<$E bold beta>-фенилэтиламин: (обзор лит.). 15: 1, 2009

Проанализированы данные литературы о малоизученном нейротрансмиттере - моноамине <$E beta>-фенилэтиламине (ФЭА), относящемуся к группе следовых аминов (trace amines). Изложены сведения о метаболизме ФЭА, его образовании в нервных терминалях из фенилаланина под действием ДОФА-декарбоксилазы и в кишечнике под действием бактериальной фенилаланиндекарбоксилазы; показаны пути его трансформации. Рассмотрено взаимодействие ФЭА со специфическими рецепторами, относящимися к семейству рецепторов следовых аминов. Проанализированы данные о физиологической роли ФЭА в регуляции действия моноаминов-нейромедиаторов, в особенности дофамина. Высказано мнение, что ФЭА действует по механизму "тонкой настройки", поддерживая базальный тонус нейронов в физиологических пределах. Приведены данные о роли нарушений синтеза и утилизации ФЭА в патогенезе некоторых психических и нервных заболеваний. Обсуждена гипотеза о роли ФЭА в формировании высших эмоциональных реакций позитивного характера, связанных с чувством влюбленности и романтической любви.

Angiogenesis: a new principle of treatment for cardiovascular diseases. 13: 3, 2007

Cancer following the Chornobyl nuclear accident (The Ukrainian - American Studies of Thyroid Disease and Leukemia). 12: 1, 2006

Helicobacter pylori и "недигестивные" заболевания (обзор литературы и собственных исследований). 8: 1, 2002

Наведено системний аналіз публікацій останніх років про зв'язок інфекції H. pylori з різноманітною "недигестивною" патологією, починаючи від серцево-судинних захворювань до хвороб шкіри. Одержані дані свідчать про високу розповсюдженість H. pylori не лише серед хворих на ішемічну хворобу серця (ІХС), але й у всій популяції, яку обстежено. Імуно-запальні реакції, зумовлені хелікобактерною інфекцією, сприяють розвитку дисфункції ендотелію, прогресуванню атеросклерозу та дестабілізації перебігу ІХС. Припущення про необхідність ерадикації H. pylori у разі захворювань, не пов'язаних з травним трактом, потребує перевірки у більш великих і точних дослідженнях.

NO-опосередковані механізми розвитку експериментального панкреатиту. 8: 2, 2002

У дослідах на щурах вивчено особливості перебігу гострого панкреатиту, який відтворювали шляхом травматичного ураження паренхіми підшлункової залози, на тлі попереднього введення інгібітора NO-синтази - NG-нітро-L-аргініну - з розрахунку 10 і 20 мг/кг. У сироватці крові визначено активність травних ферментів, концентрацію фактора некрозу пухлин-альфа (ФНП-<$E alpha>) та інтерлейкіну-1-бета (ІЛ-1<$Ebeta>), а також об'єм асцитичної речовини та вираженість макро- і мікроскопічних патологічних змін. Блокування синтезу окису азоту усувало симптоми гострого експериментального панкреатиту: ферментативні зрушення в сироватці крові, макро- та мікроскопічні прояви патології нормалізувалися за умов попереднього введення NG-нітро-L-аргініну (20 мг/кг). Істотне зростання концентрації ФНП-<$E alpha> та ІЛ-1<$Ebeta> залишалося незмінним після введення інгібітора NO-синтази. Отримані результати свідчать про те, що NO є одним із найважливіших ключових медіаторів, що опосередковують патологічні прояви гострого запального ураження паренхіми підшлункової залози.

Permanent postoperative hypoparathyroidism - an epidemiological clinical study using a new questionnaire instrument. 9: 3 = Стійкий післяопераційний гіпопаратиреоз - епідеміологічне клінічне дослідження з використанням нового опитувальника, 2003

Зазначено, що післяопераційний гіпопаратиреоз - рідкісна, складна ендокринна патологія, систематичний аналіз симптоматики якої в численній групі хворих до цього часу не проводився. Мета дослідження полягає в оцінці симптомів та ускладнень цього захворювання у великій групі хворих. Комплексне обстеження великої групи хворих з тяжкою формою стійкого післяопераційного гіпопаратиреозу вперше проведено з використанням спеціального опитувальника, що був розроблений авторами. Це дозволило оцінити та проаналізувати частоту симптомів і ускладнень даного захворювання. Застосування опитувальника як простого та дешевого методу може бути рекомендовано за умов проведення масових скринінгових обстежень хворих з можливим або вірогідним діагнозом післяопераційного гіпопаратиреозу, а також для оцінки тяжкості захворювання.

