Вперше розглянуто актуальні питання катетерного лікування аритмій, пов'язаних із додатковими передсердно-шлуночковими з'єднаннями (ДПШЗ). Розроблено та успішно застосовано оригінальну методику усунення передсердного закінчення лівосторонніх ДПШЗ ретроградним трансаортальним доступом. Обгрунтовано використання топічної діагностики ДПШЗ з використанням тільки одного критерію: для маніфестуючих ДПШЗ - випередження <$EDELTA>-хвилі QRS локальною електрограмою шлуночка; для прихованих ДПШЗ - визначення найменшого інтервалу QRS-A під час ортодромної тахікардії або шлуночкової стимуляції. Проаналізовано успішність радіочастотної аплікації (РЧА) залежно від співвідношення електрограми передсердь та шлуночків, а також успішність РЧА залежно від енергетичних параметрів РЧА у разі всіх локалізацій ДПШЗ. Розроблено оригінальний температурний режим нанесення аплікацій, у випадку усунення ДПШЗ у септальній зоні, який дозволяє запобігти виникненню порушень атріовентрикулярної провідності. Висвітлено особливості методики перевірки успішності усунення септальних ДПШЗ.

  Скачати повний текст

Здійснено клінічну та патогенетичну оцінку ефективності використання противірусних та імунотропних засобів ("Лаферон", "Протефлаид"), надвисокочастотної (НВЧ) терапії під час проведення комплексного лікування хворих на грип A, грип B, аденовірусну та респіраторно-синтиціальну хвороби, гострі респіраторні вірусні інфекції (ГРВІ) іншої етіології. Установлено позитивний вплив цих засобів на перебіг і закінчення хвороби в осіб молодого віку. Уперше у хворих на грип A, грип B, аденовірусну та респіраторно-синтиціальну хвороби, ГРВІ іншої етіології встановлено невідомі раніше закономірності впливу аерозольно ітерферонотерапії за доз 200 тис., 500 тис. і 1 млн МО 1 раз на день протягом 3-х діб, а також лаферонотерапії за дози 50 тис. МО за поєднання з протефлазидом, (який має противірусну та імунотропну дію), або НВЧ-терапією, (що сприяє підвищенню адаптаційних і захисних функцій організму, на клінічний перебіг, стан клітинної ланки імунітету, ендогенну інтоксикацію організму, функціональний стан серцево-судинної системи. За цього відбувається швидкий регрес тривалості гарячки, риніту, кашлю, нормалізація числа T лімфоцитів, CD3+, CD4+, CD8+, співвідношення CD4+/CD8+, нормалізація лейкоцитарного індексу інтоксикації, лімфоцитарного індексу й індексу зсуву лейкоцитів крові, швидке зникнення тахікардії, систолічного шуму, ослаблення серцевих тонів і нормалізація показників електрокардіограми (ітервалу QT вольтажу комплексу QRS, висоти зубця T, порушення ритму та провідності). Розроблено та патогенетично обгрунтовано схеми та способи лікування хворих на ГРВІ. Визначено оптимальні дози лаферону, тривалість і кратність сеансів НВЧ-терапії, що дозволить ефективніше впливати на певні ланки патогенезу хвороби, змешення частоти виникнення ускладнень, скорочення термінів лікування.

  Скачати повний текст

Визначено критерії готовності новонародженої дитини до оперативного втручання й анестезії. Доведено, що лідокаїн, який вводився у епідуральний простір як аналгетичний чинник, має менший знеболювальний ефект і забезпечує більш низьку стабільність гемодинаміки у порівнянні з бупівакаїном. Установлено, що проведення передопераційної інфузії сольових або колоїдних розчинів у дозі 10 мг/кг забезпечує стабільні показники гемодинаміки під час проведення регіонарного блоку. Наведений обсяг є максимальним для недоношених і оптимальним для доношених новонароджених. У порівняльному аспекті проаналізовано динаміку основних показників кровообігу, газового складу крові, кислотно-лужного та водно-електролітного обмінів у новонароджених у процесі проведення їм внутрішньовенної (тотальної) та/або регіонарної (епідуральної) анестезії/аналгезії. Показано перевагу останнього виду знеболювання в інтра- та післяопераційному періоді. Вивчено вплив місцевих анестетиків (лідокаїну, бупівакаїну) на біоелектричну активність серця. Установлено, що лише на фоні застосування амідних анестетиків відбувається збільшення інтервалів QRS та Q - T, однак цей вплив має здебільшого терапевтичний, ніж токсичний характер. Визначено особливості післяопераційного знеболення опіоїдами та переваги у порівнянні з ними локальних анестетиків для лікування болю у новонароджених дітей, а також їх вплив на характер респіраторної підтримки у цих дітей.

  Скачати повний текст

Визначено клініко-патогенетичні особливості ранніх етапів серцевої недостатності у разі гіпертонічної хвороби з супутньою пептичною виразкою дванадцятипалої кишки, удосконалено її терапевтичну тактику шляхом використання комбінації інгібітора ангіотензинперетворювального ферменту еналаприлу й антигомотоксичних препаратів Cor compositum, Coenzyme compositum та Ubichinon compositum. Визначено характер метаболічних порушень, зокрема, виявлено підвищення атерогенних і зниження антиатерогенних ліпопротеїнів, збільшення вмісту гідроперекисів ліпідів, підвищення пресорних простагладинів у разі менш суттєвого зростання депресорних, порушень електрорушійної сили серця - збільшення площі петель P у разі зменшення площі петель QRS, уповільнення поширення імпульсу у міокарді шлуночків, а також збільшення кутової розбіжності QRS-P та QRS-T і діастолічної функції лівого шлуночка. Доведено, що запропонована комбінація препаратів сприяє покращанню біохімічних показників, зокрема, зафіксовано підвищення рівня атнитерогенних і зниження концентрації проатерогенних ліпопротеїнів у разі зменшення вмісту гідроперекисів ліпідів, а також активацію депресорних простагладинів і пригнічення пресорних. Встановлено, що застосування запропонованої комбінації препаратів позитивно впливає на гемодинамічні й електрофізіологічні показники діяльності серця: покращання діастолічної функції лівого шлуночка, нормалізацію електрорушійної сили серця з досягненням регресу симптомів серцевої недостатності на 2 - 3 дні швидше у порівнянні з базисною терапією.

  Скачати повний текст