На підставі аналізу політичних вчень античних філософів (Платона, Арістотеля), мислителів Нового часу (Т.Гоббса, Дж.Локка) та представників Німецької класичної філософії (І.Канта, Гегеля) визначено своєрідність підходів до філософського осмислення трансформації держави. За допомогою розробленої системи критеріїв (механізму трансформації держави, його пріоритетних компонентів, а також логіки, спрямованості та інтервалу трансформації держави) виявлено й описано закономірності філософського осмислення даного процесу.