Досліджено проблему поліетнічного виховання молодших школярів на музичних традиціях Волині. На основі аналізу вітчизняної та зарубіжної наукової літератури узагальнено теоретичні основи поліетнічного виховання молодших школярів на музичних традиціях. Охарактеризовано сутність поліетнічного виховання за умов поліетнічного регіону. Розкрито виховний потенціал музичних традицій етносів Волині та уточнено особливості їх упровадження у процес виховання молодших школярів. Уточнено критерії, показники та виявлено рівні поліетнічної вихованості як результату названого виховання молодших школярів за умов поліетнічного регіону. Визначено педагогічні умови поліетнічного виховання молодших школярів на основі освоєння етнічних музичних традицій рідного краю на прикладі шкіл Волині й експериментально перевірено їх ефективність.

Здійснено цілісний історико-педагогічний аналіз етнопедагогічних традицій виховання дітей у родинах еліта Волині (друга половина XIX - початок XX ст.). Обгрунтовано їх сутність як соціально-педагогічний феномен і засіб родинного виховання. Проаналізовано генезис поняття "еліта" в історико-педагогічному досвіді. Уточнено суть понять "суспільна еліта", "національна еліта", "елітарність", "критерії елітарності", "інтелігенція". Охарактеризовано домінантні напрями й етнопедагогічні традиції виховання дітей у родині Косачів-Драгоманових, їх трансформацію в українсько-польські елітні родини Волині (Ю. Крашевського, О. Левчанівської, М. Левицького). До наукового обігу введено матеріали маловідомих архівних документів із досліджуваної проблеми (державні архіви Волинської (ф. р-3186) та Житомирської області (ф. 146, on. 1, спр. 3146, 5907), інституту рукопису Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського (X. 17983-17984)) для унаочнення родинно-виховного досвіду виокремлених родин та обгрунтування їх належності до еліти Волині зазначеного періоду. Узагальнено досвід етнопедагогічних традицій виховання дітей у родинах еліти Волині другої половини XIX - початку XX ст. і визначено перспективи його використання в сучасній освітньо-виховній практиці ВНЗ.

Обгрунтовано сукупність положень, що складають теоретичні орієнтири дослідження історії вітчизняної єврейської початкової освіти. Визначено сучасний стан розробки проблеми. На основі аналізу архівних джерел, історичної та педагогічної літератури охарактеризовано єврейське шкільництво у структурі освіти Волині досліджуваного періоду. Розкрито соціально-економічні та політичні чинники становлення єврейського шкільництва на Волині. Виділено та досліджено основні напрями й етапи розвитку державних і громадських інституцій Волинської губернії, які впливали на становлення єврейського шкільництва. Охарактеризовано типи та мережу єврейських освітніх закладів регіону. Проаналізовано особливості професійної підготовки кадрів для єврейських освітніх закладів, визначено їх роль у становленні та розвитку освіти й культури Волині. Проведено аналіз структури та змісту навчально-виховного процесу в єврейських освітніх закладах. Узагальнено позитивний історичний досвід становлення та розвитку єврейського шкільництва у школах національних меншин, що може бути використаний в сучасній системі освіти України.

Розширено об'єктне і предметне поле досліджень архітектури України XX ст. Запропоновано новий методологічний підхід на основі інтеграції методів соціологічного (соціології міста і соціології архітектури) та культурологічного підходів, що дозволяє розглядати розвиток архітектури у взаємозв'язку і взаємообумовленості з соціокультурною динамікою суспільства. Виявлено комплекс передумов політико-ідеологічного, соціально-економічного та історико-культурного характеру, що визначили специфічний шлях розвитку архітектури Волині у 1920 - 1930-х pp. Уперше проаналізовано прийоми і засоби просторово-планувальної, композиційної та архітектурно-стилістичної модернізації архітектурного простору для візуалізації соціокультурних змін у волинських містах. Уперше реалізовано компаративне дослідження принципів формотворення храмів різних конфесій, укладено каталог об'єктів. Визначено напрямки та методологічні підходи до збереження пам'яток архітектури, методику наукового аналізу цінних архітектурних об'єктів та їх комплексів у зазначений період. Уперше з'ясовано місце і роль архітектури Волині міжвоєнного періоду в загальноєвропейському та загальнодержавному архітектурному процесі.

Наведено доповіді та повідомлення з дослідження та реставрації іконопису, вивчення пам'яток сакрального мистецтва Волині. Висвітлено проблему наслідування традицій у волинському іконописі XII - XVII ст., особливості його дослідження, атрибуції, наукової інвентаризації та зберігання. Розглянуто методичні аспекти дослідження естетичних особливостей українського іконопису. Окремий розділ присвячено Холмській Чудотворній іконі Божої Матері.

Досліджено мистецтво Житомирщини другої половини ХІХ ст. Висвітлено музично-педагогічну та публіцистичну діяльність української інтелігенції Волині в ХІХ - першій половині ХХ ст. Зосереджено увагу на музичному житті Луцька 1950 - 1960 рр. Приділено увагу творчості В. Тиможинського - голови Волинського осередку Національної спілки композиторів України.

Досліджено діяльність земських судів Волині як суспільних і правових інституцій у період з середини XVI ст. до кінця першої чверті XVII ст. Проаналізовано судову діяльність старостинських адміністрацій Волині у першій половині XVI ст., які були історичними попередниками шляхетських судово-адміністративних осередків. Досліджено процес судово-адміністративних і правових реформ у Великому князівстві Литовському, Руському, Жомойтському, що призвели до появи земського суду - інституції шляхетського самоврядування. Визначено обсяг службових повноважень членів суду та встановлено нормативну та реальну юрисдикцію установи. З'ясовано еволюцію, сферу обов'язків і суспільне значення інституту судових виконавців. Розкрито питання, пов'язані з соціальним характером діяльності земського суду. Функціонування земських судів розглянуто у контексті трансформацій міжстанових відносин, у зв'язку з регіональними, загальнодержавними політичними та соціокультурними процесами. За рахунок аналізу та введення до наукового обігу значної кількості документів земського суду розширено джерелознавче поле проблематики.

Проаналізовано греко-українську церкву як українську етноконфесійну складову Волині у процесі утвердження в краї російської православної церкви (РПЦ), особливості інституційного розвитку РПЦ наприкінці XVIII - початку ХХ ст. Висвітлено суспільно-релігійні зміни на Волині впродовж ХІХ - початку ХХ ст., етноконфесійну політику царизму й її наслідки. Визначено пріоритетні напрямки діяльності царського самодержавства у сфері зміцнення впливу російського православ'я на Волині.

Проанализированы греко-украинская церковь как украинская этноконфессионная составляющая Волыни в процессе утверждения в регионе русской православной церкви (РПЦ), особенности институционного развития РПЦ в конце XVIII - начале XX ст. Освещены общественно-религиозные изменения на Волыни на протяжении ХІХ - начале ХХ ст., этноконфессионная политика царизма и её последствия. Определены приоритетные направления деятельности царского самодержавия в сфере укрепления влияния русского православия на Волыни.

Проаналізовано просвітницько-громадську діяльність православних братств Волині у другій половині XIX - на початку XX ст. Досліджено головні теоретико-методологічні засади просвітницько-громадської діяльності братств як історико-педагогічного явища. Визначено головні передумови й організаційні характеристики здійснення просвітницько-громадської діяльності братств у даний період. Подано характеристику провідних видів громадсько-просвітницької діяльності православних братств на Волині в другій половині XIX - на початку XX ст.: організаторської, професійно-педагогічної, опікунської, благодійної, видавничої та дослідницької. Визначено головні форми та методи просвітницько-громадської діяльності православних братств Волині в даний період.

Досліджено театральне життя Волинського воєводства у 1921 - 1939 рр. Зроблено огляд основних тенденцій розвитку театру та театральної політики Другої Речі Посполитої. Проаналізовано передумови розвитку професійного театру на території воєводства: розвиток самодіяльного сценічного мистецтва та гастролі немісцевих театральних колективів. Розглянуто становлення стаціонарних професійних театрів на початку 1920-х рр. та причини занепаду більшості з них. Висвітлено російськомовне театральне мистецтво в Рівному та діяльність польського Міського театру ім. Ю. Словацького в Луцьку. Подано історію двох професійних пересувних воєводських театрів: Волинського українського театру та польського Волинського театру. Проаналізовано репертуар та акторський склад більшості театральних колективів воєводства. Встановлено біографії театральних діячів Волинського воєводства й їх досягнення в даній сфері.

