Досліджено еволюцію східноукраїнського лялькового вертепу на базі семіотико-культурологічного підходу, що дозволило розглянути його як складний знак, а також комплексно осмислити вертеп як вияв української театральної культури та певний світоглядний архетип. Розвинуто положення про типологічні особливості східноукраїнського вретепу в проекції на систему виразних засобів, які в ньому використовуються. На підставі аналізу автохтонних текстів вертепної драми висвітлено трансформацію вертепного жанру в аспекті виявлення його художньо-стильової динаміки. Зроблено висновок, що вертеп є не застиглим явищем видовищної культури, а навпаки, виявляє ресурси для породження якісно нових форм, або трансформується в інші форми театральної культури.

  Скачати повний текст

Проведено дослідження соціокультурних вимірів ляльки як символічного двійника людини та проблеми оляльковування людини в сучасному суспільстві. Проаналізовано сутність ляльки стосовно людини, її основні виміри - антропоцентричний та антропоморфний. Виявлено базові передумови розуміння людини та ляльки як двійників у міфо-поетичній та фольклорній традиції. Розглянуто ляльку в історико-культурній ретроспективі, з огляду на проблему її десакралізації. Акцентовано увагу на функціонуванні ляльки в сучасній культурі та проблемі оляльковування людини.

  Скачати повний текст