Досліджено білки казеїнового комплексу коров'ячого молока та продукти їх протеолізу, які утворюються за умов дії ферментів молочнокислих бактерій. Запропоновано ефективну методику для електрофорезу білків казеїнового комплексу, яка забезпечує ідентифікацію казеїнових фракцій відповідно до сучасної класифікації. Охарактеризовано протеолітичну активність та інші основні біохімічні показники 50-ти штамів різновидностей Lactococcus lactis та 2-х штамів Str. salivarius subsp. termophilus. На підставі результатів дослідження закономірностей протеолізу казеїнів лактококами введено критерій для характеристики відношення активності приклітинних і внутрішньоклітинних протеаз. Даний критерій запропоновано використовувати для відбору штамів, здатних продукувати гіркі на смак пептиди. Встановлено, що здатність утворювати казокініни серед штамів лактококів зустрічається рідко. Запропоновано модельну систему для тестування протеолітичних ферментів на здатність утворювати біологічно активні пептиди під час протеолізу казеїнів. Виділено хроматографічно низькомолекулярні пептиди після протеолізу казеїнових фракцій <$Ealpha sub S 1 - roman CN> і <$Ebeta - roman CN>, що вірогідно знижують артеріальний тиск у щурів зі штучною реноваскулярною гіпертензією.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Досліджено питання управління ефективністю енерговикористання в енерготехнологічних системах за умов інформаційної невизначеності. З метою підвищення адекватності оцінювання потенціалу енергозбереження (ПЕ) за умов інформаційної невизначеності запропоновано нові класифікаційні ознаки видів ПЕ й уніфіковану методику оцінювання ПЕ з використанням <$Ealpha>-рівневого методу. Формування оптимального плану впровадження енергозберігальних методів запропоновано виконувати на базі однокритеріальної оптимізаційної та багатокритеріальної моделей. У багатокритеріальній моделі вибір пріоритетності впровадження енергозберігальних заходів запропоновано здійснювати шляхом їх ранжування за допомогою критеріїв якісного та кількісного характеру з використанням шкали відносної важливості. Запропоновано модель системи управління ефективністю енерговикористання на базі універсального функціонального модуля, функціональні блоки якого формують замкнутий контур управління. Оцінку рівня досконалості цієї системи запропоновано проводити з використанням структурованого вибору критеріїв і вербальних оцінок осіб, що приймають рішення (ОПР), а також враховувати рівень компетентності ОПР, значення критеріїв оцінювання та невизначеність вихідної інформації шляхом використання нечіткої лінгвістичної та нечіткої бальної шкал.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Досліджено взаємодії ароматичних солей діазонію з вініловими етерами. Встановлено, що за умов реакції купрокаталітичного хлорарилювання вінілові етери реагують з хлоридами, тетрафлуорборатами, тетрахлорокупратами арилдіазонію та 1-арил-3,3-диметил-1-триазенами та утворюють нестійкі продукти приєднання - 2-алк(ар)окси-2-хлоретиларени, які легко трансформуються у арилоцтові альдегіди. Визначено оптимальні умови синтезу арилоцтових альдегідів, встановлено залежність їх виходів від природи вінілового етеру, замісника ароматичного радикала діазосолі та значень pH реакційного середовища. Виявлено, що наявність замісників у <$Ealpha>- та <$Ebeta>-положенні подвійного зв'язку вінілбутилового етеру змінює хімічну активність таких етерів і не сприяє їх купрокаталітичному хлор-арилювання. Запропоновано новий ефективний варіант аніонарилювання ненасичених сполук - ацетоксиарилювання вінілових етерів з виходами, близькими до кількісних. Визначено шляхи утворення основних і побічних продуктів реакції, встановлено залежність їх виходів від природи етеру та замісника в ароматичному радикалі триазену. Показано можливість використання 1-арил-3,3-диметил-1-триазенів як альтернативних до солей діазонію арилювальних реагентів у реакціях аніон-арилювання та аніонарилсульфонілювання ненасичених сполук. Виявлено, що деякі з синтезованих похідних арилоцтових альдегідів проявляють рістрегулювальні властивості щодо рослин.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Оптимізовано методи діагностики, моніторингу перебігу й інтенсивної терапії гострого панкреатиту тяжкого ступеня з метою покращання якості та результатів лікування і зменшення кількості летальних випадків. Проведено комплексне оцінювання тяжкості стану та системної запальної реакції у 57-ми хворих на гострий панкреатит. Досліджено патогномонічність і клінічну значущість вмісту С-реактивного протеїну та цитокінів (фактора некрозу пухлини-<$Ealpha>, інтерлейкіну-10) сироватки крові для об'єктивного оцінювання тяжкості гострого панкреатиту. Досліджено вплив пролонгованої регіонарної внутрішньоартеріальної інфузійної терапії з катетеризацією черевного стовбура на перебіг першої фази (панкреатогенної токсемії) гострого панкреатиту. Доведено, що застосування внутрішньоартеріального шляху введення антибактеріальних і антипротеазних засобів сприяє запобіганню інфекційним ускладненням, що дозволяє знизити рівень пізньої летальності у пацієнтів з тяжким перебігом гострого панкреатиту. З'ясовано, що включення до складу інтенсивної терапії внутрішньоартеріальної інфузії 0,5 % розчину прокаїну (новокаїну), а також здійснення епідуральної аналгезії 0,5 % розчином бупівакаїну дозволяє значно покращити результати знеболення.

  Скачати повний текст

З застосуванням ГМДС уперше синтезовано ряд кремнійорганічних йоногенних і нейоногенних біанкерних поверхнево-активних речовин олігомерного типу та встановлено, що їх поверхнева активність на поверхні розподілу "водний розчин - повітря" залежить від конформації олігодиметилсилоксанового фрагмента. З застосуванням функційних похідних ГМДС одержано уретановмісні органо-силікатні гібридні композити (ОСК), які відрізняються від відомих варійованим вмістом силікатної фази, показано шляхи регулювання структури і властивостей ОСК.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Кількісно визначено фазовий склад електроіскрового покриття (ЕІП) та приповерхневих шарів сталевої підкладки, а також закономірності його зміни залежно від технологічних режимів ЕІО та наступної лазерної обробки. Експериментально показано, що залишкові напруги у різних фазових складових ЕІП формуються за різними закономірностями, відрізняються величиною і знаком та можуть являти собою зміцнюючий та знеміцнюючий чинники. Установлено, що в процесі ЕІО в приповерхневих шарах підкладки формується високовуглецевий аустенітний прошарок, в якому залишкові напруги є зрелаксованими за рахунок зменшення питомого об'єму за умов оберненого <$Ealpha ~-~ gamma>-перетворення. Уперше встановлено, що в ЕІП має місце вторинна карбідізація вольфраму, вивільненого під час дисоціації вихідного карбіду WC в легуючому електроді за умови протікання висхідної дифузії вуглецю з приповерхневих шарів сталевої підкладки. Знайдено можливість інтенсифікації азотування титанових сплавів у разі комбінованої імпульсної обробки.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст