Скачати повний текст

Конкретизовано зміст поняття творчої активності майбутніх учителів музики. Визначено її структурні компоненти, етапи розвитку, показники та рівні сформованості. Обгрунтовано доцільність використання особистісно орієнтованого підходу у процесі вивчення музичних дисциплін з метою формування творчої активності майбутніх учителів музики. Теоретично обгрунтовано й експериментально перевірено сукупність дидактичних умов, які забезпечують ефективність формування творчої активності у студентів засобами музичних дисциплін у процесі особистісно орієнтованого навчання. Удосконалено методику проведення занять з музично-педагогічних дисциплін та засоби індивідуальної роботи студентів. Створено й апробовано технологію формування творчої активності майбутніх учителів музики, побудовану на принципах рольової перспективи, використання задачного та імітаційно-ігрового підходів, педагогічної взаємодії, співробітництва та співтворчості у системі відносин "викладач - студент". Основні результати наукового дослідження впроваджено у практику навчальної діяльності у вищій школі.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему оптимізації методичної підготовки майбутніх вчителів музики у вищому навчальному закладі. Обгрунтовано новий підхід до її вирішення у процесі педагогічної практики. Конкретизовано суть педагогічної практики, визначено її місце у системі методичної підготовки студентів. Розроблено структуру та критерії даної підготовки. Визначено й апробовано комплекс педагогічних умов для забезпечення оптимального ступеня методичної підготовки майбутніх учителів музики у процесі педагогічної практики.

  Скачати повний текст

Розглянуто феномен досвіду як психолого-педагогічного явища, розкрито сутність досвіду ціннісного ставлення (ДЦС) до музичного мистецтва й особливості його формування. Висвітлено стан розкриття проблеми формування досвіду ДЦС до музичного мистецтва у теорії та методиці фахової підготовки вчителів музики. Обгрунтовано педагогічні умови формування ДЦС до музичного мистецтва, визначено критерії та показники його сформованості, наведено результати констатувального експерименту. Розкрито методику та зміст дослідної роботи, проаналізовано результати формувального експерименту, доведено їх статистичну достовірність.

  Скачати повний текст

Вперше актуалізовано проблему використання українських виконавських традицій у процесі підготовки вчителя музики педагогічними ВНЗ. Розроблено методику фортепіанного навчання майбутнього вчителя музики на підставі використання українських виконавських традицій, започаткованих В. Пухальським і продовжених його учнями. Встановлено критерії визначення ефективності даної методики у сучасному фортепіанному навчанні. Обгрунтовано основні напрями навчання студентів з урахуванням та використанням педагогічних ідей українських педагогів-піаністів. Розкрито сутність українських фортепіанно-виконавських традицій кінця XIX - початку XX ст., які є впливовим формувальним матеріалом оптимізації фахової підготовки майбутніх учителів музики. Обгрунтовано умови використання українських виконавських традицій кінця XIX - початку XX ст. у навчально-виховному процесі вищої школи.

  Скачати повний текст

Визначено сутність музично-виконавської компетентності, її зміст і структурні компоненти, критерії та рівні сформованості даного феномена. Встановлено педагогічні умови, обгрунтовано комплексно-інтеграційну технологію формування музично-виконавської компетентності майбутніх фахівців. Реалізовано організаційно-педагогічну система формування музично-виконавської компетентності, перевірено ефективність її впровадження в процесі фахової підготовки майбутніх учителів музики.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано зміст і структуру поняття "мистецький досвід майбутнього вчителя музики", визначено педагогічні умови, що забезпечують ефективність його формування у фаховій підготовці студентів. Розроблено критерії та визначено рівні сформованості мистецького досвіду студентів музично-педагогічних ВНЗ. Експериментально апробовано методику формування мистецького досвіду у фаховій підготовці майбутнього вчителя музики.

  Скачати повний текст

Розроблено методику та рівні сформованості умінь художньо-педагогічного спілкування у майбутніх учителів музики. Виявлено педагогічні умови формування таких умінь. Конкретизовано зміст поняття "уміння художньо-педагогічного спілкування майбутнього вчителя музики" як здатності до музично-педагогічної діяльності, що передбачає наявність загально інтелектуальних, педагогічних і спеціальних знань, а також сформованих художньо- та технічно-виконавських навичок, що дозволяють осмислювати мистецтво шляхом сприймання, аналізу та інтерпретації з застосуванням вербальних і невербальних форм роботи. Систематизовано означені вміння (загально педагогічні, мистецтвознавчі, емоційно-почуттєві, виконавсько-інтерпретаційні та контрольно-оцінні).

