Базуючись на концептах соціальної філософії, досліджено питання сталого розвитку цивілізації у контексті екологічних проблем та визначено шляхи досягнення цього розвитку. З використанням фактичного матеріалу вітчизняних і зарубіжних вчених з'ясовано шляхи досягнення сталого розвитку як моделі подальшої долі людства, розкрито евристичні можливості розглядуваної моделі та її суперечливий характер. Відзначено, що людство постало перед альтернативою: або зберегти сформований тип діяльності (споживацький) та загинути в екологічній катастрофі, або кардинально змінити його та зберегти природу для життя наступних поколінь. Зауважено, що завданням сучасності є перегляд пріоритетів розвитку - перехід до сталого розвитку суспільства. Запропоновано тезу, що сталий розвиток - це економічна ефективність, біосферосумісність і соціальна справедливість за загального зниження антропогенного тиску на біосферу. Зазначено, що актуальним питанням реалізації моделі сталого розвитку є врахування природно-космічного чинника в життєдіяльності людей і проблем, наявних для сучасної цивілізації. Показано, що існують загрози космічних катастроф, які можуть істотно вплинути на екологію та стан Землі, цьому необхідно запобігти.