Історико-правовий аспект становлення зовнішньої функції України: від додержавних утворень до козацтва / О. В. Горбаченко

Висвітлено часи від додержавних утворень, що мали місце ще до утворення відомої Київської Русі до часів козацтва та прослідкувати їх способи ведення переговорів, закріплення домовленостей договорами чи ж шлюбами, які напрямки зачіпали. Спробуємо висвітлити різні періоди існування Київської Русі за різних князів, їх діяльність та її вплив на зовнішні відносини. Висвітлимо часи її нащадка - Галицько-Волинське князівство, що роками підтримувала традиції свого предка, часи Козацтва, постать Б. Хмельницького, пошук соратників та збереження від розтягання світом колись соборних земель. Методика. Методика передбачає аналіз наявних науково-теоретичних матеріалів та формування рекомендацій, що відповідають вимогам часу. Методи. В ході проведення даного наукового дослідження були використані такі методи наукового пізнання, як історичний, порівняльний, аналізу та синтезу, функціональний. Результати. Відмічаємо, що питання історико-правового аспекту становлення зовнішніх функцій держави до яких сьогодні відносять: захист суверенітету; інтеграція в міжнародне співтовариство самодостатніх демократичних держав; зовнішньоекономічна діяльність; дипломатична співпраця з іншими державами; міжнародне співробітництво з питань охорони навколишнього середовища; боротьба з міжнародним тероризмом, "відмиванням" коштів, отриманих злочинним шляхом, наркобізнесом, торгівлею людьми і нелегальною міграцією має давні традиції й виступає дзеркальним відображенням того ж довгого та складного шляху, як і історія становлення самої держави, проте завжди є актуальним та вкрай важливим на етапі проведення правового аналізу в загальній системі юридичних наук та насамперед в науці теорії та історії держави і права. Встановлено, що вимоги до учасників міжнародних відносин було сформовано ледь не разом з формуванням тодішніх державних утворень, які практично не є зміненими й сьогодні, доречніше вказати, що вони є еволюційними. Не менш важливим є факти духовності, вольовничості та мудрості державного керманича, від якого залежить і міжнародно-правова діяльність і становище. Наукова новизна. Сучасний світ переживає наразі нелегкі часи в умовах глобальних зрушень та перетворень, що тягне за собою ряд наслідків до яких чимало держав, як і саме міжнародне право не є пристосованим. В українській науковій літературі практично в комплексі не досліджується проблематика оновлення міжнародно-правового функціонування, що є вкрай актуальним питанням як в цілому, так і для України зокрема, котра стала на шлях кардинального оновлення свого міжнародно-функціонального гардеробу. Саме тому для вироблення як найактуальніших рекомендацій по оновленню ситуації сьогоднішнього дня ми проводимо дослідження від початку створення державності. Практична значимість. Результати даного дослідження можуть бути підгрунтям для подальшого дослідження даного історично-правового напрямку та в ході проведення лекційних та семінарських занять з дисципліни "Теорія та історія держави і права".

Трансформація правового змісту концепту соборність в українській політико-правовій думці ХIХ - початку ХХ ст. / В. В. Жупник

Мета роботи - розкриття особливостей формування та трансформації концепції "соборності" в українській державно-правовій думці ХIХ - ХХ ст. Часові рамки обумовлюються насамперед активізацією українського національного руху, його політизацією, формуванням концепції національної державності та її реалізації впродовж 1917 - 1921 рр. Методика. Методологічну основу дослідження склав комплекс загальнонаукових, спеціальнонаукових і філософських методів. Ключовим став аналітичний метод та компаративіський підхід, які дозволили розкрити особливості становлення й еволюції концепту "соборності" в конкретному історичному періоді. Результати. Встановлено, що концепт "соборності" в українській політико-правовій думці впродовж ХIХ - початку ХХ ст. пройшов кілька етапів, кожен з яких характеризувався відповідним змістом поняття "соборність", способом її досягнення, а також ступенем суспільної підтримки. Зокрема виокремлено чотири етапи: 1830 - 1840-ві рр. - "організаційний"; 1860 - 1880-ті рр. - "проміжний"; 1890-ті рр. - перше десятиліття ХХ ст. ("політичний"); з 1907 до 1919 р. Наукова новизна. Аргументовано тезу про традиційність для української політико-правової думки ідеї національно-територіальної єдності українських земель, що і відображалося в понятті "соборність". Практична значимість. Результати дослідження можуть бути використані у подальших історико-правових дослідженнях, підготовці спецкурсів, зокрема при вивченні історії держави і права України, історії вчень про державу і право.

"Злочинне лідерство" у проєкті Кримінального кодексу України / М. Г. Тома

Мета дослідження - новий проєкт Кримінального кодексу України а саме, що стосується встановлення правових підстав притягнення до кримінальної відповідальності за "Злочинне лідерство", метою також є дослідження поняття "Злочинне лідерство", та "Лідер". Методика. Методика включає всебічний комплексний аналіз та узагальнення наявного науково-теоретичного матеріалу та формулювання відповідних висновків та рекомендацій. Досліджуючи дану проблематику автором використовувались наступні методи наукового пізнання: термінологічний, логіко-семантичний, системно-структурний, логіко-нормативний, порівняльно-правовий. Результати: в процесі дослідження визначено, що важливою, центральною фігурою злочинних угрупувань є лідер, він є центром злочинного середовища, керівником. Лідер згуртовує злочинну сім'ю в психологічному розумінні, надає її діяльності цілеспрямований та єдиний характер. Злочинна діяльність та прагнення до максимального злочинного прибутку потребує управління та координацію діянь учасників. Здійснюючи порівняльний аналіз дійшли висновку, що проєкт Кримінального кодексу України пропонує нову редакцію статті яка передбачає відповідальність за "Злочинне лідерство", тим самим виокремивши їх від давно відомих нам видів співучасті, за рахунок центральної фігури "лідера", який є координуючою фігурою всіх ланок злочинних груп та організацій. Наукова новизна. В процесі дослідження встановлено, поняття лідер - той, хто веде, що йде попереду, завжди перемагає, с членом групи, всі учасники якої визнають його керівництво, покладаються на нього в прийнятті серйозних рішень і вирішенні важливих проблем, також досліджено поняття лідерство - це різновид влади, специфікою якої є спрямованість зверху донизу, а також те, що її носієм виступає не більшість, а одна людина або група осіб. Таким чином поняттям лідер та лідерство, відображені в кримінальному законі як феномен злочинності. Практична значимість. Результати дослідження в подальшому можуть бути застосовані в правотворчій діяльності для вдосконалення норм чинного кримінального законодавства, що передбачає захист прав та інтересів країни та суспільства від злочинних посягань збоку вищої касти "Злочинного лідерства", а також для подальшого наукового дослідження обраної проблематики.

Запровадження органів земського самоврядування в українських губерніях Російської імперії у другій половині XIX ст. та їх правове становище / Є. О. Бутирін

Мета роботи - проаналізувати запровадження земств в українських губерніях Російської імперії, виявити порядок їх формування, з'ясувати джерела фінансування та визначити їх функції. Методика. Методика включає комплексний аналіз та узагальнення наявного науково-теоретичного, історико-правового матеріалу та формулювання відповідних висновків та рекомендацій. Під час дослідження використовувались наступні методи наукового пізнання: термінологічний, теоретичного дослідження, системно-структурний, логіко-нормативний. Результати. У процесі дослідження визнано, що Положення 1864 р. не реформувало старий земський адміністративний механізм, а створило якісно нову систему місцевої влади, у якій було реалізовано відмову держави від управління "несуттєвими" для нього господарськими справами повіту та губернії, спираючись на такі базові принципи, як: виборність, строковість, всестановість земського представництва, майновий ценз, самостійність виключно в межах господарської діяльності. Наукова новизна. У процесі дослідження встановлено, що саме завдяки земствам, з їх виборністю, розпочався процес формування земських партій - тимчасових об'єднань, які гуртували навколо певного ватажка землевласників, фабрикантів, промисловців. За своєю політичною орієнтацією ці угруповання мали або консервативно-поміщицький, або ліберально-буржуазний характер, і в залежності від цього визначався й характер губернських та повітових земств. Практична значимість. Результати дослідження може бути використано у правотворчій діяльності під час подальшої реформи органів місцевого самоврядування та місцевих органів державної влади.

Теоретична складність і практична значимість проявів взаємовпливу релігії та права / М. С. Кельман, Т. М. Сивуля

Мета роботи - довести неможливості зникнення феномену релігійності у суспільстві та очевидним фактам впливу релігії на процеси становлення й розвитку права. Методика. Методика включає комплексний аналіз багатьох історичних джерел та формування висновків, що саме релігія є насправді духовною колискою права. Методологічну основу дослідження становить система концептуальних підходів, загальнонаукових і спеціально-юридичних методів, а також способів наукового пізнання: антропологічний, ідеалістичний, потребовий дослідницький, системний, комунікативний підходи, та такі методи як: історико-правовий, порівняльно-правовий тощо. Результати. В процесі дослідження обггунтовано, що для ініціювання правового спілкування необхідні три речі: знання права (інтелектуальний елемент), діяльність (вольовий елемент), і - поза сумнівом - свідомість (духовний елемент). Зрештою тільки духовне ідентифікує два перші. Тільки духовна складова наповнює "юридичним світлом", змістом, метою, духом закону, правовим зв'язком, гарантує їх від перетворення у кращому випадку на формальну схему, у гіршому - на кримінально правовий хаос, а саме право - не право. Наукова новизна. Встановлено, що співвідношення релігії та права без урахування глибинних духовних засад життя суспільства, що знаходяться "по той бік" уявлень, ні про яку свободу особистості, права людини, відповідальність та особисту вину (а отже, і правову традицію в цілому) йтися не може. Проте в науці продовжує відчуватися негативне ставлення до релігії як засобу регулювання суспільних відносин, що зрештою і спонукало нас вдатися до спроби розглянути зазначену проблему. Практичне значення. Розгляд цих проблем становить і суто практичний інтерес, оскільки в умовах методологічної плюралізації сучасної юриспруденції, подолання ідеологічного монізму та залучення досвіду зарубіжних правознавців постає завдання переглянути основні питання місця права в системі соціального регулювання. Слід також зазначити, що попри певний "ренесанс" релігійної тематики, який спостерігається у сучасній юридичній літературі, в наукових працях майже відсутні спроби теоретично розробити співвідношення релігії і права.

Теоретичні підходи до вивчення історії українського парламентаризму / І. З. Криховецький

Мета дослідження - визначення теоретичних підходів та характеристика ключових понять в контексті вивчення історії українського парламентаризму, на прикладі представницьких органів влади створених в імперії Габсбургів другої половини ХIХ - початку ХХ ст. Методика. Методологічну основу дослідження склав комплекс загальнонаукових, спеціально наукових й історичних методів, а також принципи історизму та об'єктивності. Результати. Розкрито ключові теоретичні і категоріально-понятійні підходи до вивчення історії українського парламентаризму. Визначено етимологію поняття парламентаризм, а також історичну традицію становлення парламентських інституцій на теренах України в ХIХ - на початку ХХ ст. Ми схильні вважати, що витоки класичного парламентаризму на українських землях слід шукати в другій половині ХIХ ст., коли в Галичині та Буковині, під впливом конституційних перетворень було започатковано крайові сейми, що стали вищими представницькими органами влади в краї. Закономірно, що це не була українська форма парламентаризму, однак практичний досвід отриманий українцями в стінах Галицького і Буковинського сеймів, а також імперського парламенту, був надзвичайно вагомим. Наукова новизна. Встановлено, що теоретичною основою дослідження діяльності Галицького сейму є поняття парламентаризм, нормотворча діяльність, алегат та ін. Усі вони, по-перше, вказують, що крайовий сейм був класичним прикладом представницького органу влади із вираженими законодавчими функціями. По-друге, доводять, що саме Галицький і Буковинський сейми були першими класичними парламентськими інституціями до роботи яких залучалися українські посли. Окрім того, існування сеймів мало вагомий вплив і на тогочасне суспільство, адже існуюча виборча система передбачала залучення широких прошарків суспільства до політичних процесів. Практична значимість. Результати дослідження можуть бути використані у подальших історико-правових дослідженнях, підготовці спецкурсів.

Проблеми ефективності правового регулювання в контексті юридичного закріплення та реалізації регулятивної функції права в Україні / Р. В. Зварич

Мета роботи - комплексний теоретико-правовий аналіз основних проблемних аспектів правового регулювання суспільних відносин, які стосуються юридичного закріплення та реалізації регулятивної функції права в правовій системі України. Методика. При проведенні дослідження використано наступні теоретичні методи наукового пізнання: метод наукового аналізу; системно-структурний; історико-правовий; аксіологічний; порівняльно-правовий; формально-юридичний та метод узагальнення. Результати. Висвітлено основні проблеми та шляхи їх подолання, які визначають стан ефективності правового регулювання суспільних відносин шляхом юридичного закріплення та реалізації регулятивної функції права в Україні. В процесі дослідження доведено, що сучасні реалії потребують не тільки активізації правової діяльності у різних напрямках, але й наукового та практичного виявлення оптимального стану правового регулювання визначення меж можливості застосування тих чи інших форм правового регулювання, наукового пошуку оптимального співвідношення цих форм, насамперед особливостей функціонування права у сучасних умовах, а особливо - його провідної функції - регулятивної. Важливою проблемою, яку необхідно нагально вирішувати є забезпечення успішної взаємодії державного регулювання та суспільного саморегулювання, що здійснюватиметься завдяки співпраці державних органів та інститутів громадянського суспільства. Це можливо втілити шляхом створення та реалізації принципів соціальної держави, які передбачають розширення соціальної бази правотворчості та посилення довіри народу до владних структур. За посередництвом регулятивної функції права повинна забезпечуватись соціально-позитивна самореалізація особистості її здібностей, умінь та навиків. Наукова новизна. За результатами дослідження встановлено, що праворегулюючі суспільні відносини, а отже - й реалізуючи свою регулятивну функцію, тим самим визначає і те, яким чином діє держава, як організовується і функціонує система державної влади, як взаємодіють різні органи державної влади, якою є їх компетенція і якими є їх повноваження. На практиці це означає, що саме в процесі правового регулювання діяльності держави визначаються її основні функції. Практична значимість. Результати дослідження можуть бути корисні для подальших загальнотеоретичних і прикладних досліджень сучасних проблем ефективності правового регулювання в контексті юридичного закріплення та реалізації регулятивної функції права в Україні.

Принцип історизму в праві та правових дослідженнях / Л. М. Ілин, О. М. Каленюк, М. Й. Гаврецька

Мета роботи - висвітлення основних підходів до розуміння змісту поняття історизм чи принцип історизму, а також визначення його ролі в праві загалом та історико-правових дослідженнях зокрема. Методика. Методологічну основу дослідження склав комплекс загальнонаукових, спеціально наукових й історичних методів, а також принципи історизму та об'єктивності. Результати. Встановлено, що основоположником класичного поняття історизм був німецький вчений XVIII ст. Ф. Шлегель, який пропонував відмовитися від усталеного на той час підходу, що усі історичні процеси в конкретній царині науки відбувалися послідовно і типово, натомість вказував, що все залежить від "особистості" що впливає на процес чи його здійснює, або від суспільних чи інших обставин в яких цей процес розвивається. Відомими українськими вченими, які розвивали теоретичний зміст принципу історизму були М. Ковалевський та С. Дністрянський. Запропоновано розглядати принцип історизму у вузькому та широкому розумінні. У вузькому розумінні, принцип історизму - це процес розуміння і трактування правових норм під впливом історичних, соціальних чи політичних факторів. У широкому розумінні - форма правового дослідження, яка розглядає процес прийняття правових рішень як продукт політичних, соціальних й історичних умов. Наукова новизна. Встановлено, що формування принципу історизму відбулося у середині ХIХ ст. і пов'язане з розвитком історичної школи права. Ключовими у процесі розуміння і застосування принципу історизму визначається об'єктивна апеляція до закономірних соціальних, політичних, економічних і навіть культурних процесів, які в конкретну історичну епоху впливали на право. Роль науковця в цьому процесі не повинна зводитися виключно до викладу матеріалу на підставі хронологічного підходу, так само, як і не варто асоціювати принцип історизму з принципом історицизму. Встановлено, що в сучасній українській правничій науці спостерігається відхід від радянських ідеологем, які асоціювали принцип історизму з принципом партійності й надавали йому виняткових діалектичних рис. Практична значимість. Результати дослідження можуть бути використані у подальших історико-правових дослідженнях та теоретико-правових дослідженнях.

Кримінальні правопорушення проти моральності: порівняльно-правова характеристика законодавства України та країн Балтії / Є. О. Письменський

Порівнюючи КК України з кримінальним законодавством країн Балтії (Литва, Латвія, Естонія), ставиться мета здійснити пошук оптимальних варіантів подальшого розвитку кримінального законодавства України в частині відповідальності за правопорушення проти моральності, ураховуючи сучасні прагнення до кардинального оновлення відповідної нормативної бази. Методика. Ключовим методом дослідження, що використовувався, є порівняльний. З його допомогою здійснювалось критичне зіставлення положень кримінального законодавства країн Балтії та України щодо підстав відповідальності за правопорушення проти моральності. Під час дослідження також використовувались такі методи наукового пізнання, як історико-правовий, системно-структурного аналізу, формально-логічний, моделювання. Результати. На підставі вивчення переваг і вад нормативної регламентації підстав відповідальності за кримінальні правопорушення (злочини та проступки) проти моральності згідно з КК країн Балтії розроблено рекомендацій щодо оптимізації та підвищення ефективності таких норм з урахуванням процесів реформування кримінального законодавства, що розпочалися в Україні. Наукова новизна. Проведене дослідження дозволило визначити низку позитивних і прогресивних законодавчих рішень, що відбивають КК країн Балтії у частині відповідальності за правопорушення проти моральності. Це дає можливість здійснити їх потенційне запозичення у процесі подальшої нормотворчої діяльності в Україні. Практична значимість. Висновки та пропозиції, які сформульовані у статті, можуть бути використані у правотворчій діяльності для вдосконалення кримінального законодавства України щодо протидії посяганням на моральність, а так само в науково-дослідній діяльності та навчальному процесі - як підгрунтя для подальших компаративістських наукових досліджень проблем відповідальності за правопорушення проти моральності в Україні та інших країнах.

Supervision and control over observance of labour legislation by State Labour Service of Ukraine = Нагляд та контроль Державною службою України за виконанням трудового законодавства / I. Lagutina

Мета роботи - дослідження ролі державного нагляду і контролю за додержанням законодавства про працю у забезпеченні гідної праці. Методика. Дослідження базується на аналізі та узагальненні наявного практичного, науково-теоретичного матеріалу та формуванні відповідних висновків. У дослідженні були використані такі методи наукового пізнання: логіко-семантичний, системно-функціональний, структурно-логічний, нормативно-догматичний, метод узагальнення. Результати. Встановлено, що ефективність нагляду і контролю за додержанням законодавства про працю забезпечується багатьма факторами: регулярністю, правильним вибором мети, реальним усуненням порушень, наявністю чіткої правової регламентації контрольно-наглядової діяльності. Наукова новизна. Встановлено, що нагляд і контроль за додержанням законодавства про працю є важливою і необхідною формою захисту трудових прав, свобод та законних інтересів працівників. За допомогою цієї форми захисту трудових прав та законних інтересів працівників вирішуються наступні завдання: забезпечення неухильного виконання нормативно - правових актів у сфері праці; досягнення якості виконання прийнятих рішень; своєчасне вживання заходів із усунення виявлених порушень; виявлення позитивного досвіду і впровадження його в практику. Практичне значимість полягає у можливості використання матеріалів у правозастосовчій діяльності - для вдосконалення практики застосування норм чинного законодавства у сфері забезпечення трудових прав; навчальному процесі - при викладанні дисциплін: "Трудове право України", "Employment Protection", "Labour Rights Protection in European Union Countries".

Правове регулювання речових прав на чуже майно за кордоном / Х. З. Піцик

Мета роботи - проаналізувати підстави та порядок виникнення речових прав на чуже майно за кордоном, виявити їх взаємозв'язок й взаємообумовленість. Методика. Методика включає комплексний аналіз та узагальнення наявного науково-теоретичного матеріалу та формулювання відповідних висновків та рекомендацій. Під час дослідження використовувались наступні методи наукового пізнання: термінологічний, функціональний, системно-структурний, логіко-нормативний. Результати: в процесі дослідження визнано, що речові права на чуже майно є надійним правовим засобом для задоволення потреби у використанні чужої речі. Наукова новизна. В процесі дослідження встановлено, що спільними характеристиками інституту обмежених речових прав на чужі речі за кордоном є те, що суб'єктами прав на чуже майно можуть бути ті особи, які можуть бути суб'єктами цивільних прав, перш за все, будь-які фізичні та юридичні особи. Практична значимість. Результати дослідження може бути використано у правотворчій та правозастосовній діяльності.

Зарубіжний досвід судового контролю за виконанням рішень у цивільному судочинстві / І. В. Жукевич

Мета роботи - проаналізувати судовий контроль за виконанням рішень у цивільному судочинстві зарубіжних країн, виявити механізм судового контролю за виконанням рішень у цивільному судочинстві, з'ясувати найбільш ефективні заходи впровадження зарубіжного судового контролю у цивільному судочинстві України. Методика. Методика включає комплексний аналіз та узагальнення наявного науково-теоретичного матеріалу судового контролю у зарубіжних країнах та формулювання відповідних висновків та рекомендацій щодо його подальшого практичного впровадження у цивільному судочинстві України. Під час дослідження використовувались наступні методи наукового пізнання: термінологічний, логіко-семантичний, функціональний, системно-структурний, логіко-нормативний. Результати. В процесі дослідження визнано, що судовий контроль в Україні застосовується тільки у разі оскарження рішень, дій та бездіяльності виконавців. Незважаючи на його формальне закріплення, дієвим він стане у разі запровадження реально механізму його застосування з урахуванням позитивного досвіду зарубіжних країн. Наукова новизна. В процесі дослідження встановлено, що оновлення теоретико-методологічних засад запровадження судового контролю за виконанням рішень у цивільному судочинстві України має відбуватися з урахуванням позитивного зарубіжного досвіду його функціонування у наступних країнах: Англії, США, Польщі, Німеччини, Франції, в яких судовий контроль за виконанням рішень є невід'ємною частиною діяльності органів судової влади. Практична значимість. Результати дослідження може бути використано у правотворчій та правозастосовній діяльності під час здійснення судового контролю у цивільному процесі України.

Використання біженцями електронних доказів у цивільному процесі / О. М. Калашник, Д. О. Саган

Мета роботи - аналіз норм чинного законодавства, які врегульовують питання подання біженцями до суду та дослідження судами електронних доказів в цивільному процесі, окреслення наявних проблем використання електронних доказів у судовому провадженні та аналіз судової практики застосування судами електронних доказів. Методика. Методика включає комплексний аналіз та узагальнення наявного науково-теоретичного матеріалу та формулювання відповідних висновків. Під час дослідження використовувались методи наукового пізнання: порівняльно-правовий, логіко-семантичний, функціональний, логіко-нормативний. Результати. В процесі дослідження визнано, що використання електронних доказів, з одного боку, спростило біженцям процедуру доведення, а з іншого боку, все ж залишаються проблеми. Наукова новизна. В процесі дослідження встановлено, що для повноцінного використання електронних доказів в Україні доцільно доопрацювати інформаційно-телекомунікаційні системи судів, забезпечити суди відповідною матеріально-технічною базою, яка б дозволяла безперешкодно досліджувати електронні докази. Практична значимість. Значення дослідження визначається тим, що наукові результати створюють основу для вдосконалення законодавства щодо використання біженцями електронних доказів в Україні.

Кримінально-правова політика щодо смертної кари в Україні: історико-правовий огляд ХХ - ХХI століть / О. В. Острогляд, Л. М. Ілин

Мета дослідження - розкриття історичних передумов, правового закріплення існування та скасування в Україні такого виду покарання як смертна кара. Методологія дослідження грунтується на принципах історизму, системності та об'єктивності. Міждисциплінарний характер дослідження зумовив використання цілого спектру загальнонаукових, філософських та спеціально-історичних методів, з поміж яких, доцільно виокремити наступні: історичний, порівняльний, аналізу документів та ін. Наукова новизна дослідження обумовлюється викликами, що стоять перед Україною сьогодні, на підставі яких дискутується необхідність відновлення смертної кари в Україні. Саме історико-правий аналіз подій і рішень ХХ - ХХI століть дозволяє поглянути на цю проблематику під іншим кутом зору, як на явище не притаманне Україні, як європейській державі. Одночасно, доцільно визначити передумови домінування в українському суспільстві переконання про ефективність застосування найвищої міри покарання. Це пояснюється насамперед низьким рівнем правової культури і усталеними в радянський період стереотипами, що закон - це насамперед покарання. Висновки: встановлено, що для території сучасної Української держави, смертна кара не була притаманним явищем. Всі спроби впровадити даний вид покарання пов'язані з перебуванням території України під владою інших держав. У випадку отримання незалежності цей вид покарання скасовувався в найкоротший час, оскільки Україна завжди прагнула європейських стандартів гуманності та поводження з засудженими, а існування смертної кари не дозволяє досягти мети покарання та уникнути судової помилки. Основні рекомендації згідно результатів дослідження є формування цілісної концепції гуманізації кримінально-правової політики і поширення серед населення розуміння, що сам по собі, навіть найсуворіший вид покарання, не може вплинути суттєво на рівень і динаміку злочинності.

Деякі проблемні аспекти дослідження питань, поставлених перед судовим експертом, що стосуються овердрафтного кредитування юридичних осіб / Ю. М. Перцович

Мета роботи - висвітлення деяких проблемних аспектів у процесі складання висновку експерта з питань, пов'язаних з овердрафтним кредитуванням юридичних осіб. Методика. Методика включає комплексний аналіз та узагальнення наявного науково-теоретичного матеріалу й формулювання відповідних висновків і рекомендацій. Під час дослідження використовувались такі методи наукового пізнання: термінологічний, логіко-семантичний, функціональний, системно-структурний, логіко-нормативний. Результати. У процесі дослідження виділено деякі проблемні аспекти дослідження питань, поставлених перед судовим експертом, що стосуються овердрафтного кредитування юридичних осіб. Сформовано типовий перелік документів, необхідних для отримання кредиту овердрафт та основні принципи, на яких грунтуються вимоги до позичальника. Наукова новизна. Доповнено критерії класифікації овердрафту. Узагальнено перелік документів, необхідних для отримання кредиту й сформовано основні принципи, на яких базуються вимоги до позичальника. Практична значимість. Результати дослідження можуть бути використані судовими експертами в економічній судово-експертній діяльності під час складання висновків експерта, пов'язаних із кредитуванням юридичних осіб стосовно продукту "Овердрафт".

