Обгрунтовано сукупність положень, що складають теоретичні орієнтири дослідження історії вітчизняної єврейської початкової освіти. Визначено сучасний стан розробки проблеми. На основі аналізу архівних джерел, історичної та педагогічної літератури охарактеризовано єврейське шкільництво у структурі освіти Волині досліджуваного періоду. Розкрито соціально-економічні та політичні чинники становлення єврейського шкільництва на Волині. Виділено та досліджено основні напрями й етапи розвитку державних і громадських інституцій Волинської губернії, які впливали на становлення єврейського шкільництва. Охарактеризовано типи та мережу єврейських освітніх закладів регіону. Проаналізовано особливості професійної підготовки кадрів для єврейських освітніх закладів, визначено їх роль у становленні та розвитку освіти й культури Волині. Проведено аналіз структури та змісту навчально-виховного процесу в єврейських освітніх закладах. Узагальнено позитивний історичний досвід становлення та розвитку єврейського шкільництва у школах національних меншин, що може бути використаний в сучасній системі освіти України.

Розглянуто мотиви щедрівок, згрупованих довкола кількох парадигм. Зазначено, що провідними у господарському циклі є мотиви возвеличення господаря та членів його родини, врожаю, худоби, бджіл, а самі тексти є своєрідним відображенням старовинних замовлянь-молитов. Висвітлено шлюбну тематику, що пронизує весь молодіжний цикл щедрівок.

Рассмотрены мотивы щедривок, сгруппированных вокруг нескольких парадигм. Указано, что ведущими в хозяйственном цикле являются мотивы возвеличивания хозяина и членов его семейства, урожая, скота, пчел, а сами тексты являются своеобразным отражением старинных заклинаний-молитв. Освещена брачная тематика, которая пронизывает весь молодежный цикл щедривок.

Наведено підбірку найцікавіших наукових статей, публікацій, документів і матеріалів дослідників України, Росії, Польщі, Білорусії, присвячені вивченню, дослідженню, реставрації та пошануванню святині християнського світу - Чудотворної ікони Холмської Богородиці XI - XII ст., які були опубліковані протягом 2000 - 2010 рр. у збірниках матеріалів Міжнародних наукових конференцій з проблем волинського іконопису на базі Музею волинської ікони у Луцьку. Окремо розглянуто рідкісні публікації й архівні документи.

Викладено теоретико-методологічні засади та практику розвитку системи освіти Волинської губернії у другій половині XIX - на початку XX ст. Розглянуто діяльність духовних навчальних закладів та погляди відомих на той час просвітителів. Висвітлено напрями, форми та методи фізичного виховання. Охарактеризовано методику викладання окремих предметів, розкрито специфіку навчальних книг зазначеного періоду, наведено здобутки освітян волинського краю. Подано рекомендації щодо використання педагогічного досвіду вчителів Волинської губернії у школах сьогодення.

Розглянуто питання, які стосуються історії розвитку освіти на Волині. Узагальнено просвітницьку, громадянсько-педагогічну діяльність представників духовної та світської інтелігенції у напряму становлення освіти на Волині. Визначено роль і місце відомих і маловідомих діячів, які сприяли формуванню не тільки регіональної освіти, а й національної.

Обгрунтовано концепцію розвитку академічного хорового мистецтва у соціокультурному континуумі західного регіону України періоду Незалежності на прикладі Волині. Подано варіанти трактування понять "соціокультурний континуум", "авторська виконавська школа", "українська хорова школа". Обгрунтовано модель камерного хору, визначення аполонічного та діонісійського архетипів у диригентсько-хоровому виконавстві. Осмислено тенденції розвитку хорового мистецтва на основі інтерв'ю з провідними диригентами західного регіону та соціологічного дослідження думки публіки. Волинську модель хорового мистецтва показано у трьох аспектах: діяльність колективів (камерний хор Оранта, хор Луцького костелу св. Петра і Павла), методичні традиції, конкурсно-фестивальний процес. Запропоновано варіант організації Конкурсу хорового мистецтва ім. Лесі Українки як приклад застосування менеджменту у сфері культури.

