Розглянуто формування кримськотатарської мови та її функціональних стилів. Відзначено, що наявність стилістичної градації спостерігається ще в XI ст. (поділ на тилин сёз - "усне мовлення" і битиг сёз"писемне мовлення" введено Ю.Баласагунським). Розкрито диференційні ознаки стилістичо маркованих засобів мови, на базі яких виділяється безпосередньо стилістично забарвлена лексика кримськотатарської мови. Вказано основні ознаки, на яких повинна базуватися мовна норма. Визначено основні принципи стилістичної диференціації її лексики, за основу взято приналежність слова одного з функціональних стилів або відсутність у даного слова функціонально-стилістичної закріпленості, емоційну забарвленість слова та його експресивні можливості. Проведено функціонально-стилістичну диференціацію лексики кримськотатарської мови, виділено усно-розмовний і книжно-писемний різновиди. В усно-розмовній лексиці розглянуто лексику безпосередньо розмовну та лексику діалектно-просторічну. Проведено структурний аналіз книжно-писемної лексики та виділено лексику наукового, офіційно-ділового, публіцистичного стилів і лексичний склад мови художньої літератури.

  Скачати повний текст