Формування культу перших київських святих у ранньосередньовічних гімнографічних пам'ятках

Вивчено обставини формування культу перших київських святих (князя Володимира, княгині Ольги, князів-мучеників Бориса і Гліба) у ранній київській гімнографії. Саме у перших агіографічних та гімнографічних творах закладаються принципи релігійного становлення культу київських князів. Особливості літературного прославлення перших святих аналізується через базову категорію середньовічного мислення - символ. У результаті символізації образу святого у гімнографічних творах з'являються пари суб'єктів співставлення (святий - персонаж священної історії). Між суб'єктами співставлення встановлюється частково тотожний зв'язок. Символічне ототожнення суб'єктів співставлення виступає як способом відтворення образів святих, так і формою екзегези, що дозволяє глибше розкрити їх духовну сутність.

Екотілесний аспект осмислення взаємин людини і природи в романі Мирослава Дочинця "Світован. Штудії під небесним шатром"

Запропоновано екотілесний код потрактування способу думання, філософії життя головного героя роману "Світован. Штудії під небесним шатром" сучасного українського письменника М. Дочинця. Праці з психології, філософії, екології, соціології, а також залучення ідей літературної антропології та літературної геронтології сприяли виявленню сутнісних рис у моделях поведінки та корпусі переживань головного героя з живою і неживою природою лісу та гір. На основі численних художніх фактів доведено, що екологічна культура протагоніста вибудувана на прадавніх знаннях, традиціях і віруваннях про природу та її збереження. Багатолітній досвід поводження з природою, система екологічних знань, умінь і навичок продовжили Світованові роки життя, зміцнили його тіло, наповнили кожен його день перебування серед природи сенсом, узмістовнили стосунки з людьми. У романі автор запропонував образ героя-українця зі статусом екологічно компетентної особистості.

Химерна фантастика: до проблеми перекладу терміна Weird Fiction українською

Проаналізовано можливі варіанти перекладу англомовного літературознавчого терміна "weird fiction", який виступає на позначення особливого напрямку фантастичної англомовної літератури ХХ - ХХI століття. Нагальність проблеми зумовлена відсутністю в термінологічному апараті вітчизняного літературознавства відповідного аналогу. Розглянуто два робочих варіанти перекладу: "химерна проза" й "химерна фантастика", виведені на основі семантичного аналізу лексеми "weird", розглянутого через призму відповідностей її значень змісту, закладеному у терміні "weird fiction", та способів перекладу другого складника терміну - "fiction" - спираючись на: домінантну форму оповіді творів Weird Fiction (прозу) та жанрову приналежність Weird Fiction (WF) до фантастичної літератури. Наявність в українській літературі явища української химерної прози, яка відрізняється за ключовими характеристиками від WF, свідчить проти використання терміну "химерна проза" на позначення феномену англомовної літератури. Зроблено висновок, що варіант перекладу "химерна фантастика" є більш доцільним, оскільки дозволяє уникнути термінологічної інтерференції та ємко розкриває зміст англомовного поняття.

Внутрішній світ дітей і підлітків повоєнного села в повістях Віктора Близнеця

Досліджено художнє відображення В. Близнецем внутрішнього світу і процесу змужніння дітей і підлітків повоєнного села, наповнених особистими авторськими враженнями. З'ясовується спектр емоцій, мрій, цінностей, переконань, властивих поколінню, яке пізнало злигодні голоду й окупації, сформувалось в умовах найтіснішого єднання з природою, важкої фізичної праці, втрати батьків, відбудови і сподівань на власний життєвий успіх. Простежено вплив сільських реалій, родинних проблем, внутрішніх конфліктів на формування відповідальної, непримиренної до брехні, творчої і цілеспрямованої особистості, здатної з роками добиватися правди і справедливості у масштабах суспільства. Відзначається гармонійне поєднання у персонажах повістей допитливості з критичним аналітичним мисленням, відповідальності з несприйняттям фальші, фантазії та мрійливості - зі здатністю наполегливо працювати і досягати поставленої мети.

Маркери ідеологічного кітчу в оповіданні "Контрольні цифри" Леся Гомона, новелі "Юрко" та нарисі "Майбутні шахтарі" М. Хвильового

Досліджено маркери ідеологічного кітчу, засобів і принципів кітчевого образотворення у літературі 30-х років ХХ ст. на матеріалі художньої прози М. Хвильового та Л. Гомона. Простежено витоки соцреалістичної образності та встановлено її зв'язки з мистецтвом авангарду. Відтак, значну увагу приділено аналізу та узагальненню механізмів переходу літератури від авангарду до соцреалізму, наслідком чого стає виникнення такого напівмаргінального явища, як ідеологічний кітч, котрий, у свою чергу, розглядається як система різних типів кітчу - революційно-романтичного, побутово-виробничого, сталінського, "антибуржуазного" та ін. Висунуті гіпотези підтверджено типологічним зіставленням творів М. Хвильового та Л.Гомона, у яких виразно простежуються маркери різних типів ідеологічного кітчу, які ілюструють, на думку дослідниці, перемогу соцреалізму над авангардом та утвердження "нової радянської літератури", а також засвідчують творчу кризу та особисту драму письменників 30-х років.

