвірного рівнів явище синонімії грунтується на опозиції "взаємодія - протидія", яка базується на принципах тотожності та розбіжності у плані вираження та змісту. Лексичні та словотвірні одиниці взаємодіють у межах парадигматичних відношень, що грунтуються на принципі семантичної та формальної розбіжностей між ними. Синтагматичні зв'язки реалізуються між лексичними та словотвірними морфемами у явищах валентності та сполучуваності. Принципами спільності та розбіжності визначено основні складники словотвірної синонімії: синонімія - поняття мовного явища, лінгвістичної універсалії; синонімічність - лексико-семантична категорія, яка позначає властивість, стан лексичних одиниць; синонімізація - процес смислового інтегрування мовних одниниць; синонім - конкретна мовна одиниця; синонімічні відношення - системні відношення між лексичними одиницями, які збігаються за лексичним значенням і розрізнюються за формальними ознаками. Розроблено структурно-семантичні інтегральні та диференційні критерії синонімічності, які грунтуються на принципах спільності та розбіжностей, виявляють синонімічність похідних, виділяють спільнокореневі похідні синоніми з числа інших спільнокореневих парадигматичних одиниць, зумовлюють процеси синонімізації, пояснюють типи та характер синонімнічних відношень і дозволяють розглядати ці лексичні одиниці як сукупність лексичних, структурних і словотвірних характеристик і як наслідок функціональної взаємодії дериваційних та лексико-семантичних категорій. Спільнокореневі похідні синоніми, створені на межі двох рівнів - лексичного та словотвірного, набувають загальних рис системи мови і специфічних ознак лексичного та словотвірного рівнів, що зумовлює їх подвійний міжрівневий структурно-семантичний характер. Ці лексичні одиниці описано, класифіковано за особливостями їх структури та семантики, визначено їх мовний статус і лінгвістичний потенціал, встановлено перспективні напрями дослідження спільнокореневих лексичних одиниць.

  Скачати повний текст

Здійснено комплексний семантико-статистичний аналіз прикметників оцінки сучасної німецької мови за такими параметрами: лексична та семантична сполучуваність, парадигматичні відношення, смислова структура слова. Описано частотні характеристики лексико-семантичної групи, до складу якої входять прикметники оцінки. Подано загальну характеристику сполучуваності прикметників із іменниками на рівні підкласу та окремого слова, а також виявлено синтагматичні зв'язки досліджуваних прикметників. На основі сполучувальних властивостей з'ясовано парадигматичні відношення між прикметниками та розглянуто ступінь їх "синонімічності"/"антонімічності". Визначено особливості ієрархічних відношень між ЛСВ у смислових структурах полісемантичних прикметників.

  Скачати повний текст

Досліджено прикметники освітлення зі значенням "темний", "світлий", "матовий" в сучасній німецькій мові. Проведено інвентаризацію лексико-семантичної групи (ЛСГ) прикметників освітлення, визначено її структуру - ядро, основний склад, периферію. За допомогою дистрибутивно-статистичного аналізу досліджено синтагматичні зв'язки (сполучуваність і семантику) прикметників, домінант підгруп ЛСГ, виділених внаслідок інвентаризації, та на підставі одержаних даних описано парадигматичні відношення між ними. Удосконалено психолінгвістичний метод дослідження семантичної структури полісемантичних слів і за його допомогою визначено семантичну структуру прикметників освітлення, а також встановлено силу семантичного зв'язку між їх значеннями. Розглянуто основну семантичну функцію прикметників зі значенням "темний", "світлий", "матовий".

  Скачати повний текст

Досліджено, що дієслова не утворюють особливої групи у німецькому префіксальному дієслівному словотворі, а належать до дієслів з відокремлюваними та невідокремлюваними складниками. Встановлено й обгрунтовано шляхи переходу вільних/зв'язаних морфем у словотворенні. Виявлено й описано структурні моделі досліджуваних дієслів. Розкрито закономірності мотивації їх лексичного значення через лексичне значення складників. Залежно від ступеня мотивованості виділено чотири типи композитів: справжні, синтаксичні, формальні та псевдокомпозити. Доведено, що зазначені дієслова є сегментами лексико-семантичних полів локативності, темпоральності, квантитативності та компаративності. Визначено частковий взаємозв'язок між лексичним значенням дієслів та їх подільністю/неподільністю у мовленні.

  Скачати повний текст

Проведено комплексне дослідження засобів вираження функціонально-семантичної категорії футуральності в німецькій та українській мовах. Проаналізовано взаємозв'язок і взаємовплив мовних одниниць різних рівнів, здатних виражати футуральну семантику, їх роль у реалізації акціональних і модальних значень. Виявлено спільні та відмінні риси функціонування та взаємодії засобів вираження футуральності різних рівнів у двох мовах, встановлено їх частотні характеристики. Зазначено, що німецьку конструкцію werden+Infinitiv I/II кваліфіковано граматичним омонімом: темпоральною формою та модальною констукцією. Форми МЧ в українській мові визначено амодальними.

