Досліджено основні етапи еволюції системи публічного управління Слобідської України XVII - XVIII ст., з’ясовано характер самоврядних традицій Слобожанщини крізь призму особливостей формування та функціонування державно-правових і державно-управлінських інститутів в історичній ретроспективі, а також наслідки інкорпорації управлінської системи регіону до загальноімперського правового та державно-управлінського простору. Узагальнено зміст національних самоврядних традицій Слобідської України в контексті процесів розвитку державно-управлінських відносин і самоврядних інституцій, удосконалено підходи до періодизації етапів суспільно-історичного процесу становлення державно-управлінських і самоврядних традицій Слобідської України. Здійснений аналіз розвитку самоврядних традицій Слобідської України дозволив сформувати пропозиції щодо реформування системи публічної влади в Україні.

Висвітлено проблему розвитку гімназійної освіти жінок на Слобожанщині (друга половина XIX - початок XX ст.). Уточнено мету та зміст освіти жінок у гімназіях досліджуваного періоду. Розкрито передумови становлення та розвитку гімназійної освіти жінок на Слобожанщині у другій половині XIX ст. Визначено та обгрунтовано етапи становлення та розвитку гімназійної освіти жінок на Слобожанщині (друга половина XIX - початок XX ст.). Розкрито основні тенденції, форми та методи навчальної роботи в жіночих гімназіях різних типів досліджуваного періоду, особливості практичної гімназійної жіночої освіти у восьмому педагогічному класі. Окреслено напрями використання досвіду організації гімназійної освіти жінок на Слобожанщині (друга половина XIX - початок XX ст.) в сучасних навчальних закладах України. З'ясовано, що використання досвіду допоможе відродити втрачені традиції у вихованні жінок (відродити інститут кураторства, скоригувати зміст освіти з акцентом на духовно-моральному вихованні жінок, впровадити методики навчання і виховання у сім’ї (домашні вчителі), адаптувати позитивний досвід роботи опікунської ради до сучасних навчальних закладів, посилити відповідальність батьків, педагогів, суспільства, ЗМІ, держави за моральне виховання молодого покоління тощо), переосмислити реформування освіти з урахуванням гендерних підходів, а також підвищити якість загальної та професійної підготовки сучасних жінок.

Проведено композиційний аналіз просторів сільського поселення на Слобожанщині. Висвітлено проблеми та завдання відновлення творчої спадкоємності у розвитку провінційного слобожанського сакрального зодчества. Розкрито містобудівний потенціал підземних просторів та визначено передумови їх формування у великих містах України. Розглянуто питання теоретичного конструювання багаторівневої системи порушеного міського середовища (МС). Описано особливості містобудівної організації озеленених просторів МС.

Проведен композиционный анализ пространств сельского поселения в Слобожанском регионе. Освещены проблемы и задачи восстановления творческой наследственности в развитии провинциального слобожанского сакрального зодчества. Раскрыт градостроительный потенциал подземных пространств и определены предпосылки их формирования в крупных городах Украины. Рассмотрены вопросы теоретического конструирования многоуровневой системы нарушенной городской среды (ГС). Описаны особенности градостроительной организации озелененных пространств ГС.

Проаналізовано особливості перших мурованих храмів Слобідської України як перших монументальних споруд Харкова, Сум, Ізюма, Св. гір, та інших міст Слобідської України. Розкрито вагомий внесок С. А. Таранушенка у вивчення архітектурних шедеврів регіону.

Показано логіку та характер змін якісного складу приватних колекцій, їх культурно-історичну та художню цінність. Досліджено сучасний стан приватних мистецьких зібрань, причини втрат творів мистецтва у ХХ ст., місцезнаходження окремих частин колекцій. Процеси колекціонування висвітлено в нерозривному зв'язку зі створенням музейної мережі в краї. Розкрито особливості та шляхи надходження збірок до музеїв Слобожанщини, їх місце в сучасних музейних фондах. Визначено можливі перспективи колекціонування творів мистецтва в регіоні.

Розглянуто історіографію питань, пов'язаних з перебігом Конотопської битви, та події, які відбувалися після неї. Проаналізовано питання вивчення фортець та їх роль у заселенні півдня Сіверщини. Досліджено процеси заселення Слобожанщини та формування на її території полкового устрою. Увагу приділено подіям битви під Конотопом 27 - 28 червня 1659 р. та подій, що відбулися після неї під селом Козацька Діброва у липні 1659 р. Наведено матеріали, що стосуються охорони та музеєфікації об'єктів археології, пов'язаних з військовою історією. Вміщено каталог фортець XVII ст., де подано їх основні дані про їх розміри й устрій.

Висвітлено історію українського іконостасу, наведено зображення іконостасів, хрестів, потирів та інших предметів богослужіння православних храмів Слобідської України.

Висвітлено історію житла Слобожанщини, зокрема, старовинних хат Харкова, лебединського замку та лебединських хат, селянського житла південної Слобожанщини та житла південно-східного регіону, наведено їх зображення.

Розглянуто формування регіональної світської еліти Слобідської України в другій половині XVII - першій третині XVIII ст. Висвітлено історіографію питання, проблеми заселення Слобідської України й утворення слобідських полків, джерела формування місцевої козацької старшини з російською військово-помісною системою, соціально-економічне виділення місцевих управлінців і перетворення їх на прошарок поміщиків.

Рассмотрено формирование региональной светской элиты Слободской Украины во второй половине XVII - первой трети XVIII ст. Отражены историография вопроса, проблемы заселения Слободской Украины и образования слободских полков, источники формирования местной козацкой старшины с русской военно-поместной системой, социально-экономическое выделение местных управленцев и превращение их в помещиков.

Висвітлено інкорпораційну та інтеграційну політику (ІП) Російської імперії щодо козацтва слобідських полків (СП) у другій половині XVII - XVIII ст. Описано процес здійснення царським урядом ІП щодо слобідського казацтва, визначено її головні етапи та напрямки. Проаналізовано особливості посилення інтеграційних процесів за доби правління Анни Іоанівни, реформи князя О.І. Шаховського в СП 1733 - 1735 рр., становище козацтва під час війни 1735 - 1739 рр, інтеграційні заходи та перетворення за доби Єлизавети Петрівни та Катерини ІІ.

Освещены инкорпорационная и интеграционная политика (ИП) Российской империи относительно казачества слободских полков (СП) во второй половине XVII - XVIII ст. Описан процесс осуществления царским правительством ИП относительно слободского казачества, определены её главные этапы и направления. Проанализированы особенности усиления интеграционных процессов в период правления Анны Иоанновны, реформы князя А.И. Шаховского в СП 1733 - 1735 гг., положение казачества в период войны 1735 - 1739 гг., интеграционные мероприятия и преобразования в периоды правления Елизаветы Петровны и Екатерины ІІ.

Изложены сведения о каменных храмах слобожанской архитектурной школы XVII - XVIII ст. , строительном деле на Слободской Украине в этот исторический период. Освещена история создания и описаны архитектурные особенности Николаевского храма Святогорского монастыря, Преображенского собора в Изюме, Успенского собора и Покровской церкви в Харькове, Воскресенской церкви в Сумах, Ахтырского Троицкого монастыря и Войскового собора в Черкасске. Изложены результаты исследований соборных храмов Ахтырки, Вознесенского храма Хорошевского монастыря, Змиевского Николаевского казацкого монастыря, церкви Рождества Богородицы в Острожске и церкви Рождества Христова в Харькове.

Зібрано та систематизовано матеріали, що стосуються церковного живопису (ікони, іконостаси, храмові розписи) Слобожанщини середини XIX - початку XX ст. До наукового обігу введено нові імена, пам'ятки (154 одиниці) та факти. Вперше здійснено іконографічну типологізацію пам'ятників живопису Слобожанщини середини XIX - початку XX ст., виявлено його джерела, іконографічні, стилістичні та техніко-технологічні особливості. Визначено специфіку іконографічних програм іконостасів і храмових стінописів досліджуваного періоду. Вперше проаналізовано діяльність іконописних центрів Слобожанщини у контексті розвитку церковного мистецтва України середини XIX - початку XX ст.

На основі аналізу широкої джерельної бази проаналізовано соціально-педагогічні передумови розвитку проблеми національної освіти учнівської молоді. Визначено внесок прогресивної педагогічної громадськості ХІХ ст. у розробку теоретичних засад національної освіти. Обгрунтовано досвід діяльності передової інтелігенції Слобожанщини, яка значно вплинула на упровадження ідеї національної освіти у практику вітчизняного шкільництва у визначених хронологічних межах, виділено його основні форми та напрями.