Наведено результати комплексного історико-релігієзнавчого дослідження становища та діяльності пізньопротестантських громад Волинської губернії в другій половині XIX - на початку XX ст. З'ясовано низку чинників, що сприяли поширенню баптизму, адвентизму й євангельського християнства в поліетнічному та поліконфесійному середовищі. Висвітлено географію поширення євангельського та месіансько-есхатологічного рухів у губернії. Досліджено національний та соціальний склад громад і динаміку його змін. Проаналізовано конфесійну політику Російської імперії стосовно протестантів і показано її втілення на регіональному рівні. Визначено вплив місцевої влади та православного духовенства губернії на формування законодавства щодо протестантів і зміну їх становища. Встановлено внутрішньоцерковне життя громад, показано вплив національно-культурного фактора та релігійних традицій основних християнських конфесій у краї на богослужбову та церковно-управлінську практики пізньопротестантських громад. Охарактеризовано основні підходи протестантів до релігійної освіти та виховання та їх заходи в даній сфері. Висвітлено головні напрями діяльності віруючих: місіонерство, благодійність і милосердя, поширення Святого Письма, богослужбової та християнської літератури.

Проаналізовано особливості змін територіально-адміністративного устрою Волині наприкінці XVIII - на початку ХІХ ст. Розглянуто питання подолання міжнаціональних стереотипів у контексті польсько-українського примирення у діяльності польської опозиції. Розкрито особливості державно-церковних і міжцерковних відносин в Україні у 1920-х рр., позицію православної церкви щодо радянської влади. Висвітлено становище партійно-державної номенклатури УРСР в період хрущовської десталінізації (1961 - 1964 рр.) у контексті її впливу на ліберально-демократичні засади трансформації радянського тоталітаризму. Висвітлено проблеми формування демократичної політичної культури в Україні у сучасний період.

Проаналізовано теоретико-методологічні засади формування фонду. Розкрито понятійний апарат, сформульовано визначення фонду сакрального мистецтва та виокремлено його складові частини. Охарактеризовано фонд за типовою та видовою ознаками, визначено його особливості. Досліджено процеси формування фонду сакрального мистецтва Волинського краєзнавчого музею (ВКМ), визначено й охарактеризовано основні періоди, етапи та шляхи комплектування, склад музейної збірки, роль окремих особистостей, зокрема, П. Жолтовського у розбудові фонду. Визначено та розкрито на прикладі ВКМ реалізацію головних напрямів музейної діяльності в галузі збереження й охорони пам'яток музейного фонду України за період незалежної України, висвітлено його документаційне забезпечення.

Проаналізовано праці вітчизняних істориків і мистецтвознавців, архівні матеріали, періодику, які з різних поглядів розкривають процес розвитку музичної культури Волині досліджуваного періоду. Розглянуло діяльність і репертуар аматорських хорових та інструментальних колективів, культурно-просвітницьких товариств, проаналізовано концертні виступи місцевих музикантів, гастрольну діяльність відомих артистів та їх вплив на розвиток музичної культури Волині. Проведено аналіз процесу становлення та розвитку фольклористики Волині. Висвітлено внесок музикантів, педагогів і композиторів у культурне життя Волині. Розглянуто зміст музичної освіти в навчальних закладах Волині.

Розглянуто питання, які стосуються історії розвитку освіти на Волині. Узагальнено просвітницьку, громадянсько-педагогічну діяльність представників духовної та світської інтелігенції у напряму становлення освіти на Волині. Визначено роль і місце відомих і маловідомих діячів, які сприяли формуванню не тільки регіональної освіти, а й національної.

Розглянуто проблеми становлення і розвитку бандурного мистецтва Волині XX - початку XXI ст. в контексті регіональних та загальнонаціональних культуротворчих процесів. Досліджено особливості функціонування музичної культури українських культурно-просвітницьких товариств та відновлено повну фактологічну картину діяльності бандуристів під час польської експансії. Виявлено основні тенденції становлення бандурного мистецтва у період складних суспільно-історичних процесів другої половини XX ст. Наведено факти вдосконалення інструментарію, висвітлено педагогічну роботу провідних викладачів і концертну діяльність найвизначніших бандуристів, простежено динаміку становлення бандурного репертуару в Україні й визначено напрями розширення репертуару у Волинській області (створення авторських композицій та бандурних перекладів у таких різновидах композиторської творчості, як перекладення, аранжування, обробка). Доведено, що бандурне мистецтво Волині XX - початку XXI ст. розвивалося і в руслі загальнонаціонального культурно-історичного процесу, і в межах регіональних напрямів мистецької діяльності, а його професіоналізація стала закономірним явищем культурно-мистецького поступу.