Modeling the "Political life" frame concept on the basis of a political-aphorism corpus = Моделирование фреймового концепта "политическая жизнь" на базе ресурсов корпуса политических афоризмов

Рассмотрены механизмы моделирования фреймовой структуры концепта ПОЛИТИЧЕСКАЯ ЖИЗНЬ на материале ресурсов корпуса афоризмов, авторами которых являются известные политики прошедшего и современного времени, что осуществляется по формуле "понятие - предложение - слот". Приведены иллюстративные схемы фреймовой модели исследуемого концепта, а также соответствующие средства вербализации его составных элементов.

Lexikalische ausgestaltung Deutscher Bundesverfassungen in der diachronie = Лексическая организация федеральных конституций Германии в диахронии

Поскольку конституционный дискурс Германии имеет двойную адресованность (на профессионального и непрофессионального адресатов), прототипические лексические особенности немецких законов проявляются в нем со значительными модификациями. Прагматической установкой на понимание текста всеми членами общества обусловлены такие инвариантные черты лексической организации дискурса, как ограничение употребления многокомпонентных сложных слов, узкоспециальных юридических терминов, заимствований; оценочность и даже некоторая образность лексики. Интенсивность проявлений таких характеристик, как оценочность, метафористичность, евфемистичность колеблется в диахронии. Оценочная лексика наличествует в ранних конституциях (PKV, VDR, WRV) и особенно в конституциях ГДР, и нехарактерна для действующего Основного Закона ФРГ. Образность архаична и угасает по мере развития дискурса. Количество эвфемизмов увеличивается. В наибольшей мере на профессионального адресата ориентированы "бисмарковская" VDR и Основной Закон ФРГ, что проявляется в большем количестве заимствованных терминов и многокомпонентных сложных слов.

Konzept "Macht-Wissen" in der diskurstheorie von Michel Foucault und Paul Bourdieu = Концепт "Влада-Знання" у теоретичному дискурсі теорії Мішеля Фуко та Поля Бурдьє

Одна з головних причин інтелектуальних дискусій 21-го століття полягає у дослідженні проблеми концептуальних зв'язків понять ВЛАДА та ЗНАННЯ. У контексті даного дослідження особливої уваги заслуговують перспективні та новаторські наукові розвідки Мішеля Фуко. Основні ідеї французького вченого є невід'ємною частиною мультикультурного проекту (комплексного міждисциплінарного проекту), який в даний час домінує в академічному просторі США та Європи. Досліджуване інтелектуальне явище є вагомим фактором сучасної культури і провокує до активного вивчення культурного канону. У центрі уваги роботи знаходиться аналіз концепту "влада-знання", який досліджується в світлі теорії дискурсу. У фокусі лінгвістичного аспекту знаходиться порівняльний аналіз літературних джерел досліджуваних наукових понять на матеріалі обраних творів Мішеля Фуко та Поля Бурдьє. Крім того, здійснено диференційний аналіз основних концептуальних положень у вченнях даних авторів.

Ключові слова поетичного концепту "рідний край" у поезії В. І. Дзюби

Досліджено особливості двомовного поетичного концепту "рідний край" у поезії В. І. Дзюби, уродженця Кролевецького району Сумської області. Шляхом лексико-семантичного аналізу концепту робиться спроба визначити організуюче ядро, наскрізні образи та ключові слова. Аналіз поетичної мови віршів засвідчив узагальнено-символічне значення слів "сентябрь"(російською мовою), "осінь", що переходячи з твору в твір, збагачуються семантично, набувають нових емоційно-експресивних відтінків відповідно до творчої уяви автора. Концептосферу складають такі ключові слова-символи, як кролевецький рушник, горобина, хуторок (рос. мовою), Веселі Гори та ін. Отже, авторський концепт "рідного краю" різнопланово виявляє свою естетичну сутність, але в той же час семантично цілісний і самодостатній.

Діалогізм і діалог свідомості

Тема роботи грунтується на авторському бажанні проникнути у сферу діалогічної взаємодії комунікантів, що пов'язана з діалогізмом як мовним та культурним феноменом. Увагу приділено функціонуванню когнітивних факторів у дискурсі, ролі мовної особистості в діалогічному просторі.

