Проаналізовано онтологічний аспект готицизму, визначено його сучасний етичний та естетичний зміст, ускладнений психологічними, соціальними, епістемологічними концепціями. Досліджено особливості формування готичної традиції у літературі США у XIX - другій половині XX ст. з урахуванням впливу провідних літературних і філософських течій даного періоду. Проаналізовано творчість видатного американського романіста В.А. Персі, розкрито сутність його антропологічних, семіотичних, літературно-філософських побудов. Досліджено літературний феномен В.А. Персі як митця, що поєднує у своїй творчості літературу та філософську антропологію, культурні традиції США й Європи, класики та сучасності, художні твори якого є плідним полем естетичного функціонування субстрату готики та її модифікацій. Визначено структурно-змістові домінанти готики, показано їх дифузний, еклектичний та інтертекстуальний характер, виділено основні поетикальні й естетичні константи. Проаналізовано специфіку взаємодії готики з художніми течіями XIX ст. Розглянуто історію розвитку готичної традиції у літературі США на прикладі творчості Ч.Б. Брауна, Н. Готорна, Е.А. По та В. Фолкнера, досліджено її синкретичне поєднання з концепціями екзистенціалізму, мультикультуралізму та постмодернізму. Проведено діахронний аналіз трансформацій готичної традиції у літературі Англії та США протягом XVIII - XX ст. Наведено загальну характеристику творчості В.А. Персі як видатного американського романіста, філософа, семіотика, розглянуто його провідні світоглядні концепції, проаналізовано особливості їх втілення у творах митця. Художній доробок В.А. Персі проаналізовано у контексті діалектичної єдності його концептуального змісту та готичних формально-змістових моделей, показано універсальний характер та поліфункціональність структур готики в американській філософській прозі другої половини XX ст. Розглянуто основні історико-філософські дискусії даного історичного періоду - феноменологію моралі й ідентичності, проблеми духовних аномалій нації в історіософському контексті та релігійної антропології у ситуації постмодерну, розкрито високі креативні можливості готики XX ст.

  Скачати повний текст

Проаналізовано логіко-філософський і психолінгвістичний аспекти впливу на семантику прикметників. Проведено інвентаризацію лексико-семантичної групи (ЛСГ), визначено її структуру, а саме: ядро, основний склад, периферію. Зазначено, що дистрибутивно-статистичний аналіз слугує для опису парадигматичних і синтагматичних властивостей даної категорії слів. Виявлено найтиповіші семантичні зв'язки між самими складниками групи та з певними класами та підкласами іменників. Наведено комплексну характеристику даних прикметників за трьома рівнями, з урахуванням даних епідигматичного аналізу, тобто внутрішньоструктурних дериваційних особливостей значення.

  Скачати повний текст

Досліджено спонукальний дискурс в англомовному художньому тексті на рівні волевиявлення текстових комунікантів - спонукувача та спонукуваного, що реалізується з урахуванням впливу позамовного контексту та взаємозв'язку когнітивних процесів учасників взаємодії з їх мовним вираженням. Спонукальний дискурс складається зі спонукальних мовленнєвих актів, які корелюють між собою як одиниці різних, але взаємопов'язаних рівнів. З'ясовано, що на ментальному рівні спонукальний дискурс існує у вигляді моделі, репрезентація якої здійснюється з позицій фреймової реалізації. На мовному рівні реалізація ментальних процесів учасників спонукального дискурсу відбувається за допомогою індикаторів спонукання - граматичних, лексичних, стилістичних і невербальних компонентів комунікації. Розкрито й охарактеризовано інтердискурсні особливості спонукання, які простежуються у його взаємодії з аргументативним, авторитарним й оцінним дискурсами. Частотність використання мовних засобів вираження спонукання в тому чи іншому дискурсі пов'язана з їх семантичними особливостями та специфікою сфери чи характеру функціонування дискурсу.

  Скачати повний текст

Вивчено текстові аномалії (ТА) як стрижневі елементи художніх текстів постмодернізму, дослідження яких пов'язане з установленням лінгвокогнітивних механізмів їх виникнення та функціонування в тексті. Встановлено, що текстові аномалії є виявом зовнішнього та внутрішнього текстового напруження. З концептуальної точки зору механізм виникнення ТА в англомовній постмодерністській художній прозі переважно базується на взаємодії (перетині, накладанні або злитті) текстових світів через їх суб'єктно-об'єктний або просторово-часовий фокуси, а також може грунтуватися на співіснуванні в тексті паралельних текстових світів, можливі точки дотику яких реконструюються читачем. Основними функціональними характеристиками ТА в англомовній постмодерністській художній прозі малої форми є: спрямованість на іронічну характеризацію персонажа як суб'єкта текстового світу, на акцентоване підкреслення текстової невизначеності як одного з виявів діалогізації художньої комунікації, використання ігрового моменту шляхом маніпуляції символікою контакту текстових світів.

