Дисертацію присвячено питанням використання нерівноважного низькотемпературного плазмового розряду, що формується між електродом і поверхнею рідини, до якої занурений другий електрод, для інтенсифікації стадії пробопідготовки в аналітичному процесі. Досліджено реакції, що відбуваються під дією плазми в розчинах різних сполук і отримано параметри, що дозволяють керувати окислювально-відновними процесами. Реакції розглянуто як плазмово-електрохімічні у випадку, коли на твердому електроді відбуваються електрохімічні реакції, а в об'ємі рідини має місце хімічна взаємодія продуктів рекомбінації радикалів із компонентами розчину. Запропоновано методики атомно-абсорбційного визначення вмісту золота та срібла в технологічних ціаністих розчинах із застосуванням плазмохімічної пробопідготовки для усунення матричного ефекту ціанідів. Розроблено реактор для обробки плазмою геологічних порошкових зразків. Встановлено істотні зміни, які виникають під дією плазми в морфології та хімічному складі поверхні часток руди, що дозволило застосувати плазмову обробку для прискорення розчинення благородних металів перед атомно-абсорбційним аналізом.

  Скачати повний текст

Вперше розв'язано задачу вибору оптимальної питомої поверхні нагріву блоку повітронагрівників за критерієм мінімуму зведених витрат, що враховує оплату за шкідливі викиди у довкілля. Розглянуто теоретичні основи регенеративного теплообміну у доменних повітронагрівниках. Обгрунтовано доцільність уточнення граничних умов уздовж висоти насадки та урахування втрат теплоти через кладку під час визначення витрати палива та розподілу температур уздовж висоти насадки, яка складається із різноманітних вогнетривів. Розв'язано задачу плавління речовини та встановлено залежність тривалості та динаміки даного процесу від теплофізичних властивостей речовини та параметрів теплообміну. Розроблено науково-методичні методи розрахунку теплового акумулятора, що дає можливість визначити його технологічні та конструктивні параметри. Теоретично обгрунтовано можливість розрахункового аналізу, прогнозування та вибору параметрів експлуатації доменних повітронагрівників з використанням діалогової системи "Радник газівника доменної печі", алгоритм якої реалізує комплекс математичних моделей та забезпечує на їх підставі виконання заданих функцій системи. На підставі фізичного моделювання встановлено залежність між ступенем різноманітності розподілу потоку теплоносіїв на поперечному перетину насадки та режимом уводу холодного дуття у піднасадочний пристрій повітронагрівника. Вперше визначено залежність концентрацій "паливних" оксидів азоту у продуктах спалення доменного газу від кількості у вихідному доменному газі азотовмісних сполук (аміаку, ціанідів, родонідів), що утворюються у процесі доменної плавки.

  Скачати повний текст