Запропоновано педагогічну інтерпретацію поняття "музичне мислення вчителя", визначено його зміст та структуру на базі інтегративного розгляду існуючих наукових підходів. Теоретично розроблено механізм формування музичного мислення вчителя через творчо-самостійну інтерпретацію музики. Виявлено педагогічний потенціал музично-інструментальної підготовки та особливості її використання у фаховій підготовці майбутніх вчителів, зокрема, у формуванні їх музичного мислення. Визначено умови ефективності формування музичного мислення студентів, що грунтуються на засадах діалогової взаємодії, використання форм і методів проблемного навчання, організації виконавської практики. Обгрунтовано залежність ступеня підготовки студентів до музично-педагогічної діяльності від рівня сформованості їх музичного мислення.

  Скачати повний текст

Уперше розроблено та експериментально перевірено методику формування готовності до професійного саморозвитку у майбутнього педагога-музиканта, визначено її основні структурні компоненти, удосконалено систему діагностики сформованості даної готовності. Розвинуто теоретичні та методичні засади впровадження до процесу професійної підготовки майбутніх педагогів-музикантів концептуальних положень особистісно орієнтованого навчання.

  Скачати повний текст

Вперше створено й експериментально апробовано організаційно методичну систему підготовки майбутніх учителів до керівництва учнівськими музичними колективами. Розроблено зміст і структуру готовності студентів музичних спеціальностей до керівної діяльності, обгрунтовано систему критеріїв і показників її сформованості. Конкретизовано сутність педагогічного керівництва учнівськими музичними колективами, визначено основні принципи та педагогічні умови його здійснення. Запропоновано форми та методи навчальної роботи, спрямовані на самореалізацію учнів у сумісному музикуванні засобами полілогу. Обгрунтовано технологію керівництва дитячим мистецьким колективом і визначено шляхи її реалізації у навчально-виховному процесі. Доведено необхідність застосування особистісно орієнтованого підходу у мистецькому навчанні та вихованні та удосконалено методику підготовки майбутніх учителів музики.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Теоретично обгрунтовано й експериментально апробовано педагогічну технологію формування художньо-аналітичних умінь майбутніх учиителів музики на основі інтеграції дисциплін художньо-естетичного циклу. Визначено зміст і структуру поняття "художньо-аналітичні вміння", уточнено критерії та показники їх сформованості відповідно до специфіки професійної підготовки майбутніх учителів музики. Удосконалено положення щодо впровадження в навчальний процес методики інтегрованого викладання дисциплін художньо-естетичного циклу у вищих навчальних закладах.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему формування дослідницьких умінь майбутніх учителів музики у процесі їх науково-пошукової роботи. Проаналізовано відповідну наукову літературу та розкрито суть і структуру зазначених умінь, особливості їх реалізації майбутніми вчителями музики. Доведено, що ефективність формування дослідницьких умінь підвищиться за умови забезпечення поступовості розвитку творчої самостійності студентів у їх пошуковій діяльності. Визначено складові дослідницької діяльності, її основні види та форми, розроблено модель умінь майбутніх учителів музики, а також організаційно-методичну систему їх формування. Теоретично обгрунтовано та експериментально перевірено методику, яка забезпечує ефективне формування дослідницьких умінь і може бути використана у навчально-виховному процесі вищих педагогічних закладів освіти викладачами факультетів: музично-педагогічних та мистецтв.

  Скачати повний текст

Створено ефективну методичну систему фахової підготовки студентів вищих навчальних закладів шляхом об'єднання музично-теоретичних дисциплін (сольфеджіо, гармонії та поліфонії) в інтегрований курс та спрямування його в історико-стильову площину. Вперше розроблено й експериментально перевірено методику музично-теоретичної підготовки педагогів-музикантів на історико-стильовій основі. Уточнено сутність уміння орієнтуватися в історико-стильових процесах музики, конкретизовано його структуру. Розроблено систему критеріїв та показників визначення рівня його сформованості у студентів педагогічних університетів. Доведено доцільність використання історико-стильового та комплексного підходів до музично-педагогічної освіти у процесі фахової підготовки майбутніх вчителів музики.

  Скачати повний текст

Досліджено можливості формування ціннісних орієнтацій майбутніх педагогів засобами сучасної фортепіанної музики. Розкрито зміст і структуру ціннісних орієнтацій, які визначено як відносно стійку систему фіксованих установок, обумовлених певними цінностями, проявом яких є здатність особистості розуміти, оцінювати та адекватно переживати явища дійсності та мистецтва. Експериментально визначено та перевірено педагогічні умови формування ціннісних орієнтацій студентів у процесі музичного навчання та виховання. Визначено структурні компоненти, критерії та рівні сформованості ціннісних орієнтацій майбутніх педагогів у сфері музичного мистецтва. Вперше розроблено, апробовано та впроваджено у практику навчальної діяльності ВНЗ педагогічну модель формування ціннісних орієнтацій майбутніх учителів засобами сучасної фортепіанної музики.

