Відображено суть соціально-філософських аспектів співвідношення етичної та національної ідентичностей у структурі соціальної ідентичності. Розроблено методологічні засади, уточнено логіко-семантичний зміст основних категорій і понять, проаналізовано теоретичні підходи до вивчення етнічної та національної ідентичностей. Обгрунтовано підходи щодо гармонізації національної та етнічної ідентичностей. Доведено, що ототожнення соціальних груп за етнічними та національними ознаками відображає методологічні обмеження головних теоретичних підходів, якими є примордіалізм, інструменталізм, конструктивізм. Проаналізовано співвідношення природної та інституційної основи соціального буття, виявлено протилежність моноспільноти, якою є етнос, і поліетнічного, полікультурного утворення - нації. Сучасні державні утворення є політично-правовими спільнотами, об'єднананими спільною культурною самовизначеністю. Об'єктивний зміст національного буття виявляється у дискурсах, що свідчить про сконструйований характер національної ідентичності. Динаміка сучасного соціального контексту зумовлює позитивну роль національної ідентичності як альтернативи космополітичних моделей.