Розглянуто роль архітектурних конкурсів 1920 - 30-х рр. щодо проектування об'єктів громадського та житлового призначення на Волині у розвитку стилістики та типології будівель у контексті західноєвропейської, польської та радянської архітектури.

Досліджено творчість відомого польського архітектора Я. Кубицького, який працював у кін. XVIII - на поч. XIX ст. на території Польщі та України, а саме на території історичної Волині (сучасних Тернопільській і Хмельницькій областях). Творчий почерк надав змогу зодчому зайняти місце почесного архітектора садибного будівництва і бути автором дев'яти унікальних об'єктів на цій території. На формування стилю архітектора вплинули його наставник Доменіко Мерліні та Палладіанська школа загалом. У його роботах також можна побачити вплив загальносвітових канонів класицистичної забудови палацових комплексів. В основі стилю лежить чітка осьова композиція, симетрія, двотрактова композиція планів палаців, використання військової емблематики в оздобленні фасадів.

Розкрито вплив готики на муроване монументальне будівництво Волині кінця XIII - XVI ст. Наведено матеріали до реконструкції історичної топографії Острога доби середньовіччя. Висвітлено історію формування поліських дерев'яних храмів волинського типу, наведено характеристику житлових будинків групи фільварків Дубного та околиць за описом 1723 р. Розглянуто домінуючі чинники формування архітектурно-планувальних структур волинських міст у XIX - на початку XX ст. На конкретних прикладах проаналізовано участь органів міського самоврядування на Волині у врегулюванні та нагляді над міською забудовою. Розглянуто питання охорони, збереження та використання історико-архітектурної спадщини Житомирщини. Зроблено спробу встановлення періодів розвитку замкового комплексу у містечку Клевань. Вивчено архітектуру костелу в Ковелі як втілення ідеї національного стилю архітектора С. Шиллера. Визначено економічну рентабельність реставрації, пристосування й експлуатації фортифікаційних комплексів Волині під заклади туризму та відпочинку.

Раскрыто влияние готики на каменное монументальное строительство Волыни конца XIII - XVI ст. Приведены материалы к реконструкции исторической топографии Острога эпохи средневековья. Освещена история формирования полеских деревянных харамов волынского типа, дана характеристика жилых домов определенной группы Дубного и округа по описанию 1723 г. Рассмотрены доминирующие факторы формирования архитектурно-планировочных структур волынских городов в XIX - начале XX ст. На конкретных примерах проанализировано участие органов городского местного самоуправления на Волыни в регулировании и контроле городской застройки. Рассмотрены вопросы охраны, сохранения и использования историко-архитектурного наследия Житомирской области. Осуществлена попытка установления периодов развития замкового комплекса в Клевани. Изучена архитектура костела в Ковеле как воплощение идеи национального стиля архитектора С. Шиллера. Определена экономическая рентабельность реставарции, приспособления и эксплуатации фортификационных комплексов Волыни как заведений туризма и отдыха.

Вперше проведено комплексне дослідження архітектурно-просторової та функціональної організації сакральних комплексів християнських конфесій на території історичної Волині. Проведено критичний аналіз та узагальнення наукових і практичних відомостей щодо формоутворення сакральних комплексів і досліджено етапи їх еволюції й особливості архітектурно-просторової та функціональної організації з урахуванням змін конфесійної приналежності. Розглянуто особливості розвитку взаємозв'язків сакральних комплексів з оточуючим містобудівним контекстом. Визначено особливості архітектурно-просторової організації та формування образу сакрального комплексу, як прояву взаємодії духовної та раціональної складових.

На основі історичних джерел і наукової літератури розглянуто становлення та розвиток бібліотек Архангело-Михайлівського церковного православного братства у містечку Шепетівка Заславського повіту Волинської губернії наприкінці ХIХ ст.

Розглянуто проблеми становлення і розвитку бандурного мистецтва Волині XX - початку XXI ст. в контексті регіональних та загальнонаціональних культуротворчих процесів. Досліджено особливості функціонування музичної культури українських культурно-просвітницьких товариств та відновлено повну фактологічну картину діяльності бандуристів під час польської експансії. Виявлено основні тенденції становлення бандурного мистецтва у період складних суспільно-історичних процесів другої половини XX ст. Наведено факти вдосконалення інструментарію, висвітлено педагогічну роботу провідних викладачів і концертну діяльність найвизначніших бандуристів, простежено динаміку становлення бандурного репертуару в Україні й визначено напрями розширення репертуару у Волинській області (створення авторських композицій та бандурних перекладів у таких різновидах композиторської творчості, як перекладення, аранжування, обробка). Доведено, що бандурне мистецтво Волині XX - початку XXI ст. розвивалося і в руслі загальнонаціонального культурно-історичного процесу, і в межах регіональних напрямів мистецької діяльності, а його професіоналізація стала закономірним явищем культурно-мистецького поступу.

Комплексно досліджено доброчинну діяльність на Волині (1793 - 1917 рр.). Висвітлено історичні та соціально-економічні передумови розвитку благодійництва, виникнення різних напрямків, форм і засобів доброчинної діяльності. На підставі аналізу й узагальнення архівних матеріалів, статистичних даних розкрито вплив політики держави на розвиток благодійництва у Волинській губернії. Відзначено, що у досліджений період відбувалась еволюція благодійної діяльності від релігійної до державної та громадської. Наголошено, що розвиток капіталістичних відносин спричинив пауперизацію частини населення, а також зростання активності добродійної допомоги цій категорії людей, створення мережі філантропічних товариств і закладів. Доведено, що головними суб'єктами благодійництва була соціальна еліта - нащадки козацької старшини, дворяни, польські поміщики, знатні чиновники, купці, торговці - представники різних національних меншин - евреї, чехи, німці. З'ясовано вплив історичних процесів, подій і явищ на еволюцію благодійництва у Волинській губернії.

Розглянуто питання взаємозв'язку творчості Косенка В.С. з культурно-мистецькими традиціями України. Досліджено проблеми музичної освіти та педагогіки, музичної інтерпретації. Подано аналітичні статті, присвячені сучасній українській камерній музиці. Висвітлено окремі аспекти культурного життя Волині-Житомирщини.

Рассмотрены вопросы взаимосвязи творчества Косенко В.С. с культурно-художественными традициями Украины. Исследованы проблемы музыкального образования и педагогики, музыкальной интерпретации. Представлены аналитические статьи, посвященные современной украинской камерной музыке. Освещены отдельные аспекты культурной жизни Волыни-Житомирщины.

Опубліковано доповіді, повідомлення, матеріали та документи науковців, воєнних істориків, краєзнавців, а також музейних, освітніх та архівних працівників щодо подій воєнної історії регіонів України - Волині та Полісся з найдавніших часів до сьогодення. Досліджено знахідки артефактів військового призначення післямонгольського часу з території Правобережжя Київської землі, представлені наконечниками стріл та арбалетних болтів, зброєю ближнього бою, спорядженням вершника та коня. Розглянуто причини досить не простої долі Дубенського форту, розкрито роль офіцерського складу у становленні та розвитку цієї споруди, обгрунтовано необхідність відновлення цієї пам'ятки. Висвітлено головні етапи сучасних археологічних досліджень місця Берестецької битви 1615 р., зазначено їх результати та здобутки. Проаналізовано основні складові підготовки малолітніх дворян Волинської губернії під час навчання в Володимирському Київському кадетському корпусі з середини XIX ст. і до встановлення на теренах України радянської влади. Досліджено життєвий шлях і діяльність георгієвського кавалера, сотника Армії УНР А. М. Гончаренка. Розглянуто історію організації механізованих корпусів Робітничо-Селянської Червоної Армії в 1940 - 1941 рр. на Західній Україні, витоки польсько-українського конфлікту на Волині в 1943 - 1944 рр. Розкрито форми та методи боротьби Чернігівсько-Волинського партизанського з'єднання проти нацистських окупантів, показано якої шкоди завдали партизани-фелорівці ворогові в боях на території Волині та Полісся. Висвітлено діяльність агентурно-бойової групи "Озона" на Дубнівщині, історію 37-ї гвардійської ракетної Севастопольської орденів Леніна та Кутузова II ступеня дивізії, яка дислокувалась на Волині. Розкрито історичні підвалини та проблематику появи й утвердження державної військової символіки незалежної України.

