Обгрунтовано наукову доцільність застосування гендерного підходу в історико-етнологічних дослідженнях української культури, що сприяє їх більшій об'єктивності та цілісності. Якісний зміст стереотипу фемінінності українців відповідає патріархальному канону внаслідок дії архаїчних та християнських світоглядних чинників. Висвітлено становище жінки у подружжі, зумовлене її значними майновими правами. Господарські обов'язки жінки визначені традиційним гендерним розподілом праці у сім'ї. В особистих стосунках та етикеті простежено дію подвійного морального стандарту поведінки чоловіків та жінок. Процес гендерної соціалізації дівчат завідчує етнокультурну специфіку форм та способів формування жіночої ідентичності в українській сім'ї (у ритуалах, іграх, іграшках, трудовому вихованні). Періоди життя жінки та її функції у сім'ї дозволили класифікувати базові соціально-вікові статуси (дівчинка, дівчина, жінка, баба) та ключові соціальні ролі (дружина, мати, господиня). Усталений сценарій реалізації жінкою гендерної програми передбачав життя у подружжі, тоді як самотні жінки (вдови, покритки) розглядались як соціальна аномалія. Розкрито особливості поведінки та контактів із соціальним оточенням згаданих категорій жінок.

  Скачати повний текст

Установлено, що у більшості вагітних з лейоміомою матки має місце загроза переривання вагітності, частіше в I і II триместрах. Вивчено гормональні зміни в організмі та виявлено підвищення вмісту естрадіолу та пролактину, зниження хоріонічного гонадотропіну та прогестерону у крові. Відзначено зміни психоемоційного стану вагітних (тривогу, напруженість, зниження стресостійкості) та нейроендокринної адаптації (підвищення стреслімітувального та стресреалізуючого гормонів), що може мати значення для розвитку загрози переривання вагітності. Показано, що кількість та розташування лейкоматозних вузлів у матці, особливо відносно проекції плаценти, мають значення для розвитку цього ускладнення. Особливо несприятливими є множинна лейоміома та розташування плаценти у проекції лейоматозного вузла. Всі ці визначені зміни можуть спричинити вплив на подальший перебіг вагітності та пологів, розвиток плацентарної недостатності, гіпоксії плода та підвищення перинатальної смертності. Запропоновано метод прогнозування можливості розвитку загрози переривання вагітності у жінок з лейоміомою матки, який може виристовуватися у разі планування вагітності, а також за умов нагляду за жінкою з ранніх термінів вагітності. Наведено новий метод лікування загрози переривання вагітності для жінок з лейомою матки, спрямований на ліквідацію несприятливих гормональних змін в організмі та нормалізацію психоемоційного стану жінок.

  Скачати повний текст

Досліджено ідейно-теоретичні й історичні джерела формування правового статусу жінки. Проаналізовано оосбливості реалізації її суб'єктивних прав і законних інтересів, охарактеризовано окремі механізми їх правового захисту. Сформульовано положення про правове становище жінки на підставі теоретико-історичного значення її соціальної цінності та відповідно до уявлень про справедливу міру свободи й рівності жінки та чоловіка. Проаналізовано співвідношення рівності та справедливості як найбільш повного визначення загальносоціальної сутності права, прагнення до пошуку належного балансу між учасниками правових зв'язків, між особистістю та суспільством, громадянином і державою. Досліджено ліберальну та соціальну концепції рівності, здійснено розмежування понять "рівність" і "рівноправність". Розкрито сутність гендерної рівності, розглянуто її ознаки, зміст яких формувався поступово, неоднозначно та суперечливо. Обгрунтовано визначення поняття "гендер" як соціальної приналежності до певної статі, уявлення кожного індивіда про рольові характеристики та поведінкові особливості індивідів тієї статі, до якої він належить. Зроблено висновок, що формальна рівність не є засобом подолання фактичної нерівності, що існує між чоловіком і жінкою та проявляється в різних аспектах, але її можна використати як юридичну підставу для поступової ліквідації найнебезпечніших для суспільства проявів гендерної нерівності. Розглянуто різні моделі забезпечення рівності чоловіка та жінки: формальну, протекціоністську та субстантивну. Досліджено такі види дискримінації за ознакою статі, як формальна та фактична, позитивна та негативна, що проявляються в прямій і непрямій формі. Запропоновано способи подолання дискримінації за ознакою статі. Визначено зміст і сфери дії принципу недискримінації, який означає заборону необгрунтованого відмінного ставлення до осіб, які знаходяться в однаковій ситуації, або одного підходу до осіб, які знаходяться в різних ситуаціях. Проаналізовано міжнародний позитивний досвід подолання гендерної нерівності. З'ясовано, що неправильне застосування складного механізму забезпечення гендерної рівності може призвести до негативних соціальних наслідків.

  Скачати повний текст

Проведено комплексний теоретичний аналіз семантики української весільної обрядовості. Висвітлено історію та сучасний стан українського весілля в загальному контексті становлення та розвитку етнології та музичної фольклористики. Визначено головні чинники виникнення та розвитку шлюбного обрядового комплексу. Обгрунтовано структуру весільної традиції, згідно з якою складено схему структури весільної обрядовості з пояснювальними схемами структури різних типів ритуалів. Досліджено методи регулювання статевих взаємовідносин між чоловіком і жінкою в соціумі. Розкрито принципи складання сакральних договорів. Розглянуто поліфункціональність музично-поетичних текстів весільних пісень. Виявлено інтонаційно-стильовий модус мислення у весільній пісенності Харківщини. Описано виконавські особливості носіїв співочої традиції.

  Скачати повний текст

Визначено частоту вроджених вад судин шкіри (5,1 %) та їх кількість (22,18 %) у загальній структурі вроджених вад розвитку серед новонароджених м.Києва протягом 1999 - 2003 рр. Описано їх клініко-генетичну структуру. Установлено, що 84,7 % становлять спорадичні ізольовані судинні ураження, спадковий синдром діагностований у 15,27 % випадків. Показано, що частота обтяженості сімейного анамнезу випадками вроджених вад судин шкіри серед родичів I - III ступенів спорідненості складає 17,36 %, у 2 % випадків вроджені судинні ураження шкіри успадковані за аутосомнодомінатним типом. Виявлено основні чинники ризику виникнення досліджених вад у новонароджених: кровноспорідненість шлюбу, хронічні інфекційні захворювання батьків, гострі інфекційні захворювання жінки у преконцепційному періоді, непліддя в анамнезі матері, прийом ліків у преконцепційному періоді та першому триместрі вагітності, екстрагенітальні захворювання жінки, зокрема, ендокринні, паління, вживання алкоголю жінкою та чоловіком, шкідливі умови роботи жінки. Наголошено на необхідності медико-генетичного консультування дитини з вродженою вадою судин шкіри будь-якої локалізації. Розглянуто питання подальшого прогнозування перебігу та вдосконалення заходів первинної профілактики вроджених судинних уражень шкіри.

  Скачати повний текст