Досліджено проблему одержання антистафілококової плазми для клінічного використання у хворих зі стафілококо-індукованими патологічними процесами. Внаслідок кількісного зменшення донорських кадрів актуальною є необхідність селекції донорів, генетично схильних до антитілоутворення високого рівня. Проведено відбір на підставі типування лейкоцитарних (HLA - A, B, C, DR) та еритроцитарних (ABO, Rh - Hr, MNSs, Lewis, Kell) трансфузійно значимих антигенів і зіставлення фенотипів і гаплотипів з рівнем антитіл після імунізації сорбованим стафілококовим анатоксином. Визначено антигенну характеристику 603-х імунізованих донорів та здійснено порівняння з неімунізованими особами (744), що було репрезентативною вибіркою Південно-Східної геногеографічної зони України. Гаплотипи HLA-A1B8, HLA-A2B14, які є маркерами слабкої імунної відповіді у імунізованих донорів, вірогідно частіше зустрічались у немовлят з генералізованою стафілококовою інфекцією (сепсисом), що доводить генетичну схильність носіїв цих гаплотипів до низької продукції антистафілококових антитіл, рівень яких недостатній для нейтралізації інфекційного агента. Імуногенна характеристика донорів сприяє створенню банка гемопрепаратів і підвищенню ступеня гістосумісності за їх підбору реципієнтам.

  Скачати повний текст

Визначено ступінь значущості імуногенетичних факторів крові як чинників прогнозу формування імунологічних порушень за умов психоемоційного навантаження (екзаменаційна сесія у студентів ВНЗ). Визначено ступінь внеску імуногенетичної компоненти систем HLA, ABO, Rh та Hp у реалізації стрес-індукованих змін показників імунної системи у молодих практично здорових осіб. Виявлено комбінації генетичних маркерів крові, що впливають на підвищення чутливості показників імунної системи до психоемоційного навантаження, з урахуванням яких встановлено критерії ризику виникнення змін в імунному гомеостазі.

  Скачати повний текст

Вивчено соматотипологічні ознаки та серологічні маркери (антигени крові систем ABO, Rh-фактор, MN, P та гаптоглобін) у дітей старшого шкільного віку, хворих на хронічний пієлонефрит і здорових дітей контрольної групи. Використано загальноклінічні, генеалогічні, антропологічні та серологічні методи дослідження. Вивчено особливості соматотипологічних показників і еритроцитарних антигенів та їх комбінацій у дітей 12 - 15-ти років, хворих на хронічний пієлонефрит і дітей контрольної групи. Вперше встановлено характеристику соматотипу та спектр еритроцитарних антигенів серед здорових підлітків Хмельницької області. На базі проведення антропометрії та досліджень антигенного спектра крові встановлено взаємозв'язок між виникненням хронічного пієлонефриту та генофенотипом дитини, що дозволяє більш диференційовано підходити до діагностики та профілактики пієлонефриту у дітей. За допомогою аналізу спектру еритроцитарних антигенів вивчено і встановлено схильність і резистентність до виникнення хронічного первинного, вторинного необструктивного й обструктивного пієлонефриту у дітей. Оцінено соматотип і асоцації еритроцитарних антигенів, що дало можливість обгрунтувати критерії та провести математичне моделювання прогнозу хронічного пієлонефриту у даної катогорії хворих. Вперше в дитячій нефрології розроблено таблиці й алгоритми прогнозування хронічного пієлонефриту і форм його перебігу, що дозволяє сформувати "групу ризику" дітей з виникнення хронічного перебігу пієлонефриту.

  Скачати повний текст