Доведено роль Харківської баянної школи у формуванні колективної традиції ансамблевого музикування як самобутнього явища регіональної культури. Вперше в вітчизняному музикознавстві охарактеризовано процеси становлення та розвитку народного ансамблево-інструментального музикування на Слобожанщині XX - XXI ст. Виявлено історико-соціокультурні передумови та шляхи формування професійних традицій народно-інструментального виконавства. Встановлено стильові особливості історико-виконавського досвіду народного ансамблево-інструментального музикування за участю баяна та акордеона на Слобожанщині. Визначено особистісний внесок провідних харківських ансамблістів-баяністів у розвиток українського народного ансамблевого-інструментального мистецтва досліджуваного періоду. Надано класифікацію типів і різновидів ансамблевого музикування за участю баяна й акордеона на підставі узагальнення творчого досвіду видатних представників харківської баянної школи. Обгрунтовано історичні та теоретичні засади наукового пізнання виконавської специфіки народного ансамблево-інструментального музикування. Набули подальшого розвитку ідеї І. Польської щодо загальних проблем теорії камерно-ансамблевого виконавства.

Виявлено та картографовано всі відомі на даний час укріплення козацької доби північного заходу Слобожанщини. Вперше проведено дослідження залишків укріплень фортець XVII ст. північного заходу Слобожанщини. Підготовлено каталог пам'яток військової справи даного резону XVII ст. Створено узагальнюючі карти та топографічні плани фортець XVII ст. Доведено доцільність використання у дослідженнях новітніх технологій (супутникових знімків, електронних тахеометрів і систем навігації GPS). Використано дані палеокліматичних, грунтознавчих, геомагнітних і джерелознавчих досліджень. Здійснено комплексний аналіз подій війни 1658 - 1659 pp. в контексті вивчення козацьких фортець як пам'яток історії та культури. Запропоновано окремі розробки та рекомендації щодо подальшої музеєфікації та використання пам'яток козацької доби північного сходу Слобожанщини в історичному туризмі.

Проведено аналіз трансформації традиції кобзарів і ліриків Слобожанщини, їх ролі в українській музичній культурі. На підставі фактологічного й архівного матеріалу досліджено функціонування слобідських кобзарських об'єднань. Розглянуто становлення та розвиток національних традицій народного виховання та музичного виконавства. Особливу увагу приділено дослідженню структури, головним принципам і нормам морально-етичної кобзарсько-лірницької концепції. Надано загальну характеристику представників кобзарсько-лірницьких організацій та визначено регіональні особливості трансформації традиції кобзарсько-лірницької співогри кінця XIX - початку XX ст. Обгрунтовано необхідність використання позитивного досвіду кобзарсько-лірницької традиції, її наукової реконструкції за умов сучасного художнього процесу.

Освещены исторические этапы развития торговли, научного товароведения и коммерческого образования на Слободской Украине. Показано роль ярмарок в экономическом росте Харькова, освещена история становления рыночной торговли. Описаны механизмы формирования и реализации потребительской политики, даны сведения о развитии высшего торгового образования в Харькове с 1912 г, раскрыты особенности советской торговли. Освещены основные достижения Харьковской школы товароведения, охарактеризовано современное состояние торговли Харькова.

Висвітлено соціально-економічні та політичні чинники військової реорганізації полків Слобідської України та принципи бойового застосування у тогочасних війнах і збройних конфліктах, в яких брали участь Україна та Росія. Розглянуто систему та засади управління, комплектування та постачання військових підрозділів. Вивчено підготовку кадрів і навчального процесу особливого складу. Виявлено характерні риси практичного застосування козацьких полків Слобідської України, їх кількісний і етнічний склад.

Проведено філософський аналіз світоглядної системи носіїв співоцької традиції Слобідської України (кобзарів, лірників, стихівничих). Визначено основні чинники формування світогляду слобідських традиційних співців (сліпота, старцівська субкультура, культура українського бароко, козацтво). Запропоновано структуру та визначення світогляду кобзарів та лірників Слобідської України. Проаналізовано сакральний та профанний модуси буття українського традиційного співця. Досліджено аксіологічну складову співоцького світогляду, запропоновано поняття співоцького етосу. Визначено соціокультурні функції кобзарів і лірників в українському традиційному суспільстві.

Наведено результати дослідження слобожанського іконопису XVII - початку XIX ст. та його стильової еволюції. Уперше становлення регіональної іконописної школи розглянуто в контексті релігійної культури українських переселенців і формування слобожанина як етнокультурного типу. Проаналізовано іконографію та стильові особливості іконопису в регіоні, розкрито виняткове значення українського бароко в його культурі.

Приведены результаты исследования слобожанской иконописи XVII - начала XIX вв. и ее стилевой эволюции. Впервые становление региональной иконописной школы рассмотрено в контексте религиозной культуры украинских переселецев и особенностей формирования сложанина как этнокультурного типа. Проанализированы иконография и стилевые особенности иконописи в регионе, раскрыто исключительное значение украинского барокко в его культуре.