Abdominal sepsis: efficacy of passive immunotherapy: 2 = Абдомінальний сепсис: ефективність пасивної імунотерапії, 2008

Визначено ефективність застосування плазми реконвалесцентів для пасивної імунотерапії абдомінального сепсису (АС). Дослідження виконано за умов експерименту та клініки на 775 щурах лінії Wistar та 38 інбредних собаках. Досліджено 296 хворих на АС: 58 увійшли до групи контролю, 212 - до досліджуваної групи, 26 - обрано як донори-реконвалесценти плазми. Сироваткові концентрації основних антитіл до найважливіших збудників (E. coli, Staphylococcus spp., S. aureus, Bacteroides spp., K. pneumoniae, P. aeruginosa) визначено за допомогою методу ELISA. Одержано докази ефективності застосування гіперімунної плазми у хворих на АС. За допомогою зазначеної методики знижено витрати на лікування хворих.

Asp2990Gly поліморфізм гена TLR-4 та антиендотоксиновий імунітет у хворих на бронхіальну астму з фіксованою/оборотною обструкцією в популяції АР Крим

Мета роботи - вивчити Asp299Gly поліморфізм гена TLR-4 та антиендотоксиновий імунітет у хворих на бронхіальну астму (БА) з фіксованою/оборотною обструкцією в популяції АР Крим. У дослідженні взяв участь 331 хворий на БА. Групу контролю для генетичного дослідження склали 285 волонтерів, а для оцінки антиендотоксинового імунітету - 92 практично здорових мешканця АР Крим. У контрольній групі частота розподілу генотипів (AA - 242, AG - 40, GG - 3) вірогідно не відрізнялася від такої у хворих на БА з фіксованою (AA - 122, AG - 28, GG - 1, <$Echi sup 2 ~=~1,65>; p = 0,44) і оборотною обструкцією (AA - 139, AG - 38, GG - 3, <$Echi sup 2 ~=~4,41>; p = 0,11). Частота гетерозиготного (AG) і гомозиготного (GG) генотипу превалювала у пацієнтів з оборотною обструкцією (AG + GG - 23 %) у порівнянні з контролем (AG + GG - 15 %, <$Echi sup 2 ~=~4,41>; p = 0,04). Стан антиендотоксинового імунітету не залежить від Asp299Gly поліморфізму гена TLR-4. Висновки: ризик розвитку БА з оборотною обструкцією в популяції АР Крим пов'язаний із превалюванням генотипів AG і GG поліморфної ділянки Asp299Gly гена TLR-4.

Condition of the pro-/antioxidant system and heart rate variability in subjects from various functional groups

Мета роботи - вивчити стан аеробного метаболізму за параметрами системи про-/антиоксиданти та ВСР у пацієнтів із різних функціональних груп. У дослідження було включено 36 хворих на цукровий діабет (ЦД) 2 типу, 40 хворих із виразковою хворобою дванадцятипалої кишки (ВХДПК), 36 спортсменів та 40 здорових волонтерів (контрольна група). Часові та спектральні показники ВСР оцінювали у коротких записах ЕКГ (5 хв. у положенні лежачі, 6 хв стоячи - ортостатична проба) за допомогою приладу ВНС-мікро<190> та програмного забезпечення Нейрософт<190> (РФ). Глибину ОС оцінювали спектрофотометрично за рівнями продуктів, що реагують із тіобарбітуровою кислотою (ТБКАП), гідропероксидів, <$Ebeta>-ліпопротеїнів, середньомолекулярних пептидів, окисно-модифікованих білків та активністю супероксиддисмутази та каталази в крові. Ознаки ОС виявлено в осіб з усіх функціональних груп, причому найбільш глибокі прояви ОС спостерігались в осіб з ЦД, а найменш виражені зміни - у спортсменів. У хворих на ЦД 2 типу збільшення рівнів продуктів окисної деструкції та підвищення активності антиоксидантних ферментів супроводжувалося значним зниженням ВСР із переважанням у структурі спектра VLF коливань. В той же час схожі зміни про-/антиоксидантного балансу у спортсменів асоціювалися зі значно вищими параметрами ВСР та високою активністю автономних компонент (LF, HF) у структурі спектра. У хворих на ВХДПК також виявлено ознаки ОС, однак їх глибина була значно менш виразною, що також супроводжувалось деяким зниженням параметрів ВСР, особливо в ортостатичній пробі.

