Кинематико-гравитационная модель геодинамо

На підставі результатів розв'язання оберненої задачі магнітометрії та аналізу деяких відомих моделей генерації магнітного поля Землі запропоновано модель, в якій струмом, що створює магнітне поле, є вихровий рух позитивно зарядженої плазми зовнішнього ядра планети. Основні генератори руху рідини - осьове обертання планети і горизонтальні складові гравітаційного поля Місяця і Сонця, що створюють на поверхні планети короткострокові періодичні припливи і стійкі пасатні течії в екваторіальних зонах океанів, а в ядрі - глибинні течії іонізованої рідини. Для перевірки припущень побудовано математичну кінематико-гравітаційну модель розрахунку відносних параметрів для оцінки магнітного моменту планети і магнітного поля на екваторі. Основні аргументи для розрахунку - період обертання планет, маса і радіус орбіти супутників, що створюють припливні сили. Для усіх планет Сонячної системи наведено таблицю початкових і розрахункових параметрів і параметрів, одержаних в результаті супутникових спостережень магнітного поля. Коефіцієнт кореляції розрахункових і супутникових даних 0,997. Зроблено висновок щодо тісного зв'язку кінематико-гравітаційних параметрів і параметрів магнітного поля планет.

Глубинное строение и металлогения Северо-Онежского синклинория (Республика Карелия, Россия): корреляция геологических и сейсмических данных

Дослідження глибинної будови Північноонезького синклінорію на основі кореляції геологічних і сейсмічних даних спрямовано на встановлення зв'язків його поверхневих структур і рудних родовищ з локальними неоднорідностями кори і поділу кора - мантія. Розрізи МОХЗ характеризують геопростір як статистично (положення і кількість границь, зон розломів, блоковість), так і динамічно - стан напруженості, жорсткості контактів, тріщинуватість. Показано зв'язок сейсмічних параметрів з особливостями геологічної будови окремих блоків земної кори. Встановлено, що родовища просторово пов'язані з підвищеною потужністю андерплейтингового шару, де в палеопротерозої, ймовірно, відбувалася головна диференціація мантійних магматичних розплавів з відділенням флюїдних і рудних фаз. Вона створювала сприятливі умови для подальшого проникнення збагачених металами магматичних розплавів у верхні рівні кори.

Нефтегазоносность Усть-Тымской мегавпадины

Оцінено перспективи нафтогазоносності верхньоюрсько-крейдяних і палеозойсько-нижньо-средньоюрських відкладів Усть-Тимської мегазападини і структур її обрамлення на основі палеотемпературного моделювання, картування осередків генерації та відносної щільності початкових геологічних ресурсів баженовських і тогурських нафт. Моделювання полягає у розв'язанні прямих і обернених задач геотермії за умов седиментації. Запропоновано першочергові об'єкти для постановки геологорозвідувальних робіт на території досліджень. За тенденцією просторового розподілу ресурсів Усть-Тимської мегазападини сформульовано стратегію вивчення й освоєння Правобережжя Обі Томської області: пріоритетними визначено нижньоюрські і палеозойські відклади на землях поширення тогурської світи.

Глубинные процессы и золотосульфидное оруденение

Розглянуто процеси формування золотосульфідних родовищ. Використано дані стосовно території України та інших регіонів. Показано зв'язок родовищ з постгеосинклінальною активізацією та аномальне зростання проникності розломних зон.

Инновационная технология геоэлектроразведки нефти и газа на морском шельфе

Описано нову електротехнологію морського нафтогазового пошуку. Використано рухому завадостійку ортогональну електрозондувальну установку і диференціально-нормувальний метод зондування з фокусуванням струму в точці спостереження. Ця технологія забезпечує пошук і електророзвідку родовищ вуглеводнів за глибин моря до 250 - 300 м по аномаліях електричного опору, за коефіцієнтом викликаної поляризації (ВП) і сталою часу спаду потенціалів ВП у межах нафтогазових покладів. Проведено математичне моделювання результатів електрозондування у північно-західній частині шельфу Чорного моря. Показано, що, з використанням нової технології, можна здійснювати пошук нафтогазових покладів на глибинах до 2000 м.

