Показано, що помірний гіпертиреоз і тиреотоксикоз супроводжуються зменшенням величин оптимального для переднього великогомілкового м'яза навантаження і максимальної роботи, яка має більш виражений характер у тиреотоксикозних тварин. Зниження силових характеристик м'яза у тварин з підвищеним тиреоїдним статусом, а також поглибленням гіпертиреозу спостережено тільки у діапазоні середніх і великих навантажень. За умов використання оптимального навантаження зниження м'язової роботи у процесі розвитку гіпертиреозу було пропорційним зменшенню маси м'яза, а у діапазоні великих навантажень - перевищувало його. Помірний гіпертиреоз не впливав на середній рівень загальної стомлюваності м'яза, а прогресування гіпертиреоїдного стану супроводжувалося збільшенням цього параметра за умов роботи м'яза з великими навантаженнями. Тиреотоксикоз призводив до істотного підвищення м'язової стомлюваності. Період стійкої працездатності м'яза у тварин з підвищеним тиреоїдним статусом за всіх навантажень виявився істотно скороченим. За цього набагато більшою мірою - у тиреотоксикозних тварин. Гіпертиреоїдні стани супроводжувалися підвищенням ступеня функціональної гетерогенності м'яза, об'єктивним проявом якої слугувало збільшення частоти немонотонного характеру розвитку стомлення, тривалості "впрацьовування" та приросту амплітуди м'язових скорочень у процесі "впрацьовування", відзначене у дослідних щурів за умов використання малих навантажень.

  Скачати повний текст

Розроблено методики синтезу нових сполук із деякими s-, p- та d-елементами та координаційних сполук лантаноїдів із карбациламідофосфатними лігандами ефірного типу. Досліджено їх будову у твердому стані та в розчині методами ІЧ, поліядерної ЯМР і електронної спектроскопії. Встановлено основні фактори, що впливають на будову комплексів, спосіб координації лігандів та їх геометрію в комплексі. Проведено РСтА 18 сполук, з яких 11 є координаційними.

  Скачати повний текст