Functional parameters of blood circulation in patients with permanent pacemakers in the early postoperative period in different QRS complex duration classes

Цель исследования - проведение сравнительной оценки кровообращения функционального значения у пациентов с постоянными кардиостимуляторами в раннем послеоперационном периоде в разных классах продолжительности QRS-комплекса. Обследовано 114 пациентов (56 женщин, 58 мужчин) в возрасте 70 лет с установленными электрокардиостимуляторами (ЭКС) в режимах стимуляции VVI/VVIR (40 пациентов), DDD/DDDR (26 пациентов) с АВ-блокадой и отдельно с синдромом слабости синусового узла (СССУ) (34 пациента), с кардиоресинхронизирующей терапией (14 пациентов). До установки ЭКС и в раннем послеоперационном периоде (3 - 5-й день после имплантации) оценивали уровни систолического и диастолического артериального давления; частоту сердечных сокращений спонтанного и стимулированного ритма; продолжительность QRS-комплекса; фракцию выброса левого желудочка, конечно-диастолический объем и конечно-систолический объем, толщину межжелудочковой перегородки и задней стенки левого желудочка, размеры левого и правого предсердий, а также правого желудочка. Продолжительность стимулированного QRS-комплекса измерялась в отведениях II, V5, V6 с последующим выбором максимального измеренного. По полученным данным оценивали также изменение (прирост в процентах) продолжительности QRS-комплекса после установки ЭКС в разных режимах стимуляции, причем у пациентов с СССУ в режимах стимуляции DDD/DDDR отдельно на эпизодах предсердной стимуляции и предсердно-желудочковой стимуляции. Пациенты были распределены на 3 класса продолжительности стимулированного QRS-комплекса: класс 1 - до 120 мс, класс 2 - 120 - 150 мс, класс 3 - более 150 мс. Установлено, что функциональные показатели кровообращения в раннем послеоперационном периоде после имплантации ЭКС во всех режимах стимуляции определяются классом продолжительности QRS-комплекса и прогрессивно изменяются при увеличении последнего. Выводы: продолжительность QRS-комплекса может быть эффективной мерой контроля постоянной электрокардиостимуляции и учитываться вне зависимости от режима.

Investigation of the algesic perception types observed in dental patients with different individual psychological characters

Мета роботи - вивчити реакцію організму людини на біль. Об'єктом клінічного спостереження стали 95 хірургічних стоматологічних хворих, яких готували до планових оперативних втручань. За допомогою психологічних тестувань за методикою Г. Айзенка визначали типи темпераменту. Виявлено рівень активності ноцицептивної й антиноцицептивної систем за допомогою методики екстероцептивної супресії довільної м'язової активності. Больовий стрес моделювали шляхом електростимуляції підборідного нерва. При цьому вимірювали рівень больової чутливості та толерантності до дії больового стресора. У більшості пацієнтів із меланхолічним типом темпераменту (89 %) діагностовано високу чутливість до болю та недостатню функціональну активність антиноцицептивної системи. Всі холерики мали низькі сенсорні пороги. Однак у 65 % випадків під час електросенсометрії виявлено функціональні вияви стресіндукованої анальгезії - зростання гальмівної дії ендогенної системи контролю болю у відповідь на збільшення інтенсивності ноцицептивного стимулу. Значна толерантність до болю спостерігалася у більшості флегматиків (73 %) та сангвініків (59 %). Висновки: встановлено тісний кореляційний зв'язок між типом больової перцепції та індивідуально-психологічними особливостями (темпераментом) пацієнтів. Найвиразніше це простежується у меланхоліків та флегматиків. Больова толерантність (емоційна складова сприйняття болю) хворих залежить від рівня активізації їх ендогенних механізмів антиноцицепції.