Строение и развитие восточной части северо-западного шельфа Черного моря (по результатам интерпретации геофизических данных вдоль профиля II КМПВ)

У результаті двовимірного гравітаційного моделювання та побудови палеоструктурного розрізу (за даними МВХ СГТ) визначено складну блокову будову східної частини північно-західного шельфу Чорного моря. Скіфська плита складена субконтинентальною корою потужністю від 31,5 км під Крайовим уступом до 43,5 км на межі зі Східноєвропейською платформою (СЄП). Утворення Крайового уступу, обмеженого з обох боків глибинними розломами післямайкопського віку, зумовлено зануренням Західночорноморської улоговини. В ядрі Каламітського валу встановлено існування тіла з густиною, характерною для порід таврійської серії. Структура валу сформувалася в результаті занурення в крейді країв тріас-юрського басейну. Кристалічний фундамент Каркінітського прогину складений чергуванням блоків з нормальними і підвищеними значеннями густини, які зумовлені вкоріненням мантійної речовини в процесі рифтогенезу. На північному борту прогину під крейдяними відкладами моделюванням виявлено лінзу середньо-верхньоюрських осадово-вулканогених порід. Згідно з результатами досліджень, уздовж профілю межа Скіфської плити і СЕП проходить значно північніше структури Голицина. Швидкість осадонагромадження визначено за даними стосовно потужністі осадових комплексів уздовж профілю, що надало змогу уточнити динаміку тектонічних рухів. Показано, що всі структури району досліджень упродовж мезо-кайнозою мали самостійну історію розвитку.

Опыт изображения пространственной геоэлектрической модели по результатам двумерной инверсии параметров магнитотеллурического поля на примере Ингульского мегаблока

На підставі декількох десятків кривих МТЗ із залученням магнітоваріаційних параметрів уперше виконано 2D інверсію по 8 взаємно перпендикулярних профілях, які покривають площу від <$E30 symbol Р> до <$E32 symbol Р> сх. д. і від <$E47,8 symbol Р> до <$E49,5 symbol Р> півн. ш. За результатами моделювання побудовано тривимірну геоелектричну модель регіону з використанням програмного комплексу, розробленого авторами. Відповідно до моделі, надра регіону, вивчені до глибини близько 60 км, рясніють неоднорідностями провідності. Покрівля найбільш упевнено виділених об'єктів розміщується на глибині понад 6 км. Найбільш провідні частини об'єктів (з опором менше <$E10~roman {Ом~cdot~м}> та інтегральною провідністю складової понад 50 % від загальної величини) розміщуються в інтервалі глибин 20 - 40 км. Найбільш провідні частини аномальних об'єктів узгоджуються зі Смілянською та Бобринецькою зонами розломів і з перетином ними Голованівської шовної зони.

Обзор результатов исследований палеомагнитной информативности докембрийских кристаллических пород Украинского щита

Наведено огляд даних багаторічного вивчення за допомогою лабораторних методів стабільності та походження природної залишкової намагніченості (ПЗН) докембрійських кристалічних порід Українського щита. Узагальнення даних надає змогу розглядати докембрійські породи щита як перспективні об'єкти для палеомагнітних досліджень. Виконано статистичний аналіз напрямків ПЗН у відслоненнях різноманітних за віком, складом і походженням кристалічних породах щита. Установлено, що всюди в межах щита у відслоненнях з магнітно-стабільною однокомпонентною намагніченістю термозалишкового походження (за лабораторними і мінералогічними критеріями) напрямки ПЗН у сучасній системі координат розподілені нерівномірно і характеризуються значною дисперсією. Найімовірнішим джерелом дисперсії векторів ПЗН у межах розглянутих відслонень кристалічних порід щита є локальна тектоніка, що зумовила переорієнтацію у просторі поверхні первинного намагнічування порід.

Оценка магнитуды и глубины подкорового очага зоны Вранча в квазиреальном масштабе времени путем нейросетевого моделирования

Початкові ділянки трикомпонентних записів землетрусів Вранча, зареєстрованих на сейсмічній станції "Одеса", використовуються для побудови моделі нейронної мережі з метою передбачення магнітуди і глибини джерела. Оцінки передбачення магнітуди продемонстровано на різних компонентах записів землетрусів і часових вікнах різної тривалості. Оцінки магнітуди за початковими ділянками записів сейсмічного сигналу можна використати для визначення сейсмічної небезпеки в точці спостереження.

