Вивчено вплив термоциклічної обробки на мікро- та субструктурну будову валкових і штампових сталей, механічні й експлуатаційні характеристики інструменту гарячої деформації та розроблено нові режими термоциклічної обробки (ТЦО) зі змінними температурами циклування, що допомагають гнучко керувати комплексом властивостей та підвищити довговічність інструменту. Визначено оптимальні режими ТЦО зі змінними верхніми та нижніми температурами в циклах для валкових сталей 50ХН і 60ХН, що проводяться з урахуванням переважного типу розруйнування робочої поверхні інструменту (тріщини розпалу та знос). Зазначено, що за допомогою певних параметрів ТЦО підвищено розпалостійкість в 1,4 - 1,5 рази, а також збільшено зносостійкість в 1,2 - 1,9 рази в порівнянні з типовим режимом обробки. Встановлено, що ТЦО застосовують як протифлокенову обробку, збільшуючи густину дислокацій в поверхневих шарах виробу, створюючи умови для більш ефективного видалення водню, розкрито практичне значення для сталевих валків великих розмірів. Доведено, що ТЦО штампових сталей 5ХНМ, 5Х2НМА і 5Х3В3МФС з охолоджуванням в масло з останнього нагріву і подальшим відпуском на твердість допомагає одержати більш дисперсну, однорідну мікроструктуру, підвищити стійкість сталей до розміцнення під час відпуска, покращити комплекс властивостей, підвищити зносостійкість сталі 5ХНМ на 11 - 22 %, розпалостійкість в 1,4 рази і більше, а також доведено, що ТЦО стимулює в сталях ефект вторинного твердіння.

  Скачати повний текст

Визначено ступінь розробки теми в історіографії, а також напрями подальших досліджень у даній сфері. Розглянуто 85 професорсько-студентських спогадів з історії Харківського університету XIX - початку XX ст., охарактеризовано ступінь репрезентативності та достовірності вміщеної в них інформації. Уперше у вітчизняній історіографії досліджено еволюцію університетської мемуаристики. Висвітлено функціональне призначення спогадів, досліджено вплив авторських настанов на форму та зміст відповідних мемуарних творів. Проаналізовано більшість анонімних пам'яток, розглянуто склад мемуаристів за соціальним походженням, факультетською належністю, сферою професійної діяльності та віковими показниками. Простежено процес формування дослідженого комплексу. Визначено змістове навантаження провідних сюжетів спогадів. На прикладі комплексу професорсько-студентських мемуарів з історії Харківського університету XIX - початку XX ст. зроблено спробу з'ясувати деякі риси, загальні для всієї тогочасної університетської мемуаристики.

  Скачати повний текст