Комплексно досліджено повсякденне життя населення Одеси у передреволюційний період Першої світової війни. Проаналізовано проблеми забезпечення одеситів продовольством та паливом, зміни за умов праці та наслідки для населення антиалкогольної кампанії. Розглянуто умови життя біженців, військових та їх родин. Визначено, що суспільні настрої та ставлення населення міста до війни залежали від багатьох факторів: цензури, пропаганди, чуток тощо. Відзначено, що важливу роль у суспільній свідомості відігравало формування образу ворога.

Висвітлено роль вчених Одеського національного університету у розвитку різних галузей науки, зокрема, зоології, гідробіології, іхтіології, фізіології, геофізики, бібліотекознавства. Розглянуто наукову діяльність таких відомих вчених, як І.І. Мечников, М.А. Аганін, С.І. Коржинський, І.І. Пузанов, В.Д. Богацький. Розкрито внесок І.С. Орлая в процес становлення вітчизняної університетської освіти. Проаналізовано нормативно-правові та науково-ботанічні основи функціонування гербаріїв України.

Освещена роль ученых Одесского национального университета в развитии разных отраслей науки, в частности, зоологии, гидробиологии, ихтиологии, физиологии, геофизики, библиотековедения. Рассмотрена научная деятельность таких известных ученых, как И.И. Мечников, М.А. Аганин, С.И. Коржинский, И.И. Пузанов, В.Д. Богацкий. Раскрыт вклад И.С. Орлая в процесс становления отечественного университетского образования. Проанализированы нормативно-правовые и научно-ботанические основы функционирования гербариев Украины.

Приведены имена более 1 200 прихожан, преимущественно греков, а также болгар, русских, украинцев, молдаван, прошедших церковные обряды и их участников, в частности, известные фамилии потомков первых греков Одессы - военнослужащих Одесского греческого пехотного батальона, негоциантов, священнослужителей, представителей греческого национально-освободительного движения, болгарского Возрождения.

Досліджено науково-громадську діяльність вчених-сходознавців Одеси в ХІХ - на початку ХХ ст. Встановлено, що Одеса в силу свого географічного положення опинилася в епіцентрі торгових і дипломатичних відносин зі Сходом, тому саме тут існувала нагальна потреба у підготовці сходознавчих кадрів. У цілому з першої третини XIX ст. в одеських навчальних закладах і наукових громадських організаціях почалося активне вивчення країн Сходу. До першої чверті ХХ ст. досягнуто певних результатів. Інститутом Східних мов Рішельєвського ліцею й історико-філологічним факультетом Новоросійського університету було випущено значну кількість фахівців-сходознавців. Визначено, що Одеське товариство історії та старожитностей відіграло роль у накопиченні та науковій обробці сходознавчого матеріалу. Традиції орієнталістики в Одесі були перервані подіями революції, громадянської війни та подальшим закриттям Новоросійського університету й Одеського товариства історії та старожитностей.

Досліджено історію Одеси з часів її заснування й до початку Першої світової війни - 1914 р. Акцентовано увагу на чинниках, що в першій половині XIX ст. допомогли Одесі досягти вирішальних успіхів: чудового порту, привабливості для імігрантів, розвинених прибережних районів, активної торгівлі зерном, діяльного керівництва, ліберального управління та соціальної терпимості. Проаналізовано також чинники, що обмежували розвиток міста або перешкоджали йому в другій половині XIX ст.: зміни міжнародних умов торгівлі зерном, повільного розвитку економічної інфраструктури, повільної індустріалізації, безробіття, етнічної конфронтації та недостатньої підтримки з боку імперського уряду. Окремі розділи присвячено радикальним рухам, страйкам, погромам 1871,1881 та 1905 рр. Зроблено висновок: початок Першої світової війни обумовив злам усталеної системи міжнародних відносин, що призвело до руйнації певної соціальної системи і в самій Одесі.

