3400 Ma - minimal age of tonalites of Vasilkovka terrian of Orekhov-Pavlograd zone. 23: 5-6 = 3400 млн. лет - минимальный возраст тоналитов Васильковского участка Орехово-Павлоградской зоны, 2001

За U-Pb ізохроною циркону встановлено нижню вікову межу формування тоналітів Васильківської ділянки Оріхово-Павлоградської зони - <$E 3400 ~+-~ 25> млн. років. За петрохімічними даними та уран-свинцевими геохімічними характеристиками циркону вони схожі на тоналіти Новопавлівської ділянки, з U-Pb датуванням циркону на мікроаналізаторі SCHRIMP - <$E 3670 ~+-~ 50> млн. років. Підтверджено значне поширення палеоархейських тоналітів у Оріхово-Павлоградській структурно-фаціальній зоні.

87Sr/86Sr в апатитах із лужних і основних порід Українського щита. 33: 3, 2011

Наведено нові та узагальнено опубліковані дані щодо ізотопного складу (<$E nothing sup 87 roman Sr "/" nothing sup 86 roman Sr>) апатитів із різноманітних протерозойських магматичних лужних і сублужних порід, карбонатитів, габроїдів, піроксенітів та фенітів Українського щита, з якими часто пов'язані родовища рідкісних металів, апатиту, ільменіту. В магматичних породах лужно-ультраосновної (карбонатитової) формації значення <$E nothing sup 87 roman Sr "/" nothing sup 86 roman Sr> 0,702 - 0,703 в апатитах свідчить про глибинне джерело. Дещо збільшується це значення в фенітах (до 0,704 - 0,705) і деяких сієнітах (до 0,712) цієї формації. У масивах габро-сієнітової формації виявлено значно ширший діапазон варіацій значення <$E nothing sup 87 roman Sr "/" nothing sup 86 roman Sr> апатитів. У помірно диференційованих олівінових габроїдах це співвідношення становить 0,7030 - 0,7035, у ферогабро - 0,705. Ще більш значні варіації <$E nothing sup 87 roman Sr "/" nothing sup 86 roman Sr> властиві сублужним, лужним і нефеліновим сієнітам - від 0,703 до 0,717 - 0,737, інколи до 0,737 - 0,856. Сієніти з таким високим значенням <$E nothing sup 87 roman Sr "/" nothing sup 86 roman Sr> характеризуються високим ступенем кристалізаційної диференціації: сильно залізистими фемічними мінералами (фаяліт, геденбергіт, аніт), збагаченням на Zr, TR, Y, Rb і збідненням на Sr. Такий широкий діапазон варіації <$E nothing sup 87 roman Sr "/" nothing sup 86 roman Sr>

пояснюється різними петрогенетичними механізмами формування лужних і основних порід: первинні глибинні магми, контамінація корового матеріалу, кристалізаційна диференціація з накопиченням калію, рубідію (в тому числі радіогенного) і деплетацією стронцієм (тривале польовошпатове фракціонування).

A remark on correlation between relaxation parameter and covalence of <$E bold roman {Cr sup 3+~-~O}> bonds in some mineral structures. 33: 4 = Замітка про кореляцію між параметром релаксації й ковалентністю зв'язків <$E roman {Cr sup 3+~-~O}> у структурах деяких мінералів, 2011

Наведено розрахунки локальних міжатомних відстаней <$E R sub roman {<< Cr~-~O >>} sup loc> і локального коефіцієнта граткової релаксації <$E epsilon> для мінералів ізоморфних рядів корунд - есколаїт, шпінель - магнезіохроміт, YAlO3 - YCrO3 (структура перовськіту), піроп - кнорингіт, гросуляр - уваровіт, жадеїт - космохлор, сподумен - LiAlSi2O6. Вперше встановлено кореляцію між коефіцієнтом релаксації <$E epsilon> і параметром Рака B35, що відбиває ступінь ковалентності зв'язків <$E roman {Cr sup 3+~-~O}>. Виявлену залежність можна пояснити в першому наближенні ефектом взаємного впливу різних зв'язків катіон - ліганди у кристалічній структурі, що містить домішкові іони.

Age and composition of zircons from the Devonian Petrivske kimberlite pipe of the Azov Domain, the Ukrainian Shield = Вік та склад цирконів з девонської кімберлітової трубки Петрівське, Приазов'я, Український щит / L. V. Shumlyanskyy, V. Kamenetsky, B. V. Borodynya

Викладено результати дослідження U-Pb і Hf ізотопних систем та визначення вмісту рідкісних елементів у п'яти кристалах циркону з девонської кімберлітової трубки Петрівське. Чотири кристали мають палеопротерозойський та архейський вік, тоді як один кристал має девонський вік в <$E383,6~symbol С~4,4> млн рр. (середньозважений 206Pb/238U вік). Циркони докембрійського віку походять з теригенних порід миколаївської світи, які січуться кімберлітами, або ж безпосередньо з докембрійських породних комплексів, які складають континентальну кору Східного Приазовэя. Кристал циркону девонського віку має U-Pb вік, який відповідає часу вкорінення кімберліту. Він на 14 млн рр. молодший, ніж мегакристи циркону, виявлені в Новоласпінській кімберлітовій трубці, розташованої неподалік. Окрім того, циркони з Петрівської трубки мають виші концентрації рідкісних елементів, ніж циркони з Новоласпінської трубки. Циркони з цих двох трубок кристалізувалися з двох різних протокімберлітових розплавів, тоді як процес формування кімберлітів був дуже складним і, можливо, охоплював декілька епізодів утворення протокімберлітових розплавів, які відокремлені тривалими (більше 10 млн рр.) відтинками часу.

Age and sulfur isotope composition of the Prutivka intrusion (the 1,78 Ga Prutivka-Novogol large igneous province in Sarmatia) = Вік та ізотопний склад сірки Прутівського інтрузиву (Прутівсько-Новогольська магматична провінція віком 1,78 млрд рр. у Сарматії)

У межах Північно-Західного району Українського щита розповсюджена велика кількість дайок і розшарованих інтрузивів нікеленосних толеїтових долеритів і габроїдів. Ці дайки та масиви розглянуто як канали, по яких за умов розтягнення вкорінювалися і виливалися на поверхню базальтові розплави (ці базальтові потоки тепер повністю еродовані), або як синколізійні породні комплекси, що виникли внаслідок кристалізації мантійних розплавів під час колізії Фенноскандинавського та Волго-Сарматського сегментів Східно-Європейської платформи. Проведене нещодавно датування цих порід вказує на їх вік в інтервалі 1780 - 1790 млн рр. Для Прутівського нікеленосного долеритового інтрузиву одержано новий вік за баделеїтом (1779,2 +- 6,9 млн рр.), який, у межах похибки вимірювання, відповідає віку циркону (1777,0 +- 4,7 млн рр.), одержаному раніше для цього ж зразка (Shumlyanskyy et al., 2012). Це значення віку суттєво відрізняється від одержаного раніше для цирконів із Прутівського інтрузиву 1990 +- 5 млн рр. (Скобелев и др., 1991). Зроблено висновок, що останнє значення є хибним. Нова дата, одержана забаделеїтом, остаточно підтверджує належність Прутівського масиву до Прутівсько-Новогольської магматичної провінції та підкреслює потенціал розшарованих габроїдних масивів цієї провінції щодо Ni - Cu (-PGE) сульфідного зруденіння. Проаналізовано також ізотопний склад сірки в сульфідних мінералах Прутівського родовища, зразки відібрано з придонних рудних покладів. Ізотопний склад сірки варіює від +0,8 до +3,6 <194>, що знаходиться в межах діапазону варіацій, який було встановлено раніше, і вказує на мантійне джерело сірки. Ізотопні дані свідчать про формування Прутівсько-Новогольської магматичної провінції за умов розтягнення, що виникли невдовзі після утворення Східно-Європейської платформи (Балтики).

Age Correlation of Endogenic Processes of the Slave (Canada) and Middle-Pen-Dnieper (Ukraine) Cratons in Connection with the Diamond-Bearing Ability Problem. 26: 1 = Возрастная корреляция эндогенных процессов кратонов Слейв (Канада) и Среднеприднепровского (Украина) в связи с проблемой алмазоносности, 2004

Відзначено, що головною рисою подібності геологічної будови кратонів Середньопридніпровського (Український щит) і Слейв (Канадський щит) є те, що вони стабілізувались в археї й істотній переробці у протерозої та фанерозої не підлягали. Ця стабільність є однією з головних умов прояву алмазоносності кратона Слейв. У Середньопридніпровському кратоні алмази поки що встановлені лише в осадових утвореннях третинного та четвертинного віку. Грунтуючись на тому, що дайкові комплекси порід віком 2,3 - 2,0 і 1,4 - 1,2 Ga проявились на обох кратонах одночасно, можна передбачити, що Середньопридніпровський кратон також є перспективним на корінну алмазоносність.

Age correlation of granite-greenstone associations and epochs of mineralization of Archean of the Ukrainian and West-Australian Shields. 23: 5-6 = Возрастная корреляция гранит-зеленокаменных ассоциаций и эпох рудообразования архея Украинского и Западно-Австралийского щитов, 2001

Встановлено вікову кореляцію граніт-зеленокам'яних і грануліт-гнейсових асоціацій Українського та Західноавстралійського щитів у палео-, мезо- і неоархеї. Зазначено, що неоархейська епоха є найпродуктивнішою щодо золота на Західноавстралійському щиті, а мезоархейська - на Українському. Неоархейські асоціації Українського щита повинні бути ретельніше досліджені, особливо на Росинсько-Тикицькому блоці. Палео- та мезоархейські основні асоціації Українського щита можуть бути дуже перспективними щодо мідно-нікелевого зруднення, на що вказує їх геохронологічна та петрологічна схожість з тими асоціаціями Західноавстралійського щита, в яких відкрито значні промислові родовища.

Angular dependences of anomalous signals registered by EPR spectrometer in mineralized biological tissues. 25: 2-3, 2003

За допомогою ЕПР спектрометра, що працює в трисантиметровому діапазоні довжин хвиль, вивчено аномальні резонансні сигнали в слабкомінералізованих біологічних тканинах. Досліджено тканини раковин молюсків, а також тканини мозку людини та тварин. Показано, що кутові залежності резонансних полів аномальних сигналів не можуть бути описані в наближенні звичайних слабков'язаних парамагнітних центрів. У тканинах мозку виявлено декілька резонансних сигналів з різною шириною ліній <$E DELTA В>. Ці сигнали розділено на дві групи: вузькі з <$E DELTA B~symbol Ы~5~-~8> і широкі з <$E DELTA B~symbol Ы~12~-~150 roman mT>. Динамічні характеристики вузьких сигналів у тканинах мозку й у раковинах молюсків є подібними. У разі високого рівня мікрохвильової потужності на контурі цих резонансних сигналів з'являються параболічні зони, пов'язані з проявом квантових осциляцій. На підставі цих експериментів зроблено висновок, що властивості магнітних областей, які продукують вузькі сигнали в тканинах мозку та в раковинах молюсків, є подібними. Проаналізовано різноманітні фізичні моделі, що можуть пояснити характеристики аномальних резонансних сигналів. Показано, що вузькі резонансні сигнали в тканинах мозку обумовлені обміннозв'язаними парамагнітними центрами, які локалізовані в нанорозмірних мінеральних частинках. Розщеплення вузьких сигналів мікрохвильовим полем викликано впливом цього поля на рух електронів між різними іонами, які пов'язані обмінною взаємодією. Припущено, що широкі сигнали в тканинах мозку обумовлено антиферомагнітними або феромагнітними частинками з розмірами порядку мікрометрів. Мінеральні частинки в тканинах мозку мають унікальні

магнітні властивості, що визначаються структурою органічної матриці. Це призводить до створення в біологічних тканинах особливих магнітних частинок, які названо біомагнетиками. Зроблено висновок, що в тканинах мозку мають місце процеси біомінералізації. У результаті біомінералізації в мозку формуються фізіогенні (нормальні) та патогенні мінеральні частинки. Припущено, що вузькі та широкі резонансні сигнали в тканинах мозку продукуються відповідно фізіогенними (нормальними) та патогенними мінеральними частинками; а також, що фізіогенні магнітні частинки грають важливу роль у функціонуванні мозку, а патогенні можуть бути причиною захворювань мозку.

Anomalous signals registered by EPR spectrometer in nano-scale particles of organic and mineral components of biominerals: 5-6, 2002

За допомогою ЕПР спектрометра досліджено аномальні сигнали в двох групах зразків, що містять різного типу нанорозмірні частинки. Зразки першої групи пов'язані з мінеральною компонентою кісткової тканини, а другої - з органічною компонентою раковин молюсків. Аномальні сигнали в обох групах зразків представлені вузькими піками на фоні ширших ліній, що обумовлені поглинанням енергії мікрохвильового поля. Аномальні сигнали в зразках першої групи виникають тільки після відпалу кісткової тканини, а в зразках другої групи можуть бути зареєстровані тільки за умов високого рівня мікрохвильової потужності. Проведено якісну інтерпретацію виявлених ефектів.

Assessment of the potential ability of phyllosilicates to accumulate and retain tritium in structural OH-groups. 27: 2, 2005

Запропоновано ієрархічний комплекс критеріїв для розділення OH-вмісних філосилікатів на різні класи згідно з їх здатністю накопичувати і утримувати тритій в структурних OH-групах під час взаємодії з важкою водою. Критерії базуються на різниці мінеральної структури та кристалохімічних особливостей філосилікатів. Разом з тим, враховано структурні та енергетичні позиції OH-груп і молекул води в мінералах, потенційні механізми переносу тритію з водної фази до структури мінералу та механізми ізотопного обміну тритію з протонами OH-груп. Найбільш перспективними є філосилікати, які вміщують мобільні молекули води в міжшаровому чи канальному просторі мінеральної структури, а також ті, що мають суцільні сітки гідроксильних груп. У першому випадку молекули води підвищують здатність взаємодії тритію з протонами структурних OH-груп через кисневі іони сітки, в другому - тритій може входити в гідроксильні групи завдяки взаємодії вільних протонів матриці з іонами тритію з дисоційованих молекул НТО чи T2O.

Atomistic computer simulation of <$E bold {AB roman O sub 3}> (A = Ca; B = Zr, Ti, Sn) perovskites: crystal structure, intrinsic point defects and dopant formation. 34: 1 / V. S. Urusov, E. V. Leonenko, 2012

Проведено моделирование структурных и термодинамических свойств сложных оксидов с ромбической перовскитовой структурой CaZrO3, CaTiO3 и CaSnO3. Для расчетов использовали метод атомистических парных потенциалов в ионном приближении. Результаты моделирования структурных свойств хорошо согласуются с экспериментальными данными и предыдущими вычислениями, в то время как вычисленные значения модулей упругости завышены относительно экспериментальных. Вычисленные значения энтропии для комнатной температуры хорошо согласуются с экспериментальными данными для CaTiO3 и CaZrO3. Впервые для этих трех оксидов проведены расчеты энтропии в температурном диапазоне 300 - 1800 К. Результаты согласуются с экспериментальными данными для CaTiO3. С помощью метода Мотта-Литтлтона вычислены значения энергии образования изолированных собственных точечных дефектов в этих кристаллах. Для всех трех перовскитовых структур наиболее энергетически выгодным является Ca - O дефект Шоттки. Значения энергии смешения при изовалентном вхождении четырехвалентных ионов (Zr<^>4+, Ti<^>4+, Sn<^>4+, Hf<^>4+, U<^>4+, Th<^>4+) в CaZrO3, CaTiO3, CaSnO3 получены в приближении бесконечного разбавления. На основании этих данных вычислены значения энтальпии смешения протяженных бинарных твердых растворов CaZrO3 - CaTiO3, CaTiO3 - CaSnO3, CaSnO3 - CaZrO3.

Basic features of Early Precambrian tectonics of the Ukrainian Shield. 24: 4 = Основні риси ранньодокембрійської тектоніки Українського щита, 2002

У сучасній структурі фундаменту Українського щита виокремлюють шість блоків першого порядку, або мегаблоків, - Волинський, Подільський, Бузько-Росинський, Кіровоградський, Придніпровський та Приазовський, а також Волино-Поліський вулкано-плутонічний пояс. Основу поверхневої будови мегаблоків складають ранньодокембрійські стратиграфічні серії, що належать до чотирьох типів метаморфічних комплексів - грануліто-гнейсового, амфіболіто-гнейсового, зеленокам'яного метавулканогенного й істотно металітогенного. Ці комплекси мають різний формаційний склад і разом із гранітоїдами, що їх заміщують і проривають, утворюють структурні поверхи, за сполученнями яких мегаблоки чітко розрізняються між собою. Закономірності поширення різних типів метаморфічних комплексів у блоковій структурі щита дають змогу виділити в ранньодокембрійській історії його формування два великих етапи геотектонічної еволюції: нечіткої (догеоблокової) диференціації впродовж палео- та мезоархею та чіткої геоблокової диференціації від пізнього мезоархею до палеопротерозою включно. Протягом першого етапу послідовно сформувалися протоліти стратигенних грануліто-гнейсових та амфіболіто-гнейсових комплексів, другого - зеленокам'яні й істотно літогенні метакарбонатно-теригенні (гнейсо-сланцеві) і залізисто-кременисто-сланцеві комплекси.

Characteristics of CO₂^- radicals in biogenous apatite of a rat bone deduced from EPR data. 21: 5/6 = Характеристики радикалов CO₂^- в биогенном апатите из кости крысы, по данным ЭПР, 1999

Методом електронного парамагнітного резонансу досліджено температурну стабільність, орієнтацію й криві насичення орієнтованих і хаотичних CO₂^- центрів у кістках стегон пацюків. Показано, що в емалі зубів та кістках стегон пацюків співвідношення орієнтованих і хаотичних центрів близькі, але температурна стабільність різних груп центрів у них є суттєво різною.

Characteristics of phosphate paramagnetic centres in natural apatites, biominerals and their synthetic analogues. 22: 4 = Характеристика фосфатных парамагнитных центров в природных апатитах, биоминералах и их синтетических аналогах, 2000

За допомогою методу електронного парамагнітного резонансу (ЕПР) досліджено фосфатні центри в різних біомінералах, синтетичному гідроксилапатиті та трикальційфосфаті. Визначено g-фактори й надтонке розщеплення сигналів ЕПР, характерні для кожної з фаз. Досліджено вплив недосконалості кристалічної гратки на характеристики сигналів ЕПР та динаміку розпаду вказаних центрів. Обговорено можливості використання отриманих даних для дослідження динаміки асиміляції імплантованої речовини організмом, регенерації кісткової тканини та виявлення невеликої кількості фаз трикальційфосфату в біомінералах та їх синтетичних аналогах.

Comparative Characterization of the Precambrian of the West-African Craton and the Ukrainian Shield. 22: 5-6 = Сравнительная характеристика докембрия Западно-Африканского кратона и Украинского щита, 2000

Найважливіші події в геологічній історії Західної Африки в докембрії пов'язані з архейським доебурнейським етапом, який включає леонійський (3,2 - 2,9) та ліберійський (2,9 - 2,6) цикли, і ранньопротерозойським ебурнейським етапом (2,2 - 1,8 млрд років). Провідну роль у геологічній будові та металогенії цього регіону відіграють Бірімійські метавулканічні та метаосадові відклади, які складають зеленокам'яні пояси. Головні металогенічні події також пов'язані з цим етапом. Ебурнейський металогенічний період у Західній Африці тривав близько 150 млн років від 2120 +- 41 (родовище Perkoa) до 2001 +- 17 (родовище Poura). Він має вікові аналоги в докембрії Українського щита. Це засвідчує глобальний характер і важливе практичне значення ранньопротерозойського тектонометалогенічного етапу для золотої та іншої мінералізації.

Comparative study of Bi - Te - Se - S mineralizations in Slovak republic and transcarpathian region of Ukraine. Part 1. Localities, geological situation and mineral associations. 31: 4, 2009

Порівняльний аналіз проявів телуридів на території Словаччини і Закарпаття (Україна) показав, що існує помітна відмінність в характері Au - Ag - Bi - Te - Se мінералізації цих регіонів. Але в областях розвитку неовулканітів Bi - Te - Se - S мінералізація представлена, в основному, аналогічними мінеральними фазами. Телуриди бісмуту (цумоїт, пильзеніт, жозеїти, самородний бісмут і маловивчені сульфо-селено-телуриди бісмуту) знайдені на території Закарпаття тільки в метасоматитах типу вторинних кварцитів Вигорлат-Гутинського пасма (Ільківці, Подулки, Смереків Камінь). Подібну мінералізацію встановлено в деяких неовулканітах Словаччини (Poruba pod Vigorlatom, Remetska Hamra).

Comparative study of Bi - Te - Se - S mineralizations in Slovak Republic and Transcarpathian Region of Ukraine. Part 2. Crystal chemistry and genesis of layered Bi-tellurides. 32: 1, 2010

Телуриди бісмуту шаруватої структури (група тетрадиміту) - характерні мінерали метасоматично змінених неовулканітів Словаччини і Українського Закарпаття. Цумоїт, пильзеніт і жозеїт (A і B) відомі в обох регіонах, але тетрадиміт не знайдений в Закарпатті. У Словаччині відкриті два нових мінерали - телуроневскіт і вигорлатит. У Закарпатті (Ільківці) в епітаксичному зростанні з пільзенітом визначена фаза Bi2Te (рентген, електронний зонд), що утворює епітаксичні зростання з пільзенітом. У глобулах самородного бісмуту (Смереків Камінь) за допомогою електронно-зондового аналізу виявлені Se-жозеїт-B, Se-цумоїт, Те-бісмутиніт, фаза ~Bi2SeS (проміжна між невскітом й інгодитом) і фаза зі стехіометрією <$EA sub 3 X sub 2> (A = Bi; X = Te, Se, S), але кількість аніонів X змінюється від Bi3Te1,5S0,5 до Bi3TeSe0,5S0,5. Температурний інтервал утворення шаруватих телуридів бісмуту - 350 - 100 <$E symbol Р>C.

Composition of the Upper Mantle and Prospects of Diamond-Bearing Ability of the North-Western Part of the Ukrainian Shield. 26: 1 = Состав верхней мантии и перспективы алмазоносности северо-западной части Украинского щита, 2004

Наведено результати вивчення хімічного складу, елементів-домішок та оптико-спектроскопічних властивостей магнезіальних і магнезіально-залізистих гранатів та деяких інших верхньомантійних мінералів з ореолів розсіювання в теригенних відкладах північно-західної частини Українського щита. Серед магнезіальних гранатів (піропів) ідентифіковані різновиди парагенезисів олівінових вебстеритів, зернистих лерцолітів (з низьким, помірним і підвищеним вмістом клінопіроксену), порфіровидних лерцолітів, верлітів, гарцбургітів і дунітів. Кількісно різко переважають низько- і помірнохромисті піропи з деплетованих зернистих лерцолітів. За допомогою Ni-термометра та Cr-барометра визначено термодинамічні умови утворення піропів у верхній мантії. Встановлено, що в ореолах розсіювання разом з алмазом зустрічаються піропи та хромдіопсіди, які перебували у рівновазі у широкому інтервалі температури (від 700 до 1 350 <$E symbol Р>C) і тиску (від 20 до 50 кбар). У разі геотерми <$E 40~roman {мВт "/" м} sup 2> це відповідає глибині від 60 до 170 км. Піропи вебстеритового та лерцолітового парагенезисів утворилися у графіт-піроповій фації глибинності, а дуніт-гарцбургітового - у графіт- і алмаз-піроповій фаціях. Найбільш високобаричні (Р ~ 50 кбар) і високотемпературні (T ~ 1 350 <$E symbol Р>C) піропи та субкальцієві діопсиди парагенезису порфіровидних лерцолітів знаходилися у рівновазі, мабуть, у астеносферній недеплетованій мантії. Mg - Fe гранати з ореолів розсіювання належать до еклогітового типу. За складом та оптико-спектроскопічними властивостям серед них виділені різновиди, властиві магнезіальним, магнезіально-залізистим і дистеновим (?)