The Chernobyl tissue bank - an international scientific resource. 12: 1, 2006

Імунна та генна терапія хронічних вірусних гепатитів: перспектива нового тисячоліття. 8: 2, 2002

Обговорено нові підходи до лікування хронічних вірусних гепатитів із застосуванням терапевтичної вакцинації (HBcAg- та HBsAg-вмісних вакцин, HBVac-HBIg-комплексів, ДНК-вакцин) та генної терапії (рибозимів, антисенсорних олігонуклеотидів, домінантних негативних корівських мутантів).

Імунологічні аспекти загрози переривання вагітності у жінок з хламідійною інфекцією: оцінка ролі системи інтерлейкінів. 9: 2, 2003

За даними обстеження 130-х жінок із загрозою невиношування вагітності описано імунологічні механізми її генезу та прогресування. Висвітлено роль хламідійної інфекції в запуску складних імунорегуляторних порушень на рівні інтерлейкінів, що створює підгрунтя для загрози втрати вагітності. Одержано дані про необхідність пошуку нових препаратів для покращання лікувальних технологій і профілактики невиношування вагітності, асоційованої з хламідійною інфекцією.

Імунологічні аспекти патогенезу хронічного гастродуоденіту у дітей. 14: 2, 2008

Обстежено 497 дітей із хронічним гастродуоденітом у фазі загострення і 46 практично здорових дітей віком 7 - 14 років. У ранньому періоді хронічного гастродуоденіту виявлено істотні зрушення в клітинній і гуморальній ланках системного імунітету, місцевому імунітеті шлунка і дванадцятипалої кишки, неспецифічних факторах захисту з порушенням функціональної активності імунокомпетентних клітин і метаболічних процесів у їх різних структурних елементах. Зі збільшенням тривалості захворювання продовжують прогресувати тільки відхилення значень окремих показників місцевого імунітету шлунка, зрушення в місцевому імунітеті дванадцятипалої кишки, системному імунітеті та неспецифічних факторах захисту істотно не змінюються. Результати дослідження місцевого імунітету верхніх відділів травного каналу збігаються з даними морфологічного дослідження й електронної мікроскопії слизової оболонки шлунка і дванадцятипалої кишки. Встановлено, що на стан імунітету впливає хронічна вогнищева інфекція лимфо-епітеліального кільця глотки і ряд інших факторів.

Індуктори синтезу інтерферону в лікуванні хворих на гострі гепатити B і C. 8: 1, 2002

Проаналізовано результати лікування індукторами синтезу інтерферонів (аміксином, ізопринозином і циклофероном) 249-ти хворих на гострі гепатити B, C і B + C. Показано, що у хворих з тривалим зберіганням анти-HCV IgM у крові кріоглобулінемія спостерігається частіше, ніж у хворих, у яких він зникав із сироватки крові за 1 міс. лікування.

Інституту патології хребта та суглобів ім. М. І. Ситенка АМН України - 100 років. 13: 3, 2007

Наведено історію створеного у 1907 р. Інституту патології хребта та суглобів ім. проф. М. І. Ситенка АМН України - провідної науково-клінічної установи у галузі ортопедії та травматології.

Інтерлейкін-1 та інтерлейкін-2 в патогенезі інсулінозалежного цукрового діабету (огляд літератури і власних досліджень). 5: 2, 1999

Огляд в історичному аспекті відображає розвиток уявлень про участь інтерлейкінів-1 і 2 в патогенезі інсулінозалежного цукрового діабету. Узагальнено дані про багатогранність дії цих поліфункціональних молекул імунної системи. На підставі аналізу літератури та результатів власних досліджень висловлено припущення, що в організмі, ураженому діабетом, інтерлейкіни-1 і 2, з одного боку, функціонують як регуляторні фактори, а з іншого - здатні стимулювати руйнівні процеси в beta-клітинах острівців Лангерганса. Для остаточного з'ясування механізмів розвитку цукрового діабету I типу можуть бути корисними дослідження співвідношень між інтенсивністю синтезу інтерлейкінів-1 і 2, інших цитокінів та гормонів.

Інтоксикація кадмієм: токсикокінетика і механізм біоцидних ефектів (огляд літератури і власних досліджень). 9: 2, 2003

Проаналізовано основні джерела та шляхи надходження кадмію до організму тварин і людини. Досліджено кінетику та механізми біоцидного впливу <$E roman Cd sup 2+> на тканини печінки, нирок і легень. Висвітлено біохімічні механізми пошкоджувальної дії іонів кадмію, можливі первинні адаптаційні зміни системи еритрону та гемоглобіну.

