Сформульовано наукові засади технології проведення органічних реакцій у віброзрідженому шарі інертних частинок (ACVB - Aerosol Catalysis with Vibrating Bed). Виявлено, що у вібраторі, заповненому інертними кульками та каталітичним активним матеріалом, відбувається синтез наночастинок каталізатора й активація їх поверхні. Встановлено, що залежно від умов і реагентів, реакції аерозольного нанокаталізу відбуваються у зовнішньодифузійній і зовнішньокінетичній областях. Обгрунтовано можливість керування швидкістю й областю перебігу реакції шляхом зміни режиму механохімактивації каталізатора: регулюванням частоти й амплітуди коливань, а також розміру інертних частинок. Показано нелінійність і специфічність впливу даних параметрів на швидкість досліджених реакцій. До математичного опису швидкості реакції внесено концентрацію каталізатора, що зближує каталітично активну речовину без носія у стані аерозолю (AC - Aerosol Catalysis) з гетерогенним каталізом у рідині. Доведено, що збільшення концентрації аерозолю каталізатора вище оптимального значення призводить не лише до зниження швидкості реакції, але й до її зупинення. Показано можливість створення нових варіантів технології та апаратури AC.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Проведено комплексне вивчення взаємозв'язків між рівнем циркулювального B-натрійуректичного пептиду (ВНП) та поліморфізмом гена рецептора ангіотензину II I типу (АТІР), а також між функцією ендотелію та станом системної внутрішньої серцевої гемодинаміки у здорових осіб та у хворих на неускладнену гіпертонічну хворобу (ГХ). Уперше для субпопуляції на Вінничині встановлено, що серед практично здорових чоловіків у розподілі генотипів і алелей гена рецептора ангіотензину II I типу переважають генотип AA та алель A. Визначено, що такі чоловіки, які є носіями алелі C, мають генетично зумовлені структурно-функціональні особливості серця у вигляді більшої товщини стінок і маси міокарда лівого шлуночка на відміну від осіб гомозигот по алелі A. Серед носіїв алелі C зареєстровано певне функціональне напруження у роботі серця, що може відображатися на формуванні серцево-судинної системи загалом. Установлено, що носійство генотипів AC та CC рецептора ангіотензину II I-го типу асоційовано з достовірно більшим ризиком розвитку ГХ у чоловіків - мешканців Вінниччини. Виявлено, що у носіїв генотипів АС і СС рецептора ангіотензину II I типу у процесі перебігу ГХ вже на першій стадії захворювання патологічні зміни у стані серця та судинного ендотелію більш значні, ніж у носіїв генотипу AA. Показано, що рівень ВНП у плазмі крові зазначених хворих зростає переважно у взаємозв'язку з розвитком у них діастолічної дисфункції. Розроблено методику, яка дозволяє орієнтовно визначити структурну організацію гена АТІР у осіб здорових і хворих на ГХ. Для таких хворих запропоновано межовий рівень ВНП з метою допоміжної діагностики діастолічної дисфункції лівого шлуночку, що можна використовувати у клінічній практиці у разі обстеження таких пацієнтів.

  Скачати повний текст

Уперше проведено комплексне вивчення поліморфізму генотипу рецептора ангіотензину II першого типу (АТIР), рівня B-натрійуретичного пептиду (BНП) та взаємопов'язаних з ними структурно-функціональних змін міокарда та судинорухової функції ендотелію у чоловіків, хворих на гіпертонічну хворобу (ГХ), які перенесли інфаркт міокарда або мозковий інсульт. Установлено, що наявність алелі C в генотипі рецептора ангіотензину II першого типу у мешканців м.Вінниця та Вінниччини є одним зі спадкових чинників, що асоціюється з захворюваністю на ГХ. З'ясовано, що носії алелі C мають більш значні структурні зміни у серці у вигляді збільшення індексу маси міокарда лівого шлуночка (іММЛШ). Виявлено, що у всіх носіїв алелі C частіше виникають порушення судинорухової функції ендотелію у вигляді вазоконстрикторної реакції. Показано, що у чоловіків, хворих на ГХ, які перенесли інфаркт міокарда, концентрація BНП вища у порівнянні з особами, в яких діагностовано неускладнений перебіг ГХ, та тими, які перенесли мозковий інсульт. У цілому плазмова концентрація BНП зростала у носіїв генотипів AC та CC. Доведено взаємозв'язок рівня пептиду з виразністю структурної та фукціональної перебудови міокарда.

  Скачати повний текст