Дисертацію присвячено проблемам створення комплексної системи знань про архітектурне середовище історичного міста як об'єкта реконструкції. Розроблено методику опису морфології і типологічну класифікацію елементів архітектурного середовища історичного міста.

  Скачати повний текст

Розглянуто архітектурну композицію як результат зчленування різнонаправлених осьових фрагментів та їх об'єднання в естетичне ціле. Висвітлено семантику локальних координатних систем, їх місце у світосприйнятті людини та причини сталості систем в архітектурі різних епох і народів. Простежено, як локальні координатні структури перетворюються в архітектурі на складні різнонаправлені під впливом географічних умов та функціональних вимог. Головна проблема дослідження - складність об'єднання координатних структур у естетичне ціле, що є архітектурною композицією. На підставі порівняльного аналізу концепцій та архітектурної практики встановлено механізм та засоби об'єднання різнонаправлених координатних структур. Розроблено модель композиційного об'єднання різнонаправлених координатних архітектурних структур за результатом теоретико-емпіричного аналізу концепцій та творів архітектурних споруд.

  Скачати повний текст

Визначено особливості становлення використання баневої просторової структури в українському храмобудуванні. Виявлено конструктивні фактори вирішення баневої структури українських храмів. Використано метод розрахунково-числового експерименту, який підтвердив факт вибору будівничими баневої форми та конструкції просторової структури з урахуванням архітектоніки та конструктивно-будівельної доцільності. Встановлено принципи та національні ознаки формування архітектоніки баневої структури українських церков, розроблено пропозиції щодо нових напрямків розвитку архітектури українських баневих церков з використанням сучасних будівельних технологій та матеріалів.

  Скачати повний текст

Визначено регіональну своєрідність морфологічного ладу єврейських містобудівних комплексів-штетлів XV - початку XX ст. у структурі історичних поселень України та проведено комплексний аналіз їх збереженості. Проаналізовано архітектурно-просторову організацію штетлів зазначеного періоду у структурі історичних поселень Поділля та встановлено її базові типи об'ємно-просторової, планувальної, функціональної та естетичної структур. Розроблено класифікацію всіх історичних містобудівних утворень Поділля за станом збереженості в них історичного планування та об'ємно-просторового шару, 70 - 97 % якого впродовж XV - початок XX ст. складала рядова єврейська житлово-виробнича забудова. Розроблено пропозиції щодо охорони містобудівної спадщини та історичної своєрідності середовища старовинних містобудівних утворень Поділля.

  Скачати повний текст

Розкрито особливості та засоби втілення архітектурної та богословської сутності світла в архітектурно-просторовій організації української церкви, встановлено значення природного та штучного світла у формуванні структури та простору, архітектоніки церковної будівлі, виявлено закономірності формування світлового середовища церкви у часовій динаміці богослужінь. Проаналізовано архітектоніку світла українських церков різних типів і періодів розвитку церковного будівництва за характером розподілу у просторі та інтенсивністю світлових потоків. Встановлено архітектурно-просторові принципи, прийоми та засоби організації світлового середовища основних типів української церкви. Зазначено, що архітектура християнського храму східного обряду є архітектурою світла. Аргументовано необхідність переносу принципів організації світлового середовища традиційної церкви в практику сучасного проектування українських церков.

  Скачати повний текст

Проведено дослідження формотвірної дії руху в архітектурній композиції в естетико-психологічному аспекті сприйняття вузлів просторово-часової структури міста. На підставі порівняльного аналізу архітектурних, загальнонаукових і мистецтвознавчих концепцій, а також вибраної методики дослідження проведено вивчення історичних містобудівних ансамблів Чернігова, Ізюма, Святогорська щодо ритмічних побудов їх композиції з виявленням естетико-емоційного (архетипічного) аспекту сприйняття архітектурно-просторових структур. Розкрито емоційно-психологічний та інформаційно-формотвірний потенціал фактора руху. У науковий обіг введено поняття "порогового простору" як архетипічного аспекту ритмічного акценту. Встановлено, що на синтез вражень, сформованих шляхами руху, впливає ритмічна послідовність просторів, утворених акцентами і паузами. Відзначено, що акцент повинен мати якості "порогового простору", а пауза - "розрядки". Розроблено методику архітектурно-семіотичного аналізу композиційної структури міста (ансамблю), що враховує психологічний аспект сприйняття.

  Скачати повний текст

Досліджено процес формування структури архітектурного простору у формально-теоретичному аспекті. Розроблено новий метод формального структурування архітектурного простору, виявлено та систематизовано основні ознаки його організації: конструктивну, геометричну, композиційну, функціональну, перцептивну. До наукового обігу введено поняття моно- та поліпростору, охарактеризовано їх властивості, співвідношення, зв'язки, межі застосування. Здійснено апробацію нового методу визначення формально-теоретичної структури архітектурного простору на базі моделі адекватного відбиття дійсності, в якій зафіксовано специфічні ознаки, умови та вимоги, які необхідно враховувати під час формування архітектурного простору з визначеним функціональним процесом. Доведено, що запропонований метод впорядковує взаємозв'язки між структурними одиницями складних просторових систем, визначає понятійний апарат і створює теоретичну базу для формування цілісного архітектурного простору.

  Скачати повний текст