Роль этанола и продуктов его метаболизма в патогенезе хронического панкреатита (обзор литературы). 11: 3, 2005

Обобщены экспериментальные данные относительно путей и механизмов метаболизма этанола в клетках поджелудочной железы. Рассмотрены окислительный и неокислительный пути метаболизма этанола. Особое внимание уделено микросомальной системе окисления этанола до ацетальдегида при участии цитохрома P-450 2E1 (CYP2E1). Обсуждена ключевая роль CYP2E1 в патогенезе хронического панкреатита. Активация CYP2E1 этанолом и образование активных форм кислорода являются одним из механизмов индуцируемого алкоголем оксидативного стресса - важного фактора инициации и развития алкогольного панкреатита. Проанализированы результаты исследований возможной связи полиморфизма гена CYP2E1 с предрасположенностью к хроническому панкреатиту. Отмечено, что носители определенных аллелей гена могут подвергаться повышенному риску развития этого многофакторного заболевания.

Роль убіхінону (коферменту Q) в профілактиці та лікуванні патології серцево-судинної системи: (Огляд л-ри та влас. дослідж.). 11: 4, 2005

Убіхінон (коензим <$E Q sub 10>) відіграє ключову роль в життєдіяльності клітини та організму в цілому як компонент ланцюга транспорту електронів мітохондрій, як антиоксидант, регулятор експресії генів, процесу апоптозу. Дефіцит убіхінону спостерігається при різних хворобах серцево-судинної системи, зокрема серцевій недостатності, кардіоміопатіях, гіперліпідеміях та ін. Позитивний ефект застосування убіхінону показано у багатьох дослідженнях. Убіхінон є одним із лікарських засобів метаболічної дії і його можна рекомендувати як додатковий препарат під час традиційного лікування.

Системний характер порушень обміну ліпопротеїнів крові як основа патогенезу атеросклерозу: (огляд л-ри). 13: 1, 2007

На підставі аналізу даних сучасної літератури, результатів клінічних спостережень та експериментальних досліджень запропоновано концепцію щодо системного характеру порушень обміну ліпопротеїнів (ЛП) крові як патогенетичної основи атеросклерозу. Доведено, що холестеринову (ХС) гіпотезу патогенезу атеросклерозу не можна розглядати як єдину та універсальну, і тому рівень загального ХС або ХС ЛП низької густини в крові не є критерієм для визначення наявності атеросклерозу, оцінки ефективності його профілактики та лікування. Зроблено висновок, що тільки комплексна оцінка стану найважливіших компонентів обміну ЛП, визначення на цій підставі рівня та інтенсивності його порушень дають можливість оцінити ризик розвитку атеросклерозу та визначити патогенетичні шляхи його профілактики та лікування.

Россия - Украина: совместные действия по планированию и ликвидации медицинских последствий радиационных аварий. 12: 1, 2006

Роль плазміну у процесі біологічної регенерації. 12: 2, 2006

Опираючись на відкриття біологічної ролі тромбін-плазмінової системи, що полягає в забезпеченні двох фундаментальних, протилежних, внутрішньо суперечливих процесів - біокоагуляції (цито-гісто-гемокоагуляції), яку здійснює підсистема тромбіну, і біорегенерації, яку здійснює підсистема плазміну, в експерименті на тваринах розкрито морфологічні аспекти патогенетичної ролі декомпенсованого посилення тромбіногенезу (біокоагуляції) і саногенетичної ролі посилення плазміногенезу (біорегенерації). На моделі гострої простої коагуляційної дистрофії за допомогою електронної мікроскопії показано, що плазмін, зумовлюючи гідроліз фібрину, деполімеризацію актину (перехід F-актину в G-актин) і ренатурацію інших білків, спричиняє повернення колоїдів клітин, строми органів і крові з драглистого в рідкий стан, відновлення всіх чотирьох механізмів трофіки - клітинного, циркуляторного, ендокринного і нервового - та значне посилення внутрішньоклітинної і клітинної регенерації. Внаслідок усіх цих процесів структура пошкоджених органів швидко і достатньо повно відновлюється (зникають усі морфологічні ознаки коагуляційної дистрофії).

Роль оксидативного стресса в кардиоваскулярной патологии: (Обзор лит.). 11: 4, 2005

Проанализирована роль оксидативного стресса в формировании и развитии атеросклероза, артериальной гипертензии и хронической сердечной недостаточности. Освещены современные представления о механизмах свободно-радикального окисления (СРО) биологических мембран и его участие в поддержании гомеостаза, взаимосвязь сдвигов нейрогуморального и иммунного статуса организма с накоплением продуктов СРО клеточных структур. Исследовано участие свободных радикалов в атерогенезе, формировании эндотелиальной дисфункции, апоптозе кардиомиоцитов, ремоделировании сердца и сосудов.

Роль системы глутатиона в процессах детоксикации и антиоксидантной защиты: (обзор лит.). 13: 1, 2007

Проанализированы данные литературы о роли глутатиона в метаболизме чужеродных химических соединений. Описаны его антиоксидантная и конъюгирующая функции, обсуждена взаимосвязь систем глутатиона и цитохрома P-450. Обобщены сведения о глутатионзависимых ферментах - глутатион-S-трансферазах, глутатионпероксидазе, глутатионредуктазе, <$E gamma>-глутамилтрансферазе, их структуре, локализации и функции в клетке.

Роль прозапальних цитокінів та трансформуючого фактора росту <$E bold {TGF beta sub 1}> у перебігу хронічного гепатиту у дітей. 12: 3, 2006

При обстеженні 122 дітей віком 6 - 16 років, хворих на хронічний гепатит (ХГ) (55 - на ХГВ, 41 - на ХГС, 26 - на аутоімунний гепатит (АГ)) виявлено залежність концентрації цитокінів у сироватці крові від форми й активності гепатиту. Встановлено, що у дітей, хворих на ХГВ та АГ, активність процесу в печінці та, відповідно, клінічна картина захворювання визначаються активацією клітинно-опосередкованих імунних механізмів, що проявляється підвищенням рівня прозапальних цитокінів (ПроЗЦ) (<$E TNF alpha>, IL-2) на тлі неадекватного синтезу протизапальних цитокінів (ПЗЦ) (<$E TGF beta sub 1>). Підвищений рівень sIL-2R у дітей з неактивним ХГВ свідчить про прогредієнтність запального процесу в печінці за рахунок активації Th1-лімфоцитів. Відновлювання балансу ПроЗЦ та ПЗЦ установлено у дітей, хворих на ХГВ, у період ремісії та з мінімально активним АГ на тлі підтримувальних доз імуно-супресивних препаратів. Переважно субклінічний перебіг ХГС у дітей визначається недостатньою продукцією ПроЗЦ та активацією профіброгенного та протизапального <$E TGF beta sub 1>.

Современные аспекты генной терапии глиом головного мозга человека: (Обзор лит.). 12: 4, 2006

Отмечено, что генную терапию (ГТ) можно определить как применение нуклеиновых кислот в качестве лекарства. По существу, это позволяет модифицировать генетическую структуру клеток-мишеней, чего нельзя достичь при использовании иных терапевтических средств. Злокачественные глиомы являются наиболее распространенными первичными опухолями головного мозга (ГМ) человека и характеризуются высокой инвазивностью. Даже при комбинации хирургии, химио- и радиотерапии глиобластом (наиболее агрессивных глиом ГМ) рецидивы развиваются через 6 - 12 мес, а в случае анапластических астроцитом - через 18 - 36 мес. В обзоре внимание сфокусировано на таком терапевтическом методе лечения глиом, как ГТ. Хотя на экспериментальных моделях показана эффективность многих подходов ГТ, клинические испытания не имели такого успеха. Проанализированы противоопухолевые механизмы действия генов, используемых в ГТ, преимущества различных векторных систем, методы доставки векторов к опухолям, а также проблемы этих подходов, которые еще необходимо решить. Обоснованы предположения, что ГТ в комбинации с другими классическими стратегиями лечения поможет продлить жизнь пациентов и даст возможность контролировать и лечить глиальные опухоли ГМ.

Структурно-функциональные и мультипотентные свойства эмбриональных нейральных стволовых клеток субвентрикулярной зоны головного мозга. 12: 3, 2006

Приведен анализ литературы о биологии нейральных стволовых клеток (НСК) субвентрикулярной зоны (СВЗ) боковых желудочков головного мозга и данных собственных исследований по культивированию на адгезивном субстрате фрагментов СВЗ эмбрионального мозга экспериментальных животных. Показаны биологические свойства и мультипотентность спонтанной дифференцировки эмбриональных НСК в нейрональном и глиальном направлениях в условиях культивирования.

Стан здоров'я дітей, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (за даними 20-річних спостережень). 12: 2, 2006

Динаміка стану здоров'я постраждалого дитячого населення характеризується стійкими негативними тенденціями. Спостережено ріст захворюваності та зниження кількості практично здорових дітей. Найбільш низький рівень здоров'я мають діти та підлітки з високими дозами опромінення щитовидної залози. Виявлено особливості формування та перебігу хронічних соматичних захворювань. Встановлено наявність вірогідних кореляцій між станом здоров'я, фізичним розвитком, формуванням фенотипів із множинними малими аномаліями, кількістю хромосомних аберацій у соматичних клітинах у дітей і дозою їх опромінення в період внутрішньоутробного розвитку. У дітей, які народилися від опромінених осіб, формується феномен геномної нестабільності. Він характеризується схильністю до мультифакторних захворювань, формуванням морфогенетичних варіантів із множинними малими аномаліями, підвищенням частоти виникнення хромосомних аберацій та мутацій у мікросателітасоційованої фракції ДНК.

Суточные ритмы сердечно-сосудистой системы: возможные механизмы возрастных изменений. 12: 3, 2006

У 15 молодых и 40 пожилых практически здоровых людей для исследования возрастных изменений суточных ритмов сердечно-сосудистой системы (ССС) проведено суточное мониторирование ЭКГ и АД, регистрировали температуру тела (ТТ), определяли концентрацию мелатонина в крови (КМК) и экскрецию катехоламинов с мочой. Установлено, что при старении значительно снижается амплитуда циркадианных ритмов (ЦР) ССС, вегетативной активности, ТТ, КМК и экскреции адреналина. У молодых людей ЦР ССС коррелируют с уровнем активности других изученных систем. У пожилых людей эта связь ослаблена, что проявляется нарушениями внешней и внутренней синхронизации ЦР; в 7 % случаев отмечено их инверсию. Возрастные изменения ЦР ССС, вероятно, связаны с нарушениями ритмов активности симпато-адреналовой системы и секреторной функции эпифиза.

Структурные и ультраструктурные особенности микроциркуляторного русла конъюнктивы глаза при старении и сахарном диабете. 12: 2, 2006

Проведено комплексное электронно-микроскопическое, ультрацитохимическое и морфометрическое исследование особенностей изменений микроциркуляторного русла (МЦР) бульбарной конъюнктивы (БК) глаза у людей семи возрастных групп (20 - 89 лет) и больных сахарным диабетом (СД) I и II типа соответствующего возраста, а также морских свинок (6 и 30 мес.). В МЦР БК, как животных, так и человека, при старении усиливаются деструктивные процессы на фоне развития адаптационных. Происходит снижение интенсивности цитохимической реакции на ряд ферментов, в первую очередь на <$Eroman Cа sup 2+>-АТФазу, что в сочетании с нарушениями ультраструктуры капиллярной стенки может свидетельствовать о нарушении транспортной и барьерной функции капилляров в старости. У больных СД характер и степень выраженности деструктивных изменений стенки капилляров БК зависит в большей мере от типа заболевания, чем от возраста. У больных СД І типа (в отличие от СД ІІ типа) снижение пиноцитозной активности выражено сильнее, деструктивные изменения в эндотелиальных клетках (ЭК) более значительные и наступают раньше; уменьшение количества перицитов и оголение БМ вследствие слущивания ЭК происходят в более раннем возрасте. Также сильно выражено снижение интенсивности цитохимической реакции на щелочную фосфатазу в МЦР БК.

Структурные изменения в МЦР БК при старении и СД однонаправлены. Однако при СД (особенно І типа) они выявляются в более молодом возрасте, являются более демонстративными, носят необратимый характер в связи с выраженными процессами деструкции, что свидетельствует о более сильном развитии альтеративных изменений, которые лежат в основе диабетической ангиопатии.

