Наука про літературу на межі століть: тема вільна. – К., 2000

Розглянуто парадигму соціуму в українській філософії серця та в американському трансценденталізмі. Значну увагу приділено компаративістичному дискурсу в українському літературознавстві, метафізичним принципам у поезії, іконології у польсько-українсько-російській драмі про бідного та багатого Лазаря. Висвітлено наукову та термінотворчу традиції в староукраїнській літературній мові.

Головний редактор:

Сучасна наука про літературу: "больові точки". – К., 2001

Висвітлено питання "больових точок" в українському літературознавстві. Розглянуто есеїзм і проблему науковості сучасного українського літературознавства. Проаналізовано архетипи колективного несвідомого в поезії київської школи, зокрема теоретичний зміст поняття "метатекст". Описано структуру теорії контексту.

Головний редактор:

Описано типи творчості в епоху постмодернізму, його "східноєвропейську" модифікацію. Висвітлено питання про національну своєрідність українського постмодернізму. Розглянуто художню реальність і постмодерн, українську літературу як стратегію культуротворення, постмодерністську прозу як об'єкт. Розкрито особистісний аспект постмодерного літературознавства.

Описаны типы творчества в эпоху постмодернизма, его "восточноевропейскую" модификацию. Освещены вопросы о национальном своеобразии украинского постмодернизма. Рассмотрены художественная реальность и постмодерн, украинская литература как стратегия культурообразования, постмодернистская проза как объект. Раскрыт личностный аспект постмодерного литературоведения.

Головний редактор:

Література як стиль і спогад. – К., 2003

Висвітлено проблеми художньої мови та стилю. Розкрито зміст категорії "стиль", описано її трансформації і контексти від теорії трьох стилів до постмодерністських дискурсів. Проаналізовано макроструктуру літературного твору, стилетвірні риси літературного імпресіонізму, співвідношення категорій "стиль" та "автор" в бароковій поезії.

Освещены проблемы художественного языка и стиля. Раскрыто содержание категории "стиль", описаны её трансформации и контексты от теории трех стилей к постмодернистским дискурсам. Проанализированы макроструктура литературного произведения, стилеобразовательные черты литературного импрессионизма, соотношение категорий "стиль" и "автор" в барокковой поэзии.

Головний редактор:

Літературна критика і критерії художності. – К. – 2009

Наведено матеріали філологічного семінару "Теоретичні й методологічні проблеми літературознавства", діяльність якого відновлена у 1996 р. за участю кафедри теорії літератури та компаративістики Київського національного університету імені Т.Шевченка, Українського наукового інституту Гарвардського університету, Варшавського університету, Університету Масарика (Брно, Чехія), Тбіліського університету та Інституту літератури імені Т.Шевченка НАН України, а також матеріали семінару "Літературна критика (ЛК) і критерії художності". Розглянуто питання трансформації предметності ЛК в Україні в ХХ ст., модифікації порівняльних методик компаративних студій І. Франка. Проаналізовано психокритику як метод дослідження сучасної літератури, завдання ЛК в концепції І. Франка. Визначено статус і роль художності в словесності Нового часу, методологічні засади та нагальні завдання літературно-критичної практики, модус інтертекстуальності як критерій художності літературного тексту. Розкрито феномен художності авторської свідомості й індивідуальності, "феномен Стуса" в інтерпретації М. Коцюбинської в контексті онтології слова та духу, жанри письменницької критики Є. Маланюка.

Приведены материалы филологического семинара "Теоретические и методологические проблемы литературоведения", деятельность которого восстановлена в 1996 г. с участием кафедры теории литературы и компаративистики Киевского национального университета имени Т.Шевченко, Украинского научного института Гарвардского университета, Варшавского университета, Университета Масарика (Брно, Чехия), Тбилисского университета и Института литературы имени Т.Шевченко НАН Украины, а также материалы семинара "Литературная критика (ЛК) и критерии художественности". Рассмотрены вопросы трансформации предметности ЛК в Украине в ХХ ст., модификации сравнительных методик компаративных студий И. Франко. Проанализированы психокритика как метод исследования современной литературы, задачи ЛК в концепции И. Франко. Определены статус и роль художественности в словесности Нового времени, методологические основы и неотложные задачи литературно-критической практики, модус интертекстуальности как критерий художественности литературного текста. Раскрыты феномен художественности авторского сознания и индивидуальности, "феномен Стуса" в интерпретации М. Коцюбинской в контексте онтологии слова и духа, жанры писательской критики Е. Маланюка.

Головний редактор: