Скачати повний текст

Аналізується розвиток ілюстрування вітчизняних і зарубіжних періодичних видань від ХVII до середини ХІХ століття як складової зародження і формування зображальної журналістики. Показано вплив соціокультурних факторів на типологію періодики. Розглянуто еволюцію та особливості ілюстрування газет і журналів, а також альманахової літератури на ранніх етапах їх типологічної диференціації, вироблення сталих форм словесно-зображального синтезу і початкових форм зображальної публіцистики, специфіку застосування засобів художньо-поліграфічного оформлення видань, діяльність видавців, редакторів і художників-ілюстраторів, еволюцію технологій ілюстрування, особливості розвитку ілюстрування видань в Україні. Виклад результатів дослідження проведено в контексті висунутої автором концепції становлення і функціонування зображальної журналістики.

  Скачати повний текст

Досліджено адмістративно-правовий статус та соціотопографію передмість Львова другої половини XVII - XVIII ст. На підставі аналізу архівних документів, опублікованих джерел виділено кілька юрисдикцій на львівських передмістях: міську, замкову, окремі юрисдикції шляхти та духовенства (юридики, лібертації). Відтворено складний управлінський персонал передмість під різними юрисдикціями, розкрито соціальну структуру мешканців, висвітлено соціальну топографію передмість, професійну стратифікацію та майнове розшарування передміського населення. Охарактеризовано професійну топографію та топографію "заможності" вулиць передмість другої половини XVII - XVIII ст.

  Скачати повний текст

Виявлено особливості та принципи формування архітектурно-планувальної структури містечок Галичини, закладених у другій половині ХVI - ХVII ст. Виконано гіпотетичні реконструкції архітектурно-планувальної структури містечок, визначено типологію за ступенем розвитку планувальної структури. Відтворено цілісну картину розвитку містечок - прослідковано основні етапи еволюції від часу закладення до наших днів. Висновки роботи можуть бути використані для формування пам'яткоохоронних заходів щодо збереженої історичної планувальної структури та для опрацювання напрямків сучасного розвитку архітектурно-планувальної структури історичних поселень регіону.

  Скачати повний текст

Досліджується історичний феномен номадізму на південному заході України у другому тисячолітті н.е. на основі комплексного аналізу археологічних та письмових джерел. Розглядаються теоретичні проблеми кочовознавства та питання регіональної історії у сучасній історіографії, роль кочовиків як істотного фактора у системі контактної зони між осіло-землеробським та кочовим світами. Вивчаються періодизаційні закономірності та особливості історичного розвитку кочовиків кінця IX - середини XVII ст. - від печенігів до ногайців, їхнє місце та роль в історії України в епоху середньовіччя.

  Скачати повний текст

Досліджено документи другої половини ХVII ст. з колекції О.М. Лазаревського, що зберігаються у київському Інституті рукописів Національної бібліотеки України як джерела історії України. Вперше отримано дані про кількісний та якісний склад документів зазначеного періоду. Досліджено форму актових матеріалів Гетьманщини другої половини ХVII cт. Здійснено аналіз потенціалу даного комплексу документів для подальшого вивчення історії України. Розглянуто використання матеріалів колекції самим Лазаревським та іншими дослідниками. Складено зведений реєстр документів другої половини ХVII cт. (2278 порядкових одиниць), який рекомендовано використовувати для роботи над відповідними актами колекції.

  Скачати повний текст

З використанням нових джерел досліджено процес і періодизацію формування міського простору Подолу, його адміністративний поділ, планування та історичну топографію. Встановлено, що у XVIII ст. міська територія вийшла за межі "подільського трикутника" шляхом приєднання передмість, що супроводжувалося спорудженням нової лінії укріплень. Зазначено, що адміністративно місто поділялось на юридики, основною територіальною одиницею яких до кінця XVIII ст. був церковний прихід. Основним компонентом міського простору залишалася забудова, головним елементом якої була садиба. Зроблено висновок, що на рубежі XVIII - XIX ст., під дією негативних чинників суспільного, економічного та політичного характеру, Поділ втратив провідні позиції у міській системі та поступався Печерську і Верхньому Києву.

  Скачати повний текст

Вперше у вітчизняній історіографії здійснено аналіз суспільно-політичної думки Речі Посполитої щодо питань, пов'язаних з турецько-татарською загрозою та спроб убезпечитись від неї. Проаналізовано понад 100 публіцистичних текстів середини XVI - середини XVII ст. та значну кількість сеймової та сеймикової документації, листування між найвищими урядниками. Це сприяло кращому розумінню ставлення еліти Речі Посполитої до загрози з півдня, яка була постійним фактором існування держави. У ході дослідження простежено залежність літератури від зовнішньо- та внутрішньополітичних факторів, визначено основні сюжети антитурецької літератури даного періоду, проаналізовано значення "турецького" питання в роботі воєводських сеймиків та вальних сеймів.

