Розкрито культурно-історичну динаміку процесу освіти, визначено основні вектори модернізації її ціннісно-цільових основ. Досліджено сутність комунікативної раціональності, основу якої становлять дві фундаментальні сутності - інформація та взаємозв'язок. Встановлено, що дана сфера раціональності представлена як вектор взаємодії суб'єктів освітнього процесу щодо пізнаваної проблеми, у результаті якого встановлюється розуміння. Визначено, що основним засобом вираження комунікативної раціональності є мова як ціннісно-семіотичний канал освіти, яка формує специфічне "мовне світобачення" реальності суб'єктів освітнього процесу.