  Скачати повний текст

Запропоновано схеми ієрархічної структури Художнього Світу та Художнього Часу і встановлено їх кореляцію. З'ясовано взаємозалежність темпоральної структури літературного твору та його композиції. Внесено суттєві корективи у тлумачення "сюжетного теперішнього" та з'ясовано його гетерогенність на різних рівнях репрезентації у тексті. Виявлено можливість розшарування хронотопу та розкрито закономірності даного явища. Розроблено типологію структури Можливого Світу, визначено основні типи "вертикальних зламів" Художнього Часу, зокрема наведено характеристику Ретроспекції та Проспекції. Виокремлено опозицію "Час, який зображується (Час Зображуваний) та Час, який переживається (Час Переживаний)". Досліджено результати впливу її членів на стягення/розтягнення Часу. Уточнено та/або переглянуто поняття інтертекстуальності, перспективи (точки зору), художньої комунікації та її компонентів. Проведено дослідження темпоральної структури Можливого Світу, створюваного текстом. Здійснено ієрархічну структуризацію Можливого Світу тексту - Художнього (фікціонального) Світу, охарактеризовано його рівні. Показано, що нижчий рівень Можливого Світу тексту представлений окремими мікросвітами персонажів/нараторів/автора та позначається, відповідно, як мікрорівень.

  Скачати повний текст

Визначено зміст поняття прозаїзації поетичного тексту. Досліджено лінгвостилістичні та лінгвопоетичні аспекти даного явища на прикладі вивчення англомовних пісенних текстів другої половини XX ст. На підставі використання методології сучасної комунікативно-когнітивної парадигми встановлено специфіку епізації, колоквіалізації, дестилізації та стереотипізації як аспектів прозаїзації поетичного твору. Виявлено мовні та позамовні чинники реалізації досліджуваного явища в англомовних пісенних текстах другої половини XX ст. Запропоновано формулу визначення коефіцієнта прозаїзації англомовної пісенної поезії. На підставі аналізу впливу процесу спрощення на формування англомовних пісенних текстів досліджуваного періоду здійснено реконструкцію інваріанта текстів інтимної лірики групи Beatles та побудовано мапу їх скупченості навколо інваріанта. Встановлено, що еволюція досліджуваної сфери пісенної поезії відбувається шляхом інтенсифікації процесу прозаїзації.

  Скачати повний текст

Проведено порівняльне дослідження іншокодових включень, що функціонують у англомовних наукових та художніх творах. Описано зв'язок вербального тексту та іншокодових включень за допомогою спільної змістовно-фактуальної інформації, теми, образу автора, концепту, художнього простору, часу та стилістичних засобів. Вивчено формально-структурні зв'язки різнокодових повідомлень: їх змістовну, мовну зв'язність та візуальну співвіднесеність. У процесі дослідження змістовної зв'язності вербальних та іншокодових повідомлень використано поняття автосемантії та синсемантії складників полікодового тексту. Розглянуто фактори, які впливають на засоби інтеграції іншокодових фрагментів у цілісний текст, доведено вплив функціонального стилю твору, його жанрової специфіки й фактора адресата на типи іншокодових повідомлень, їх функції у комунікативній та мовній структурі цілого тексту, а також на засоби їх інтеграції у текст.

  Скачати повний текст

Визначено структурні та прагматичні ознаки виділення завершальної фази конфліктної взаємодії персонажів з використанням матеріалу англомовної прози XX ст., а також способи її розташування у межах конфліктної мовленнєвої взаємодії. Проаналізовано когнітивні особливості дискурсивного втілення зазначеної фази з використанням теорії структурного балансу. Виокремлено концепти, на яких грунтується завершальна фаза, базується моделювання фреймових структур розгортання виявлених концептів. Установлено комунікативно-прагматичні типи завершення конфліктного дискурсу. Визначено основні мовленнєві стратегії та тактики, якими користуються комуніканти на завершальній фазі конфліктного дискурсу. Досліджено особливості функціональної взаємодії вербальних і невербальних компонентів комунікацій у цій фазі та розкрито гендерну специфіку дискурсивного втілення завершальної фази англомовної конфліктної взаємодії.

  Скачати повний текст