Експліцитна та імпліцитна кельтська символіка у творчості вибраних членів Нью-Йоркської групи (Віри Вовк і Патриції Килини)

Проаналізовано кельтську символіку, репрезентовану у текстах письменників - членів Нью-Йоркської групи. Для прикладу беруться твори Віри Вовк, яка мешкає у Бразилії, та Патриції Килини (США). Залучаються ірландський, бретонський та ін. матеріал. Виокремлено спільні риси розвитку ірландської, бретонської та іншої культур кельтського походження, наявні і в українській. У випадку Патриції Килини виокремлено синтез українських, кельтських і германо-скандинавських архетипів. Використовуються перекладацькі та перекладознавчі стратегії. Простежується подібність українських і кельтських національних символів та архетипів - наслідок індоєвропейської спадщини. Увагу звернено на образ-символ коня, часто описуваний авторами-емігрантами. У дослідженні задіюються українська, англійська, ірландсько-гельська, середньоанглійська мови.

The challenges of legal texts translation in terms of European integration = Проблеми перекладу юридичних текстів в умовах європейської інтеграції

Визначено актуальні проблеми перекладу юридичних текстів. Сьогодні точний переклад юридичних текстів став дуже важливим, оскільки український уряд обрав європейський шлях розвитку, а неправильний переклад документів може призвести до негативних наслідків у цьому відношенні. Отже, переведення правових текстів Європейського Союзу на інші мови, зокрема на українську, стикається з багатьма труднощами на різних рівнях. Вказано важливість виконання професійного перекладу, що є одним з найважливіших елементів, який слід розглянути при обговоренні мови юриспруденції. Крім того, в документі представлений огляд існуючих класифікацій юридичних текстів та їх комунікативних цілей. Робота є спробою підкреслення актуальності паралельної освіти студентів-перекладачів в аспекті подальшого успішного працевлаштування та кар'єрного розвитку.

Tacesic constituent as a part of the multicomponent nonverbal module: the principles of combination = Такесична складова багатокомпонентного невербального модуля: принципи комбінаторики

Досліджено тактильну поведінку персонажа в номінативному просторі сучасного англомовного художнього дискурсу з позиції модулярного підходу. Такесичний модуль як структурна одиниця виміру тактильної поведінки персонажа визначається як така частіша англомовного художнього дискурсу, що містить одну або декілька номінацій на позначення дотику персонажа. Праналізовано принципи комбінування такесичного модуля із іншими невербальними модулями в англомовному художньому дискурсі та виокремлюється ряд чинників їх поєднання в межах багатокомпонентного невербального модуля. До них відносимо фактор адресованості, фактор гармонійності та фактор рівноваги. У сучасному англомовному художньому дискурсі невербальні прояви персонажа можуть бути спрямовані на одного або декількох комунікативних партнерів. Таким чином, за фактором адресованості розрізняємо одновекторні та багатовекторні невербальні модулі. Фактор гармонійності реалізується у щонайменше двох протилежних конфігураціях - консонансі та дисонансі поєднуваних невербальних модулів. Фактор рівноваги передбачає обернений характер відношень між невербальними модулями - складниками багатокомпонентного невербального модуля.

Мовленнєва маска як засіб перевтілення автора комічного ідіодискурсу

Досліджено мовленєву маску автора комічного, ідіодискурсу. Феномен маски під плином епох зазнав трансформаційних змін і перетворився з простого атрибуту святковості, карнавалу на художній прийом, став центральною текстовою категорією. Таким чином, мовленнєва маска стає механізмом перевтілення автора, зображує не лише невербальну сторону особистості, а й надає їй можливість креативно представити себе в текстовій площині. У результаті дослідження творчості сучасного американського письменника-гумориста Дейва Баррі встановлено, що такий тип маски є складним трирівневим феноменом, який наскрізно пронизує творчість автора і проявляється на передній обкладинці, змісті та тексті. До найчастотніших стилістичних прийомів, ужитих автором, відносимо абсурд, алюзію, вживання оказіоналізмів, інтертекстуальність та парадокс. Пропонується визначення комічного ідіодискурсу як різновиду дискурсу ігрової тональності, продукту карнавальної моделі світу.

