Досліджено соціальну діагностику як методологічний інструмент органів публічної влади для вивчення соціального стану, існуючих проблем і тенденцій у соціальному розвитку та створення інформаційної бази для аналізу й об'єктивного оцінювання результатів регіональної соціальної політики. Розкрито залежність механізму державного управління в сфері соціальної політики від структури населення з метою формування та реалізації перспективної, багатовекторної, багатоаспектної соціальної політики, що покликана враховувати потреби, інтереси, цінності кожної з груп у соціальному, економічному та культурному плані.