Комплексно досліджено Товариство південноросійських художників (ТПРХ), виявлено феномен цієї організації, який полягає у її багатоаспектних зв'язках з передовими того часу мистецькими об'єднаннями країни, а також у вивченні та використанні європейського художнього досвіду й організаційних практик. Товариство розглянуто як складну, відкриту соціокультурну систему, що характеризувалася цілісністю, самоорганізацією, структурністю, ієрархічністю, у цілеспрямованістю. ТПРХ функціонувало у складний історичний період на межі XIX - XX ст. у культурному просторі Одеси, змінювало й упорядковувало його та було частиною цілісної системи європейської культури.

Вперше в українській історіографії проведено комплексне дослідження наукової, державної та суспільної діяльності О. Г. Тройницького. Відтворено бібліографію вченого та визначено комплекс чинників, які вплинули на формування світогляду О. Г. Тройницького та становлення його наукових інтересів. Приділено увагу визначенню впливу наукової діяльності О. Г. Тройницького на розвиток адміністративної статистики Російської імперії другої половини XIX ст. Відзначено зв'язки вченого з відомими науковими, державними та суспільними діячами. Реконструйовано не тільки невідомі досі сторінки життя О. Г. Тройницького, але й аспекти державної політики, суспільного та соціально-економічного становища в країні.

Висвітлено основні етапи історії грузинської діаспори Одеси. Наведено біографічні нариси про найвидатніших грузинів в історії міста, зокрема церковно-релігійних, громадських і політичних діячів, науковців, педагогів, будівельників, архітекторів, виноробів.

Раскрыты основные этапы истории грузинской диаспоры Одессы. Даны биографические очерки о самых выдающихся грузинах в истории города, в частности, церковно-религиозных, общественных и политических деятелях, ученых, педагогах, строителях, архитекторах, виноделах.

Рассматриваются вопросы о роли и месте украинского запорожского и черноморского казачества в истории города Одессы и его окрестностей. Впервые в отечественной историографии публикуется целый ряд уникальных документов, которые на протяжении многих лет были недоступны для изучения. Кроме этого, в монографии приведен список черноморских казаков, живших, служивших либо связанных с Хаджибеем и Одессой в 1794-1820 годах, в котором названо более 630 фамилий.

Висвітлено історію виникнення грецьких поселень на півдні Російській імперії (в Одесі, Ніжині, Керчі, Маріуполі, Херсоні, Ізмаїлі, Аккермані), охарактеризовано їх соціально-економічне становище та культурний розвиток за часів панування Катерини II та Павла I. З'ясовано причини виникнення й описано основні етапи грецької еміграції XVIII - XIX ст., проаналізовано державну політику щодо національних меншин, наведено відомості про господарські заняття греків. Розглянуто історію утворення таємного національного товариства "Філікі Етерія" (1814), проаналізовано його організаційні й ідеологічні засади, висвітлено участь у національно-визвольній боротьбі, наведено відомості про засновників і учасників. Зроблено описи експонатів музею "Філікі Етерія" (оригіналів і репродукцій карт, літографій, картин, а також документів таємного товариства).

Освещена история возникновения греческих поселений на юге Российской империи (в Одессе, Нежине, Керчи, Мариуполе, Херсоне, Измаиле, Аккермане), охарактеризовано их социально-экономическое положение и культурное развитяе во времена правления Екатерины II и Павла I. Определены причины возникновения и описаны основные этапы греческой эммигарции XVIII - XIX ст., проанализирована государственная политика относительно национальных меньшин, даны сведения о хозяйственных занятиях греков. Рассмотрена история создания тайного национального общества "Филики Этерия" (1814), проанализированы его орагнизационные и идеологические основы, освещено участие в национально-освободительной борьбе, даны сведения об основателях и участниках. Приведены описания экспонатов музея "Филики Этерия" (оригиналов и репродукций карт, литографий, картин, а также документов тайного общества).

