Розглянуто біблійний інтертекст творів Л.М. Андреєва та М.О. Булгакова. Показано, що у художніх текстах цих письменників біблійні прецедентні феномени відіграють важливу роль у процесі смисло- та формотворення, виконують внутрішньотекстові функції та функцію інтертекстуальну. Створюючи й актуалізуючи підтекстову інформацію, що відображає авторську оцінку, біблійні мотиви й образи-символи реалізуються у творах як конкретні інтексти, які є цитатами й алюзіями, що розрізняються за обсягом, точністю, частотністю та позицією у тексті-реципієнті. Домінантними наскрізними мотивами у досліджених творах є мотиви чуда, двоїстості та Апокаліпсису. Найбільш семантично місткі біблійні образи-символи творів даних авторів розподіляються на дві групи за критерієм істота / неістота та включають образи-символи Біблії, хреста, меча, Ісуса Христа, Іуди Іскаріота, нечистої сили. Біблійні інтекстні компоненти дозволяють обом письменникам більш переконливо аргументувати свою думку, викликати певні асоціації у читача, змусити його подивитися по-новому на традиційні християнські мотиви й образи-символи.

  Скачати повний текст