  Скачати повний текст

Конкретизовано зміст поняття творчої активності майбутніх учителів музики. Визначено її структурні компоненти, етапи розвитку, показники та рівні сформованості. Обгрунтовано доцільність використання особистісно орієнтованого підходу у процесі вивчення музичних дисциплін з метою формування творчої активності майбутніх учителів музики. Теоретично обгрунтовано й експериментально перевірено сукупність дидактичних умов, які забезпечують ефективність формування творчої активності у студентів засобами музичних дисциплін у процесі особистісно орієнтованого навчання. Удосконалено методику проведення занять з музично-педагогічних дисциплін та засоби індивідуальної роботи студентів. Створено й апробовано технологію формування творчої активності майбутніх учителів музики, побудовану на принципах рольової перспективи, використання задачного та імітаційно-ігрового підходів, педагогічної взаємодії, співробітництва та співтворчості у системі відносин "викладач - студент". Основні результати наукового дослідження впроваджено у практику навчальної діяльності у вищій школі.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему оптимізації методичної підготовки майбутніх вчителів музики у вищому навчальному закладі. Обгрунтовано новий підхід до її вирішення у процесі педагогічної практики. Конкретизовано суть педагогічної практики, визначено її місце у системі методичної підготовки студентів. Розроблено структуру та критерії даної підготовки. Визначено й апробовано комплекс педагогічних умов для забезпечення оптимального ступеня методичної підготовки майбутніх учителів музики у процесі педагогічної практики.

  Скачати повний текст

Науково обгрунтовано теоретико-методологічні засади дослідженої проблеми, узагальнено потенціал народної музичної творчості у морально-естетичному вихованні школярів. Розроблено компоненти, показники та рівні готовності майбутніх учителів музики до виховання у молодших школярів морально-естетичних почуттів засобами музичного фольклору. Розроблено й експериментально перевірено модель підготовки студентів до даного виховного процесу з використанням засобів народної творчості. Визначено педагогічні умови формування у майбутніх учителів музики зазначеної готовності. Розроблено та впроваджено до практики підготовки даних вчителів навчальні дисципліни "Педагогічні технології морально-естетичного виховання молодших школярів засобами народної музичної творчості", "Хроматична сопілка у загальноосвітній школі" та їх методичне забезпечення.

  Скачати повний текст

Визначено суть і зміст педагогічних умов творчої самореалізації майбутніх учителів музики у процесі виконавської діяльності. Доведено залежність ефективності функціонування структурних компонентів формування здатності студентів до творчої самореалізації у цьому процесі від забезпечення певних педагогічних умов. Розроблено й апробовано поетапну методику, яка експериментально доводить ефективність організованих педагогічних умов і передбачає мотиваційну спрямованість установок студентів на самореалізацію; практичне втілення їх художньо-педагогічних задумів і реалізацію мети творчого самовираження.

  Скачати повний текст

Визначено теоретико-методологічні основи формування художнього смаку майбутнього вчителя музики. Обгрунтовано зміст і структуру художнього смаку. Розкрито суть поняття "художній смак майбутнього вчителя музики". На основні розроблених критеріїв і показників діагностовано рівні сформованості даного смаку та встановлено чинники впливу на художній смак особистості. Виявлено педагогічні умови підвищення рівня художнього смаку майбутнього вчителя музики. Експериментально перевірено результати реалізації умов поетапного формування художнього смаку майбутнього вчителя музики у процесі його професійної підготовки. Установлено, що вплив на формування даного смаку має бути більш ефективним за умов: розвитку у майбутнього вчителя музики здатності до художньо-оцінювальної діяльності з метою реалізації контекстного підходу до професійної освіти; реалізації об'єктивного контролю за рівнем музично-професійних знань студентів з метою управління процесом формування художнього смаку майбутнього вчителя музики; створення внутрішньої та зовнішньої установок на сприйняття художньо-значущих музичних творів та їх педагогічного використання; формування готовності до сприйняття художньо-музичних образів як основи розвитку художнього смаку.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему формування професійної компетентності майбутніх учителів музики. Розкрито сутність і структуру професійної компетентності майбутнього вчителя музики, обгрунтовано психолого-педагогічні умови її формування. Розроблено й експериментально перевірено модель процесу та педагогічну технологію формування професійної компетентності майбутніх учителів музики у педагогічному коледжі. Встановлено критерії, показники та рівні сформованості професійної компетентності майбутніх учителів музики. Доведено, що ефективному формуванню професійної компетентності сприяє застосування таких форм навчально-виховної діяльності, як робота творчих гуртків; виконання творчих самостійних завдань; проведення уроків музики у школі, а також психолого-педагогічних тренінгів, ділових ігор. Розроблено зміст і методичне забезпечення спецкурсу "Формування професійної компетентності майбутніх учителів музики у процесі підготовки позакласних заходів у загальноосвітній школі", який впроваджено у навчальний процес Артемівського педагогічного училища, Стахановського педагогічного коледжу Луганського національного педагогічного університету ім. Т.Шевченка, Педагогічного коледжу Харківського гуманітарно-педагогічного інституту.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Досліджено проблему формування готовності майбутнього вчителя музики до інструментально-виконавської діяльності на базі інтегративного підходу. Висвітлено методологчні основи процесу інструментально-виконавської підготовки сучасного вчителя музики. Проведено ретроспективний аналіз дослідженої проблеми. Розглянуто структуру інструментально-виконавської діяльності сучасного вчителя музики. Доведено, що оптимізація даної підготовки студентів мистецьких факультетів педагогічних ВНЗ можлива за умови реалізації інтегративного підходу. Виявлено необхідність використання народної танцювальної та балетної музики в інструментально-виконавській підготовці студентів мистецьких факультетів педагогічних університетів. Проаналізовано організаційно-педагогічні умови формування готовності студентів до інструментально-виконавської діяльності. Визначено критерії діагностування сформованості зазначеної готовності. Розроблено змістовно-компонентну модель формування готовності майбутнььго вчителя музики до зазначеної діяльності на базі інтегративного підходу. Створено й експериментально апробовано методику її поетапного впровадження.

