Проанализирован опыт музыкальной культуры Франции как объект исторического музыковедения. Освещена история Парижской консерватории первой четверти ХІХ в. Изложена художественная концепция жизни в опере Э.Денисова "Пена дней". Раскрыты литературные аспекты симфонического творчества французского композитора Г.Берлиоза. Описаны особенности интерпретации музыки для кларнета французских композиторов ХХ ст.

Головний редактор:

Рассмотрены история и современное развитие Харьковского Государственного института им. И.П.Котляревского. Освещены жизненный и творческий путь М.Ф.Комарова (1844 - 1913) - известного литературного историка и критика, переводчика, этнографа, приведены библиографические указатели его работ по истории украинской драматургии. Рассмотрены вопрос личностных коммуникаций в музыкальном искусстве, а также особенности индивидуального психологического воздействия в музыкальной педагогике. Определены некоторые черты оркестрового стиля С.Губайдулиной на примере "Офферториума". Рассмотрена специфика фортепианной палитры французского импрессионизма.

Головний редактор:

Мистецтво: "від існуючого до виникаючого". – Х., 2007

Проаналізовано феномен композиторства в європейській музичній культурі ХІХ - ХХ ст. Висвітлено музично-педагогічну діяльність М.В.Лисенка, його внесок у формування системи музичної освіти в Україні наприкінці ХІХ - початку ХХ ст., особливості оперної режисури та підготовки співаків-акторів у творчому доробку режисера Харківського театру опери та балету, співачки та педагога С.Д.Масловської. Розглянуто питання розвитку сольно-ансамблевого та оркестрового виконавства на духових інструментах у Києві та Харкові в другій половині ХІХ - початку ХХ ст.

Проанализирован феномен композиторства в европейской музыкальной культуре ХІХ - ХХ ст. Освещены музыкально-педагогическая деятельность Н.В.Лысенка, его вклад в формирование системы музыкального образования в Украине конца ХІХ - начала ХХ ст., особенности оперной режиссуры и подготовки певцов-актеров в творчестве режиссера Харьковского театра оперы и балета, певицы и педагога С.Д.Масловской. Рассмотрены вопросы развития сольно-ансамблевого и оркестрового исполнительства на духовых инструментах в Киеве и Харькове во второй половине ХІХ - начале ХХ ст.

Головний редактор:

Розглянуто питання типології та історичної перспективи каденції до сонатних allegri клавірних концертів В.А.Моцарта. Висвітлено аспекти викладання майстерності актора студентам заочної форми навчання кафедри театру анімації Харківського державного університету мистецтв ім. І.П.Котляревського. Проаналізовано стилетвірні фактори у виконавському мистецтві. Описано функції мікрофону у вокальному виконавстві на естраді. Визначено взаємодію фольклору і професійного музичного мистецтва як важливу естетичну передумову творчості композиторів ХХ ст. Розкрито фольклорні витоки сценічної анімації.

Рассмотрены вопросы типологии и исторической перспективы каденции к сонатным allegri клавирных концертов В.А.Моцарта. Освещены аспекты преподавания мастерства актера студентам заочной формы обучения кафедры театра анимации Харьковского государственного университета искусств им. И.П.Котляревского. Проанализированы стилеобразующие факторы в исполнительском искусстве. Рассмотрены функции микрофона в вокальном исполнительстве на эстраде. Определено взаимодействие фольклора и профессионального музыкального искусства как важная эстетическая предпосылка творчества композиторов ХХ ст. Раскрыты фольклорные истоки сценической анимации.

Головний редактор:

Розглянуто питання концепційної розробки тематики історичних та естетичних впливів художнього методу універсалізму І.В.Гете. Проаналізовано різні напрямки історичної та структурної поетики, розвиток музичного театру ХІХ - ХХ ст. в контексті культурно-історичного діалогу, проблеми сучасної музичної педагогіки.

Рассмотрены вопросы концепционной разработки тематики исторических и эстетических влияний художественного метода универсализма И.В.Гёте. Проанализированы разные направления исторической и структурной поэтики, развитие музыкального театра ХІХ - ХХ ст. в контексте культурно-исторического диалога, современная музыкальная педагогика.

Головний редактор:

Висвітлено проблеми методології та творчої практики на сучасному етапі розвитку музичного та театрального мистецтва, новітні тенденції розвитку вітчизняного мистецтвознавства. Проаналізовано особливості інтерпретації музики бароко на баяні. Розкрито аспекти формування вокально-виконавської основи хормейстерів. Описано феномен класичного бельканто в італійській опері, типологію жанру реквієму, особливості хорового виконавства мотетів XVII ст. в "Шести мотетах" Й.С.Баха. Визначено жанр концерту як складову частину сучасного педагогічного репертуару в творчості українських композиторів другої половини ХХ ст.

Освещены проблемы методологии и творческой практики на современном этапе развития музыкального и театрального искусства, новейшие тенденции развития отечественного искусствоведения. Проанализированы особенности интерпретации музыки барокко на баяне. Раскрыты аспекты формирования вокально-исполнительской оперы хормейстеров. Описаны феномен классического бельканто в итальянской опере, типология жанра реквиема, особенности хорового исполнительства мотетов XVII ст. в "Шести мотетах" И.С.Баха. Определен жанр концепта как составная часть современного педагогического репертуара в творчестве украинских композиторов второй половины ХХ ст.

Головний редактор:

Проаналізовано музику як естетичний та соціологічний феномен. Визначено жанрову стилістику як основу вокально-виконавської практики. Розглянуто питання трактовки жанру в сюїті Л.Донник "В Слобожансько-Сковородинівському краї" для квартету тромбонів. Висвітлено особливості музично-мовного інтонування у французькій музиці ХХ ст., зокрема в моноопері Ф.Пуленка "Людський голос", а також особливості вокально-сценічної інтерпретації образу Іоланти в одноіменній опері П.Чайковського. Розкрито проблему взаємодії музичного стилю та художньо-виражальних засобів у семантико-інтерпретаційному контексті.

Проанализирована музыка как эстетический и социологический феномен. Определена жанровая стилистика как основа вокально-исполнительской практики. Рассмотрены вопросы трактовки жанра в сюите Л.Донник "В Слобожанско-Сковородиновском крае" для квартета тромбонов. Освещены особенности музыкально-языкового интонирования в французской музыке ХХ ст., в частности, в моноопере Ф.Пуленка "Человеческий голос", а также особенности вокально-сценической интерпретации образа Иоланты в одноименной опере П.Чайковского. Раскрыта проблема взаимодействия музыкального стиля и художественно-выразительных средств в семантико-интерпретационном контексте.

Головний редактор:

Освещены особенности хоральной фугетты И.С. Баха. В контексте жанров духовной лирики выявлены признаки, раскрывающие связь композиторского письма с музыкальными традициями барокко и строгого стиля. Проанализирован вклад К.М.Вебера в формировании профессии оперного дирижера в Германии первой трети ХІХ в. Показано место музыкальной архитектоники в драматургии "Трегрошовой оперы" Б.Брехта - К.Вайля. Выявлены функция оркестра в оперном диалоге П.Чайковского. Рассмотрена интерпретация и исполнительство как варианты текстуальных стратегий. Изложена проблема определения категориальной сущности понятия "авторский стиль". Описаны свойства цифрового звука и особенности применения персонального компьютера. Осуществлено компьютерное моделирование композиторского процесса. Выполнен сравнительный анализ пекинской и итальянской опер.

Головний редактор: