Досліджено теоретико-методичні засади організації венчурного бізнесу в Україні та зарубіжних країнах, наведено рекомендації щодо підвищення ефективності управління у даній сфері. Розроблено класифікацію форм і видів венчурної діяльності, яку рекомендовано використовувати під час вибору найбільш доцільних моделей венчурного бізнесу на рівні держави, регіонів і великих корпорацій. Обгрунтовано доцільність формування спеціалізованих венчурних фондів (СВФ), основними функціями яких є акумуляція заощаджень фізичних осіб з метою використання одержаних коштів у високоефективних галузях економіки для фінансування науково-дослідних робіт з метою прискорення інноваційних процесів і впровадження результатів нововведень у систему господарювання. Обгрунтовано необхідність удосконалення правової бази функціонування суб'єктів венчурного бізнесу.