Висвітлено події на теренах сучасної Одещини з другої половини ХІХ ст. до початку Першої світової війни. Показано перебіг господарського освоєння краю, формування строкатого у національному відношенні населення, його культурне життя. Увагу приділено розвитку у регіоні сільського господарства, промисловості, торгівлі, яка здійснювалася переважно через один із найпотужніших портів тогочасної Російської імперії - Одесу. Увагу приділено селянській реформі 1861 р. у Херсонській губернії.

Освещены события на территории современной Одесской области со второй половины ХІХ в. до начала Первой мировой войны. Рассмотрены течение хозяйственного освоения края, формирование пестрого в национальном отношении населения, его культурная жизнь. Внимание уделено развитию в регионе сельского хозяйства, промышленности, торговли, которые осуществлялись преимущественно через один из мощнейших портов тогдашней Российской империи - Одессу. Внимание уделено крестьянской реформе 1861 г. в Херсонской губернии.

Висвітлено нормативні основи розробки історико-архітектурного опорного плану, визначення меж і режимів використання територій зон охорони пам'яток та історичних ареалів. Проаналізовано містобудівний розвиток Одеси, описано археологічні пам'ятки міста, наведено класифікацію територій за ступенем історико-культурної цінності.

Изложены нормативные основы разработки историко-архитектурного опорного плана, определения границ и режимов использования территорий зон охраны памяток и исторических ареалов. Проанализировано градостроительное развитие Одессы, описаны археологические памятки города, приведена классификация территорий по степени историко-культурной ценности.

Запропоновано положення, що національна меншина включає певну групу громадян країни (або не громадян, тих, які постійно мешкають на її території), яка поступається у числовому відношенні решті громадян, не займає домінувального становища у суспільстві, що зумовлює відстоювання цією групою їх політичних прав і встановлення засобів юридичного захисту. Зазначена група є достатньою впливовою на політичне життя регіону компактного мешкання національної меншини або країни в цілому. Важливою ознакою національної меншини є те, що вона прагне зберегти їх особливості у мові, культурі, релігії, створює спеціальні інституції, національно-культурні центри, освітні або благодійні товариства. Наведені положення можуть бути застосовані щодо представників неросійського населення м.Одеса та навколишніх територій, які мешкали тут протягом XIX ст. Проаналізовано національну політику Російської імперії та її особливості на території Південної України. На підставі широкого кола певних джерел проаналізовано права грецької, болгарської, німецької, польської, вірменської та єврейської національних громад м.Одеса та прилеглих територій, а також їх закріплення в законодавчих актах та інших документах Російської імперії. Висвітлено особливості складання нормативно-правової бази та її практичного застосування щодо прав національних меншин у галузях користування рідною мовою та здобуття освіти рідною мовою; віросповідання, економічної діяльності, представництва у міському самоврядуванні.

Наведено покажчик книг з фондів і каталогів Одеської державної наукової бібліотеки ім. М.Горького, Наукової бібліотеки Одеського національного університету ім. І.І.Мечникова, що вийшли друком переважно після 1986 р., а також журнальні статті за 1996 - 2006 рр. з питань можливостей людського організму, розкриття його прихованих резервів. Надано відомості про життєвий шлях і творчість людей, які справили значних вплив на історію людства, його науку та культуру.

Приведен указатель книг из фондов и каталогов Одесской государственной научный библиотеки им. М.Горького, Научной библиотеки Одесского национального университета им. И.И.Мечникова, которые были напечатаны после 1986 г., а также журнальных статей за 1996 - 2006 гг. по вопросам возможностей человеческого организма, раскрытия его спрятанных резервов. Даны сведения о жизненном пути и творчестве людей, которые оказали значительное влияние на историю человечества, его науку и культуру.