British newspaper discourse: from notion to lexical and grammatical features = Британський газетний дискурс: від визначення до лексико-граматичних особливостей

Досліджено поняття дискурсу загалом, та газетного дискурсу зокрема. Вважається, що газетний дискурс - це особлива форма функціонування мови, метою якої є не лише передача інформації, а й маніпулювання думками та переконаннями реципієнта. У дослідженні акцентується увага на лексичних та граматичних особливостях британського газетного дискурсу. Проаналізовано заголовки газетних текстів, ключові словосполучення як носії стереотипної інформації, визначено роль фразеологічних одиниць для інтенсифікації номінативного та стилістичного змісту висловлювань, охарактеризовано типологічні вияви й особливості синтаксису сучасних газетних британських онлайн-видань. Встановлено, що головними рисами британського газетного дискурсу є експресивність, лаконічність та оцінний характер інформації.

Внутрішня форма концепту "патріотизм" на базі етимологічного аналізу

Передбачаючи наявність базових спільних цінностей, патріотизм у мові виражається через систему комплексної (культурно-ментально-мовної) одиниці - концепт. Засвоєння цього феномену змінювалось і трансформувалось у процесі вдосконалення самої свідомості. Досліджено приховану складову лінгвокогнітивного феномену - внутрішньої форми слова, що номінує концепт ПАТРІОТИЗМ. Вивчення внутрішньої форми слова на основі етимологічного аналізу відкриває можливості реконструкції окремих ланцюжків мовної номінації, даючи тим самим певну інформацію щодо народження і функціонування слова в мовознавчому, когнітивному та етнологічному аспектах дослідження. Етимологічний аналіз уможливлює виявлення внутрішньої форми, яка сприяє з'ясуванню початкових асоціацій, первинних концептуальних ознак. Розглянуто різноманітні аспекти смислу концепту ПАТРІОТИЗМ, проаналізовано його асоціативний потенціал, виокремлено універсальні лінгвокультурні риси кодування концепту.

Особливості інтонаційної організації англійських висловлень-вибачень офіційного стилю спілкування

Осмислено широкий спектр екстралінгвістичних чинників, які впливають на модифікацію інтонаційної моделі висловлень. Доводиться необхідність обмеження такими з них, як ситуація спілкування, співвідношення соціальних статусів комунікантів, ступінь емоційної забарвленості мовлення та прагматична настанова певної мовленнєвої дії при вивченні варіативності інтонаційного контуру. На прикладі аналізу просодичної організації висловлень-вибачень офіційного стилю спілкування розглядається зумовленість інтонаційних ознак висловлень ситуацією спілкування, в якій вони функціонують. З'ясовано, що формально вираженим висловленням-вибаченням притаманні середні та низькі висхідні тони, поступово низхідна шкала, помірний темп вимовляння, чітке синтагматичне членування, невисокий коефіцієнт паузації, розширений тональний діапазон та середній тональний рівень реалізацій висловлювань.

Lehrstuck: виникнення та еволюція жанру (на матеріалі драматургії Бертольта Брехта і Хайнера Мюллера)

Розглянуто п'єсу Хайнера Мюллера "Маузер" у зіставленні з концепцією Lehrstuck ("навчальної" п'єси) Бертольта Брехта. Виділені спільні риси Lehrstuck обох драматургів: активізація читача / глядача; наявність хорів, що коментують дію; можливість використання п'єси аматорами в якості "навчальної вправи" з усім комплексом Lehrstuck-дослідження: відтворення "зразка" - аналіз, дискусія - зміна вихідного матеріалу; показ хибної поведінки героя з метою збудження думки реципієнта; персонажі - символічні фігури, певний соціальний згусток; умовність дії, абстрактний, притчовий характер.

Суфікс -а(ва) в українській мові ХI - ХIII століть

З'ясовані питання історії, структурно-семантичних і словотвірних особливостей похідних іменників з суфіксом -а(ва). Встановлено, що в праслов янській мові в низці віддієслівних і відіменникових дериватів прозирає тенденція формування функцій форманта -(a)va: продукування збірних іменників та абстрактних віддієслівних назв. На матеріалі мовних фактів із пам'яток ХI - ХIII століть в основному доведено, що підтримується здатність суфікса -(а)ва творити іменники від дієслівних та іменних основ, але піку продуктивності в давній руськоукраїнській мові цей формант ще не досяг. Зберігається тенденція до закріплення ідентифікувальної функції цього суфікса - творення збірних іменників.

Lexical peculiarities of the English written educational discourse = Лексичні особливості англомовного письмового освітнього дискурсу

Розглянуто лексичні особливості англомовного письмового освітнього дискурсу, поняття дискурсу, аналізуються особливі характеристики англомовного письмового освітнього дискурсу, обгрунтовується важливість дослідження освітнього дискурсу як одного з типів інституційного. Дослідження зосереджено на виявленні ключових лексичних засобів та особливостей англомовного письмового освітнього дискурсу.