  Скачати повний текст

Зазначено, що зіставний аналіз результатів семантичної та лексичної сполучуваності дає змогу виділити три спільні, найбільш типові групи синтагматичних партнерів прикметників кольору: іменників на позначення зовнішності людини одягу та взуття, а також флори. На парадигматичному рівні встановлено, що проаналізована мікросистема проявляє себе як угрупування мовних елементів зі спільним денотатом, які різняться між собою відношеннями несумісності. Спостережено, що парадигматичні відношення між досліджуваними словами вказують на властивість прикметників кольору в словосполученнях не заміщувати, а доповнювати один одного. Через те в їх дистрибуційних характеристиках (у порівнянні з іншими досліджуваними словами) зафіксовано більше спільних ознак, аніж відмінних, тобто всі досліджені прикметники кольору становлять тісну лексико-семантичну мікроструктуру, члени якої поєднані між собою різними за силою та характером зв'язками та виявляють позитивну кореляцію.що займають центр мікросистеми. Виявлено, що центральна позиція вказаних прикметників у мікросистемі кольору зумовлена їх мовною функцією та роллю у відображенні об'єктивної реальності.

  Скачати повний текст

Проаналізовано стан вивчення проблеми сполучуваності прикметників на позначення портретної характеристики людини у лінгвістичній науці за результатами аналізу вибірки прикметників з 39-ти творів сучасних німецьких, швейцарських та австрійських авторів. Розглянуто питання черговості та послідовності сполучуваності прикметників у реченні. На підставі вивчення класифікацій прикметників провідних науковців та сучасних німецьких граматик і одержаного з художньої німецькомовної прози фактичного матеріалу запропоновано класифікацію прикметників щодо позначення зовнішності людини, яка складається з дев'ятнадцяти семантичних груп. Здійснено семантичний аналіз кожної групи прикметників. Розглянуто семантичні відтінки найчастотніших прикметників та виявлено їх суттєві та несуттєві зв'язки. Установлено, що 60 % усіх зареєстрованих слововживань становлять підкласи прикметників [Farbe], [Aussehen], [Zustand], [Temporal] та [Dimension]. З'ясовано, що понад 30 % ад'єктивів (10 підкласів) мають частоту в межах між 100 та 210-ма, всього 6,5 % - від 20 до 100. За допомогою статистичних методів досліджено синтагматичні та парадигматичні відношення прикметників. Проаналізовано авторські стилі німецькомовних письменників, установлено їх подібність чи розходження.

  Скачати повний текст

Проалізовано розвиток семантики та форм лексико-семантичної групи "всесвіт" в давньо-, середньо- та ранньонововерхньонімецькій мові. Для семантичного аналізу використано словоформи die Welt ("світ"), die Erde ("Земля"), der Himmel ("небо"), die Sonne ("сонце"), der Mond ("місяць"), der Stern ("зірка") як найбільш вживаних у текстах двн., свн. та рнвн. мови. Здійснено інвентаризацію лексико-семантичної групи "всесвіт" у різні періоди розвитку німецької мови, розглянуто символіку світу, землі, сонця, місяця та зірки. З'ясовано динаміку розвитку їх семантики й форм протягом 9-ти століть. На підставі реконструкції коренів досліджувані лексеми зведено до окремих праформ, визначено мотивацію найдавнішої номінації у німецькій мові.

  Скачати повний текст

Комплексно досліджено лексико-семантичну групу(ЛСГ) дієслів переміщення в сучасній німецькій мові в парадигматичному (квантитативному, словотвірному, фоносемантичному) та синтагматичному аспектах. Визначено середню кількість значень дієслів переміщення в сучасній німецькій мові. Встановлено зв'язок полісемічності з частотою дієслів переміщення у словниках та тип їх розподілу за словником Duden. Проведено інвентаризацію ЛСГ дієслів переміщення та досліджено їх парадигматичні та синтагматичні характеристики за допомогою формальних і неформальних методів. Описано дистрибутивні формули дієслів переміщення та сполучувальні властивості найбільш частотних з них. Встановлено словотвірні особливості дієслів переміщення та їх дериваційну продуктивність. Розкрито фонетичне значення дієслів переміщення в сучасній німецькій мові.

  Скачати повний текст

Розглянуто контекстуальні синоніми-іменники сучасної німецької мови як засоби забезпечення комунікативної ефективності висловлення. Вперше обгрунтовано визначення контекстуальної синонімії з урахуванням її прагматичної спрямованості. Здійснено системне дослідження особливостей компонентів значень контекстуальних синонімів-іменників сучасної німецької мови та прагматичної спрямованості кожного з них. Уперше визначено залежність їх прагматичної марковності від комунікативного наміру мовця. Інтерпретовано взаємозв'язок внутрішніх і зовнішніх прагматичних чинників виникнення синонімів у контексті.

