Досліджено історико-філософський аналіз концепції "духу народності" в історіософії М. Костомарова. Розглянуто головну ідею, яка полягає у реконструкції його поглядів на проблему духовно-культурної єдності буття українського народу, ключову роль у збереженні та відновленні якої відіграв самобутній "дух української народності". Встановлено, що М. Костомаров одним із перших серед представників української історико-філософської думки XIX ст. розробив соціально-філософську модель буття українського етносу. Він експлікував значення "духу народності" як "духовного визначника", "керманича" історичного процесу, який відіграв головну роль у збереженні форм "етнічного", "народного" та "національного" буття української етносоціальної спільноти.