Інфекційні хвороби і демографічна криза в Україні. 13: 3, 2007

Інфекційна неопатологія центральної нервової системи: етіологія, патогенез і шляхи вирішення проблеми (огляд літератури). 9: 1, 2003

На підставі аналізу даних літератури, присвяченої пріонасоційованій спонгіформній енцефалопатії людини та тварин, вперше надано визначення нового типу хвороб, які в біологічному та клінічному проявах є сукупністю ознак, характерних одночасно для генетичних, інфекційних, пухлинних та імунодефіцитних станів. У зв'язку з особливою епідеміологічною небезпекою цієї групи хвороб (або синдромів), обумовлених конформованими білковими молекулами генетичного апарату нейронів, здатних до трансмісії, запропоновано об'єднати їх поняттям "інфекційна неопатологія". З огляду на погіршення екологічної ситуації у світі, в тому числі в Україні, зростання числа мутагенних чинників, здатних викликати появу нових видів конформованих білків, відмінних від пріонів, але з інфекційними властивостями, запропоновано шляхи вирішення цієї проблеми.

Агоністи та антагоністи серотонінових рецепторів: реалії та перспективи клінічного застосування (огляд літератури). 10: 3, 2004

Проаналізовано дані щодо фізіологічних ефектів серотоніну у центральній нервовій системі та периферичних тканинах, локалізації різних типів рецепторів серотоніну в організмі, фармакодинамічних властивостей їх агоністів та антагоністів, клінічного застосування цих препаратів у різних галузях медицини. Особливу увагу приділено селективним засобам з серотонінергічною або блокуючою дією на рецептори серотоніну та перспективам їх використання у фармакотерапії психічних і соматичних захворювань.

Агрегація бактерій як один із механізмів міжклітинної взаємодії прокаріот. 9: 3, 2003

Наведено дані про феномен агрегації клітин аеробних споротвірних бактерій роду Bacillus. Установлено, що агрегація бактерій виникала під час переходу розвитку періодичної культури в стаціонарну фазу. В агрегованих клітинах відбувалися процеси диференціації, які завершувалися спороутворенням, після чого агрегати розпадались. В процесі агрегації досліджувані мікроорганізми синтезували специфічні біополімери, що входили до складу поверхневих шарів клітинних стінок.

Активність ангіотензинперетворюючого ферменту та калікреїну в структурах мозку і надниркових залозах щурів з пригніченою функцією гіпоталамо-гіпофізарно-адренокортикальної системи за умов дії стрес-факторів. 8: 3, 2002

Вивчено дію різних стрес-факторів (іммобілізації та плавання) на активність компонентів ангіотензинової (АС) і калікреїн-кінінової систем (ККС) мозку та надниркових залоз у щурів з експериментальною патологією гіпоталамо-гіпофізарно-адренокортикальної системи (ГГАС). Показано, що за умов пригнічення функції цієї системи після багаторазового введення гідрокортизону щурам реакція ангіотензинперетворювального ферменту (АПФ) і калікреїну гіпоталамуса й аденогіпофіза на гострий стрес істотно відрізняється від тієї, яку спостережено в інтактних тварин. У щурів, яким багаторазово вводили гідрокортизон, установлено також значне зниження реакції кори надниркових залоз на іммобілізаційний стрес. Активація енкефалінергічних опіоїдних механізмів у щурів з пригніченою функцією ГГАС шляхом передстресового введення стабільного аналогу лейцин-енкефаліну - даларгіну - викликає підвищення активності АПФ в гіпоталамусі та посилення адренокортикальної реакції на стрес. Істотні зміни реакції АПФ і калікреїну за дії стрес-факторів можуть бути зумовлені порушеннями активності ендогенних пептидергічних систем (АС, ККС) та енкефалінергічної опіоїдної системи у тварин з експериментальним гіперкортицизмом.

Активність симпато-адреналової системи та рівень урикемії у хворих на цукровий діабет 2 типу з метаболічним синдромом. 13: 1, 2007

Визначено показники інсулінорезистентності, урикемії та екскреції сечової кислоти (СК) у 49-ти хворих (віком 45 - 70 років) на цукровий діабет ІІ типу (ЦДІІ) з ожирінням з метою виявлення зв'язків між активацією симпато-адреналової системи (САС) і проявами метаболічного синдрому. Хворих було розподілено на 2 групи: А - з тривалістю ЦДІІ до 5-ти років (n = 12) та Б - більше 5-ти років (n = 11). Доведено, що у осіб, які хворіють більше 5-ти років, виявлено порушення добових ритмів активності САС. Рівень C-пептиду у сироватці крові у хворих групи Б був нижчим, ніж у групі А. Зроблено висновок, що збільшення активності САС у хворих на ЦД групи Б не пов'язане з високою продукцією СК або інсуліну.