  Скачати повний текст

Визначено теоретико-методологічні основи формування художнього смаку майбутнього вчителя музики. Обгрунтовано зміст і структуру художнього смаку. Розкрито суть поняття "художній смак майбутнього вчителя музики". На основні розроблених критеріїв і показників діагностовано рівні сформованості даного смаку та встановлено чинники впливу на художній смак особистості. Виявлено педагогічні умови підвищення рівня художнього смаку майбутнього вчителя музики. Експериментально перевірено результати реалізації умов поетапного формування художнього смаку майбутнього вчителя музики у процесі його професійної підготовки. Установлено, що вплив на формування даного смаку має бути більш ефективним за умов: розвитку у майбутнього вчителя музики здатності до художньо-оцінювальної діяльності з метою реалізації контекстного підходу до професійної освіти; реалізації об'єктивного контролю за рівнем музично-професійних знань студентів з метою управління процесом формування художнього смаку майбутнього вчителя музики; створення внутрішньої та зовнішньої установок на сприйняття художньо-значущих музичних творів та їх педагогічного використання; формування готовності до сприйняття художньо-музичних образів як основи розвитку художнього смаку.

  Скачати повний текст

Розкрито зміст підготовки майбутнього вчителя музики до естетичного виховання, а також основні завдання естетичного виховання підлітків, та сутність apт-терапії. Обгрунтовано можливість застосування ії засобів у професійній підготовці майбутньою вчителя музики та в естетичному вихованні підлітків. Виокремлено структурні компоненти, критерії, показники та рівні готовності майбутнього вчителя музики до естетичного виховання підлітків.

  Скачати повний текст

Охарактеризовано сутність поняття та зміст досвіду музично-виконавської діяльності (МВД) старших дошкільників, визначено його компонентну структуру з огляду на специфіку даного віку. Розроблено критерії і показники, на основі яких виявлено рівні сформованості досвіду МВД старших дошкільників. Обгрунтовано поетапну методику формування досвіду МВД у старших дошкільників за умов художньо наповненого розвивального середовища.

  Скачати повний текст

Вперше розроблено, обгрунтовано й експериментально перевірено програму підготовки вчителів музики до застосування методу відносної сольмізації в системі підвищення кваліфікації, визначено стан їх практичної підготовки до цього процесу. Уточнено зміст і сутність інноваційного методу. Подальшого розвитку набули питання щодо вдосконалення підходів до застосування інновацій у системі підвищення кваліфікації вчителів музики.

  Скачати повний текст

Визначено суть і зміст педагогічних умов творчої самореалізації майбутніх учителів музики у процесі виконавської діяльності. Доведено залежність ефективності функціонування структурних компонентів формування здатності студентів до творчої самореалізації у цьому процесі від забезпечення певних педагогічних умов. Розроблено й апробовано поетапну методику, яка експериментально доводить ефективність організованих педагогічних умов і передбачає мотиваційну спрямованість установок студентів на самореалізацію; практичне втілення їх художньо-педагогічних задумів і реалізацію мети творчого самовираження.

  Скачати повний текст

Охарактеризовано формування концертмейстерської компетентності (КК) студентів, конкретизовано основні поняття "концертмейстерська компетентність", "професійно-педагогічна компетентність педагога-музиканта", визначено критерії, показники та рівні її сформованості. Розроблено методику формування КК майбутніх педагогів-музикантів, експериментально доведено її ефективність. В основу методики покладено здійснення професійної підготовки студентів з формування КК за мотиваційно-пошуковим, інформативно-когнітивним, операційно-діяльнісним компонентами. Підтверджено ефективність запропонованої методики та її значущості для подальшого вдосконалення теорії та практики концертмейстерської підготовки майбутніх педагогів-музикантів.