еклогітам графіт- і алмаз-піропової фацій глибинності. Виходячи з типоморфних особливостей складу та PT-умов рівноваги піропів і хромдіопсидів перидотитових парагенезисів і магнезіально-залізистих гранатів еклогітових парагенезисів, реконструйований розріз верхньої мантії під північно-західною частиною Українського щита. Товщина літосфери тут становить не менше 160 км, а власне верхньої мантії - понад 120 км. Прикорова частина мантії потужністю до 20 км складена переважно еклогітами. Нижче залягають піроксеніти (переважно олівінові вебстерити), а потім зернисті лерцоліти загальною потужністю до 90 км. У нижній частині верхньої мантії переважають гарцбургіти та дуніти потужністю понад 10 км і передбачається наявність еклогітів. Поширення у верхній мантії дунітів, гарцбургітів та еклогітів алмаз-піропової фації глибинності зумовлює перспективи корінної алмазоносності району, пов'язаної з кімберлітами.

Compositional zoning in pyrope from sedimentary deposits of Bug Area (Ukraine): implications for understanding their provenance = Композиційна зональність піропів із осадових відкладів Побужжя: значення для розуміння їх походження

Тривалий час вважалося, що детритові піропи, поширені у палео-, неогенових і четвертинних відкладах Верхнього та Середнього Побужжя, пов'язані з кімберлітами. Запропоновано інше бачення їхнього походження. Цілеспрямоване мікрозондове дослідження понад тисячі зерен продемонструвало, що в кожній шліховій пробі 1 - 2 % піропів є хімічно неоднорідними. За винятком цієї особливості, за іншими ознаками хімічного складу, так само як і морфологічно, виявлені зональні індивіди є повністю ідентичними всім іншим детритовим піропам згаданої області, що вказує на їхні спільні корінні джерела. Розмір таких кристалів 200 - 300 мкм, вміст у них заліза та, частково, марганцю поступово збільшується, а магнію зменшується від одного краю до іншого, тоді як вміст інших компонентів (Ti, Ca і Cr) не змінюється, або змінюється дуже незначно. (Fe + Mn) - Mg зонування найістотніше проявляється на відносно вузькій ділянці шириною 40 - 100 мкм біля краю зерна. Максимальні та мінімальні значення вмісту Mg та Fe та їхні діапазони в будь-якому досліджуваному гранаті є індивідуальними та відрізняються один від одного, але середні їх градієнти приблизно є однаковими і становлять близько 0,01 ф. о. на 10 мкм. Загальний діапазон вмісту магнію у проаналізованих зональних гранатах становить 1,38 - 2,34 ф. о. (у перерахунку на 12 атомів кисню), що відповідає 46 - 75 мол. % піропового компонента, для заліза, відповідно, 0,45 - 1,09 ф. о. та 14 - 37 мол. % альмандинового компонента. Характер хімічної зональності, а саме безперервні плавні концентраційні профілі для Mg і Fe, разом із майже рівномірним розподілом Ti, Cr, Ca у межах кристалів) свідчать про те, що, радше за все, у досліджених гранатах маємо первинну ретроградну дифузійну зональність. Розрахунки виконані за методами класичної геотермобарометрії надають змогу припускати, що процес Mg-Fe дифузії розпочався за температури близько 850 <^>oC і припинився за 650 <^>oC, тоді як тиск при цьому залишався майже незмінним і становив близько 2,0 ГПа. Оцінювання швидкості охолодження корінних порід, необхідна для утворення профілів зонування, що спостерігаються в досліджених гранатах, дає значення приблизно від 2 до 10 <^>oС/млн рр. Загалом за особливостями хімічного складу та характером виявленої у них зональності детритові піропи Верхнього та Середнього Побужжя є найбільш подібними до піропів орогенних перидотитів. Враховуючи це висловлено припущення, що останні або подібні до них породи є найімовірнішими корінними джерелами детритових піропів, поширених у цьому регіоні. Однак на питання, чи є вони місцевими, або значно віддаленими, обгрунтованої відповіді поки немає.

Crystallomorphology of minerals of Ukraine (on the edge of millenium): summary, problems, and tasks. 22: 5-6 = Кристаломорфологія мінералів України (на межі тисячоліття): підсумки, проблеми, завдання, 2000

Наведено стислий огляд розвитку кристаломорфології в Україні та аналіз стану кристалографічної вивченості мінералів із різних регіонів країни. Наголошено на теоретичному і практичному значенні результатів кристаломорфологічних досліджень. Розглянуто проблеми і завдання мінералогічної кристалографії XXI сторіччя.