  Скачати повний текст

Досліджено чисельність, станову стратифікацію та економічне становище сільського населення Правобережної України в кінці ХVII - на початку ХVIII ст. З'ясовано чисельність жителів села у Брацлавському, Волинському, Київському та Подільському воєводствах. Визначено напрями та роль міграційних процесів на території регіону. Встановлено основні причини переселення різних категорій населення: наявність широких просторів розорених земель, бажання знайти кращі умови життя та вільного господарювання. У процесі дослідження визначено форми примусу, види повинностей та податків у різних воєводствах Правобережжя. З'ясовано роль селян у відбудові фільваркового господарства. Показано вплив міжусобиць феодалів, свавілля військових підрозділів і татарських нападів на становище населення краю.

  Скачати повний текст

Вперше створено цілісну картину формування архітектури дерев'яних римо-католицьких храмів Галичини другої половини XVII - першої половини XX століть. Проведені натуральні обстеження й інвентаризацію виявили на теренах Галичини 246 дерев'яних храмів. Розкрито прийоми застосування архітектурно-декоративних засобів опорядження в екстер'єрі й інтер'єрі досліджених святинь. Встановлено, що особливістю архітектури є те, що вона формувала стилістичні епохи (бароко, рококо, класицизм, історизм, модерн) під впливом місцевих, регіональних та зовнішніх чинників. Виявлено нові об'єкти та здобуті імена творців дерев'яних костелів. Визначено стилістичний аспект архітектурного формотворення та періодизацію розвитку стилістичних напрямів досліджених об'єктів. Проведено порівняльний аналіз архітектури дерев'яних римо-католицьких храмів Галичини з дерев'яними храмами цього ж та інших обрядів у сусідніх регіонах (Волині, Закарпатті) та країнах (Польщі, Швеції).

  Скачати повний текст

Всебічно проаналізовано розвиток у російській історіографії ХVIII - початку ХХ ст. досліджень з історії Національно-визвольної війни українського народу середини ХVII ст. З'ясовано місце даної проблематики у шкалі дослідницьких пріоритетів російських істориків. Простежено еволюцію тематики та глибини досліджень, їх концептуальної спрямованості. Висвітлено внесок російських істориків у концептуальне осмислення проблеми. Розроблено її окремі аспекти. Досліджено зв'язок російської історіографії з українською та польською історіографіями. Встановлено, що в основі досліджень російських істориків лежав великодержавний підхід, який суттєво звужував можливості досліджень, а в ряді випадків призводив до свідомої упередженості. Водночас російській історіографії належала першість та тривале домінування в дослідженні актового джерелознавства, історіографії джерелознавства та археографії, комплексу питань, пов'язаних з Березневими статтями.

  Скачати повний текст

Досліджено суспільно-політичні уявлення й ідеї козацьких інтелектуалів з кінця 1680-х рр. до кінця 1760-х рр. Проаналізовано протистояння між шляхетськими й абсолютистськими уявленнями й ідеями у Центральній Європі, що визначало поведінку еліт макрорегіону. З'ясовано, що козацькі інтелектуали створили "схему" історії своєї Батьківщини, що базується на обгрунтуванні витоків і розвитку "малоросійських вольностей" з часів існування Русі, Великого князівства Литовського та Речі Посполитої до періоду до кінця XVII ст. - середини XVIII ст. Проаналізовано проекти Глухівської ради, твори світських інтелектуалів, накази депутатів до Законодавчої комісії та їх роботу у ній. Зроблено висновок, що козацькими інтелектуалами були обгрунтовані уявлення про Гетьманщину як фактично окрему державу у межах Російської імперії.

  Скачати повний текст

Проведено історико-філософське дослідження духовної культури України XVII - першої половиини XVIII ст. як цілісного історико-культурного феномену, вираженого в ідеях, що її структурують та забезпечують її цілісність. На підставі аналізу концептів, які дозволяють розкрити суть української ранньомодерної духовної культури - конфесіалізації, бароко, раннього просвітництва, а також теолого-політичних і політичних теорій, розуміння історії та історичного часу, статусу знання в житті людини та суспільства у творах українських церковних інтелектуалів XVII - першої половини XVIII ст. Визначено інтелектуальний статус української ранньомодерної філософської думки. Розкрито її роль в ураїнській ранньомодерній історії та культурі та місце у загальноєвропейському контексті. Доведено, що в цей період в Україні, як інших країнах Європи відбуваються процеси, корелятивні модернізації на її ранніх етапах, зокрема, показано, що релігійно-політичні перетворення цього періоду призводять до появи прошарку церковних інтелектуалів, у творах яких висвітлено інтелектуальні інструменти, узгоджене та свідоме задіяння яких має стати основою європейського модерну.