3D магнитная модель Корсунь-Новомиргородского плутона и Новоукраинского массива и ее геологическая интерпретация

Побудовано тривимірну модель верхньої та середньої кори Корсунь-Новомиргородського плутону і Новоукраїнського масиву з використанням карт аномального магнітного поля масштабу 1:200 000, даних гравітаційного моделювання і ГСЗ. Характерна риса Корсунь-Новомиргородського плутону поряд з прямонамагніченими утвореннями габро-анортозитового комплексу - широкий розвиток порід цього комплексу з оберненою намагніченістю, що свідчить про їх багатофазне утворення. Виявлено асиметрію у розподілі магнітних утворень плутону та глибинної будови кори відносно трансрегіональної зони розсуву Херсон - Смоленськ. За даними детальних магнітних карт магнітну модель плутону доповнено напівкільцевими структурами, які підкреслюють індивідуальність розвитку кожного з масивів в його складі та які розглянуто як прототектонічні розломи, зумовлені багатофазним формуванням плутону. Новоукраїнський масив характеризується розвитком порід різної інтенсивності, намагнічених за напрямком сучасного магнітного поля. Формування масиву тісно пов'язане з великими глибинними зонами розломів і трансрегіональною зоною розсуву Херсон - Смоленськ, які утворюють вузол перетинання в основі кори. Проаналізовано структурне положення великих дайкових поясів долеритів регіону. Показано, що вони формувались у період між становленням Новоукраїнського масиву і Корсунь-Новомиргородського плутону.

Объемная геоэлектрическая модель Кировоградского рудного района центральной части Украинского щита

Наведено об'ємну геоелектричну модель Кіровоградського рудного району. Розглянуто аспекти зв'язку уранових проявів альбітитової формації, золоторудних родовищ і проявів графіту з аномаліями підвищеної електропровідності на глибинах 0 - 100 м, 0,1 - 2,5 км, 2,5 - 20 км, 25 - 30 км и 50 - 120 км.

Аналитическое исследование природы соответствия электростатической и облачной стратификации атмосферы

Ретроспективний аналіз даних літакового зондування вертикальної компоненти напруженості електричного поля атмосфери виявив чотири мультиплетні групи піків до висот 7 км. Сезонна модова стійкість щільності об'ємного заряду <$Edel E sub z "/" del z>, становить 20 - 24 повні коливання поля <$EE sub z>. Установлено кореляційний зв'язок статистичних діаграм висот утворення хмарних горизонтів з рівноважними точками компонент тензора Гельмгольца <$ET sub zz>, коефіцієнт кореляції <$Er~=~0,94~symbol Ш~0,98>. Аналогічні кореляції одержано за даними кулепілотних спостережень для вертикальних профілів розподілу вологи. Для підсистем у сильних внутрішніх полях (хмарах) наведено аналітичний аналог рівняння sh-Пуассона для самоузгодженого поля аерозолю. Згідно з результатами розрахунку великі заряди аерозолю і загальмований рух броунівських частинок концентрують водяну пару в околиці лібраційних точок рівноваги - іонних площинах.

Физическое моделирование георадиолокационного поля в прямой и обратной задачах электродинамики

Показано, що метод фізичного моделювання, який застосовують для розв'язання задач електродинаміки, можна використовувати під час розв'язання задач георадіолокації з метою моделювання надвисокими частотами електромагнітних полів високочастотного діапазону. Визначено коефіцієнти подібності частот і геометричних довжин для фізичного моделювання за лабораторних умов стосовно польових умов дослідження георадіолокації з штатними антенами георадара "Зонд-12е".

Особливості розподілу сейсмічних швидкостей у земній корі Кіровоградського рудного району Інгульського мегаблока Українського щита. 2

В результате изучения особенностей распределения скоростей распространения сейсмических волн в земной коре Кировоградского рудного района и слагающих его структур выявлены некоторые закономерности скоростных характеристик изучаемых структур. Показано, что эти структуры уверенно выделяются в поле скоростей распространения сейсмических волн. Это открывает новые возможности для тектонического районирования территории Кировоградского рудного района и Украинского щита в целом.

Последовательность полей напряжений и возраст складчатости Восточного Горного Крыма (по данным кинематического анализа с учетом вращения слоев)

Виконано поділ полів напруження, реконструйованих у межах Східного Гірського Криму, за віком відносно процесів складкоутворення. Найранішими є поля скидів з північно-східними і північно-західними орієнтуваннями осей розтягу. Установлено, що доскладчастими є поля підкидо-зсувного типу з північно-східним і західно-північно-західним орієнтуванням осей стискання. Відповідальним за формування завершальної складчастості Судаксько-Карадазької зони і післяскладчастого колізійного стиснення Східного Гірського Криму визначено поле субмеридіонального північно-західного стискання, реалізоване у зв'язку з процесами аравійської колізії.