На основе комплексного анализа опубликованных источников и обширного массива архивных материалов воссоздана целостная модель взаимодействия университетских и городских благотворительных обществ и заведений в Одессе во второй половине XIX - начале XX вв. Освещен вклад в развитие одесской благотворительности преподавателей и студентов Новороссийского университета. Приведен библиографический указатель источников и литературы по данной проблеме.

Освещается жизнь и деятельность в Одессе Е.П.Блаватской, основательницы Всемирного Теософского общества, и ее родных - Фадеевых, Витте, Желиховских. Отмечается, что одесские годы сыграли решающую роль в формировании мировоззрения Е.П.Блаватской, а ее одесские связи - в основном, с родственниками, поддерживали и согревали ее на протяжении всего сложного жизненного пути.

Увагу приділено комплексному дослідженню життя, наукової й освітянської діяльності лауреата Державної премії України в галузі науки та техніки, академіка Російської академії природничих наук (РАЕН), професора В. Н. Станко. Проведено реконструкцію процесу становлення В. Н. Станко як вченого та педагога, визначено фактори, що вплинули на формування його наукових поглядів. На основі аналізу спадщини вченого та різноманітних праць інших науковців розкрито його внесок у вивчення проблем вітчизняної археології, етнології та давньої історії Південної України. Показано діяльність вченого у розбудові вищої освіти, зокрема як завідувача кафедри археології й етнології України та декана історичного факультету Одеського національного університету ім. І. І. Мечникова. Аргументовано, чому В. Н. Станко вважають відроджувачем досліджень з етнології в Одесі. У дослідженні простежено процес формування власної наукової школи В. Н. Станко в Одесі та Миколаєві.

Досліджено становлення та розвиток діяльності Одеського товариства історії і старожитностей (OTIC) щодо охорони культурної спадщини. Виокремлено чотири основні етапи: 1840 - 1850-ті pp. - становлення; 1860 - 1889 pp. - активізація діяльності, насамперед, у напряму збереження монументальних споруд і речових об'єктів; 1890-ті - 1907/1909 pp. - активізація музейної справи; 1910-ті pp. - криза діяльності OTIC. Уточнено зв’язки членів ОТІС з іншими особами та установами у галузі культурноохоронної справи.

Обговорено шляхи включення історичного центру Одеси до основного списку об'єктів Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Розглянуто бібліо-, іконо- й історіографічні, історико-краєзнавчі дослідження й архівні матеріали як основу для підготовки номінаційного досьє для включення зазначеного об'єкта до списку історичної спадщини ЮНЕСКО. Розкрито можливості використання сучасних геоінформаційних комп'ютерних систем для створення баз даних об'єктів культурної спадщини. Охарактеризовано методи збереження візуального сприйняття історичного середовища. Розглянуто правові та технічні питання збереження об'єктів культурної спадщини. Висвітлено сучасні тенденції та методи реновацїї забудови в історичних ареалах. Проаналізовано міжнародний досвід збереження історичної та культурної спадщини під егідою ЮНЕСКО і його вплив на соціальний розвиток суспільства. Увагу приділено удосконаленню законодавства та нормативної бази в галузі будівництва й охорони культурної спадщини як основі комплексного підходу до реновації історичних міст.

За матеріалами преси вивчено діяльність Одеської "Просвіти" у період української національної революції 1917 - 1921 рр. Досліджено гороніми одеського градоначальства в середині ХІХ ст. На основі статистичних даних розглянуто розвиток фабрично-заводської промисловості Одеси наприкінці ХVІІІ - ХІХ ст. Охарактеризовано статутні принципи діяльності одеських товариств допомоги у галузі освіти в кінці ХІХ - на початку ХХ ст. Проаналізовано внесок одеських вчених у систематизацію архітектурної та містобудівної спадщини Північного Причорномор'я. Приділено увагу діяльності конфедирації анархістських організацій України "Набат" в Одесі та радянської влади у червні - липні 1919 р. Простежено етапи розвитку уявлень одеситів про соціальну відповідальність.