Висвітлено історію вокально-професійної освіти на Волині в різних навчальних закладах (музичних школах, культосвітньому, музичному, педагогічному училищах, інституті мистецтв ВНУ ім. Лесі Українки) протягом останніх 70-ти років, починаючи з 1939 р., коли було відкрито перший за радянських часів музичний заклад - Луцьку музичну школу № 1. Проаналізовано роботу педагогів-вокалістів Г. Г. Бушевої-Старикової, Г. С. Козловця, Є. О. Левкович, О. М. Кальченко, Н. Г. Корбут, Г. І. Мелес, А. І. Кочетова, О. Й. Головерси, Г. П. Сиротинського, Т. О. Панасюк, Ф. Корольчука, О. Громиша та ін., відзначено їх заслуги у вокальному мистецтві. Розкрито особливості їх роботи над вихованням творчих особистостей співаків. Зазначено, що, крім педагогічної роботи, ними створювалися різні вокальні гуртки, проводилися лекції на мистецькі теми, лекції-концерти тощо. Підсумовано, що вокальне мистецтво на Волині пройшло значний шлях розвитку, а славні імена випускників Волинського державного училища культури і мистецтв ім. І. Стравинського, інституту мистецтв ВНУ ім. Лесі Українки, Луцького педагогічного коледжу роблять вагомий внесок у розвиток культури України.

Освещена история вокально-профессионального образования на Волыни в различных учебных заведениях (музыкальных школах, культпросветучилище, музыкальном и педагогическом училище, институте ВНУ им. Леси Украинки) на протяжение последних 70 лет.

History of vocal and professional education in Volyn is shown. Some aspects of education of singers by known teachers and vocalists are considered.

Наведено доповіді та повідомлення з дослідження та реставрації іконопису, вивчення пам'яток сакрального мистецтва Волині. Висвітлено проблему наслідування традицій у волинському іконописі XII - XVII ст., особливості його дослідження, атрибуції, наукової інвентаризації та зберігання. Розглянуто методичні аспекти дослідження естетичних особливостей українського іконопису. Окремий розділ присвячено Холмській Чудотворній іконі Божої Матері.

Розглянуто колективний образ волинських православних священнослужителів як соціальної групи упродовж XX ст. Увагу приділено специфіці формування духовної верстви, корпоративній свідомості, освітньо-інтелектуальним і фаховим характеристикам кліру, його статусу в соціумі, а також ідейним домінантам і масштабам взаємодії з громадсько-політичними інституціями.

Визначено критерії, на основі яких розроблено класифікацію територій волинських міст за їх природно-ландшафтними чинниками. Встановлено послідовність освоєння місцевостей протягом основних містобудівних етапів у взаємозв'язку зі своєрідністю природно-ландшафтного середовища. Визначено зміни інтенсивності впливу природно-ландшафтних чинників на формування територій поселень у розглядувані періоди, принципи подолання водних перешкод, основні напрямки розвитку територій та домінуючий напрямок еволюційного вектора.

Определены критерии на основании которых разработана классификация местностей территории волынских городов по их природно-ландшафтным факторам. Установлена последовательность освоения местностей на протяжении основных градостроительных этапов во взаимосвязи со спецификой природно-ландшафтной среды. Определены изменения интенсивности влияния природно-ландшафтных факторов на формирование территорий поселений в рассматриваемые периоды, принципы преодоления водных преград, основные направления развития территорий и доминирующее направление эволюционного вектора, их изменение со временем.

Досліджено історико-правовий аспект формування моделей та шляхів громадсько-політичної активності української інтелігенції Волині у 20 - 30-х роках ХХ ст. Проведено аналіз факторів, які визначено провідну роль національної інтелігенції краю у процесі державотворення, творення політичних партій та громадських організацій. У міжвоєнний період українська інтелігенція Волині використовувала всі можливі політичні засоби боротьби за своє визволення - від парламентських - до збройних. Опозиція польським урядовим асиміляційним намірам склала головний компонент політичного кредо волинської інтелігенції.