Состояние здоровья и особенности медицинского наблюдения в раннем возрасте детей, рожденных ВИЧ-инфицированными женщинами. 13: 2, 2007

В ходе проспективного, когортного обсервационного исследования изучено состояние здоровья и факторы, влияющие на рост и развитие 486-ти детей, рожденных ВИЧ-инфицированными женщинами. В результате моновариантного, кластерного и факторного анализов выявлены 2 прогностически значимых неблагоприятных фактора влияния на передачу ВИЧ ребенку: социально-биологический (недоношенность и/или задержка внутриутробного развития, заболевания в раннем неонатальном периоде и вредные привычки матери) и медицинский (отсутствие 3- и 2-этапной антиретровирусной профилактики и роды естественным путем). Выявлено, что смертность обследуемой категории больных в 47 % случаев обусловлена ВИЧ-инфекцией, а в 53 % - связана с вредными привычками матери, социальными факторами и другими заболеваниями.

Современные терапевтические подходы для направленной регуляции апоптоза: (Обзор лит.). 12: 4, 2006

Отмечено, что нарушения апоптоза имеют прямое или косвенное отношение к патогенезу широкого круга заболеваний, что дает ключ к разработке новых подходов к их лечению. В обзоре проанализированы текущее состояние и перспективы использования биологически активных белков и соединений небелковой природы, препаратов генонаправленного действия в лечении кардиологических, ревматологических, онкологических, нейродегенеративных и других заболеваний, а также пострансплантационных и иммунодефицитных состояний.

Сравнительная оценка доз облучения населения Украины источниками "аварийного" и "неаварийного" происхождения. 12: 1, 2006

Способи хірургічного лікування вроджених незрощень верхньої губи та піднебіння (аналіз існуючих методик та влас. інновацій). 12: 4, 2006

Відзначено, що в Українському центрі з надання допомоги дітям із вродженими вадами щелепно-лицевої ділянки та клініці кафедри хірургічної стоматології та щелепно-лицевої хірургії дитячого віку за 25 років прооперовано 1711 дітей із вродженими незрощеннями верхньої губи (ВГ) і піднебіння. Різноманітність клінічної картини незрощень призвела до появи великої кількості методик хейлоринопластики. Кожна з них має свої особливості розкрою, мобілізації та переміщення тканин для відновлювання анатомо-функціональної цілісності ВГ, проте універсальних способів немає. Всі методики об'єднує виконання базових хірургічних прийомів для формування шкірної частини ВГ, присінка, червоної облямівки, корекція носа, проведення міопластики.

Роль оксида азота в эпилептогенезе: (обзор лит.). 13: 2, 2007

Проанализированы различные аспекты роли оксида азота (<$E roman NO sup symbol Ч>) в эпилептогенных процессах. Предположено, что стимуляция глутаматных рецепторов индуцирует чрезмерное высвобождение нейронального <$E roman NO sup symbol Ч>, который может стать ключевым медиатором эксцитотоксического повреждения нейрональной ткани. Это соответствует гипотезе о триггерной роли нейронального <$E roman NO sup symbol Ч> в патофизиологии судорожных конвульсий. Обсуждена роль <$E roman NO sup symbol Ч>, ингибиторов и предшественника его биосинтеза на различных стадиях эпилептического статуса и их влияние на антиконвульсивные и нейропротекторные действия антиэпилептических препаратов. Рассмотрена роль глии в компенсаторных NO-зависимых механизмах и участие <$E roman NO sup symbol Ч> в адаптивных реакциях церебральной гемодинамики.

Пептидергический ноотроп церебролизин - нейроиммунокорректор, индуцирующий выработку <$E bold gamma>-интерферона. 13: 2, 2007

Показано, что инкубация препарата церебролизин с лейкоцитами крови человека индуцирует синтез <$E gamma>-интерферона, что определяет механизм коррекции нарушений иммунной системы, развивающихся при многих острых неврологических и цереброваскулярных заболеваниях.

Патогенез хронической сердечной недостаточности: эволюция представлений: (обзор лит.). 13: 2, 2007

Рассмотрены основные теории патогенеза хронической сердечной недостаточности. Особое внимание уделено изучаемым в последние годы новым классам биологически активных веществ, которые принимают активное участие в формировании этой патологии, - натрийуретическим пептидам, эндотелину и системе цитокинов.