Удосконалено технологію виготовлення мікробного екзополісахариду (ЕПС) етаполану (продуцент - Acinetobacter sp. B-7005) на суміші ростових субстратів. Розроблено технологію ЕПС, яка дає змогу (у порівнянні з вихідною) зменшити витрати на сировину для одержання 1 кг етаполану у 3,5 раза. Створено технологічну й апаратну схеми одержання трьох товарних форм етаполану, що відрізняються ступенем очищення ЕПС.

  Скачати повний текст

Досліджено інтенсифікацію синтезу мікробного екзополісахариду (ЕПС) етаполану (продуцент - штам Acnetbacter sp. IMB B-7005) на суміші енергетично-нерівноцінних ростових субстратів (етанол + глюкоза). На базі теоретичного розрахунку енергетичних витрат синтезу ЕПС та біомаси на змішаному субстраті розроблено технологію одержання етаполану, що дає змогу підвищити майже у 2 рази кількість синтезованих ЕПС, їх вихід у відношенні до біомаси та вихід ЕПС від субстрату, а також скоротити тривалість культивування та покращити реологічні властивості розчинів ЕПС, що визначають його практичну цінність. У разі вирощування штаму I>Acinetobacter sp. IMB B-7005 на суміші етанолу та глюкози не спостерігається явища диауксії, обидва субстрати споживаються одночасно, при цьому підвищується в 1,3 - 1,9 разів максимальна питома швидкість росту. Установлено, що інтенсифікація синтезу ЕПС на суміші енергетично-нерівноцінних субстратів обумовлена посиленням глюконеогенезу, про що засвідчило одночасне функціонування двох анаплеротичних шляхів (гліосилатного циклу та піруваткарбоксилазної реакції) та підвищення в 1,5 рази активності фосфоенолпіруватсинтетази. Визначено, що етаполан, синтезований на суміші етанолу та глюкози, характеризується підвищеним вмістом жирних кислот та більш високою молекулярною масою у порівнянні з одержаним на моносубстратах, що супроводжується покращанням його реологічних властивостей. Установлено антифітовірусну активність полісахаридних препаратів етаполану, синтезованих на моно- та змішаних субстратах.

  Скачати повний текст

Досліджено біологічні особливості активних штамів бактерій -деструкторів вуглеводнів та визначено ефективність створених на їх основі препаратів для очищення нафтових забруднень довкілля. Серед ізольованих з нафтозабруднених грунтів і кореляційних штамів бактерій відібрано активні штами - деструктори нафти та нафтопродуктів, що належать до видів Acinetobacter calcoaceticus, Gordonia rubropertinctus і Rhodococcus erythropolis. Вони здатні до засвоєння великої кількості вуглеводнів, не проявляють взаємного антагонізму, фітотоксичних властивостей і патогенності. За умов росту на вуглеводнях у штамів G. rubropertinctus ІМВ Ас-5005 і R. erythropolis ІМВ В-7012, які мають початкову низьку гідрофобність клітинної поверхні, відбувалося значне (у 4 - 25 раза) підвищення цього показника та синтез клітиннозв'язаних поверхнево-активних речовин (біоПАР), що мають емульгувальні властивості й утворюють стійкі емульсії типу "масло у воді". Домінувальними компонентами біоПАР цих штамів є гліколіпіди - мономіколати та диміколати трегалози. У високогідрофобного штаму A. calcoaceticus ІМВ В-7013 під час засвоєння вуглеводнів відбувається зниження гідрофобності клітин у 1,4 раза та синтез позаклітинних біоПАР з емульгувальними властивостями, які утворюють стійкі емульсії типу "вода в маслі". Відзначено, що біоПАР ацинетобактерій містить вуглеводи, білки та ліпіди, загальна кількість і склад окремих компонентів у яких залежить від використаного субстрату. Спільне культивування штамів збільшує на 6 - 15 % ступінь деструкції вуглеводнів, яка дорівнювала 76,0 - 97,8 % і зберігалася під час мінералізації середовища до 4,0 % NaCl і значень pH 6,0 - 8,0. Створені на основі досліджених штамів та нафтопоглинальних сорбентів препарат еколан і родойл зменшують концентрацію вуглеводнів у воді за 7 діб на 89,6 %, у грунті за 3 місяці - на 92,7 %, а нафтошламах за 6 місяців - на 92,1 %. У разі використання цих препаратів у запропонованих нормах їх внесення у забруднене середовище відсутня негативна дія на гідробіонтів прісноводних екосистем.

  Скачати повний текст

Визначено роль мікроорганізмів у забезпеченні гомеостазу техногенно порушених екосистем Верхнього Потисся. Показано, що за умов масштабного поліелементного забруднення, типового для досліджених територій України й Угорщини, важкі метали інтенсивно мігрують в ланцюгу живлення, взаємозалежно нагромаджуються у тканинах вищих рослин і зумовлюють незворотні зміни мікробних угруповань грунту та води. Відзначено, що головною негативною відмінністю новосформованих ценозів є збільшений у них вміст умовно-патогенних бактерій. Для біоіндикації поліелементного забруднення грунту іонами важких металів запропоновано використовувати штам Acinetobacter spp., для деструкції тіоціанатів - сапрофітні бактерії роду Klebsiella, а для очистки промислових стічних вод від фенолів - штам AF01 (IMB B-7102) Aeromonas hydrophila разом з клиноптилолітовою матрицею. На клітинно-молекулярному рівні вивчено основні механізми взаємодії коменсальних бактерій з організмом господаря. Показано можливість специфічної активації B1 клітин через їх B клітинний рецептор (BCR) T-незалежним антигеном типу 1 - бактеріальним фосфорилхоліном H. influenzae - і залежність проникності слизових оболонок організму від структурних особливостей бактерій-коменсалів. Доведено участь секреторного IgAs, аутокринного фактора росту Reg III beta "/" gama та поверхневого білка SP-D у підтриманні гомеостазу слизових поверхонь організму. До клітинних факторів, які регулюють гомеостаз слизових оболонок організму господаря, належать інтраепітальні нормальні кілери кишечнику (особливо тонкого) та бронхолегеневі й альвеолярні макрофаги. Визначено основні профілі продукованих про- та протизапальних цитокінів на рівні експресії регуляторних генів дендритними клітинами периферійної крові людини шляхом специфічної активації in vitro цих клітин різними бактеріальними антигенами. Зареєстровано та впроваджено у ветеринарну практику новий біопрепарат - моноспорин-ПК. Доведено протективну, економічну й екологічну ефективність його застосування у тваринництві. Обгрунтовано доцільність використання відібраних представників коменсальної та нормальної мікрофлори організму людини як основи нових бактеріальних препаратів вибіркової дії щодо певних умовно-патогенних бактерій - збудників опортуністичних інфекцій.

  Скачати повний текст