  Скачати повний текст

Комплексно досліджено еволюцію та становлення "нового курсу" зовнішньої політики Англії від Като-Камбрезійського договору 1559 р. до Антверпенського договору 1609 р. З'ясовано причини та суть змін у політиці Англії, які обумовили процес піднесення країни та входження її до числа провідних європейських держав. Розглянуто підгрунтя, перебіг і наслідки боротьби Англії з Шотландією, Францією, Іспанією, що вплинули на подальші європейські міжнародні відносини. Висвітлено методи протистояння Англії та колоніальної монополії Португалії та Іспанії, процес формування тіньових колоніальних структур. Розкрито роль конфесійних чинників і характер секуляризаційних процесів у творенні зовнішньої політики. Проаналізовано форми та значення зв'язків між Англією та українськими землями в процесі розбудови єропейської системи держав. Відтворено механізм та інструментарій прийняття правлячими колами Англії рішень щодо зовнішньополітичних проблем, визначено вплив на цей процес гендерного компоненту.

  Скачати повний текст

Досліджено на основі риторичного підходу анонімну "Пересторогу" в контексті української полемічної прози кінця XVI - початку XVII ст. З'ясовано дискурсивну лінію загальної проблематики та виокремлено ті особливі риси, що виражать авторський задум та його творчу індивідуальність. Розкрито особливість риторики полемічної прози як літературного явища своєї доби: структура та її зв'язок з топікою твору, вільна топіка й її зумовленість намірами автора, основні риторичні фігури.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано теорію та методику історико-картографічного дослідження портоланів - морських навігаційних карт ХIII - ХVII ст., проаналізовано особливості їх змісту, роль в розвитку картографії, а також інформаційність. Зазначено, що умови для виникнення та поширення карт-портоланів (КП) у регіоні Середземномор'я наприкінці ХIII ст. обумовлені посиленням суспільно-політичного руху, розвитком торгівлі, обміном культурними цінностями, набуттям навігаційного досвіду. Запропоновано підхід до класифікації КП як специфічних творів, визначено їх вплив на розвиток картографії, картографічні школи щодо КП, зокрема 10 основних. Обгрунтовано ідентифікаційні ознаки, які відрізняють портолани від інших карт і сприяють подальшому розвитку картографії. Описано технологію каталогізації середньовічних морських карт для проведення наукових досліджень та їх подальшого практичного використання на основі запропонованої методології та з урахуванням специфіки вихідної інформації. Доведено, що дана технологія - XML, на основі якої створено пошуково-інформаційну систему "Портолан". Розкрито особливості використання КП в історико-географічних дослідженнях та обгрунтовано відповідну методику щодо вивчення топонімів, а також динаміки стану природних об'єктів.

  Скачати повний текст

Досліджено концептосферу сакрального, розвиток якої в українському культурно-мовному просторі XVII - XX ст. дозволяють констатувати поетичні тексти І. Величковського, Г. Сковороди, Т. Шевченка, Б.-І. Антонича. З використанням комплексного підходу, який базується на теоретичних положеннях і методологічних принципах когнітивної лінгвістики, ефективних методик і прийомів концептуального аналізу, розглянуто сакральні концепти. Висвітлено актуальні проблеми лінгвістичного вивчення концептуальної та мовної картини світу. Проаналізовано різні визначення концепту. Обгрунтовано доцільність застосування термінів "мовно-концептуальна картина світу", "концептосфера сакрального", "концепт-образ". Запропоновано метод семантико-аксіологічного поля, що дозволило здійснити адекватне моделювання ядерних сакральних концептів "Бог", "Богородиця" та "чорт", на аксіологічні параметри яких суттєво впливає конотація. Системно описано їх змістову структуру на базі певного лексикографічного та текстового матеріалу, виявлено характерні особливості концептуалізації власне сакрального та хтонічного у творчості І. Величковського, Г. Сковороди, Т. Шевченка, Б.-І. Антонича та відповідну специфіку їх авторських міфопоетичних картин світу. Проведено діахронічне зіставлення змістової структури досліджених концептів-образів, що дозволило з'ясувати особливості мовної об'єктивації цих концептуальних величин в різні культурно-історичні епохи. З'ясовано виникнення в українській поетичнй мові нових тенденцій у реалізації сакрального на фоні збереження традиційно усталених засобів його вербалізації.

  Скачати повний текст

Розглянуто діяльність представників гетьмансько-старшинської верстви у галузі музичної освіти та культури в Україні другої половини XVII - XVIII ст., особливості її музичного побуту та культурно-мистецьких зв'язків в Україні та за її межами. Підкреслено роль верстви у розповсюдженні та утвердженні рис козацького бароко у пам'ятках української культури цієї доби. Зроблено висновок, що за підтримки та участі гетьманського уряду в середині XVIII ст. створилися належні умови для розвитку національної культури та закладення фундаменту вищої музичної освіти та виконавства в Україні. Маєтки представників гетьмансько-старшинської верстви стали осередками національної культури, в яких культувалися різні форми музичного мистецтва та виховувалися професійні кадри. До репрезентативної сфери суспільно-політичного та культурно-музичного життя козацько-гетьманської держави належала діяльність військових музикантів.

  Скачати повний текст