  Скачати повний текст

Висвітлено сутність герменевтичного підходу у сучасній науці. Визначено зміст поняття "професійні герменевтичні вміння майбутнього музиканта-виконаця". Обгрунтовано принципи герменевтичного підходу до інтерпретації музичного твору. Розкрито педагогічні умови та розроблено структурно-компонентну модель формування професійних герменевтичних умінь майбутнього музиканта-виконавця у фаховій підготовці. Експериментально доведено ефективність і доцільність їх упровадження в навчальний процес музичного ВНЗ.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано сутність поняття "елементарна художня компетентність майбутнього вчителя музики та хореографії", побудовано компонентно-функціональну модель структури даного феномену. Висвітлено положення стосовно художньої грамотності як різновиду функціональної грамотності майбутнього вчителя музики та хореографії, яка формується у період довузівської профорієнтаційної підготовки. Визначено культурно-історичні зрізи розвитку методичних засад мистецької освіти, показано еволюцію становлення провідних педагогічних принципів мистецької освіти відповідно до закономірностей історичного розвитку мистецтва. Розроблено методику діагностики рівня сформованості художньої компетентності майбутніх учителів музики та хореографії педагогічних університетів України та Китаю з застосуванням компаративістського підходу. Розкрито комплексну методику формування елементарної художньої компетентності майбутніх учителів музики та хореографії, що складається з принципів, педагогічних умов, етапів, методів, спеціально розроблених завдань, форм організації навчального процесу.

  Скачати повний текст

Створено ефективну методичну систему фахової підготовки студентів вищих навчальних закладів шляхом об'єднання музично-теоретичних дисциплін (сольфеджіо, гармонії та поліфонії) в інтегрований курс та спрямування його в історико-стильову площину. Вперше розроблено й експериментально перевірено методику музично-теоретичної підготовки педагогів-музикантів на історико-стильовій основі. Уточнено сутність уміння орієнтуватися в історико-стильових процесах музики, конкретизовано його структуру. Розроблено систему критеріїв та показників визначення рівня його сформованості у студентів педагогічних університетів. Доведено доцільність використання історико-стильового та комплексного підходів до музично-педагогічної освіти у процесі фахової підготовки майбутніх вчителів музики.

  Скачати повний текст

Запропоновано педагогічну інтерпретацію поняття "музичне мислення вчителя", визначено його зміст та структуру на базі інтегративного розгляду існуючих наукових підходів. Теоретично розроблено механізм формування музичного мислення вчителя через творчо-самостійну інтерпретацію музики. Виявлено педагогічний потенціал музично-інструментальної підготовки та особливості її використання у фаховій підготовці майбутніх вчителів, зокрема, у формуванні їх музичного мислення. Визначено умови ефективності формування музичного мислення студентів, що грунтуються на засадах діалогової взаємодії, використання форм і методів проблемного навчання, організації виконавської практики. Обгрунтовано залежність ступеня підготовки студентів до музично-педагогічної діяльності від рівня сформованості їх музичного мислення.

  Скачати повний текст

Уперше в системі вищої музично-педагогічної освіти розроблено й апробовано експериментальну методику формування мотивації педагогічної діяльності у майбутніх учителів музики. Визначено педагогічні умови ефективного формування мотивації педагогічної діяльності у студентів. Обгрунтовано критерії та показники сформованості мотивації педагогічної діяльності у цих учителів музики. Конкретизовано поняття "мотивація музично-педагогічної діяльності", виявлено особливості її формування. Удосконалено методичне забезпечення фахової підготовки студентів факультетів музично-педагогічного спрямування. Розроблено методику формування мотивації педагогічної діяльності у процесі фахової підготовки майбутніх учителів музики, сутність якої полягає у закріпленні наявних і формуванні нових мотивів професійної діяльності, усвідомленні її смислу, стимулюванні розвитку теоретичної обізнаності та спрямованості на збагачення досвіду музично-педагогічної діяльності студентів.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему формування готовності майбутнього вчителя музики до інструментально-виконавської діяльності на базі інтегративного підходу. Висвітлено методологчні основи процесу інструментально-виконавської підготовки сучасного вчителя музики. Проведено ретроспективний аналіз дослідженої проблеми. Розглянуто структуру інструментально-виконавської діяльності сучасного вчителя музики. Доведено, що оптимізація даної підготовки студентів мистецьких факультетів педагогічних ВНЗ можлива за умови реалізації інтегративного підходу. Виявлено необхідність використання народної танцювальної та балетної музики в інструментально-виконавській підготовці студентів мистецьких факультетів педагогічних університетів. Проаналізовано організаційно-педагогічні умови формування готовності студентів до інструментально-виконавської діяльності. Визначено критерії діагностування сформованості зазначеної готовності. Розроблено змістовно-компонентну модель формування готовності майбутнььго вчителя музики до зазначеної діяльності на базі інтегративного підходу. Створено й експериментально апробовано методику її поетапного впровадження.

  Скачати повний текст