Уперше проведено комплексне дослідження монастирських ансамблів Слобідської України в контексті розвитку національної культури. Здійснено хронологічну періодизацію розвитку монастирської культури регіону другої половини XVII - XX ст. У контексті соціокультурного розвитку регіону визначено функції монастирів Слобожанщини. Введено до наукового обігу архівні матеріали, на підставі яких виявлено широкий розвиток іконопису та ремесел у жіночих обителях регіону, а також визначено імена майстрів (ченців і світських), які брали участь у створенні культових будівель монастирських ансамблів. Розкрито основоположне значення Афонського статусу в формуванні духовних традицій чоловічих монастирів регіону, а щодо всіх обителей Слобожанщини - визначальну роль традиційного для даної культури поєднання консерватизму як характерної риси релігії та творчості як способу вираження прекрасного. На підставі архівних документів уточнено дані будівництва та атрибуції групи монастирських храмів. Шляхом аналізу символіки планувальних і стилістичних рішень монастирських комплексів регіону виявлено еволюцію художнього образу обителей Слобідської України. Установлено, що у внутрішньому оздобленні монастирських храмів Слобожанщини знаходили відображення ідеї, які панували на будь-якому етапі культурного розвитку суспільства.