  Скачати повний текст

Розглянуто походження та функціонування німецьких демінутивних суфіксів, суфіксів порівняння прикметників, суфікса -er іменника множини. Дослідження словоформ, які виражають поняття `багато/мало', дало змогу вивчити динаміку розвитку їх семантики та форми. На основі виділення діахронічних констант з загальним значенням `багато/мало' реконструйовано найдавніші форми та визначено мотивацію значень. Зазначено, реконструкція коренів слів, які виражають одне й теж саме поняття, надає можливість звести їх до окремих праформ і визначити мотивацію найдавнішої номінації в мові.

  Скачати повний текст

За допомогою квантитативного аналізу вивчено розподіл частоти вживання іменника, дієслова, прикметника, прислівника та особового займенника у сучасній німецькій художній прозі. Установлено, що найбільшою частотою вживання характеризуються іменники (35 %) та дієслова (27 %), що збігається з результатами аналогічних досліджень у інших мовах. Здійснено класифікацію та аналіз лексико-семантичного підкласу (ЛСП) слів, досліджено частоти їх реалізації, визначено переважання у вживанні того чи іншого ЛСП слів у певному авторському стилі. Обгрунтовано схожість між авторськими стилями за розподілом частот уживання ЛСП слів, подібність між окремими творами одного й того ж автора та лексико-семантичну стабільність авторського стилю. За результатами лексико-семантичного аналізу художніх творів установлено, що добір мовних засобів, частота їх вживання залежать насамперед від творчої індивідуальності художника-літератора. Зазначено щодо доцільності дослідження та порівняння виявлених закономірностей у вживанні ЛСП слів на матеріалі інших мов.

  Скачати повний текст

Досліджено пейоративну лексику в сучасній німецькій мові на позначення людини. Розкрито її комплексний характер як мовного і мовленнєвого явища. Визначено структуру лексичного значення пейоративів. Внаслідок компонентного аналізу доведено, що в конотативний аспект лексичного значення слова (ЛЗС) входить лише емотивний компонент, що є підставою вважати терміни "конотативний аспект ЛЗС" та "емотивний аспект ЛЗС" синонімами. Відзначено, що оцінні та емотивні семи не завжди існують у структурі лексичного значення пейоративних одиниць одночасно. Виділено дві групи пейоративів - оцінні пейоративи й афективи. Змодельовано лексико-семантичне та функціонально-семантичне поля пейоративів. Встановлено, що пейоративна лексика не обмежується лише зафіксованою в словниках. Досліджено, що в мовленні у ролі лайливого слова може виступати будь-який іменник. Висвітлено абсолютну та релятивну лексику. Доведено, що "лайливе слово" - не синонім терміна "пейоратив", а можлива роль пейоратива в мовленнєвому акті "лайка". Проаналізовано мовленнєвий акт "лайка" як найяскравіший тип вербальної агресії та комунікативну ситуацію "сварка".

  Скачати повний текст

Досліджено розвиток семантики і форм слів, які позначають колір, у давньо-, середньо-, та нововерхньонімецькій мовах. На підставі порівняльно-історичного методу, методів лінгвістичної реконструкції та ймовірнісно-статистичного аналізу визначено характеристики функціонування даних мовних одиниць у різні періоди розвитку німецької мови. Аналіз проведено з використанням давньо- та середньоверхньонімецьких текстів (відповідно 550 тис. і 590 тис. слововживань) і даних міфологічних, тлумачних, етимологічних, двомовних і частотних словників німецької мови. За результатами дослідження виділено діахронічні ознаки лексем, використаних у процесі реконструкції праформ та під час визначення мотивації основних позначень кольору в німецькій мові.

  Скачати повний текст

Досліджено лексико-семантичні групи (ЛСГ) прикметників зі значеннями "сміливий" і "боязливий" у синхронії німецької мови через синтагматичні зв'язки, парадигматичні відношення й епідигматичні характеристики їх складників на матеріалі трьох груп джерел: словників, текстів і мовних реакцій інформантів з застосуванням різнотипних описових, квантитативних (статистичних і апроксимативних) і експериментальних методик. Визначено склад ЛСГ. З'ясовано рівень парадигматичного зв'язку між компонентами значень (сем) у складі семеми та семантичної системи / структури слова. Проаналізовано сполучуваність прикметників за її типами (лексичним, семантичним і синтаксичним). Визначено синтагматичні відносини основних компонентів. Досліджено внутрішньоструктурні епідигматичні відношення у знаковій структурі між значеннями того ж самого полісематичного слова через семи та комплекси сем. З використанням психометричних методів визначено семантичну відстань між словами. Установлено ступінь впливу на мову різних чинників: територіального, фахового та гендерного, що дозволило сформувати семантичну систему слів ЛСГ у вигляді словникових статей.

  Скачати повний текст