  Скачати повний текст

Досліджено процес розвитку музично-педагогічної освіти в Україні другої половини XX - початку XXI ст., пов'язаний зі становленням музично-педагогічних факультетів, на яких здійснювалася професійно-педагогічна підготовка вчителів музики для ЗНЗ. Обгрунтовано концептуальні засади розвитку музично-педагогічної освіти, уточнено понятійний апарат, виявлено закономірності розвитку музично-педагогічної галузі, здійснено розподіл педагогічної реалії на певні історичні періоди, виявлено тенденції розвитку музично-педагогічної освіти, зроблено історіографічний аналіз стану вивчення проблеми. Зазначено, що аналіз освітніх процесів у контексті історичних подій свідчить, що 1962 - 2008 рр. - період розвитку музично-педагогічної освіти, який вимагає детального та глибокого вивчення, систематизації й узагальнення. Дослідження грунтується на документальних матеріалах і дає цілісну картину історико-логічної інтерпретації розвитку музично-педагогічної освіти в хронологічно визначеній послідовності. Розкрито напрями формування музично-педагогічної думки, основні етапи розвитку музично-педагогічної освіти різних регіонів України в певні історичні періоди, аналіз навчальних планів і програм, за якими здійснювалася підготовка майбутніх учителів, розвиток науково-дослідної, концертно-виконавської та музично-просвітницької діяльності викладачів і студентів музично-педагогічних факультетів.

  Скачати повний текст

Визначено сутність музично-виконавської компетентності, її зміст і структурні компоненти, критерії та рівні сформованості даного феномена. Встановлено педагогічні умови, обгрунтовано комплексно-інтеграційну технологію формування музично-виконавської компетентності майбутніх фахівців. Реалізовано організаційно-педагогічну система формування музично-виконавської компетентності, перевірено ефективність її впровадження в процесі фахової підготовки майбутніх учителів музики.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано необхідність формування медіакультури майбутніх вчителів музики у процесі професійно-педагогічної підготовки. Доведено, що медіакультура як сукупність створених людиною медійних артефактів (медіатекстів) сьогодні є способом комплексного освоєння людиною світу й основою досягнення медіакомпетентності особистості. Розкрито зміст поняття "медіакультура майбутнього вчителя музики", визначено її структурні компоненти (мотиваційно-ціннісний, перцептивно-емоційний, когнітивно-пізнавальний, творчо-діяльнісний). Обгрунтовано й експериментально перевірено технологію формування медіакультури майбутнього вчителя музики засобами аудіовізуальних мистецтв, сутність якої полягає у проектуванні педагогічної взаємодії викладача та студентів, спрямованої на досягнення останніми медіакомпетентності. Визначено педагогічні умови ефективності процесу формування медіакультури, які забезпечують організаційно-методичний супровід і реалізацію завдань запропонованої технології, відповідність мистецької освіти інтегративним процесам у сучасному мистецтві, підготовку студентів до майбутньої практичної діяльності.

  Скачати повний текст

Розглянуто феномен художньо-образного мислення, а також визначено та теоретично обгрунтовано сутність та структуру поняття "художньо-образне мислення майбутнього вчителя музики". Доведено роль вербальної художньо-педагогічної інтерпретації у формуванні художньо-образного мислення майбутнього вчителя музики та обгрунтовано її художньо-педагогічний вплив на особистість. Розроблено методику діагностування можливості визначення критеріїв та показників рівнів сформованості художньо-образного мислення вчителя. Вперше створено, теоретично обгрунтовано та експериментально перевірено організаційно-методичну систему формування художньо-образного мислення майбутніх вчителів музики, яка складаэться з мети, об'єктивних та суб'єктивних факторів впливу на особистість, напрямів формування художньо-образного мислення, педагогічних принципів і педагогічних умов викладання дисциплін, завдань, засобів, технологій, форм і методів роботи.

  Скачати повний текст