Розкрито суть проблем інституційного регулювання процесів системної трансформації економіки в Україні. Досліджено міжнародну практику державної структурно-інституційної політики. Виявлено задачі оптимізації діяльності інститутів економічного регулювання в Україні з урахуванням міжнародних інтеграційних аспектів структурного, інституційного регулювання та інформаційно-інноваційних, технологічних чинників національної спеціалізації України. Виявлено особливості переходу до моделі активної інституційної політики в державі, яка є необхідним доповненням, інтегральним елементом сучасної моделі макроекономічного регулювання. Показано, що завдяки відповідному застосуванню організаційно-адміністративних важелів, фінансових інструментів, кредитних механізмів грошової політики є можливим реальне забезпечення передумови технологічного лідерства за окремими напрямками НТП. Визначено характер і результати поширення інформаційних технологій у контексті задач економічного росту. Обгрунтовано оптимальні методи, критерії та інструменти інституційної політики, спрямованої на прискорення науково-технологічного та інноваційного розвитку.