Робота присвячена проблемам генезису та сучасного буття жанру Куанхо - ліричної пісні В'єтнаму. Класична епоха - ХI - ХIV ст. - "змагальних пісень" співців - композиторів - поетів, які володіють виключним мелодичним багатством та трифазовою процесуальністю форми (Бі-Тхан-До), співвідносною з i:m:t Б.Асаф'єва. Сучасні корективи жанру Куанхо засвідчують про живу перспективу його перетворення та буття у новій якості.

  Скачати повний текст

Розкрито феномен українських ікон св. Миколи, виявлено їх національну своєрідність. Виявлено, що іконографічна та художньоподібна система українських ікон св. Миколи мала безперервний шлях розвитку, зберігала упродовж століть основи візантійської культури та мистецькі традиції давнього Києва, збагачені суттєво переосмисленими елементами західноєвропейського малярства. Зроблено спробу узагальнити найважливіші мистецтвознавчі спостереження та напрацювання в контексті розкриття закономірностей і принципів формування пам'яток з клеймами.

  Скачати повний текст

Розглянуто основні прояви болгарсько-українських релігійно-культурних зв'язків останньої чверті XIV - першої половини XVI ст. Визначено їх передумови, характерні особливості. Проаналізовано церковно-політичну та релігійно-культурну діяльність митрополитів Київських, болгар за походженням, зокрема, Кипріяна (1375 - 1406 рр.) та Г. Цамблака (1415 - 1420 рр.). Досліджено процес переселення болгар та основні причини їх частих візитів на українські землі. Увагу приділено процесу болгарсько-української книжно-літературної взаємодії останньої чверті XIV - першої половини XVI ст., зокрема, побутуванню на Русі-Україні середньоболгарських рукописних книг і перекладів візантійських літературних творів, а також емоційно-експресивного літературного стилю ("плєтєніє словес"). Описано поширення на теренах Русі-України надбань і досягнень болгарського книжкового мистецтва: тератологічного, неовізантійського та плетінчастого орнаментальних стилів, ломбатодів, в'язі, мініатюр, а також зразків болгарського релігійного живопису, які найбільшою мірою причинилися до розвитку місцевого іконопису.

  Скачати повний текст

На основі вітчизняної та зарубіжної історіографії, аналізу нових документальних матеріалів і археологічних пам'яток узагальнено дані про генезу військової справи русичів у XI - XIV ст. Проаналізовано військово-політичну діяльність галицьких і волинських князів, зокрема, Данила Романовича (1201 - 1268), Лева Даниловича (1229 - 1301), Любарта Гедиміновича (бл. 1308 - 1384), а також досліджено розвиток їх військової тактики та стратегії. Аргументовано, що участь широких мас міщан і селян общинників у військових формуваннях князів і бояр була підгрунтям військової могутності галицьких і волинських дружин. Розглянуто етапи розвитку та особливості місцевої фортифікації, особливості української зброї та військової техніки XI - XIV ст. Висвітлено міжнародні аспекти запровадження нових видів озброєння у галицько-волинській армії даного періоду, а також відтворено військову тактику та стратегію галицько-волинських полководців.

  Скачати повний текст