Досліджено процеси суспільного життя жіноцтва податних станів Волинської губернії наприкінці XVIII - у 1870-ті рр. З'ясовано роль жіночого населення у станово-економічній структурі міст Волинської губернії. Досліджено напрями жіночої комунікації, громадської та професійної діяльності жінок у контексті міського середовища Волинської губернії зазначеного періоду. Визначено галузі господарського життя, в яких були задіяні жінки міщанського та купецького станів. Простежено висхідну мобільність жінок податних станів у випадках переходу з одного стану в інший. На основі друкованих та архівних матеріалів вивчено різні форми прояву "жіночої компоненти" в купецькому середовищі. Простежено еволюцію правового статусу купецької жінки в суспільстві Волинської губернії: особистих, спадкових прав, а також прав, пов'язаних із можливістю самостійного ведення підприємництва. З'ясовано умови, за яких жінка купецького стану очолювала родинну справу. Реконструйовано найважливіші сфери життєвого проекту жінки-купчихи: її роль в сімейно-шлюбних стосунках, а також участь у підприємницькій діяльності. На основі аналізу даних з журналів Волинської губернії про віковий та сімейний стан рекрутів з'ясовано кількість жінок, що набули статусу солдатки в губернії, висвітлено права, яких набували жінки цієї категорії у разі зміни свого статусу й особливості виховання дітей в родинах солдаток.

Обгрунтовано концепцію розвитку академічного хорового мистецтва у соціокультурному континуумі західного регіону України періоду Незалежності на прикладі Волині. Подано варіанти трактування понять "соціокультурний континуум", "авторська виконавська школа", "українська хорова школа". Обгрунтовано модель камерного хору, визначення аполонічного та діонісійського архетипів у диригентсько-хоровому виконавстві. Осмислено тенденції розвитку хорового мистецтва на основі інтерв'ю з провідними диригентами західного регіону та соціологічного дослідження думки публіки. Волинську модель хорового мистецтва показано у трьох аспектах: діяльність колективів (камерний хор Оранта, хор Луцького костелу св. Петра і Павла), методичні традиції, конкурсно-фестивальний процес. Запропоновано варіант організації Конкурсу хорового мистецтва ім. Лесі Українки як приклад застосування менеджменту у сфері культури.

Викладено теоретико-методологічні засади та практику розвитку системи освіти Волинської губернії у другій половині XIX - на початку XX ст. Розглянуто діяльність духовних навчальних закладів та погляди відомих на той час просвітителів. Висвітлено напрями, форми та методи фізичного виховання. Охарактеризовано методику викладання окремих предметів, розкрито специфіку навчальних книг зазначеного періоду, наведено здобутки освітян волинського краю. Подано рекомендації щодо використання педагогічного досвіду вчителів Волинської губернії у школах сьогодення.

Проаналізовано волинський кооперативний рух, який раніше був частково відображений у працях, присвячених кооперації загалом, окремим видам кооперації або ж висвітлювався як компонент триваліших хронологічних періодів. Викладено процеси зародження волинського кооперативного руху, соціально-економічні й адміністративно-правові умови його діяльності, розвиток ідейно-теоретичних засад кооперації, організаційне становище кооперативної мережі та її фінансово-господарську роботу. На основі грунтовного аналізу кількісних і якісних показників відтворено еволюцію кооперативного руху Волині другої половини ХІХ - першої третини ХХ ст. Показано динаміку кількості ощадно-позичкових товариств, підраховано число кооперативних союзів, які діяли на Волині, наведено дані щодо поширення різних видів кооперативів. Розглянуто поширення ідей кооперації серед різних соціальних верств, з'ясовано основні напрями й форми робіт української кооперації, її вплив на населення краю, відносини з основними політичними силами в регіоні. Простежено зміст і наслідки роботи кооперативів, їх тактику та стратегію за державних умов Російської імперії й Речі Посполитої Польської.