Усовершенствование преобразователя аналог-код

Розглянуто питання про використання мікросхеми одноканального програмованого цифрового фільтра QF1D512 компанії Quickfilter Technologies для обробки цифрового потоку даних аналого-цифрового перетворювача під час реєстрації сейсмічного сигналу.

Возрастная позиция, геодинамическая специфика и палеомагнетизм интрузивных комплексов западного побережья Антарктического полуострова

Одержано нові палеомагнітні та геохронологічні результати стосовно пізньокрейдяних - палеогенових інтрузивних й ефузивних комплексів західної частини Антарктичного півострова. Нові ізотопні датування рівномірно "заповнюють" часовий інтервал від 96 до 61 млн років, демонструючи безперервний характер розвитку цієї активної окраїни, від стадії її зародження до колапсу. Для більшості проаналізованих порід ранніх асоціацій андійського комплексу (96 - 88 млн років назад) виразно визначається субдукційнозбагачене літосферне джерело. Для молодших ранньокайнозойських утворень (близько 60 млн років) зафіксовано гетерогенне джерело, що виникло в результаті змішання субдукційного і збагаченого астеносферного компонентів. Для різновікових груп порід виділено компоненти первинної намагніченості, напрямки яких добре узгоджуються між собою. Інтрузивні породи уздовж західного узбережжя Антарктичного півострова як за віковими оцінками, так і за палеомагнітними визначеннями належать до крейдяного суперхрону прямої полярності, тоді як породи, що складають острівні архіпелаги, - до палеоцену. Визначено нові палеомагнітні полюси для пізньої крейди (112 і 85 млн років назад) і палеоцену (60 млн років назад). Результати свідчать про відсутність значних (у межах точності палеомагнітного методу) широтних переміщень блока Антарктичного півострова відносно Східної Антарктиди за останні 100 млн років. Це підтверджує гіпотезу, що розкриття протоки Дрейка в олігоцені відбувалося внаслідок дрейфу Південної Америки на північ відносно стабільного за місцем розміщення Антарктичного кратона. Палеомагнітні результати підтверджують можливість істотного переміщення Півд

Промежуточные землетрясения зоны Вранча и скоростное строение мантии Восточной Европы

На основі тривимірної P-швидкісної моделі мантії до глибини 850 км наведено нові дані щодо можливого зв'язку проміжних землетрусів зони Вранча зі швидкісною будовою мантії не тільки найближчого оточення (зону Вранча показано як контактну примежеву частину), а й більшого простору (показано зв'язок зони Вранча зі швидкісною будовою мантії Афро-Аравійської, Східноєвропейської платформ, Адріатичної мікроплити і Скіфсько-Туранської плити).

Обобщенное уравнение генерации спонтанной электромагнитной эмиссии во фрактальной среде

Розглянуто дискусійні питання феноменологічного опису механізмів генерації та поширення спонтанної компоненти електромагнітної емісії літосферного походження. Досліджено рівняння генерації спонтанних електромагнітних сигналів та можливі напрями їх модифікації в рамках фрактальної електродинаміки, яка об'єднує фрактальну геометрію та електромагнетизм. Підкреслено фундаментальний характер проблеми, складність її розв'язання та актуальність з позиції практичних застосувань.

Развитие Ингульского мегаблока Украинского щита в период формирования Новоукраинского и Корсунь-Новомиргородского плутонов

Аналіз геологічної будови і вивчення складу магматичних комплексів Інгульского блоку Українського щита дозволяє зробити ряд висновків про його глибинний розвиток в період 2,1 - 1,7 млрд років. Встановлено, що розплави початкових фаз Новоукраїнського і Корсунь-Новомиргородського плутонів диференційовані на межі кора - мантія, а розплави завершальних фаз - в корі. Поява вогнища плавлення на межі кора - мантія викликано підйомом розплаву по проникній "трансформній" зоні. Поява корової астеносфери викликана надходженням тепла і речовини з мантійної. Сполучення метасоматичного і магматичного процесів, а також кондуктивний прогрів приводять до формування великого корового осередку плавлення. Вертикальна складова глибинного процесу під час формування Новоукраїнського і Корсунь-Новомиргородського плутонів однакова або близька, але в період 2,0 - 1,6 млрд років фіксується скорочення вогнищ плавлення по латералі. Можливо, саме цей період можна вважати часом формування недеплетованої мантії, коли її склад наближається до складу лерцолита, а температури стають нижче температури його солідусу під більшою частиною Українського щита.