Роль державних органів по забезпеченню діяльності управління охороною, використанням та відтворенням лісів / А. І. Суббот, Ю. В. Корнєєв

Мета роботи - встановити роль державного регулювання та управління у сфері лісових відносин з ціллю забезпечення ефективної охорони, належного захисту, раціонального використання та відтворення лісів. Визначити повноваження державних органів за допомогою яких держава здійснює управління лісовими ресурсами. Визначити функції управління лісовими ресурсами. Здійснити аналіз основних завдань державного регулювання та управління у сфері лісових відносин. Методика. Методика включає комплексний аналіз та узагальнення наявного науково-теоретичного матеріалу та формулювання відповідних висновків та рекомендацій. Під час дослідження використовувались наступні методи наукового пізнання: термінологічний, логіко-семантичний, функціональний, системно-структурний, логіко-нормативний. Результати. В результаті проведеного дослідження встановлено, що в нашій країні дуже розгалужена система контролю державних органів за діяльністю в лісовій галузі. Але ефективність її низька, тому що масово здійснюються незаконні вирубки лісу, а органи які мають за цим слідкувати начебто нічого не помічають, або чиновники від яких залежить вирішення того чи іншого питання вирішують їх на свою користь, а не на користь держави. Такі випадки є непоодинокі - в більшості своїй масові. Тому нам треба змінювати і удосконалювати цю систему контролю - інакше можемо залитись без лісів. Це в свою чергу впливає на екологічне довкілля громадян та їх життя і здоров'я. Наукова новизна. В процесі дослідження встановлено, що система державного управління лісовими ресурсами є неефективною і потребує удосконалення. Практична значимість. Результати дослідження може бути використано у правотворчій та правозастосовній діяльності під час реалізації заходів охорони, використання та відтворення лісів.

Способи захисту інтересів у сімейному праві / С. М. Ходак

Мета дослідження - способи захисту інтересів у сімейному праві та необхідність сформулювати науково-обгрунтовані рекомендації щодо вдосконалення чинного законодавства України у сфері сімейно-правових інтересів. Методологія. При дослідженні способів захисту інтересів в сімейному праві використовувався техніко-юридичний метод. Наукова новизна полягає в тому, що у статті констатовано, положення про те, що перелік способів захисту сімейних інтересів повинен виходити за рамки Сімейного кодексу, носити відкритий характер, що визначає можливість їх захисту іншими способами, не забороненими законом. Доведено, що при визначенні місця проживання дитини основне значення має вирішення питання про те, що найкраще відповідає інтересам дитини, а не презумпція на користь матері. Аргументовано, що сутність принципу найкращих інтересів дитини проявляється у пріоритетному врахуванні інтересів дитини у прийнятих батьками, законними представниками дитини, органами влади, судом та іншими особами рішень з метою задоволення будь-яких її потреб (залежно від віку, стану здоров'я, статі та специфіки розвитку дитини). Доведено, що принцип найкращих інтересів дитини включає в себе і принцип добробуту дитини, а це виключає необхідність їх розмежування як окремих правових категорій. Результати. Проаналізовано проблематику застосування способів захисту сімейно-правових інтересів. Доведено, що інтерес у сімейному праві захищається тими ж способами, що й суб'єктивне сімейне право. Практична значимість. Результати дослідження можна використати у правотворчій діяльності для удосконалення законодавства у сфері правової регламентації категорії інтересу; у навчальному процесі - при розробці навчальних посібників, методичних матеріалів із навчальної дисципліни "Сімейне право України".

Статус дітей сиріт в Україні в умовах війни / О. І. Андрухів

Мета дослідження - вивчення історичного досвіду запобігання безпритульності і бездоглядності дітей-сиріт, а також характеристика правових норм, що гарантують захист дітей-сиріт в умовах війни. Методика. Методика включає комплексний аналіз та узагальнення теоретичного та джерельного матеріалу і подальшого формулювання відповідних висновків та рекомендацій. Під час дослідження використовувались принципи об'єктивності та системності, а також загальнонаукові, спеціально-юридичні та спеціально-історичні методи наукового пізнання: аналізу, синтезу, компаративний, функціонально-юридичний, системно-історичний. Результати. Проблему дітей-сиріт варто розглядати крізь призму аналізу історичного досвіду виникнення такого явища та боротьби з ним; причин виникнення безпритульності та бездоглядності дітей-сиріт; процедуру взяття під опіку, усиновлення й виховання дітей-сиріт; інформаційну політику держави у сфері захисту дітей-сиріт. Дотримання прав дитини є основоположним завданням держави та громадянського суспільства. Особливо актуалізується ця проблема в умовах війни, коли дитина завжди є найменш захищеною. Статистичні відомості про кількість дітей, що осиротіли внаслідок війни (починаючи з 2014 року), кількість дітей, що насильно вивезені на територію Росії, внутрішнє переміщення дітей-сиріт з територій де ведуться бойові дії, свідчить про гостроту проблеми і необхідність консолідації суспільства для вирішення цієї проблеми. Наукова новизна. Проаналізовано історичні аспекти запобігання дитячої безпритульності, визначено причини виникнення такого явища; вказано на зміни, що відбулися в національному законодавстві стосовно процедури взяття під опіку, усиновлення й виховання дітей-сиріт. Практична значимість. Результати дослідження може бути використано у подальших історико-правових дослідженнях, підготовці спецкурсів.