NO-синтазний шлях метаболізму L-аргініну в лімфоцитах крові хворих на реактивний артрит

Мета роботи - дослідити активність ензимів окисного шляху метаболізму L-аргініну в лімфоцитах периферичної крові хворих на реактивний артрит (РеА) і вивчити кінетичні властивості NO-синтаз. Дослідження здійснено на лімфоцитах периферичної крові пацієнтів, хворих на реактивний артрит (n = 11), та практично здорових осіб (n = 16). Пермеабілізацію лімфоцитів проведено сапоніном. У лімфоцитах визначено активність ендотеліальної та індуцибельної NO-синтаз. Встановлено оптимальні умови функціонування ендотеліальної (eNOS) та індуцибельної (iNOS) NO-синтаз. Показано, що розвиток ревматичної патології супроводжується дисбалансом у системі синтезу NO в лімфоцитах крові. У пацієнтів з РеА активність eNOS в лімфоцитах знижується в 1,9 разу. На тлі інгібування активності eNOS у разі РеА спостерігається різке зростання активності індуцибельної ізоформи NO-синтази. Проаналізовано кінетичні властивостей NOS лімфоцитів крові пацієнтів з РеА. Показано, що у випадку ревматичної патології уявна константа спорідненості iNOS до L-аргініну в 3,1 разу нижча, ніж для eNOS лімфоцитів крові осіб групи контролю, а інгібування активності eNOS відбувається за конкурентним типом - за рахунок зниження кількості обертів ензиму. Висновки: за умов розвитку ревматичної патології у лімфоцитах крові відбувається зниження активності eNOS і компенсаторне зростання активності iNOS. Порушення метаболізму L-аргініну свідчить про дисметаболічні зміни в системі синтезу NO, а саме, його гіперпродукцію. Рівень активності NOS та концентрація NO поряд з іншими параметрами можуть свідчити про функціональний стан клітини та бути прогностичними показниками для діагностування й оцінки ефективності фармакотерапії в ревматичній патології.

The ORR Occupational Health Programme 2014 - 19: making it happen = Знайомимося з Програмою професійного здоров'я на 2014 - 2019 рр. Управління залізниць Великобританії

The principle of symmetry and clinical practice

Обсуждена проблема принципа симметрии в клинической практике. Принцип симметрии играет определяющую роль в выявлении новых знаний в медицине и построении на их основе фундаментальных законов о природе человека в его здоровье и болезни, является основой установления систематических отношений между ними. Показаны примеры осевой (зеркальной), центральной, поворотной, переносной и иных видов симметрии. На примерах показано значение принципа симметрии в научных исследованиях и работе врача. Знание принципа симметрии способствует его осознанному использованию, расширяет представление о болезни, подходах к ее диагностике и лечению.

The role of the diffusion-weighted MRI in the differential diagnostics of the clear cell renal cell carcinoma of different fuhrman grades = Роль дифузійно-зважених зображень MPT у диференціальній діагностиці світлоклітинного раку нирки різних ступенів диференціації за Fuhrman

Нирково-клітинний рак (НКР) є найпоширенішою пухлиною нирки і спостерігається у 85 - 90 % випадків, що становить 1 - 3 % вісцеральних новоутворень. Ступінь злоякісності світлоклітинного НКР (скНКР) визначають за різними гістологічними класифікаціями, та найчастіше використовують градацію за Fuhrman, яка грунтується на 4-х морфоядерних критеріях. В останні роки магнітно-резонансної томографії (МРТ) все частіше привертає увагу клініцистів як метод вибору для діагностики й стадіювання НКР, оскільки має низку переваг над КТ. Мета роботи - оцінка інформативності МРТ з використанням модальності дифузійно-зважених зображень (ДЗЗ) у діагностиці скНКР та визначенні ступеня його диференціації. У дослідженні взяли участь 67 хворих із патоморфологічно доведеним скНКР та 18 здорових волонтерів. Усім їм проводили МРТ з використанням ДЗЗ із подальшим визначенням вимірюваного коефіцієнта дифузії (ВКД). Встановлено, що середнє значення ВКД злоякісних новоутворень було значно нижчим, ніж у нормальної ниркової паренхіми, і становило (<$E1,82~symbol С~0,16)~cdot~10 sup -3> мм<^>2/с у порівнянні з (<$E2,15~symbol С~0,12)~cdot~10 sup -3> мм<^>2/с відповідно (p << 0,05). Виявлено статистично вірогідну різницю в показниках ВКД у хворих із скНКР високого та низького ступеня диференціації. Висновки: результати обчислення ВКД під час одержання ДЗЗ МРТ надають важливу інформацію для диференціальної діагностики НКР.

Ідіопатичний фіброзивний альвеоліт: складність раннього діагностування: 2, 2006

Показана сложность ранней диагностики и лечения идиопатического фиброзирующего альвеолита, обращено внимание на необходимость знания названной патологии врачами практической медицины.

Імунологічна реактивність у первинних і кадрових донорів залежно від донорського стажу: 1, 2013

Влияние плазмодонорства на Т-клеточный иммунитет, а именно на CD4 (Т-хелперы), играет важную роль в реализации иммунного ответа. В результате применения плазмодонорства происходит незначительное угнетение CD4+ лимфоцитов, значительное снижение абсолютного и относительного содержания клеток CD4+, а также иммунорегуляторного индекса (соотношение CD4/CD8), который характеризует клеточную систему иммунитета. Вместе с тем, при введении чужеродных компонентов крови происходит повышение концентраций IgG, IgA, IgM. Однако однозначных данных об иммунологической реактивности у первичных и кадровых доноров в зависимости от донорского стажа сих пор не существует, определение ее и составило цель данного исследования. Полученные данные позволяют утверждать о различиях иммунного ответа при регулярной и первичной донации плазмы и, следовательно, имеющихся различиях в иммунопатогенезе этих форм привлечения донорской плазмы. Уменьшение доли теофиллинчувствительных розеток наиболее существенно происходило у первичных доноров.

Імуномоделююча фізіопрофілактика та фізіотерапія в амбулаторних умовах: 1, 2010

Показано, что в амбулатории, а также в домашних условиях можно широко применять различные физиотерапевтические процедуры для укрепления здоровья, повышения общего физического тонуса и улучшения самочувствия, закаливания организма и тренировки его защитных сил.

Індекс маси тіла у працівників залізничного транспорту, хворих на гіпертонічну хворобу, та стратифікація ризику серцево-судинних ускладнень: 1, 2009

Отмечено, что индекс массы тела у работников железнодорожного транспорта мужского пола, больных гипертонической болезнью I - II стадии, не зависит от курения. Абдоминальное ожирение наиболее выражено у женщин. Наибольший показатель уровня холестерина в крови и высокий риск сердечно-сосудистых осложнений были характерны для курящих мужчин. Подчеркнуто, что в группе больных с высоким риском фатальных сердечно-сосудистых событий необходимо проводить профилактику и своевременное лечение для предупреждения осложнений гипертонической болезни.

Індивідуально-психологічні характеристики стану жінок після перенесених оперативних втручань з приводу лейоміоми матки: 1, 2013

Цель работы - анализ характерных индивидуально-типологических особенностей личности женщин с лейомиомой матки (ЛМ), особенностей психоэмоциональной сферы, механизмов психологической зашиты как факторов, которые способствуют снижению адаптивных возможностей больных и затрудняют процесс послеоперационной реабилитации; исследование изменений психологических характеристик в результате оперативного вмешательства (в зависимости от объема проведенной операции). В исследовании принимали участие 56 женщин основной группы в возрасте 25 - 50 лет с ЛМ в анамнезе болезни, длительность заболевания от 1 до 6 лет. Основную группу делили на подгруппы в зависимости от объема проведенной операции: подгруппа 1А (органосохраняющая операция), подгруппа 1Б (экстирпация матки), подгруппа 1В (экстирпация матки с овариоэктомией). Выделены специфические личностные и эмоциональные особенности женщин с ЛМ, перенесших оперативное вмешательство, в зависимости от объема проведенной операции. Определены психологические различия женщин с ЛМ в зависимости от тяжести оперативного вмешательства. Прослежены изменения психологических особенностей при увеличении объема операции на внутренних половых органах. Результаты исследования легли в основу разработки психокоррекционной программы, направленной на качественную реабилитацию, реадаптацию и ресоциализацию больных в послеоперационный период.

Інноваційні програми реабілітації пацієнтів із травмами опорно-рухового апарату: психосоматичний підхід: 3, 2011

С целью исследования психогенных факторов влияния на ход реабилитации после травмы разработана мультимодальная карта обследования психосоматического пациента. В результате психодиагностической беседы и обработки данных карты были обнаружены пациенты с факторами риска (низкий уровень жизнестойкости (20), высокий уровень стрессов (10) и алекситимия (39)), которым предоставлены индивидуальные рекомендации по психологической реабилитации, психокоррекции или терапии. Психотерапевтическое сопровождение пациентов с травмами опорно-двигательного аппарата в послеоперационный период и на этапе реабилитации является психосоматическим подходом, и, по международным данным, обеспечивает максимально эффективную реабилитацию больных. На сегодняшний день в Украине он является инновационным.

Інсомнія, вегетативні порушення та особливості секреції епіфізарних гормонів у пацієнтів із черепно-мозковою травмою: 3, 2011

Результаты исследования свидетельствуют о том, что концентрация гормонов снижается у большинства пациентов с перенесенной черепно-мозговой травмой. Выраженность нарушений сна и вегетативная дисфункция не всегда зависят от степени тяжести полученной черепно-мозговой травмы.

Інсулінорезистентність при есенціальній гіпертензії і клінічні ефекти сіофору (метформіну) в комплексному лікуванні гіпертензії у працівників операторських професій: 1, 2003

Приведены результаты изучения влияния метаболического синдрома на лечение эссенциальной гипертензии у 24-х работников операторских профессий. Показано, что степень выраженности метаболических расстройств обуславливает тяжесть гипертензии, влияет на дозу гипотензивных препаратов и на развитие осложнений. При лечении метформином на протяжении восьми недель улучшалось усвоение глюкозы скелетными мышцами, улучшался липидый обмен, что, в конечном счете, предотвращало прогрессирование атеросклероза. Кроме того, уменьшение проявлений метаболического синдрома давало возможность уменьшать дозу гипотензивных препаратов.

Інфікованість хламідіями дітей із соматичною патологією: 2, 2010

Представлены результаты клинического и серологического исследования 914 детей: с респираторным синдромом (острой респираторной инфекцией, бронхитом, бронхопневмонией), ювенильным хроническим артритом, реактивным артритом и длительным субфебрилитетом, их ассоциация с хламидийной инфекцией. Ювенильный хронический артрит был представлен моноартритом, асимметричным олиго- и полиартритом, экссудативным воспалением, общим инфекционным синдромом. Выявлена корреляция между инфицированием хламидиями и клиническими проявлениями бронхопневмонии, бронхита, ювенильного хронического артрита, реактивным артритом.

Інфаркт міокарда в молодого чоловіка під час уживання анаболічного гормону метандієнону: 3, 2011

Описан случай диагностики инфаркта миокарда у больного 21-го года после значительной физической нагрузки на фоне употребления анаболического гормона метандиенона. На ЭКГ выявлены очаговые изменения миокарда. Инфаркт миокарда подтвержден положительным тропониновым тестом. Кратко описаны история применения метандиенона и его побочные эффекты.

Інфекції при запальних захворюваннях жіночих статевих органів: 3, 2009

Проведено определение возбудителей, передающихся половым путем, таких широко распространенных гинекологических заболеваний как сальпингит, оофорит и эрозия шейки матки. Обследованы 293 пациентки, находившиеся на лечении в Центре здоровья женщины. Определение маркеров возбудителей заболевания проведено при помощи иммуноферментного анализа и метода флюоресцирующих антител. Полученные данные свидетельствуют о высоком уровне инфицированности пациенток. В большинстве случаев имела место ассоциированная бактерийно-вирусная инфекция. Патологический процесс, вызванный микст-инфекцией, характеризуется более вираженной клинической картиной и меньшей эффективностью проводимого лечения.