Зловживання інтересом у сімейному праві / С. М. Ходак

Мета дослідження - вирішення наукового завдання, яке полягає в доктринальній розробці регулювання інтересів в сімейному праві, визначити критерії побудови ієрархії інтересів в сім'ї і сімейному праві, дослідити співвідношення приватних і публічних інтересів в сімейних правовідносинах та розглянули питання проблематики зловживання сімейними інтересами. Методологія. З-поміж філософських, загальнонаукових і спеціально-наукових методів використовувався такі як: логіко-семантичний метод для поглибленого з'ясування критеріїв поділу інтересів в сімейному праві, формально-логічний і системно-структурний методи застосовані при викладенні суджень, аналізі змісту чинних правових актів сімейного законодавства, на основі яких здійснюється правове регулювання конструкції інтересу в сімейному праві. Наукова новизна полягає в тому, що у статті удосконалено концепцію незалежності інтересу від суб'єктивного сімейного права та критерії їх розмежування, в основі яких лежить підхід, що інтерес виступає передумовою виникнення суб'єктивного сімейного права, в інтересі відсутнє право вимагати відповідної поведінки від інших осіб, з інтересу не виникає конкретних юридичних обов'язків. Констатовано положення про те, що баланс інтересів кожного окремого члена сім'ї формується з дотриманням принципу рівності, що притаманний сімейному праву з урахуванням пріоритетності інтересів окремих членів сім'ї (дітей, вагітних, непрацездатних тощо). Дістало подальший розвиток положення щодо ієрархії інтересів в сім'ї та їх динамічний характер. Звернуто увагу на увагу на дослідження категорії "зловживання правом", а також визначається вплив на неї інтересу. Результати. Досліджено зв'язок публічних інтересів із приватними та визначено можливість зловживання інтересами державою по відношенню до інтересів інших суб'єктів сімейних правовідносин. При зіткненні цих інтересів пріоритет інтересів суспільства може мати місце лише за умови забезпечення інтересів індивіда, що досягається законодавчим встановленням максимальних гарантій для громадян, які виключають можливість зловживання їхніми правами. Практична значимість. Результати дослідження можна використати у правотворчій діяльності для удосконалення законодавства у сфері правової регламентації категорії інтересу; у навчальному процесі - при розробці навчальних посібників, методичних матеріалів із навчальної дисципліни "Сімейне право України".

Медіація, як альтернатива прийняття безконфліктних рішень. Закон України про медіацію / Л. В. Шевчук

Висвітлено принципові переваги такого методу альтернативного врегулювання спорів, конфліктних ситуацій, як медіація, здійснено свого роду певний аналіз світогляду науковців, та бачення фахівцями розвитку та можливості практичного застосування його у правовій площині сьогодення нашої держави, ймовірність змістовного перегляду пересічного українця на вже встановлені та застосовані ним же правила рішень форс-мажорних обставин з більш болючих до лояльно згладжувальних відносин. Методика. Проведено аналіз та узагальнення науково-теоретичного матеріалу. В процесі дослідження дотримувалось наступних методів наукового пізнання: системно-структурний, порівняльний. Результати. В процесі зробленого дослідження, розглянуто істотні відмінності і в свою чергу практичні переваги альтернативних методів врегулювання спорів, на відміну від судового системного розгляду, що дійсно проглядається у мобільності процесу, мінімізації затрат, як часу так фінансових, та збереженні подальших відносин між сторонами, що звичайно є немаловажним фактором сприятливої атмосфери ведення господарства в цілому. Наукова новизна. В світі західного суспільства вже давно пропагуються так звані альтернативні методи врегулювання спорів, або іншими словами досудового врегулювання. Не можливо сказати, що вони є для нашої держави дійсно невідомими. Скоріше можна відмітити, не наскільки практично застосовані, так, як наше суспільство, ще певною мірою є заангажоване на суто судовому процесі, із стійкою категоричністю, небажанням хоча б одного з учасників конфлікту (як правило, боржника у зобов'язанні) виконати свої обов'язки. Результати дослідження, висновки, можуть бути застосовані чи взяті до уваги в правозастосовній практиці у сфері як судового, так і досудового розгляду.